Постанова

від 11.10.2023 по справі 140/14271/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/14271/20 пров. № А/857/11998/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А.,

з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №140/14271/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едванс Гранд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" про визнання договору недійсним, -

суддя в 1-й інстанції Каленюк Ж. В.,

час ухвалення рішення 20.06.2023 року,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення 23.06.2023 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - Головне управління ДПС у Волинській області звернулося в суд з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Едванс Гранд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак", в якому просило визнати договір поставки тютюнових виробів від 18 червня 2020 року №18/06-20Т недійсним.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у справі №140/14271/20 - без змін.

25 квітня 2023 року ГУ ДПС у Волинській області звернулося в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року по справі № 140/14271/20.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом при прийнятті оскаржуваної ухвали не взято до уваги, що після набрання рішенням законної сили ГУ ДПС у Волинській області встановлено наявність вироку Печерського районного суду м.Києва від 02 березня 2023 року у справі № 757/68425/21-к відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.205-1 КК України, яким підтверджено правомірність дій контролюючого органу, та, як наслідок, спростовує доводи ТОВ «Волиньтабак», оскільки останнім діяльність здійснювалась поза межами правового поля без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. З врахуванням наведеного вище просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким його скасувати, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року по справі № 140/14271/20 задовольнити.

ТОВ «Волиньтабак» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи. Просить справу слухати у відсутності представника.

Представник позивача (апелянта) Сорочинська К. А. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Решта учасників справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" подав заяву про розгляд справи без участі, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, який просить задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, в задоволенні позову ГУ ДПС у Волинській області до ТОВ «Волиньтабак», ТОВ «Едванс Гранд» про визнання договору поставки тютюнових виробів від 18 червня 2020 року № 18/06-20Т недійсним відмовлено повністю.

У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ГУ ДПС у Волинській області вказало на наявність вироку Печерського районного суду міста Києва від 02 березня 2023 року у справі № 757/68425/21-к. Цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною другоюстатті 205-1 КК України, що полягає у внесенні завідомо неправдивих відомостей у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації, серед інших юридичних осіб, також і ТОВ«Едванс Гранд». Вважає, що наявність вироку суду свідчить про фіктивний характер договору поставки тютюнових виробів від 18 червня 2020 року № 18/06-20Т, спростовує доводи ТОВ«Волиньтабак», оскільки останнім діяльність здійснювалась поза межами правового поля без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДПС у Волинській області не довело існування нововиявлених обставин, які могли б стати підставою для скасування рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у цій справі та ухвалення нового рішення.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

За змістом ч.1 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Ч.2 ст.361 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Так, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Відповідно до ч.3 ст.361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Згідно з ч.4 ст.361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.

Разом з тим, в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, хоча така існувала. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20 та у постанові Верховного Суду від 18 липня 2022 року у справі № 826/2212/17.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами позивач вважає вирок Печерського районного суду міста Києва від 02 березня 2023 року у справі № 757/68425/21-к.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт наявності вироку, ухваленого у кримінальному провадженні, не дає підстав для висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу тютюнових виробів від 18 червня 2020 року № 18/06-20Т, укладеного між ТОВ «Волиньтабак» (постачальник) та ТОВ «Едванс Гранд» (покупець), на підставі якого постачальник здійснив поставку тютюнових виробів.

Судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору досліджені підписані сторонами договору видаткові накладні: від 22 червня 2020 року № 576686, від 24 червня 2020 року № 582658 та від 25 червня 2020 року № 582812, яким відповідають зареєстровані податкові накладні 22 червня 2020 року № 7664, від 24 червня 2020 року № 8008, від 25 червня 2020 року № 8014; товарно-транспортні накладні від 24 червня 2020 року №585 та від 30 червня 2020 року № 589. Відповідно до офіційних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань особи, які підписували документи, уповноважені вчиняти дії від імені юридичної особи, а оптова торгівля тютюновими виробами є одним із видів діяльності як ТОВ «Волиньтабак», так і ТОВ «Едванс Гранд». Для постачальника ТОВ «Волиньтабак» ці господарські операції спричиняють наслідки у формі податкових зобов`язань на суму ПДВ, включену до ціни товару (854500,00 грн). Матеріали справи не містили доказів, які б вказували на фіктивність договору та що правочин вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наявність умислу у сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Обставини, які заявник вважає нововиявленими, а саме: постановлення Печерським районним судом м.Києва вироку від 02 березня 2023 у справі № 757/68425/21-к за змістом ч.4ст.361 КАС Українине є нововиявленими, так як такі не існували під час розгляду справи та не є тими фактичними обставинами, які мають істотне значення для вирішення справи, а тому такі не можуть бути підставою для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вказані заявником обставини, не змінюють правового регулювання спірних відносин, не доводять факту допущення судом помилки при розгляді спору та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, оскільки подана заява про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами не містить нововиявлених обставин, визначених ст.361 КАС України для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі» Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 140/14271/20 прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС таку необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.195, 242, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 361, 364, 368, 369 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №140/14271/20 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 17 жовтня 2023 року.