Ухвала

від 17.01.2024 по справі 140/14271/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2024 року

м. Київ

справа № 140/14271/20

адміністративне провадження № К/990/2196/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №140/14271/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едванс Гранд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» про визнання договору недійсним,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у Волинській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едванс Гранд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак», в якому просило визнати договір поставки тютюнових виробів від 18.06.2020 №18/06-20Т недійсним.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі №140/14271/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021, у задоволенні позову Головного управління ДПС у Волинській області відмовлено.

Головне управління ДПС у Волинській області 25.04.2023 звернулось до Волинського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі №140/14271/20.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №140/14271/20, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023, у задоволені заяви Головного управління ДПС у Волинській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишення в силі рішення суду в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак», Товариства з обмеженою відповідальністю «Едванс Гранд» про визнання договору недійсним відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Волинській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 16.01.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №140/14271/20, ухвалити нову постанову, якою заяву про перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі №140/14271/20 за нововиявленими обставинами задовольнити.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховним Судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, зокрема, ухвали про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Порушення норм права може виявлятися у: застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації; незастосуванні норми, яку належало застосувати; наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.

Відтак, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Натомість у поданій Головним управлінням ДПС у Волинській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України касаційній скарзі не наведено належного викладення підстав для касаційного оскарження ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №140/14271/20.

Касаційна скарга позивача не міститься доводів (з належним їх обґрунтуванням) про допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та/або процесуального права, а лише формальну вказівку на положення пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, частини четвертої статті 328, статті 242 КАС України.

Тобто, у касаційній скарзі безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для відмови у задоволенні заяви контролюючого органу про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами лише процитовано положення податкового законодавства та встановлені під час розгляду справи обставини. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження, передбачених, зокрема, абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зауважує, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Крім того, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», контролюючий орган вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №140/14271/20, яку Верховний Суд ухвалою від 14.11.2023 повернув особі, яка її подала як таку, що не містила належного викладення підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому, Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

У той же час, звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник та і не виправив недоліки касаційної скарги, які були вказані Верховним Судом, що свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №140/14271/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едванс Гранд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» про визнання договору недійсним повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер