Ухвала

від 06.10.2023 по справі 216/4245/15-ц

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/4245/15-ц

провадження 4-с/216/11/23

УХВАЛА

іменем України

06 жовтня 2023 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Гулковського О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Кривому Розі, цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,

в с т а н о в и в:

У січні 2023 року представник скаржника, адвокат Бурлаченко С.Ю., звернувся до суду зі скаргою на рішення та дії державного виконавця. В обґрунтування скарги зазначив, що в провадженні Центрально-Міського ВДВС м. Кривого Рогу перебуває виконавче провадження ВП№52180285. 29.11.2022 державним виконавцем в межах вищевказаного ВП було списано 183921,67 грн з банківського рахунку ОСОБА_1 на який зараховується заробітна плата. З 24.02.2022 відповідно до ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», в України введено режим воєнного стану. 26.03.2022, у зв`язку з внесенням змін до ЗУ «Про виконавче провадження» припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника. Отже, арешт на спеціальні банківські рахунку є незаконним та фактично є перевищенням повноважень державного виконавця. Зважаючи на викладене скаржник просить визнати дії державного виконавця, щодо списання грошових коштів з банківського рахунку незаконними; зобов`язати відділ ДВС зняти арешт з банківських рахунків та повернути незаконно списанні грошові кошти.

У судове засідання стягувач, боржник і державний виконавець не з`явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили, від представника боржника, адвоката Бурлаченка С.Ю., надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності, вимоги скарги підтримує та просить задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги та надані учасниками судового провадження документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення скарги, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у провадженні Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відділ ДВС) перебуває виконавче провадження ВП№52180285 з виконання виконавчого листа у цивільній справі №216/4245/15-ц, виданого 08.04.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Фінанси та кредит», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Айс фреш», боргу в розмірі 2061689,76 грн.

З матеріалів цивільної справи №216/4245/15-ц вбачається, що 08.04.2016 Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено рішення у цій справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: органу опіки та піклування Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №36-01-06 від 03 жовтня 2006 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 , яка станом на 15.02.2010 року становить 2061689,76 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки окремо розташовану нежитлову будівлю цеху А-1, шл. блок, цеглу, загальною площею 1235,8 кв. м, яка розташована на земельній ділянці площею 1386 м кв., за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 , шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації 1905001,00 (один мільйон дев`ятсот п`ять тисяч одна) грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішення суду набрало законної сили 10.06.2016.

10.08.2016 стягувачем було отримано виконавчі листи по справі.

18.07.2018 при примусовому виконанні виконавчого листа №216/4245/15-ц державним виконавцем відділу ДВС було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою було звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу. (а.с. 45)

Згідно з довідками АТ КБ «ПриватБанк» з карткового рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), який останнім використовується для отримання заробітної плати, 29.11.2022 було списано 183921,64 грн згідно з виконавчим документом №216/4245/15-ц від 08.04.2016. (а.с. 9-11)

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. (ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»)

Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». (ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження»)

Статтею 33. Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. (ст. 39 Закону України «Про іпотеку»)

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Аналогічні норми закріплені й у ст. 447 ЦПК України, якою передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, як вбачається з матеріалів скарги в межах виконавчого провадження ВП №52180285 з виконання виконавчого листа №216/4245/15-ц державним виконавцем здійснюються виконавчі заходи зі стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 у розмірі 2061689,76, тоді як згідно з рішенням суду у цивільній справі №216/4245/15-ц та виконавчими листами, до виконання підлягають вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку». Крім цього, згідно з виконавчим листом та рішенням суду боржником у справі є ОСОБА_2 , а не заявник.

Отже, аналізуючи встановлені під час розгляду скаргу обставини справи в контексті наведених норм закону суд встановив факт неналежного виконання державним виконавцем своїх обов`язків та здійснення виконавчого провадження з порушення засад виконавчого провадження, зокрема, верховенства права, законності та диспозитивності, внаслідок чого скарга ОСОБА_1 є цілком прийнятною та обґрунтованою та підлягає задоволенню, а постанова державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 353, 447, 450 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця задовольнити.

Визнати дії Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що списання коштів з банківського рахунку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 за номером картки НОМЕР_3 ОСОБА_1 у розмірі 183921,64 грн незаконними.

Зобов`язати Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з банківських рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 , НОМЕР_4 .

Зобов`язати Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути ОСОБА_2 списані 29.11.2022 грошові кошти з банківського рахунку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 за номером картки НОМЕР_3 у розмірі 183921,64 грн.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ