Рішення

від 12.09.2023 по справі 615/464/23

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/464/23

Провадження № 2/615/93/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання Партола О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальність «Агротоп» про усунення перешкод у користуванні власністю,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

її представника ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

встановив:

14.03.2023 позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 6321287500:01:000:0168 шляхом зобов`язання відповідача повернути її власнику ОСОБА_2 ; скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, внесений до реєстру Управління Держкомзему у Валківському районі Харківської області 12.09.2012 за №63212000401686 та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 20435734, дата та час державної реєстрації 12.05.2017 о 18:51:14, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 35217789 від 17.05.2017 12:15:22, ОСОБА_5 , Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради», Харківська область.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням Валківського районного суду Харківської області від 19.05.2022 у справі №615/165/22 задоволено її позов в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , визнано недійсною додаткову угоду, укладену між ОСОБА_6 та ТОВ «Агротоп» 11.04.2012 до Договору оренди землі №б/н від 14.12.2006 щодо земельної ділянки площею 3,8540 га, кадастровий номер 6321287500:01:000:0168; скасовано запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6321287500:01:000:0168, внесений до реєстру Управління Держкомзему у Валківському районі Харківської області 12.09.2012 за №63212000401686 та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 20435734, дата, час державної реєстрації 12.05.2017 18:51:14, на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35217789 від 17.05.2017 12:15:22, ОСОБА_5 , Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради», Харківська область.

28.02.2023 Полтавський апеляційний суд скасував рішення першої інстанції, прийняв нове рішення, яким відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позову, оскільки нею обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що додаткову угоду до договору оренди землі11.04.2012 укладено не було, тобто правочин вчинено не було, до цього часу порушуються права та інтереси спадкоємиці ОСОБА_6 неповнолітньої ОСОБА_2 , які полягають в неможливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю земельною ділянкою, тому ефективним способом захисту права в даному випадку є усунення перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою шляхом повернення її власнику.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 16.03.2023 відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.

03.04.2023 до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача ОСОБА_4 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вказав, що 14.12.2006 між ТОВ «Агротоп» та ОСОБА_6 укладений договір оренди земельної ділянки б/н від 14.12.2006, зареєстрований в Валківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за №040768800335 від 05.09.2007 строком на 10 років.

11.04.2012 згідно додаткової угоди до договору, строк дії договору змінено на 25 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни, визначена дія договору з дати державної реєстрації договору оренди року та збільшено орендну плату до 3% від нормативно грошової оцінки.

В 2017 році відповідачем згідно ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведена реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, що повністю відповідає вимогам законодавства.

Наявність волевиявлення позивача на укладення договору оренди та додаткової угоди до договору свідчить фактична передача земельної ділянки відповідачу та отримання орендної плати у зміненому розмірі, що вказаний у додаткової угоді та після фактичного завершення строку дії договору оренди, що вказаний у основному договорі. ТОВ «Агротоп» належним чином виконує взяті на себе зобов`язання.

ОСОБА_6 не звертався до орендодавця з питання повернення земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору, а відповідно знав про існування додаткової угоди від 11.04.2012 та у відповідності з умовами додаткової угоди отримував орендну плату. Як орендодавець, отримував орендну плату, підписуючись у відомостях та отримуючи орендну плату за допомогою поштового переказу, тому не міг не розуміти, що такі грошові кошти отримує саме за здану ним в оренду земельну ділянку, у тому числі на підставі додаткової угоди від 11.04.2012. Розмір орендної плати за договором оренди становив до підписання додаткової угоди 825,60 грн. за рік.

Згідно з умовами додаткової угоди до договору оренди землі від 11.04.2012 сторонами встановлений розмір орендної плати на рівні 3% від НГО земельної ділянки, що у грошовому вигляді дорівнює 2727,90 грн. без урахування ПДФО (станом на 2012 рік ПДФО становив 15%).

03.05.2012 ОСОБА_6 звернувся до керівництва ТОВ «Агротоп» із заявою про видачу орендної плати за 2012- 2013 роки. Згідно з даними відомості на виплату грошей №АТ 000000155 від 31.05.2012, отримав 4600 грн., що фактично дорівнює розміру орендної плати за 2 роки. У відомості є наявність зробленого власноруч ОСОБА_6 підпису.

20.03.2013 ОСОБА_6 звернувся до керівництва ТОВ «Агротоп» із заявою про видачу орендної плати за 2014 рік та відповідно отримав 2300 грн згідно із видатковим касовим ордером від 04.04.2013.

Вказав, що недійсність договору як приватноправова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати, але недійсність договору не повинна дестабілізувати цивільний оборот. Оскільки недійсність договору впливає на права та інтереси інших осіб, при вирішенні спорів про недійсність договорів має враховуватися добросовісність як загальна засада цивільного законодавства та доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). Поданий позов, на думку представника, суперечить попередній поведінці спадкодавця позивача, який уклав додаткову угоду та отримував плату за користування земельною ділянкою.

Протягом тривалого часу орендар ОСОБА_6 отримував від ТОВ «Агротоп» орендну плату згідно з умовами спірної додаткової угоди до договору оренди, а ТОВ «Агротоп» сумлінно сплачує податок за користування земельною ділянкою, тому вважає, що його не можна вважати неукладеними лише з тих підстав, що не був підписаний спадкодавцем позивачки ОСОБА_6 .

На думку представника, наданий висновок судового експерта Дікевич К.Г. № СЕ-19/121-21/24583-ПЧ не може бути прийнятий як належний доказ, оскільки зроблений з порушенням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮ України від 08.10.1998 №53/5, зареєстрованих у МЮ України 03.11.1998 за №705/3145 (у редакції наказу МЮ України від 26.12.2012 №1950/5).

Для проведення почеркознавчої експертизи в якості зразків підписів ОСОБА_6 , як таких, що достовірно ним вчинені, надані зразки підписів, що були зроблені у період з 2005 по 2015 рік. Однак, зразків підпису у період, в який підписана оскаржувана додаткова угода, надані практично не були. Також позивачем не надано для проведення експертизи зазначеної кількість документів, як це передбачено законодавством, що може призвести до невірних висновків експертизи.

11.04.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказала, що викладені представником відповідача у відзиві доводи спростовуються висновками та обставинами, встановленими у справі №615/165/22 та викладеними в постанові Полтавського апеляційного суду від 28.02.2023, які в силу ст.82 ЦПК України є обставинами, що встановлені рішенням суду у цивільній справі, яке набрало законної сили, та не підлягають доказуванню у справі №615/464/23, в якій беруть участь ті ж самі учасники, щодо яких встановлені ці обставини. Зазначила, що гроші за оренду померлий ОСОБА_6 в 2013 та 2014 роках отримував за договором оренди від 14.12.2006, який був дійсним до 05.09.2017, а виплата їх базувалася на вимогах ЗУ «Про оренду землі».

Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.174 ЦПК України порядку сторони не скористалися.

Ухвалою суду від 19.06.2023 судовий розгляд у цивільній справі вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві та встановлені постановою Полтавського апеляційного суду від 28.02.2023 у справі №615/165/22 обставини.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з наведених у відзиві обставин.

За клопотанням представника позивача із архіву Валківського районного суду Харківської області витребувано матеріали цивільної справи №615/165/22, які досліджено в судовому засіданні.

Будь-які інші заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР №063661 ОСОБА_6 належала земельна ділянка площею 3,8540 га (кадастровий номер 6321287500:01:000:0168 - рілля), що знаходиться на території Сніжківської сільської ради Валківського району Харківської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14.12.2006 між ОСОБА_6 та ТОВ «Агротоп» укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою вирощування сільськогосподарської продукції. Договір укладено на 10 років, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, аналогічний попередньому і на тих самих умовах. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

П.12.5 договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Договір зареєстрований у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.09.2007.

11.04.2012 між ОСОБА_6 та ТОВ «Агротоп» укладено додаткову угоду до договору оренди землі №б/н від 14.12.2006, державну реєстрацію якої здійснено у Управлінні Держкомзему у Валківському районі Харківської області 12.09.2012.

Згідно п.3.1. Додаткової угоди, сторони домовились поновити договір оренди землі на 25 років. Окрім того, до п.12.5 внесено зміни, а саме викладено в наступній редакції: перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №60707327 від 25.06.2020, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НОІ №516671 від 25.06.2020, на підставі заповіту, посвідченого Сніжківською сільською радою Валківського району Харківської області 15.02.2016, зареєстрованого за №34, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_6 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 3,8540 га (кадастровий номер 6321287500:01:000:0168 - рілля), що знаходиться на території Сніжківської сільської ради Валківського району Харківської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом від 25.06.2020 отримала спірну земельну ділянку у спадок та є її власником, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №270356214.

За даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 29.08.2011 Сніжківською сільською радою Валківського району Харківської області, позивач є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , актовий запис № 10, тобто її законним представником.

Згідно наданого висновку судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/24583-ПЧ від 03.12.2021, виконаної в межах кримінального провадження №12020225240000111, підпис від імені ОСОБА_6 в графі «Орендодавець» у додатковій угоді від 11.04.2012 до договору оренди землі №б/н від 14.12.2006 виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою.

Зазначені обставини встановлені постановою Полтавського апеляційного суду від 28.02.2023 у справі №615/165/22, яке набрало законної сили 28.02.2023.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ст.41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Ч.2 ст.14 Конституції України та ч.2 ст.1 ЗК України гарантується право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти (ст.11 ЦК України).

Ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України).

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч.1 ст.215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

В ч.1 ст.215, ст.229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.01.2020 у справі №674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ч.1 ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ст.14 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч.1 ст.15 ЗУ «Про оренду землі»).

У разі, якщо сторони згоди не досягли, договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст.110 ЦПК України).

Враховуючи, що підпис від імені ОСОБА_6 в графі «Орендодавець» в додатковій угоді від 11.04.2012 до договору оренди землі №б/н від 14.12.2006 виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою, суд доходить висновку про відсутність його волевиявлення на укладення цієї додаткової угоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) відступила від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22.04.2015 у справі № 6-48цс15, зазначивши, що «правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову».

З огляду на викладене, оскільки зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку, тому в даному випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як представник власника земельної ділянки, вважає порушеним, є саме усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки, тому позов підлягає задоволенню, що тягне за собою скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

На підставі наведеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротоп» повернути власнику неповнолітній ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6321287500:01:000:0168, яка належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 25.06.2020 державним нотаріусом Валківської державної нотаріальної контори Харківської області Кобзар Н.Я., зареєстрованого в реєстрі за №829.

Скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6321287500:01:000:0168, внесений до реєстру Управління Держкомзему у Валківському районі Харківської області 12.09.2012 за №632120004001686 та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 20435734, дата, час державної реєстрації 12.05.2017 о 18:51:14, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 35217789 від 17.05.2017 12:15:22, Яненко Наталія Павлівна, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» Харківська область.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротоп» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2147,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова