Постанова

від 18.01.2024 по справі 615/464/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року

м. Харків

справа № 615/464/23

провадження № 22-ц/818/355/24

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Тичкової О.Ю.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря судового засідання Тітченко О.В.

сторони справи:

позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТОП»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « АГРОТОП» на рішення Валківського районного суду Харківської області від 12 вересня 2023 року ухвалене у складі судді Токмакової А.П.,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером6321287500:01:000:0168шляхом зобов`язання відповідача повернути її власнику ОСОБА_2 ; скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, внесеного до реєстру Управління Держкомзему у Валківському районі Харківської області 12.09.2012 за № 63212000401686 та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 20435734, дата та час державної реєстрації 12.05.2017 о 18:51:14, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 35217789 від 17.05.2017 12:15:22.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_3 ( спадкоємцю неповнолітньої ОСОБА_2 ) належала земельна ділянка з кадастровимномером 6321287500:01:000:0168,яка напідставі укладеного з ТОВ «Агротоп» договору оренди від 14.12.2006 була передана останньому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років. Договір оренди був зареєстрований у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.09.2007. Висновком судово-почеркознавчої експертизи від 03.12.2021, виконаної в межах кримінального провадження №12020225240000111 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» у додатковій угоді від 11.04.2012 до договору оренди землі №б/н від 14.12.2006 виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою. Тому зазначена додаткова угода, що збільшує строк дії договору оренди землі є не укладеною. Таким чином, строк дії договору оренди сплив у вересні 2017 року, проте земельна ділянка ОСОБА_3 повернута не була. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Спадкоємцем майна ОСОБА_3 у вигляді спірної земельної ділянки є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки відповідач, посилаючись на неукладену додаткову угоду від 11.04.2012 відмовляється повернути спірну земельну ділянку, позивач змушена звернутися до суду з дійсним позовом.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 12 вересня 2023 року позовні вимоги задоволені.

Усунуто перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротоп» повернути власнику неповнолітній ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6321287500:01:000:0168, яка належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 25.06.2020 державним нотаріусом Валківської державної нотаріальної контори Харківської області Кобзар Н.Я., зареєстрованого в реєстрі за №829.

Скасовано запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6321287500:01:000:0168, внесений до реєстру Управління Держкомзему у Валківському районі Харківської області 12.09.2012 за № 632120004001686 та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 20435734, дата, час державної реєстрації 12.05.2017 о 18:51:14, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 35217789 від 17.05.2017 12:15:22, ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» Харківська область.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротоп» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2147,20 грн.

Рішення мотивованотим,що позивачнадала судуналежні доказина підтвердженнятого,що підпис від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» в додатковій угоді від 11.04.2012 до договору оренди землі №б/н від 14.12.2006 виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою. Тому зазначена угода є неукладеною. Строк дії договору оренди землі №б/н від 14.12.2006 сплив, проте спірна земельна ділянка її власнику не повернута. Оскільки зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку, тому в даному випадку ефективним способом захисту права є саме усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом задоволення вимоги про повернення такої ділянки. Тому позов підлягає задоволенню, що тягне за собою скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Агротоп»поданоапеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у суду не було підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відсутність підпису у додатковій угоді від 11.04.2012 до договору оренди землі №б/н від 14.12.2006 не спростовує факту її укладення оскільки сторони сумлінно виконували умови зазначеної угоди, про що свідчить факт отримання спадкодавцем позивачки орендної плати. Згідно правового висновку Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 не може бути визнано не укладеним договір який фактично виконувався.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Посилається на те, що доводи викладені в апеляційній скарзі не були предметом розгляду у суді першої інстанції. Відповідач не надав доказів виконання умов додаткової угоди від 11.04.2012, а надані ним відомості про сплату орендної плати свідчать про виконання орендарем умов договору оренди землі №б/н від 14.12.2006, що діяв до вересня 2017 року. Тому суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно дост.376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Як встановлено судом, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР №063661 ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 3,8540 га (кадастровий номер 6321287500:01:000:0168 - рілля), що знаходиться на території Сніжківської сільської ради Валківського району Харківської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14.12.2006 між ОСОБА_3 та ТОВ «Агротоп» укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою вирощування сільськогосподарської продукції. Договір укладено на 10 років, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, аналогічний попередньому і на тих самих умовах. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію ( надалі Договір оренди)

Договір зареєстрований у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.09.2007.

За змістом п.3.1. додаткової угоди від 11.04.2012 до договору оренди землі №б/н від 14.12.2006, державну реєстрацію якої здійснено у Управлінні Держкомзему у Валківському районі Харківської області 12.09.2012 сторони домовились поновити договір оренди землі на 25 років. Окрім того, до п.12.5 внесено зміни, а саме викладено в наступній редакції: перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №60707327 від 25.06.2020, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НОІ №516671 від 25.06.2020, на підставі заповіту, посвідченого Сніжківською сільською радою Валківського району Харківської області 15.02.2016, зареєстрованого за №34, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 3,8540 га (кадастровий номер 6321287500:01:000:0168 - рілля), що знаходиться на території Сніжківської сільської ради Валківського району Харківської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом від 25.06.2020 отримала спірну земельну ділянку у спадок та є її власником, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №270356214.

За даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 29.08.2011 Сніжківською сільською радою Валківського району Харківської області, позивач є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , актовий запис № 10, тобто її законним представником.

Згідно наданого висновку судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/24583-ПЧ від 03.12.2021, виконаної в межах кримінального провадження №12020225240000111, підпис від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» у додатковій угоді від 11.04.2012 до договору оренди землі №б/н від 14.12.2006 виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ч.1 ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ст.14 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч.1 ст.15 ЗУ «Про оренду землі»).

У разі, якщо сторони згоди не досягли, договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Враховуючи, що підпис від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» в додатковій угоді від 11.04.2012 до договору оренди землі №б/н від 14.12.2006 виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність його волевиявлення на укладення цієї додаткової угоди.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.01.2020 у справі №674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) відступила від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22.04.2015 у справі № 6-48цс15, зазначивши, що «правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову».

Судом встановлено, що строк дії Договору оренди сплив у вересні 2017 року, проте відповідач спірну земельну ділянку до теперішнього часу не повернув та добровільно повертати відмовляється.

В супереч вимог ст.12, 81 ЦПК України відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного виконання сторонами умов додатковій угоді від 11.04.2012 до договору оренди землі №б/н від 14.12.2006. Надані ним відомості про виплату орендної плати свідчать про виконання умов договору оренди землі №б/н від 14.12.2006, оскільки здійснені у межах строку дії зазначеного договору.

Відповідно до статті 316Цивільного кодексуУкраїни право власності це -право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У свою чергустаттею 41Конституції Українита статтею 317ЦК Українивизначено, щовласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 321ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Засади захисту права власності визначені в ст. 386 ЦК України, де закріплено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, якій має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певшіх дій для запобігання такому порушенню Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йоч майнової та моральної шкоди.

З огляду на зазначене судова колегія вважає що суд правильно встановив характер спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про захист права власності та задоволення позову в частині усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротоп» повернути її власнику - неповнолітній ОСОБА_2 .

Разом з тим, судова колегія не може погодитися з висновком суду про задоволення позовних вимог про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ТОВ «Агротоп» на спірну ділянку з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 (провадження № 14-445цс19) (пункт 55) та від 07 квітня2020 року у справі № 916/2791/13 (пункт 6.31)).

Стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регламентує внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції на час розгляду справи відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними..

Викладене свідчить, що на час звернення позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до суду та ухвалення судових рішень у цій справі, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон вже не передбачав, тому матеріально-правове регулювання спірних реєстраційних відносин істотно змінилося.

За таких обставин належним способом захисту прав та інтересів позивача буде вимога про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Хоча реєстрація права оренди ТОВ «Агротоп» порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження Земельною ділянкою, підстави для задоволення вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію відстутні, оскільки судове рішення про усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом її повернення вже є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Подібні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 16 листопада 2022 року у справі № 144/1346/21 (провадження № 61-7155св22), від 05 квітня 2023 року у справі № 125/788/21 (провадження № 61-4248св22).

Враховуючи викладене,суд приходитьдо висновку,що апеляційнаскарга Товариства з обмеженою відповідальністю « АГРОТОП» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374,375, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « АГРОТОП» - задовольнити частково.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 12 вересня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 про скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 про скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, внесений до реєстру Управління Держкомзему у Валківському районі Харківської області 12.09.2012 за №63212000401686 та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 20435734, дата та час державної реєстрації 12.05.2017 о 18:51:14, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 35217789 від 17.05.2017 12:15:22 - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24.01.2024

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук