Постанова

від 17.10.2023 по справі 196/673/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8383/23 Справа № 196/673/23 Суддя у 1-й інстанції - Бабічева Л.П. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

судді -доповідача: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вікторія», про звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцю у натурі, -

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2023 року ОСОБА_2 через свого представника звернулась до суду із вказаною позовною заявою, яку обґрунтовувала тим, що відповідач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , з якої на користь позивача відповідно до рішення Індустріального районного суду від 30 квітня 2014 року в примусовому порядку стягувався борг за договором позики. Через смерть ОСОБА_3 в примусовому порядку борг так і не було стягнуто в повному обсязі, тому ОСОБА_2 просила в рахунок його погашення звернути стягнення шляхом визнання права власності на земельну ділянку, яка на праві власності належить ОСОБА_1 з кадастровим номером 1225684400:02:001:0075 площею 2,26 га та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, сільська рада Прядківська.

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2023 року відкрито позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 02 серпня 2023 року.

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2023 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника після померлої позивачки ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу від 02 серпня 2023 року та закрити провадження у справі. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Зокрема із посиланням на практику Верховного Суду, зазначає, що процесуальне правонаступництво, у справах де воно допускається, у разі смерті фізичної особи можливе лише, якщо провадження у справі було відкрито до настання смерті позивача. Тобто правонаступники у справу залучаються тільки після набуття фізичною особою статусу сторони у справі, а отже після відкриття провадження.

Відповідно до ч.13ст.7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4статті 19 ЦПК Українипередбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1ст. 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У ч.2 ст.369ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на ухвали суду про зупинення провадження у справі розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що по даній справі оскаржується ухвала суду про зупинення провадження у справі, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно достатті 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно достатті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скаргапідлягає частковомузадоволенню з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції керуючись п.1 ч.1 ст.251 ЦПК України, виходив із того, що ОСОБА_2 після подачі позовної заяви померла і спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Проте такий висновок є помилковим з огляду на таке.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Відповідно до частини першої статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).

Процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Отже, процесуальне правонаступництво, у справах де таке правонаступництво допускається, у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

ЦПК України не містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц .

Аналогічна позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року по справі №681/1267/22.

У справі, що переглядається, суд встановив, що 13 червня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 , яка була подана через відділення поштового зв`язку 12 червня 2023 року. Ухвалою судді від 05 липня 2023 року відкрито провадження у справі. Проте 28 липня 2023 року суду першої інстанції стало відомо, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин, встановивши, що позивачка ОСОБА_2 померла до дня відкриття провадження у справі і на момент смерті не набула статусу учасника справи, суд першої інстанції не мав підстав для зупинення провадження у справі для залучення правонаступників.

Щодо доводів апеляційної скарги з приводу неможливості подання представником позивача заяви про зупинення провадження, то суд апеляційної інстанції не приймає їх до уваги, оскільки судом першої інстанції зупинено провадження за власною ініціативою та в оскаржуваній ухвалі зазначено про припинення повноважень представника позивача у зв`язку зі смертю останньої.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про зупинення провадження, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання щодо закриття провадження у справі.

Як роз`яснено у пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 368,369,374, 379, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді: