Постанова

від 08.08.2023 по справі 631/589/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року

м. Харків

справа №631/589/20

провадження №22-ц/818/1366/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Пилипчук Н.П., Мальований Ю.М.

за участю секретаря - Сізонової О.О.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідачі - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «РАССВЕТ»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «РАССВЕТ», третя особа Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «РАССВЕТ» на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 05 травня 2023 року, постановлене суддею Пархоменко І.О.

в с т а н о в и в:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6324283500:01:001:0017, площею 6,4973 га, укладений 09 листопада 2010 року між позивачкою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «РАССВЕТ»; зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «РАССВЕТ» повернути орендовану земельну ділянку кадастровий номер 6324283500:01:001:0017 власнику ОСОБА_1 .

Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 05 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір оренди землі, кадастровий номер 6324283500:01:001:0017, площею 6,4973 га, яка розташована на території Охоченської сільської ради Нововодолазського району Харківської області, укладений 09 листопада 2010 року між орендодавцем, ОСОБА_1 та орендарем Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «РАССВЕТ»;, який зареєстрований у Відділі держкомзему Нововодолазського району Харківської області у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 17 серпня 2012 року №632428354002243. Зобов`язано сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «РАССВЕТ» повернути орендовану земельну ділянку кадастровий номер 6324283500:01:001:0017 власнику ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «РАССВЕТ» посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вказує, що суд першої інстанцій необґрунтовано прийняв до свого провадження уточнену заяву про зміну позову, оскільки законом подання такої заяви не передбачено. Більш того, позивач змінила предмет позову. Крім того, судом безпідставно встановлено, що відповідач не сплачував орендну плату. Орендна плата сплачувалась у відповідності до умов договору, можливо відбулася затримка, проте несвоєчасна сплата орендної плати не є підставою для розірвання договору.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.367ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно ст.263ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виплатив орендну плату ОСОБА_1 за 2018 рік тільки 29 березня 2019 року, а за 2019 рік тільки 19 лютого 2020 року, у той час, як згідно з п. 11 договору оренди землі від 09 листопада 2010 року орендна плата повинна вноситися до 31 грудня поточного року, суд дійшов висновку що зобов`язання за договором належним чином не виконано та наявні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав систематичного невиконання орендарем істотної умови цього договору щодо внесення орендної плати.

Такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом установлено, що Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 176101, виданого на підставі рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 24 листопада 2009 року та Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6306007092018 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,4973га, кадастровий номер 6324283500:01:001:0017 (а. с. 15, 25-30).

09 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «РАССВЕТ» був укладений договір оренди землі, зареєстрований у Відділі Держкомзему у Нововодолазьському районі Харківської області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 17 серпня 2012 року за № 632428354002243 (а. с. 16-20).

Відповідно до умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Охоченської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,4973 гектар, у тому числі рілля - 6,4973 гектар, кадастровий № 6324283500:01:001:0017, строком на 40 років (п. 1, 2, 8 договору). Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом приймання - передачі (п. 20 договору).

Земельна ділянка була передана орендодавцем та прийнята орендарем, про що складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт прийому передачі земельної ділянки (а. с. 21-24).

Відповідно до пункту 9 договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки що складає - 4898 грн.

Згідно з пунктом 11 спірного договору оренди землі орендна плата сплачується до 31 грудня кожного року. У разі невнесення орендної плати без поважної причини у строки, визначені цим договором, застосовуються штрафні санкції передбачені п. 14 договору.

ОСОБА_1 зверталась до керівника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «РАССВЕТ`із вимогою виплатити їй орендну плату за 2018 рік за користування земельною ділянкою 6324283500:01:001:0017 (з відповідною індексацією) на картковий рахунок. Вимогу було отримано відповідачем 29 грудня 2018 року, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 31-32).

Відповідно до виписки по карткового рахунку за період з 01 січня 2019 року по 25 лютого 2020 року ОСОБА_1 29 березня 2019 року отримала грошові кошти у сумі 5900,00 грн (допроведення референсу 270591714221 від 11 березня 2019 року довідка від 28 березня 2019 року) та 14 лютого 2020 року отримала грошові кошти у сумі 5900,00 грн (Безготівкове зарахування коштів за оренду земельного паю за 2019 рік) (а. с. 38).

Вказане вбачається також з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів за період 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів за період 1 кварталу 2016 року по 4 квартал 2018 року, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів за період 1 кварталу 2017 року по 2 квартал 2020 року (а. с. 39, 40, 106).

Статтею 41Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Частиною четвертоюстатті 124 ЗК Українипередбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом положень статей210,638ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до частини другоїстатті 792ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Такими законами , зокремаЗК України,Закон України «Про оренду землі».

Відповідно достатті 13 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на час укладення договору оренди землі, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Згідно з частиною першоюстатті 27 Закону України«Про орендуземлі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Одним з речових прав на чуже майно є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (пункт 3 частини першоїстатті 395 ЦК України).

За змістом частини першоїстатті 102-1ЗК Україниправо користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно доЦК України.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 407ЦК Україникористування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом визнання угоди недійсною (пункт «в» частини третьоїстатті 152 ЗК України).

Отже, законодавством унормовано, що користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України)

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Одночасно, договір є обов`язковим для виконання сторонами, як закріплено ст. 629 ЦК України.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України).

Положення ч. ч. 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на момент укладання договору) передбачають, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Судом встановлено що 09 листопада 2010 року сторони уклали договір оренди землі, за яким орендодавець надала в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,4973 гектар, у тому числі рілля - 6,4973 гектар, кадастровий № 6324283500:01:001:0017, строком на 40 років, а орендар прийняв зазначену ділянку у користування. При цьому, позивачем та відповідачем було узгоджено орендну плату за договором (а. с. 16-20).

Орендну плату за договором оренди землі від 09 листопада 2010 року за 2018 рік позивач отримала лише 29 березня 2019 року, а за 2019 рік - 14 лютого 2020 року.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду.

Доказів які б свідчили про належне виконання відповідачем взятих на себе обов`язків за договором оренди земельної ділянки суду не надали.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другоюстатті 651 ЦК Українипередбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому,систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором,тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме несвоєчасна сплата орендної плати за користування земельною ділянкою є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановивши неналежне виконання умов договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Рассвет», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору та повернення земельної ділянки власнику.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.п. в п. 4 ч. 1ст.382ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389,390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рассвет» - залишити без задоволення.

Рішення Нововодолазьського районного суду Харківської області від 05 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

Ю.М. Мальований

Повне судове рішення складено 10 серпня 2023 року.