Ухвала

від 18.10.2023 по справі 908/43/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18.10.2023 м.Дніпро Справа № 908/43/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Іванова О.Г. (доповідач), Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Державної податкової служби України м.Київ в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізької області м.Запоріжжя на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023 (суддя Юлдашев О.О., повний текст якої підписаний 10.02.2023) у справі № 908/43/22

кредитори 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбудмеханік" м. Дніпро

2. Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

3. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області м. Запоріжжя

4. Антимонопольний комітет України м. Київ

5. Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізькій області м. Запоріжжя

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Строймонтаж" м. Запоріжжя

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023 у справі №908/43/22 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовлено.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено.

Банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Строймонтаж", код ЄДРПОУ 38677589 (69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 40) - ліквідовано.

Провадження у справі закрито.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова служба України м. Київ в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізької області м. Запоріжжя, якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області задовольнити.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023р. у даній справі апеляційну скаргу залишено без руху у зв"язку з тим, що до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору у розмірі 2684,00грн та докази надіслання апеляційної скарги та доданих до неї документів на адресу учасників справи про банкрутство.

14.04.2023р. на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області на виконання ухвали суду від 27.03.2023р. до якого на підтвердження направлення копії апеляційної скарги на адреси учасників справи про банкрутство додані відповідні описи вкладення у цінні листи. Вимоги ухвали суду в частині надання доказів сплати судового збору в сумі 2684,00грн не виконано, натомість скаржник звернувся до суду з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023р. відмовлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023р. у справі №908/43/22 повернуто заявникові у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги у визначений апеляційним господарським судом строк.

19.09.2022 Головне управління ДПС у Запорізькій області повторно звернулося з апеляційною скаргою до ЦАГС.

При повторному поданні апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, яке обгрунтовано повторним зверненням до суду з даною апеляційною скаргою після усунення обставин, що були підставою повернення апеляційним господарським судом первісно поданої апеляційної скарги заявникові у зв`язку із неусуненням у встановлений строк її недоліків.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач ухвалою від 03.10.2023 залишив її без руху.

Було запропонувано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення йому ухвали та звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.

На виконання вимог ухвали ЦАГС від 03.10.2023 ГУ ДПС у Запорізькій області 13.10.2023 направило на адресу суду клопотання, в якому просить: поновити строк на апеляційне оскарження; прийняти до розгляду та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою; апеляційну скаргу задовольнити; ухвалити нове судове рішення, яким скасувати ухвалу суду від 07.02.2023 та напрвити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали, податкова служба зазначає, що територіально вона знаходиться у м. Запоріжжя яке є прифронтовим містом та за 30 кілометрів від якого відбуваються воєнні дії, а тому, через бажання співробітників управління зберегти собі життя під час постійних повітряних тривог всі мають перебувати в спеціалізованих укриттях.

Крім того, скаржник просить врахувати, що ГУ ДПС у Запорізькій області є суб`єктом владних повноважень, який фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Розглянувши клопотання апелянта про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження ухвали суду першої інстанції від 23.02.2023 по даній справі, колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить достатніх підстав для визнання зазначених в клопотанні обставин поважними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми убачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022р. у справі №990/115/22).

Суд зазначає, що існування обставини повернення апеляційної скарги, яка не позбавляє скаржника на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обв`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.

Щодо доводів скаржника про наявність обставин для поновлення строку на апеляційне оскарження, зумовлених відсутністю коштів для сплати судового збору у строк, визначений законом та судом в ухвалі про залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021р. у справі №640/3393/19 зробила висновок, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Тобто виходячи з принципу "належного урядування" державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, апеляційний суд зазначає та приймає до уваги значний проміжок часу між здійсненням платежу 22.06.2023р. щодо зарахування судового збору до державного бюджету та поданням апеляційної скарги вдруге 19.09.2023р., на підтвердження пропуску якого апелянтом також не наведено належного обгрунтування, що вказує на допущене необ`єктивне зволікання податкової служби з поданням апеляційної скарги поза межами строку.

Тому, апеляційний суд вважає наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі необгрунтованими, які пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, а не об`єктивними обставинами, є такими, що не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги у встановлений законом строк, у зв`язку з чим визнаються судом неповажними.

Таким чином, апелянтом не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023р. у справі № 908/43/22, тобто не усунено недоліків апеляційної скарги.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023р. у справі № 908/43/22 згідно з п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 258, ч. 4 ст. 260, п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій службі України м.Київ в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізької області м.Запоріжжя у поновлені пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023 по справі № 908/43/22.

Відмовити Державній податковій службі України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023 по справі № 908/43/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Додаток: (на адресу скаржника): апеляційна скарга № 37451/6/08-01-13-03-04 від 13.09.2023 з додатками на 10 аркушах, у тому числі: копія платіжної інструкції від 22.06.2023 № 2348 на суму 2684, 00 грн, конверт.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков