Постанова

від 18.10.2023 по справі 904/2001/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2023 року м. Дніпро Справа № 904/2001/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бажанова Ю.А.) від 28.06.2023 р. у справі № 904/2001/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод", м. Вільнянськ Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД", м. Дніпро

про стягнення 197 467,70 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" на свою користь 148 266,96 грн коштів за непоставлений товар, 15 869,24 грн 3% річних, 33 331,50 грн витрат від інфляцій.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 р. у справі № 904/2001/23:

-позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" про стягнення 197 467,70 грн. задоволено частково;

-стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" (юридична адреса: 49000, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 160; поштова адреса: 49102, м. Дніпро, вул. Данили Галицького, 1Д, код ЄДРПОУ 20206809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, 65, код ЄДРПОУ 43581147) 148 140,00 грн. коштів за непоставлений товар, 4 760,77 грн 3 % річних, 33 331,50 грн інфляційних втрат, 2 793,48 грн судового збору;

-в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023р. у справі № 904/2001/23.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні безпідставно відмовлено у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження по справі. Так, відповідач вказує на те, що справа № 904/2001/23 та справа № 904/882/22, в якій Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод" рішенням суду було відмовлено у задоволенні позову, є тотожними. При цьому суд першої інстанції у справі № 904/2001/23 дійшов висновку, що ці справи не тотожні, оскільки у справі № 904/882/22 позивач обґрунтовує позовні вимоги з посиланням на іншу норму права, ніж у справі, що розглядається. Апелянт наполягає на тому, що з огляду на визначення підстав позову посилання на норму закону до підстав позову не відноситься, в обґрунтування чого наводить судову практику Верховного Суду.

Також апелянт посилається на те, що судом першої інстанції вибірково взято до уваги обставини, встановлені судом у справі № 904/882/22, при цьому не надано оцінку положенням договору і не взято до уваги висновки суду у справі № 904/882/22 щодо умов поставки товару.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 р. у справі № 904/2001/23 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи, встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод" подано відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого позивач заперечує проти її задоволення та просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 р. у справі № 904/2001/23 залишити без змін.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що суд першої інстанції врахував усі ознаки тотожності спорів у справі № 904/2001/23 і у справі № 904/882/22 та дійшов обґрунтованого висновку, що у цих справах різні підстави позову, відповідно відсутні підстави для закриття провадження у справі, а тому посилання скаржника на порушення судом процесуальних норм позивач вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи. На підтвердження наведеного позивач посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.11.2022 р. у справі № 925/1152/21.

Також, позивач вважає, що суд першої інстанції в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України послався на обставини, встановленні рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, у якій беруть участь ті самі особи. Отже вважає, що всі обставини, встановлені судом в оскаржуваному рішенні, підтверджені належними і допустимими доказами.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2023 у справі № 904/882/22 встановлені такі обставини.

24.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" (постачальник) укладений договір поставки № 171РБ-21, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця гофпродукцію, далі товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Асортимент, ціна повару (з урахуванням ПДВ) визначається на підставі узгодженої та підписаної сторонами накладної (чи Специфікації). Ціна товару вказується у товарних накладних, які надаються постачальником покупцю разом із партією товару (пункт 1.2 договору).

Кількість кожної партії товару, що поставляється, вказується у письмових заявках покупця, які оформлюються окремо. Постачальник узгоджує заявки покупця шляхом виставлення на їх підставі рахунків на оплату (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору поставка кожної партії Товару здійснюється на підставі письмової заявки Покупця, протягом 5-10 (п`яти-десяти) робочих днів з моменту отримання Постачальником 100 % передоплати за таку партію Товару, якщо додатково не будуть узгоджені інші умови. При замовленні виробів із мікрогофрокартону та п`ятишарового картону поставка Товару здійснюється на підставі заявки Покупця, протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту отримання Постачальником 100 % передплати за такий Товар, якщо додатково не будуть узгоджені інші умови. Заявки надаються постачальнику у письмовій формі за допомогою електронної пошти або факсимільного зв`язку, які забезпечують фіксацію тексту та дату замовлення, або іншим засобом, прийнятим для сторін.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW, м. Дніпро відповідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС 2010". За домовленістю сторін поставка може здійснюватися як транспортом постачальника, так і транспортом покупця. Така домовленість оформлюється письмовою угодою до цього договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що товар вважається переданим з моменту оформлення шляхом відмітки про його отримання на екземплярі накладної (Специфікації) за допомогою підпису представника Покупця, повноваження якого закріплені у довіреності, оформленій відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100 % передоплати на підставі виставленого рахунку.

Покупець зобов`язується прийняти заявлений та виготовлений відповідно до його заявки товар з логотипом його фірми, або логотипом його продукції, або іншими інформаційними носіями в об`ємі замовлення без коригування кількості Товару у сторону зменшення. При цьому Покупець зобов`язаний прийняти Товар протягом 48 (сорока восьми) годин з дати його виготовлення та/або дати, вказаної в заявці Покупця, яка узгоджена з Постачальником. У випадку не прийняття Товару по закінченню вищевказаного строку Покупець зобов`язаний оплатити зберігання Товару на складі Постачальника з розрахунку доба зберігання у розмірі 1 % від вартості Товару (пункт 6.2 договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині взаєморозрахунків до здійснення їх Сторонами у повному обсязі (пункт 8.1 договору).

10.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Вільнянський молокозавод" було отримано заявку № 5379 від 10.12.2021 на виготовлення ящиків (4 клапана) на загальну суму 148 100,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" було виставлено рахунок № 2508 від 10.12.2021 на загальну суму 148 140 грн, з посиланням на договір поставки № 171РБ-21 від 24.11.2021.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Вільнянський молокозавод" перерахувало грошові кошти у розмірі 148 140 грн: 13.12.2021 у сумі 100 000 грн та 14.12.2021 у сумі 48 140 грн (з призначенням платежу за ящики згідно рахунку № 2508 від 10.12.2021).

07.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод" зверталось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" із вимогою про повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 148 140 грн відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Вільнянський молокозавод" посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" поставку товару не здійснило, грошові кошти не повернуло звернувся до суду із позовом про повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 148 140 грн відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (у справі № 904/882/22).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2023 у справі № 904/882/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Вільнянський молокозавод" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" безпідставно набутих коштів у розмірі 148 140 грн відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України відмовлено.

Також, в матеріалах справи міститься рахунок на оплату № 2379 від 24.11.2021 на загальну суму 131 556,00 грн, з посиланням на договір поставки № 171РБ-21 від 24.11.2021.

27.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" претензію (вимогу) про повернення коштів за вих. № 1 від 27.03.2023 з вимогою сплатити 197 467,70 грн протягом семи днів з моменту отримання претензії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод" посилається на не поставку Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" товару та просить стягнути 148 266,96 грн коштів за непоставлений товар (148 140,00 грн перерахованих на підставі рахунку № 2508 від 10.12.2021 та 126,96 грн борг за непоставлену продукцію за попереднім рахунком № 2379 від 24.11.2021, актом звірки), 15 869,24 грн 3% річних, 33 331,50 грн витрат від інфляцій, що і є причиною виникнення спору (справа № 904/2001/23).

В оскаржуваному рішенні у справі № 904/2001/23 місцевим господарським судом зазначено, що предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 148 266,96 грн коштів за непоставлений товар, 15 869,24 грн 3% річних, 33 331,50 грн витрат від інфляцій. Предметом доказування у справі є обставини укладання договору поставки № 171РБ-21 від 24.11.2021, виставлення рахунку № 2508 від 10.12.2021 на оплату, факт оплати рахунку № 2508 від 10.12.2021, виставлення рахунку № 2379 від 24.11.2021 на оплату, факт оплати рахунку № 2379 від 24.11.2021, строк поставки товару за договором, строк дії договору, наявність прострочення передачі товару за договором.

Водночас суд першої інстанції, надаючи оцінку заяві представника відповідача про закриття провадження по справі № 904/2001/23 з огляду на тотожність позовів у справах № 904/882/22 та № 904/2001/23, дійшов висновку про те, що у цих справах різні підстави позову, відповідно відсутні підстави для закриття провадження у справі. Такий висновок місцевий господарський суд обґрунтував тим, що у справі № 904/882/22 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Вільнянський молокозавод" посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" поставку товару не здійснило, грошові кошти не повернуло просило стягнути безпідставно набуті кошти у розмірі 148 140 грн відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України. Натомість, у справі № 904/2001/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Вільнянський молокозавод" посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" поставку товару не здійснило, грошові кошти не повернуло просить стягнути 148 266,96 грн коштів за непоставлений товар, посилаючись на приписи статті 693 Цивільного кодексу України.

Проте, апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції безпідставним та помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 175 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Зі змісту вказаних норм права можна зробити висновок, що однією з цілей цих норм законодавець визначив, в тому числі, і уникнення можливості різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, так само як і уникнення можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Отже, передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.

При цьому для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових сторін, предмета, підстав звернення до суду з позовною заявою.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2023 р. у справі № 904/882/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" про стягнення заборгованості відмовлено в повному обсязі.

Позов у справі № 904/882/22 заявлено відповідно до статті 1212 ЦК України та обґрунтовано неповерненням відповідачем безпідставно набутих коштів у розмірі 148 140 грн, які були сплачені позивачем відповідачу на підставі рахунку № 2508 від 10.12.2021 на загальну суму 148 140 грн, з посиланням на договір поставки № 171РБ-21 від 24.11.2021.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 р. у справі № 904/2001/23 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод" 148 140,00 грн. коштів за непоставлений товар, 4 760,77 грн 3 % річних, 33 331,50 грн інфляційних втрат, 2 793,48 грн судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

Позов у справі № 904/2001/23 заявлено відповідно до статті 693 ЦК України та обґрунтовано стягненням з відповідача 148 266,96 грн коштів за непоставлений товар, які були сплачені позивачем відповідачу на підставі рахунку № 2508 від 10.12.2021 на загальну суму 148 140 грн, та 126,96 грн борг за непоставлену продукцію за попереднім рахунком № 2379 від 24.11.2021, з посиланням на договір поставки № 171РБ-21 від 24.11.2021.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19 зазначено, що правові підстави позову це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з оскаржуваного рішення у справі № 904/2001/23 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2023 р. у справі № 904/882/22, спірні правовідносини в обох цих справах виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" (відповідач) з приводу стягнення з відповідача коштів, сплачених позивачем на підставі рахунку № 2508 від 10.12.2021 на загальну суму 148 140 грн, з посиланням на договір поставки № 171РБ-21 від 24.11.2021.

Тобто в обох цих справах наявні одночасно три однакові складові сторони, предмет та підстави звернення до суду з позовною заявою.

З огляду на зазначені вище висновки Верховного Суду про те, що зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права не вважаються зміною підстав позову, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції та доводами позивача про те, що підстави позову у цих справах різні оскільки позивач обґрунтовує позовні вимоги різними нормами права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, у пункті 7.43 якої зокрема зазначено, що суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Враховуючи вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду, судова колегія звертає увагу, що Господарський суд Дніпропетровської області від 15.02.2023 р. у справі № 904/882/22, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам щодо застосування до них ст. 1212 ЦК України, водночас надав їм правову кваліфікацію з огляду застосування до цих відносин ст. 693 ЦК України.

Зокрема, в рішенні від 15.02.2023 р. у справі № 904/882/22 судом зроблено висновок про те, що оскільки на підставі статті 693 Цивільного кодексу України позивач поставити товар не вимагав, і відповідач йому в зазначеному не відмовляв, в останнього не виникло обов`язку повернути суму сплачених грошових коштів за товар, із огляду на що в задоволенні позовних вимог належить відмовити. Що додатково свідчить про тотожність цієї справи зі справою № 904/2001/23.

Не вважає судова колегія зміною підстав позову і доповнення позивачем у справі № 904/2001/23 позовної заяви вимогою про стягнення 126,96 грн боргу за непоставлену продукцію за рахунком № 2379 від 24.11.2021, оскільки дана вимога могла бути заявлена позивачем окремим позовом.

Окрім цього судова колегія вважає безпідставним посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 01.11.2022 р. по справі № 925/1152/21 з огляду на наступне.

Так, у зазначеній справі висновок Верховного Суду про те, що суди попередніх інстанцій залишаючи позов без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 226 ГПК України дійшли помилкових висновків, обґрунтований тим, що предметом та підставами позову у судових справах є стягнення штрафу за різні господарські правопорушення, а не тим, що у різних судових справах позивач навів різні норми матеріального права в обґрунтування своїх позовних вимог.

Підсумовуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, здійснивши порівняльний аналіз суб`єктного складу сторін, предметів та підстав позовів у справі № 904/2001/23 та справі № 904/882/22, дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі, враховуючи, що спір виник між тими ж самими сторонами, про той же предмет та з тих самих підстав.

Пунктом 4 частини 1 статті 275 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно з частиною 1 статті 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Оскільки судовою колегією встановлено, що фактично позов у даній справі було подано зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у справі № 904/882/22, тому на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України провадження у цій справі № 904/2001/23 підлягає закриттю.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що наявні підстави, передбачені ст. 278 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023р. у цій справі з закриттям провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України.

Виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги згідно ст. 129 ГПК України покладаються на позивача та складаються з судового збору за подання позову у сумі 2 962,02 грн. та за подання апеляційної скарги у сумі 4 443,03 грн.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 175, 231, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023р. у справі № 904/2001/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023р. у справі № 904/2001/23 скасувати.

Провадження у справі № 904/2001/23 - закрити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, 65, код ЄДРПОУ 43581147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" (юридична адреса: 49000, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 160; поштова адреса: 49102, м. Дніпро, вул. Данили Галицького, 1Д, код ЄДРПОУ 20206809) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4 443,03 грн.

Видачу наказу згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль