Ухвала

від 17.10.2023 по справі 902/1137/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

17 жовтня 2023 р. Справа № 902/1137/23

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Марущак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфлаве Агро" (вул. Київська, буд.8, м. Вишневе, Київська область, 08132; код ЄДРПОУ 43008605 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Груп" (проспект Юності, буд. 18, м.Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 38220430)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участю :

від ТОВ "Санфлаве Агро" : Забарін А.Ф. (в режимі відеоконференцзв`язку)

В С Т А Н О В И В :

29.08.2023 року до суду надійшла заява ТОВ "Санфлаве Агро" б/н від 25.08.2023 року (вх. № 1147/23) про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЛ-Груп".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1137/23) від 29.08.2023 року, вказану заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С..

Ухвалою суду від 31.08.2023 року прийнято заяву ТОВ "Санфлаве Агро" б/н від 25.08.2023 року (вх. № 1147/23) про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЛ-Груп", до розгляду. Призначено підготовче засідання на 17.10.2023 року о 10:30 год..

Також, ухвалою суду від 14.09.2023 року ухвалено забезпечити участь представника ТОВ "Санфлаве Агро" адвоката Забаріна А.Ф. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1137/23, яке призначено на 17.10.2023 року о 10:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

На визначену дату в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явився представник Заявника. Боржник повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив.

Разом з цим, судом встановлено, що 02.10.2023 року від ТОВ "СЛ-Груп" до суду надійшов відзив № 15 від 04.09.2023 року на заяву ТОВ "Санфлаве Агро" про відкриття провадження у справі № 902/1137/23 про банкрутство.

Судом був оглянутий поданий відзив та долучений до матеріалів справи.

Водночас, суд зважає на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, розумні строки розгляду справи судом.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. №475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Як вбачається з матеріалів справи, учасників цієї справи було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового слухання у цій справі, що підтверджується ухвалою суду від 31.08.2023 року, яка направлялась на вказану у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство та витязі з ЄДРЮОФОПГФ електронну поштову адресу боржника - ТОВ "СЛ-Груп" - slgrupp38220430@gmail.com та на поштову адресу ТОВ "СЛ-Груп", а саме : проспект Юності, буд. 18, м. Вінниця, 21021.

Згідно ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 39 КУзПБ, неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що Боржника було належним чином повідомлено про дату та час проведення судового засідання у цій справі, а також від останнього до суду надійшов відзив на заяву про відкриття провадження у цій справі про банкрутство, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представника Боржника за наявними матеріалами справи.

Так, в ході розгляду справи представник ініціюючого кредитора надав пояснення щодо заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЛ-Груп" та просив суд її задоволити.

Суд, дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та надані докази, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, встановив наступне.

За змістом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та матеріалів справи, вбачається, що 25.04.2022 року між ТОВ "Санфлаве Агро" (Постачальник) та ТОВ "СЛ-Груп" (Покупець) було укладено договір постачання, на таких умовах :

Постачальник бере на себе зобов`язання надати та здійснити постачання продукції Покупцю, а Покупець - прийняти продукцію і оплатити Постачальнику її вартість в строки та порядку, передбаченому цим договором (п. 1.1).

Асортимент, строки поставки товару та їх вартість докладно зазначені в специфікації, що додається до цього договору і є невід`ємною частиною (Додаток № 1) (п. 1.2).

Право власності на продукцію та усі ризики втрати або пошкодження продукції (або його частини) переходять від Постачальника до Покупця з моменту (дати) постачання продукції (п. 1.3).

Постачальник відвантажує Покупцеві продукцію згідно з графіком, що міститься в специфікації (Додаток № 1) за адресою : місто Київ, провулок Хрестовий, будинок 2 (п. 3.1).

Продукція відвантажується Постачальником Покупцю за договірними цінами, зазначеними в специфікації (Додаток № 1) (п. 4.1).

Покупець здійснює оплату продукції Постачальнику не пізніше п`яти днів після отримання продукції на його банківський рахунок (п. 4.3).

Покупець проводить приймання отриманої від Постачальника продукції за кількістю і якістю протягом дня (п. 5.1).

Загальна вартість товарів, що підлягають поставці, становить 211 005,00 грн (п. 7.2).

Цей договір вступає в дію з дня його підписання обома сторонами і втрачає свою чинність після повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.4).

Згідно Додатку № 1 від 25.04.2022 року до договору постачання від 25.04.2022 року, загальна вартість товарів, що підлягає поставці, становить 211 005,00 грн, а саме : столи в офіс з полицями, шафи стелажі КТ-14 (Комплект-14) - 3 шт. вартістю 107 100,00 грн; Кабінет керівника ЮДК306 - 1 шт. вартістю 59 000,00 грн; сейф вогневзлостійкий Valberg Кварцит 30 EL, 1 клас + 30Б - 1 шт. вартістю 10 500,00 грн; полка ПУ-13 Береза-Горіх темний - 4 шт. вартістю 8 140,00 грн; жалюзі вертикальні ткан. Гріфон Комфорт Лайн 6001 230x250 см Білий (L6001) - 10 шт. вартістю 23 000,00 грн; стілець Мастер чорний А-1 - 5 шт. вартістю 3 265,00 грн.

Також, у згаданому вище Додатку № 1 від 25.04.2022 року вказано, що Покупець здійснює оплату продукції Постачальнику не пізніше п`яти днів після отримання продукції на його розрахунковий рахунок. Покупець проводить приймання отриманої від Постачальника продукції за кількістю і якістю протягом дня з дня підписання цього Додатку.

Окрім цього, у цьому Додатку № 1 зазначено, що товар в повному обсязі та належному технічному стані отримано.

Разом з тим, у заяві повідомляється, що в порушення умов договору, боржником не було здійснено сплату за договором постачання продукції від 25.04.2022 року в повному обсязі.

При цьому, Сторонами 07.07.2023 року складено акт звірки взаємних рахунків за договором постачання від 25.04.2022 року, яким підтверджено заборгованість за договором ТОВ "СЛ-Груп" в сумі 211 005,00 грн.

Посилаючись на наведені обставини Заявник, зокрема, просить суд : відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЛ-Груп"; визнати грошові вимоги Кредитора- ТОВ "Санфлаве Агро" до Боржника - ТОВ "СЛ-Груп" в сумі 196 800,00 грн.

Обставини викладені у заяві підтверджуються наданими доказами.

Відповідно до відзиву ТОВ "СЛ-Груп" № 15 від 04.09.2023 року на заяву ТОВ "Санфлаве Агро" про відкриття провадження у справі № 902/1137/23 про банкрутство, повідомлені такі обставини.

25.04.2022 року укладений договір про надання послуг, за яким ТОВ "Санфлаве Агро" виступало в ролі постачальника, а ТОВ "СЛ-Груп" (далі - Підприємство) в ролі Замовника.

ТОВ "Санфлаве Агро" здійснило постачання товару на суму 211 005 грн 00 коп.

Підприємством був товар отриманий, про що зазначено у Додатку до договору № 1 від 25.04.2022 року без яких небудь зауважень.

Однак, відповідна сплата ТОВ "СЛ-Груп" проведена не була, у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем.

Станом на 01.07.2023 року заборгованість Підприємства склала 211 005 грн, що підтверджується актом звірки взаємних рахунків за договором постачання від 07.07.2023 року.

Окрім того, у відзиві повідомляється, що Підприємство : не має відкритих рахунків, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать ТОВ "СЛ-Груп" у депозитарних установах та підприємство не здійснює діяльність, пов`язану з державною таємницею; не має дебіторської заборгованості та заборгованості із заробітної плати; не має нерухомості та автотранспорту.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та №916/3545/15.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 25.04.2022 року між ТОВ "Санфлаве Агро" (Постачальник) та ТОВ "СЛ-Груп" (Покупець) було укладено договір постачання, згідно якого Постачальником було передано Покупцю товар на загальну суму 211 005,00 грн, що підтверджується Додатком № 1 від 25.04.2022 року до договору постачання від 25.04.2022 року.

Отже, зважаючи на умови зазначеного вище договору, між сторонами виникли договірні правовідносини щодо поставки товару та його оплати.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ст. 610 ЦК України визначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України, передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що станом на момент проведення підготовчого засідання у цій справі, матеріали справи не містять доказів щодо оплати Боржником поставленого товару за договором постачання від 25.04.2022 року.

При цьому, згідно обопільно підписаного акту звірки взаєморахунків від 07.07.2023 року за договором постачання від 25.04.2022 року, Сторони визначили заборгованість ТОВ "СЛ-Груп" перед ТОВ "Санфлаве Агро" в сумі 211 005,00 грн.

Крім того, Боржником у поданому відзиві також підтверджено наявну заборгованість перед ініціюючим кредитором - ТОВ "Санфлаве Агро" в сумі 211 005,00 грн, яка виникла на підставі договору постачання від 25.04.2022 року.

Наведені вище обставини стали підставою звернення ТОВ "Санфлаве Агро" до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЛ-Груп".

Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Приписи ст. 1 КУзПБ, передбачають, що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Суд звертає увагу на те, що у цій справі судом не встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Частина 13 ст. 39 КУзПБ, передбачає, що процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 2 ст. 44 КУзПБ, процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Також, частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2022 року у справі № 910/430/22, наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

Стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

За таких обставин, на думку Верховного Суду, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Принагідно, суд звертає увагу на те, що у прохальній частині заяви ТОВ "Санфлаве Агро" про відкриття провадження у справі про банкрутство, ініціюючий кредитор просить суд визнати грошові вимоги Кредитора до Боржника в сумі 196 800,00 грн.

Слід зазначити, що суд розглядає заяву ТОВ "Санфлаве Агро" про відкриття провадження у справі про банкрутство в межах заявленого розміру вимог, тобто на суму 196800,00 грн (ст.ст. 2, 14 ГПК України).

Разом з цим, згідно ч. 3 ст. 34 КУзПБ, заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

При цьому, суд зважає на те, що станом на день проведення підготовчого засідання у цій справі, від ініціюючого кредитора до суду не надходило заяв щодо уточнення заявленої до визнання суми заборгованості.

Також, судом встановлено, що заборгованість в розмірі 196 800,00 грн Боржником не погашена та не спростована.

Водночас, у відзиві Боржником, серед іншого, повідомлено, що наразі ТОВ "СЛ-Груп" не має можливості сплатити заборгованість, у зв`язку із скрутним фінансовим становищем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені ТОВ "Санфлаве Агро" грошові вимоги в розмірі 196 800,00 грн боргу - є обґрунтованими і підтверджені наданими доказами та підлягають визнанню, а представлені матеріали є достатніми для відкриття провадження у справі № 902/1137/23 про банкрутство ТОВ "СЛ-Груп" та введення процедури розпорядження майном боржника на 170 календарних днів.

Крім того, визнанню підлягають вимоги кредитора в розмірі 26 840,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 року у справі № 904/4387/19, викладені такі правові висновки.

Системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Також, суд звертає увагу на необхідність призначення розпорядника майна боржника у цій справі.

В силу п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Судом встановлено, що ініціюючий кредитор у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство просить суд призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича.

Водночас, на виконання вищевказаних приписів законодавства, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство було додано заяву арбітражного керуючого Сиволобова М.М. № 01-16/328 від 25.08.2023 року про згоду на участь у справі про банкрутство ТОВ "СЛ-Груп".

Відповідно до ч. 3 ст. 28 КУзПБ, розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.

За змістом ч. 8 ст. 39 КУзПБ, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 44 КУзПБ, про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Як вбачається зі змісту заяви арбітражного керуючого Сиволобова М.М. № 01-16/328 від 25.08.2023 року, останній повідомляє про згоду на призначення його розпорядником майна у справі про банкрутство ТОВ "СЛ-Груп".

Також, у цій заяві вказано, що арбітражний керуючий : за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення строків подання інформації, передбаченої Кодексом України з процедур банкрутства, до державного органу з питань банкрутства, а також порушень законодавства та умов провадження діяльності арбітражного керуючого не допускав; судимості за вчинення корисних злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства; конфлікту інтересів та підстав для його виникнення у цій та інших справах не має; відмов в допуску до державної таємниці не одержував; повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження, не виконував; до жодної категорії осіб, передбачених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, не належить; має усю необхідну матеріально-технічну базу для здійснення повноважень у цій справі про банкрутство, зокрема, офісне приміщення в користуванні, власний автомобіль, комп`ютерну та оргтехніку; має 5-й (найвищий) рівень кваліфікації арбітражного керуючого; пройшов навчальні курси та успішно склав іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у справах про банкрутство страхових компаній.

Також, в матеріалах справи наявні, зокрема, копії Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого Сиволобова М.М. (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 451 від 12.03.2013 року; договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого за шкоду, яку може бути завдано у зв`язку з виконанням його обов`язків № ДЦВАК/283/22 від 19.09.2022 року; Свідоцтва про підвищення кваліфікації № 883 від 19.02.2022 року; листа Міністерства юстиції України від 10.11.2014 року щодо присвоєння 5 рівня кваліфікації; договору про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство № 1 від 24.08.2023 року, укладеного між ТОВ "Санфлаве Агро" та арбітражним керуючим Сиволобовим М.М..

Враховуючи викладене, суд дослідивши подану заяву про згоду на участь у справі про банкрутство та надані докази, дійшов висновку про задоволення цієї заяви та призначення розпорядником майна ТОВ "СЛ-Груп" арбітражного керуючого Сиволобова М.М..

Керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 9, 28, 30, 39, 41, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 122, 169, 196, 232, 234, 235, 236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відкрити провадження у справі № 902/1137/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Груп" (проспект Юності, буд. 18, м. Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 38220430).

2. Визнати вимоги Кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфлаве Агро" (вул. Київська, буд. 8, м. Вишневе, Київська область, 08132; код ЄДРПОУ 43008605) до Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Груп" (проспект Юності, буд.18, м.Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 38220430) в розмірі 196 800,00 грн - заборгованості; 26840,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

3. Ввести процедуру розпорядження майном Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Груп" (проспект Юності, буд. 18, м. Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 38220430) у справі № 902/1137/23 на 170 календарних днів, до 04.04.2024 року.

4. Задоволити заяву арбітражного керуючого Сиволобова М.М. № 01-16/328 від 25.08.2023 року про згоду на участь у справі про банкрутство ТОВ "СЛ-Груп".

5. Призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Сиволобов Максим Маркович (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 451 від 12.03.2013 року (адреса: вул. Богдана Хмельницького, 33/34, прим. 13, м. Київ, 01054; ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідент. код НОМЕР_1 ).

Встановити грошову винагороду арбітражного керуючого Сиволобова М.М. за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

6. Зобов`язати розпорядника майна:

- розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;

- вести реєстр вимог кредиторів;

- повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

- вживати заходів для захисту майна боржника;

- проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;

- виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;

- скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;

- подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

- надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;

- за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;

- виконувати інші повноваження, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.

Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.

Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб; передачу нерухомого майна в оренду; одержання позик (кредитів); задоволення вимог поточних кредиторів.

З моменту відкриття провадження у справі:

- пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, та в межах провадження у справі;

- пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства;

- арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;

- корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства;

- задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється;

- рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

7. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Зобов`язати розпорядника майна повідомити відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні про запровадження мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію не поширюється на: вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення; будь-які дії довірчого власника щодо об`єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник; процедуру обов`язкового звернення стягнення на об`єкт довірчої власності; задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; задоволення вимог кредиторів шляхом звернення стягнення на предмет обтяження, що забезпечує виконання зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - сторони генеральної угоди відповідно до вимог статті 94 Кодексу України з процедур банкрутства.

Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

8. Вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

У процедурі розпорядження майном, заборонити боржнику без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено Кодексом України з процедур банкрутства та здійснювати продаж істотних активів боржника.

9. Розпоряднику майна подати до суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 01.12.2023 року.

10. Розпоряднику майна скласти реєстр вимог кредиторів та подати його в попереднє засідання суду.

11. Призначити попереднє засідання у справі № 902/1137/23 на 17 січня 2024 р. о 10:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м.Вінниця; зал № 6).

12. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі у судовому засіданні згідно ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

13. Розпоряднику майна не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі № 902/1137/23 про банкрутство ТОВ "СЛ-Груп" (код ЄДРПОУ 38220430) провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

14. З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/1137/23 про банкрутство ТОВ "СЛ-Груп" (код ЄДРПОУ 38220430) на офіційному веб-порталі cудової влади України.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство повинне містити ім`я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, найменування та адресу господарського суду, номер справи, дату офіційного оприлюднення повідомлення, відомості про розпорядника майна (ім`я, місцезнаходження), строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника.

15. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом на електронні поштові адреси: ТОВ "Санфлаве Агро" - lenatabl0109@gmail.com; представнику ТОВ "Санфлаве Агро" адвокату Забаріну А.Ф.- ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ТОВ "СЛ-Груп" - slgrupp38220430@gmail.com; арбітражному керуючому Сиволобову М.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - prymus@vn.dvs.gov.ua; Першому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - info_tsr@vnm.vn.dvs.gov.ua; Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) - info@kv.minjust.gov.ua; Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради - cap@vmr.gov.ua; Вінницькому міському суду Вінницької області - inbox@vnm.vn.court.gov.ua; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua.

Згідно ч. 12 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - Центру адміністративних послуг "Прозорий офіс" Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050).