Рішення

від 18.10.2023 по справі 912/1714/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 рокум. Кропивницький Справа № 912/1714/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К. (надалі Суд), розглянувши справу

за позовомОлександрійської міської ради

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гірник»

про стягнення 110131,97 грн,

у с т а н о в и в:

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ПОЗИВАЧА

13.09.2023 Олександрійська міська рада звернулася із позовом до СТОВ «Гірник» про стягнення 110131,97 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю.

У якості обґрунтування власної позиції Олександрійська міська рада вказала, що:

- СТОВ «Гірник» у період з 28.03.2023 по 05.09.2023 являлося власником об`єкта нерухомого майна будівлі їдальні «Берізка», що знаходиться за адресою: м. Олександрія, проспект Будівельників, б. 28;

- майно розміщене на земельній ділянці площею 0,2009 га, яка має кадастровий номер 3510300000:09:423:0006, нормативно-грошову оцінку за 2023 рік у розмірі 2105730,62 грн, а її цільовим призначенням є «ведення будівництва та обслуговування будівель торгівлі»»

- користуючись земельною ділянкою СТОВ «Гірник» не сплачувало за неї орендну плату виходячи із її ставки 12 %, у зв`язку з чим набуло 110131,97 грн без достатньої правової підстави,

- правовою підставою позову є положення статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ВІДПОВІДАЧА

СТОВ «Гірник» подало відзив на позов, за змістом якого позовні вимоги не визнало з тих підстав, що:

- земельна ділянка за розмірами не відповідала його потребам здійснення господарської діяльності у будівлі (необхідною для ведення господарської діяльності у будівлі була земельна ділянка площею 0,0951 га, а інша частина взагалі не використовувалася), а тому воно звернулося до Олександрійської міської ради з проханням про поділ її на дві ділянки площею 0,0951 га та 0,11058 га, але у цьому йому міська рада відмовила;

- у незалежності від цільового призначення земельної ділянки на ній розміщена будівля їдальні, а не будівля торгівлі, у зв`язку з чим товариство звернулося до міської ради з пропозицією про зміну її цільового призначення, але остання у цьому відмовила;

- на підставі зазначеного позовні вимоги є обґрунтованими лише в частині стягнення 27532,99 грн, виходячи із площі земельної ділянки 0,0951 га та ставки орендної плати 6 % за оренду земельної ділянки з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування».

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ТА РІШЕННЯ СУДУ

Ухвалою від 15.09.2023 Суд залишив позов без руху та надав Олександрійській міській раді виправити недоліки поданої заяви, а саме надати належним чином завірені копії документів, доданих до неї.

Так, Олександрійська міська рада, з-поміж інших доказів, надала незасвідчені належним чином копії свідоцтв про право власності на майнові паї № 256392, № 256378, № 256376, № 256373, акту приймання-передачі нерухомого майна від 23.10.2018 та договору купівлі-продажу будівлі від 05.09.2023.

Зокрема, згідно з частиною 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом. У свою чергу, у випадку відсутності оригіналу документа, з якого зроблена копія, учасник має право заявити клопотання про витребування належного доказу у його володільця відповідно до положень статті 81 ГПК України.

Поряд з цим, ГПК України урегульований порядок подання доказів, у тому числі у випадку, коли в учасника відсутня можливість їх подання.

Так, згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1); докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3); суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи (частина 4).

Відповідно до статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (частина 1); позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (частина 2).

Водночас, згідно зі статтею 81 того ж Кодексу учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом; таке клопотання повинно бути подане разом із позовною заявою (для позивача) (частина 1); у клопотанні повинні бути зазначені: конкретний доказ, який витребовується; обставини, що підтверджуються цим доказом; підстави, що доказ знаходиться у конкретної особи; заходи, які вжиті для отримання доказу самостійно; причини неможливості отримати доказ (частина 2). У свою чергу, за змістом частини 3 статті 81 ГПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідний доказ.

З наведеного слідує, що докази до суду подаються позивачем разом з позовною заявою; суд не може самостійно збирати докази; проте суд має процесуальну можливість витребувати необхідний для позивача при розгляді справи доказ за його обґрунтованим клопотанням.

Окреслений порядок надання доказів та неможливість суду самостійно їх витребовувати поєднаний з іншим процесуальним принципом господарського судочинства, а саме змагальністю сторін.

За пунктом 4 частини 3 статті 2 та статтею 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним законом. Водночас, за наслідками застосування цього принципу кожна сторона несе ризик наслідків, пов`язаних з учиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Наведений принцип означає, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Застосування цього принципу забезпечує справжнє змагання сторін спору зі справедливими правилами. Він забезпечує реальну, а не формальну змагальність сторін, за якої суддя має виступати в ролі арбітра, а не слідчого, тоді як кожна зі сторін повинна довести обставини, на які вона посилається. На кожну із сторін спору покладаються ризики настання наслідків, пов`язаних з учиненням чи невчиненням процесуальних дій.

Отож, з метою забезпечення принципів судочинства суд не може надавати рекомендації сторонам щодо вчинення тих чи інших процесуальних дій, але може забезпечити їх дотримання, у тому числі на стадії відкриття провадження у справі, шляхом залишення позову без руху для усунення недоліків позовної заяви.

У даному випадку метою залишення позову без руху було не тільки усунення недоліків, але й надання можливості Олександрійській міській раді вчинити процесуальні дії, які необхідні для захисту її прав та інтересів.

Проте, вона їх не вчинила, зокрема заявою про усунення недоліків від 18.09.2023 не подала як відповідні докази належним чином засвідчені документи, так і клопотання про їх витребування у володільця.

Як наслідок наведеного, Суд не сприйняв надані Олександрійською міською радою копії свідоцтв про право власності на майнові паї № 256392 (а.с. 13), № 256378 (а.с. 14), № 256376 (а.с. 15), № 256373 (а.с. 16), акт приймання-передачі нерухомого майна від 23.10.2018 (а.с. 17) та договір купівлі-продажу будівлі від 05.09.2023 (а.с. 18-19) у якості письмових доказів, оскільки вони нею не завірені належним чином.

Хоча, Олександрійська міська рада і не виконала вимоги, але Суд врахував наявність у справі інших доказів, якими підтверджуються її позовні вимоги, а тому ухвалою від 19.09.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження та установив сторонам строки подачі процесуальних заяв. У встановлений строк СТОВ «Гірник» подало відзив на позов, а Олександрійська міська рада відповідь на відзив.

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав № 345435023 від 06.09.2023 СТОВ «Гірник» 28.03.2023 набуло у власність будівлю їдальні «Берізка», загальною площею 794 кв. м, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Будівельників, б. 28. За цією ж довідкою будівля їдальні вибула із власності СТОВ «Гірник» 05.09.2023 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, у зв`язку з чим з цієї дати її власником є ОСОБА_1 (а.с. 20-21).

Відповідні обставини набуття права власності на будівлю та вибуття її із власності підтверджені СТОВ «Гірник» та не оспорюються ним.

Як слідує з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав № 345428806 від 06.09.2023 Олександрійська міська рада є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:09:423:0006 площею 0,2009 га (а.с. 22).

З Витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.09.2023 № НВ-0001806372023 вбачається, що 27.08.2021 здійснена державна реєстрація земельної ділянки загальною площею 0,2009 га з кадастровим номером 3510300000:09:423:0006 за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Будівельників, 28. Цільовим призначенням земельної ділянки є: «03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» (а.с. 23-24).

30.06.2023 Олександрійська міська рада прийняла рішення № 652 «Про оренду земельних ділянок», яким:

- за пунктом 26 надала СТОВ «Гірник» в оренду терміном на 3 роки земельну ділянку площею 0,2009 га з кадастровим номером 3510300000:09:423:0006, визначила розмір орендної плати за ставкою 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також висловила пропозицію про оформлення договору оренди (а.с. 25);

- за пунктом 27 відмовила СТОВ «Гірник» у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо уточнення конфігурації та площі земельної ділянки з 0,2009 га на 0,0951 га (а.с. 58);

- за пунктом 37 відмовила СТОВ «Гірник» у погодженні зміни цільового призначення земельної ділянки з «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на «для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування» (а.с. 59).

Листом № 229/10/06/2 від 16.08.2023 Олександрійська міська рада направила СТОВ «Гірник» проект договору оренди земельної ділянки про зажадала його підписання (а.с. 26).

Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9923399562023 від 29.06.2023 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:09:423:0006 на 2023 рік складає 2105730,62 грн (а.с. 28).

Пунктом 03.07 додатку «Ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на території Олександрійської територіальної громади» до «Положення про справляння місцевих податків і зборів на території Олександрійської територіальної громади», затвердженого рішенням міської ради № 221 від 07.07.2021 «Про місцеві податки і збори», Олександрійська міська рада визначила ставку орендної плати для земель громадської забудови, а саме «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки (а. с. 29-37).

За твердженнями Олександрійської міської ради СТОВ «Гірник» не уклало з нею договір оренди земельної ділянки, на якій знаходилося належне йому нерухоме майно, у зв`язку з чим втрати бюджету складають 110131,97 грн, виходячи із 12 % ставки орендної плати по відношенню до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік та періоду з 29.03.2023 по 04.09.2023, за розрахунком:

- 2037,80 грн за період з 29.03.2023 по 31.03.2023 з розрахунку: 2105730,62 грн х 12 % : 12 міс. х 3 дні : 31 день = 2037,80 грн;

- 105286,53 грн за період з 01.04.2023 по 31.08.2023 з розрахунку: 2105730,62 грн х 12 % : 5 міс. : 12 міс. = 105286,53 грн;

- 2807,64 грн за період з 01.09.2023 по 04.09.2023 з розрахунку: 2105730,62 грн х 12 % : 12 міс. х 4 дні : 30 днів = 2807,64 грн;

- 2037,80 грн + 105286,53 грн + 2807,64 грн = 110131,97 грн.

ОЦІНКА УСТАНОВЛЕНИХ ОБСТАВИН

Щодо користування земельною ділянкою СТОВ «Гірник»

Стаття 80 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) визначає, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Своєю чергою, стаття 116 ЗК України встановлює, що юридичні особи набувають права користування земельними ділянками за рішеннями органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом передачі їх у користування.

Отож, правом на передачу земельних ділянок комунальної власності в оренду наділені відповідні органи місцевого самоврядування (міські ради), а набуття права користування ними виникає за наслідками відповідної передачі та укладення договору оренди.

Частина 1 статті 93 ЗК України та стаття 1 Закону України «Про оренду землі» встановлюють, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За статтею 13 того ж Закону договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Підпункт «в» частини 1 статті 96 ЗК України зобов`язує землекористувача своєчасно сплачувати орендну плату, а частина 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначає, що нею є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Обов`язок орендаря земельної ділянки своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку встановлений також статтею 25 Закону України «Про оренду землі».

З наведених правових положень слідує, що з моменту набуття СТОВ «Гірник» права власності на нерухоме майно, яке розміщене на земельній ділянці площею 02009 га з кадастровим номером 3510300000:09:423:0006, у нього з наступного дня виникло право на оформлення права землекористування цією земельною ділянкою у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом укладення договору оренди із власником земельної ділянки, тобто Олександрійською міською радою. А укладення договору оренди з визначеним розміром орендної плати за землю є обов`язковим для нього з метою оформлення прав землекористування.

Безпосередньо набуття права власності на будівлю їдальні СТОВ «Гірник» підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 345435023 та ці обставини не підлягають додатковому доказуванню у відповідності до частини 1 статті 75 ГПК України, оскільки ним визнані у поданому відзиві.

У спорі Суд установив, що Олександрійська міська рада, хоча і вжила всіх належних заходів для передачі СТОВ «Гірник» земельної ділянки в оренду, зокрема, прийняла рішення № 652 від 30.06.2023 про надання її в оренду та направила листа № 229/10/06/2 від 16.08.2023 з проектом договору оренди, але останнє його не підписало, а тому він не є укладеним.

Визначення земельної ділянки наведене у частині 1 статті 79 ЗК України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Отож, земельна ділянка набуває статусу об`єкта цивільних прав після її формування та державної реєстрації права власності на неї.

У справі Суд установив, що спірна земельна ділянка має визначену площу, кадастровий номер, вона зареєстрована у відповідних державних реєстрах, підтвердженням чому є вказані Витяги з Державного земельного кадастру та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому являється сформованим об`єктом цивільних прав, який і використовувався СТОВ «Гірник» за наслідками розміщення на земельній ділянці будівлі, яка йому належала.

Відтак, СТОВ «Гірник» у період знаходження у його власності будівлі їдальні, а саме з 29.03.2023 по 04.09.2023, хоча і користувалося земельною ділянкою, але не сплачувало орендну плату за таке користування. Невикористання будівлі за своїм цільовим призначенням не впливає на користування самою земельною ділянкою, оскільки воно полягає у розміщенні на земельній ділянці будівлі, що складає самостійне її використання.

Статтею 20 ЗК України визначені основні положення щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок. Зокрема, при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення (частина 1). Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється, з-поміж інших, щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються органи місцевого самоврядування, а саме за рішенням відповідного органу (частина 2). Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру (частина 4).

Отже, зміна цільового призначення земельної ділянки, яка перебувала у користуванні СТОВ «Гірник», знаходилася у компетенції Олександрійської міської ради шляхом прийняття відповідного рішення із застосуванням дискреції, яка дається органу місцевого самоврядування прийняти максимально зважене та справедливе рішення під час правозастосування.

Проте, Олександрійська міська рада не виявила бажання на зміну цільового призначання земельної ділянки та прийняла, як адміністративний орган з певною свободою дискреції у відповідному питанні, рішення (пункт 37 рішення № 652 від 30.06.2023) про відмову у цьому. Свобода дискреції полягає у тому, що Олександрійська міська рада мала право обрати з кількох юридично допустимих рішень (змінити цільове призначення, або відмовити) те, яке вона вважала найкращим за певних обставин та умов, оскільки приписи статті 20 ЗК України не встановлюють імперативне правило про обов`язковість прийняття лише рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки. Фактично Олександрійська міська рада діяла за власним розсудом у межах закону, а більш того сама відмова від зміни цільового призначення земельної ділянки не може бути підставою для судового контролю у межах даного спору щодо правомірності відповідної відмови у прийнятому рішенні.

При таких висновках та обставинах Суд виснує, що СТОВ «Гірник» користувалося всією земельною ділянкою за визначеною площею (0,2009 га) як об`єктом цивільних прав і за відповідним її цільовим призначенням («для будівництва та обслуговування будівель торгівлі»), оскільки в її зменшенні з площі 0,2009 га до 0,0951 га та зміні цільового призначення Олександрійська міська рада рішенням № 652 від 30.06.2023 відмовила.

У зв`язку з цим посилання СТОВ «Гірник» на обмежене користування земельною ділянкою, зокрема лише площею 0,0951 га, а також з іншим її цільовим призначенням (для обслуговування будівель закладів побутового обслуговування) не ґрунтується на наведених законодавчих положеннях.

Щодо наслідків безоплатного користування земельною ділянкою

Частина друга статті 152 ЗК України встановлює право власника земельної ділянки вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відносини, які виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна регулюються главою 83 ЦК України. Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відтак, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Суд установив, що СТОВ «Гірник» не уклав з Олександрійською міською радою договір оренди земельної ділянки, не сплачувало орендну плату, а тому фактично безоплатно користувалося нею. За наявності безоплатного користування земельною ділянкою воно набуло відповідну вартість (суму орендної плати, яку мало б сплатити при укладенні договору оренди) користування, а тому повинне сплатити її Олександрійській міській раді, як власнику земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, основою для визначення розміру орендної плати для земель комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, яка у спорі складає 2105730,62 грн на 2023 рік, а також розмір ставки орендної плати, який визначений Олександрійською міською радою для відповідної земельної ділянки у 12 % від нормативної грошової оцінки.

На підставі викладеного Суд висновує, що СТОВ «Гірник» у період з 29.03.2023 по 04.09.2023 користувалося земельною ділянкою без укладення договору оренди. Вартість такого користування складає 110131,97 грн, виходячи із розрахунку:

- 2037,80 грн за період з 29.03.2023 по 31.03.2023 з розрахунку: 2105730,62 грн х 12 % : 12 міс. х 3 дні : 31 день = 2037,80 грн;

- 105286,53 грн за період з 01.04.2023 по 31.08.2023 з розрахунку: 2105730,62 грн х 12 % : 5 міс. : 12 міс. = 105286,53 грн;

- 2807,64 грн за період з 01.09.2023 по 04.09.2023 з розрахунку: 2105730,62 грн х 12 % : 12 міс. х 4 дні : 30 днів = 2807,64 грн;

- 2037,80 грн + 105286,53 грн + 2807,64 грн = 110131,97 грн.

У зв`язку з наведеним, у відповідності до частини 1 статті 1212 ЦК України «СТОВ «Гірник» повинне повернути кошти, яка складають вартість користування земельною ділянкою, Олександрійській міській раді, оскільки фактично воно їх зберегло у себе без достатньої правової підстави.

ВИСНОВКИ

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати 110131,97 грн у добровільному порядку, доведеністю Олександрійською міською радою власних вимог, не спростування їх СТОВ «Гірник», Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовими витратами у справі є витрати Олександрійської міської ради на сплату судового збору у сумі 2684 грн, які у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на СТОВ «Гірник».

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гірник» (28024; Кіровоградська область, м. Олександрія, с. Марто-Іванівка, вул. Воронова, б. 1; ідентифікаційний код 30984945) на користь Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, буд. 59; ідентифікаційний код 33423535) 110131,97 грн збережених без достатньої правової підстави та 2684 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін

Копії рішення направити:

- Олександрійській міській раді в електронній формі до Електронного кабінету;

- СТОВ "Гірник": 28024, Кіровоградська область, м. Олександрія, с. Марто-Іванівка, вул. Воронова, б. 1.