Ухвала

від 18.10.2023 по справі 914/954/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/954/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Лімітед"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023

та рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2023

у справі № 914/954/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Лімітед"

до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"

про визнання незаконним та скасування рішення комісії Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" від 07.12.2020

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Лімітет"

про стягнення заборгованості за необлікований природній газ в сумі 302 235,77 грн,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 10.10.2023 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Лімітед" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 (повний текст складено 21.09.2023) та рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022 у справі № 914/954/21, подана до Суду 06.10.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та дослідивши матеріали справи, Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

В касаційній сказі заявник вказує на те, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2023 у цій справі підлягають касаційному перегляду через наявність випадків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз. 2 ч. 2 ст. 290 ГПК України).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що касаційна скарга містить виклад фактичних обставин справи та обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права з посиланням на постанову Верховного Суду від 31.05.2023, якою справу № 914/954/21 було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Однак, постанова Верховний Суду від 31.05.2023 у цій же справі № 914/954/21 не є постановою, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, а тому посилання на зазначену постанову не є належним правовим обґрунтуванням визначеної скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги є надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням належного обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України з посиланням на постанови/постанову Верховного Суду, в яких/якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та не врахований судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови із наведенням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права під час ухвалення оскаржуваної постанови у даній справі з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч. ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.

При цьому п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник визначає з посиланням на ч. 3 ст. 310 ГПК України без визначення конкретного пункту зазначеної частини ст. 310 ГПК України.

Водночас Суд звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник повинен чітко зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене ч. 3 ст. 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів (п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України), скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України), він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це вплинуло на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України), скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, беручи до уваги викладене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, з зазначенням відповідного пункту ч. 3 ст. 310 ГПК України, а також доказів та обставин, наведених вище.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Разом з тим, за наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами ч. 2 ст. 287 ГПК України, на обставини щодо наявності яких не посилався заявник в касаційній скарзі.

Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Оскільки скаржником не визначено належним чином підстав касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Лімітед" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно подати до Суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням належного обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 та п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України (з посиланням на відповідний пункт ч. 3 ст. 310 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Лімітед" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2023 у справі № 914/954/21 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.