Ухвала

від 18.10.2023 по справі 381/2811/23

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кп/381/397/23

381/2811/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участі:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ТОВ «ДжинджерДевелопмент груп» - адвоката ОСОБА_4 ,

потерпілого - ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111310000201 від 27.01.2023 року відносно ОСОБА_6 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12023111310000201 від 27.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Захисник ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні подав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_6 в порядку ч. 1 ст. 47 КК України у зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Сістемс».

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник клопотання підтримали та просили його задовольнити. При цьому захисник зазначає, що як обвинувачений, так і його захисник, вживали заходів для примирення з потерпілим ОСОБА_5 , намагалися частково відшкодовувати матеріальні збитки, але домовленості щодо суми відшкодування не досягли.

Потерпілий ОСОБА_5 та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. Також потерпілий зауважує, що ОСОБА_6 пропонував йому відшкодування шкоди, однак у значно меншому розмірі, ніж він поніс.

Представник потерпілого ТОВ «Джинджер Девелопмент груп» - адвоката ОСОБА_4 ,в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення клопотання, вказавши на наявність спору з приводу матеріального відшкодування завданої шкоди, що свідчить про відсутність щирого каяття з боку обвинуваченого та вказує на намір уникнути відповідальність.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, обвинувачений не вчиняв необхідних дій по відношенню до потерпілих, які б могли бути розцінені судом як щире каяття. Крім того, прокурор зауважив, що представники трудового колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Сістемс», які клопотали про взяття обвинуваченого на поруки, в судове засідання не з`явились, тому пересвідчитись у дійсному їх намірі взяти на себе обов`язок здійснювати заходи виховного характеру відносно ОСОБА_6 .

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на таке.

ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він 27.01.2023 року, близько 08 години 10 хвилин, керуючи у світлу пору доби технічно-справним автомобілем марки «Toyota Camry» р.н. НОМЕР_1 , рухався проїзною частиною вул.. Дружби в с. Фастівець в напрямку центру, порушив ПДР, внаслідок чого допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де сталось зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_5 , внаслідок чого останній отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому грудини, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковані як вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до вимог ст.47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

Звільнення від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, про передачу її на поруки. Клопотання має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи. За наявності зазначених обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу.

При цьому, звільнення від кримінальної відповідальності - це врегульована кримінальним і кримінально-процесуальним законодавством відмова держави в особі компетентних органів від засудження особи, яка вчинила злочин, і від застосування до неї примусу у вигляді заходів кримінально-правового впливу.

Крім того, звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов; 1) особа вчинила злочин вперше; 2) діяння належить до злочинів невеликої або середньої тяжкості; 3) особа, яка вчинила злочин, щиро покаялася; 4) колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи; 5) особа, яка вчинила злочин, не заперечує проти закриття кримінальної справи за даною нереабілітуючою підставою.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 14.08.2023 колективом ТОВ «Інтеграл Сістемс» на загальних зборах розглянуто питання про взяття ОСОБА_6 на поруки; колективом одноголосно прийнято рішення про взяття обвинуваченого ОСОБА_6 на поруки колективом, який зобов`язується здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 нових злочинів, його перевиховання й виправлення шляхом залучення до активної роботи, дотримання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо виправдання довіри колективу, виконання заходів виховного характеру та неухильного дотримання громадського порядку.

На підтвердження вказаних вище доводів додано витяг з протоколу зборів трудового колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Сістемс».

Проте, на думку суду, у вище зазначеному клопотанні відсутнє належне обов`язкове визначення взаємних зобов`язань колективу і обвинуваченого ОСОБА_6 протягом строку поруки.

Як вбачається з долученого до матеріалів кримінального провадження штатного розкладу ТОВ «Інтеграл Сістемс», в переліку працівників ОСОБА_6 відсутній.

На думку суду, факт відсутності трудових відносин між обвинуваченим та підприємством ставить під сумнів те, що трудовий колектив ТОВ «Інтеграл Сістемс» може належним чином контролювати поведінку ОСОБА_6 та проводити стосовно нього заходи виховного характеру.

Окрім того, обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за вимогами ст.47 КК України є щире каяття особи, яка вчинила злочин невеликої чи середньої тяжкості, тому суду також необхідно дати належну оцінку даній обставині.

При вирішенні питання про передачу особи на поруки трудовому колективу, суд також має керуватися рекомендаціями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності».

Виходячи з них, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб.

До таких саме висновків дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 166/1065/18 від 18.09.2019 року, в якому вказав на те, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Потерпілий ОСОБА_5 та представник потерпілого ТОВ «Джинджер Девелопмент груп» в судовому засіданні категорично заперечували проти задоволення клопотання сторони захисту, зважаючи на те, що обвинувачений не вчинив жодної дії, спрямованої на щире каяття.

Крім того, потерпілим ТОВ «Джинджер Девелопмент груп» в підготовчому судовому засіданні поданий цивільний позов. Відомостей щодо відшкодування шкоди матеріали судового провадження не містять та в судовому засіданні не встановлено.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що за встановлених обставин звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із передачею особи на поруки трудового колективу, відповідно до вимог ст.47 КК України, не відповідатиме меті звільнення від кримінальної відповідальності, якою є відмова держави в особі компетентних органів від засудження особи, яка вчинила злочин, і від застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316, 369-372, 395 КПК України, ст.47 КК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, з передачею його на поруки трудового колективу - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1