Рішення

від 17.10.2023 по справі 160/20240/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року Справа № 160/20240/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Виробничо-комерційного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬПРОМ" до Одеської митниці про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Виробниче-комерційне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬПРОМ" з позовом до Одеської митниці, у якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) як територіального органу (відокремленого підрозділу) Державної митної служби України щодо нескладення та неподання Головному управлюнню Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення надміру сплачених митних платежів у розмірі 305 388 грн. 24 коп. (триста п/ять тисяч триста вісімдесят вісім гривень 24 коп.).

зобов`язати Одеську митницю підготувати висновок про повернення Виробничо-комерційному підприємству Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬПРОМ" (код ЄДРПОУ 13437017) надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 305 388 грн. 24 коп. (триста п`ять тисяч триста вісімдесят вісім гривень 24 коп.) та подати його для виконання Головному управлюнню Державної казначейської служби України в Одеській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач вчинив протиправно відмовив в підготовці у строк, передбачений чинним законодавством України, висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 305388,24 грн, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року у справ № 420/1062/21 скасоване рішення Одеської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару від 30.12.2020 року № КТ-UА500000-0003-2020 та визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2021/00004.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

31.08.2023 року відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що за результатом розгляду заяви від 27.07.2023 № 40 встановлено, що відомості щодо реквізитів рішення про визначення коду товару, зазначеного в МД від 06.01.2021 № UA500500/2021/000339, не відповідають вимогам МКУ, Порядку №650 та даним АСМО «Інспектор» щодо реквізитів рішення про визначення коду товару, які фіксуються та проставляються митним органом під час виконання митних формальностей та згідно із яким здійснено митне оформлення товару за МД. Інформація щодо прийняття Одеською митницею Держмитслужби рішення про визначення коду товару від 30.12.2020 №КТ-UA50000-0003-2020, зазначеного в МД від 06.01.2021 № UA500500/2021/000339 в АСМО «Інспектор» - відсутня. Враховуючи вищевикладене, ТОВ «СТАЛЬПРОМ» проінформовано про те, що питання про повернення платнику податків надмірно сплачених до бюджету сум митних платежів буде розглянуто за результатами: за результатами вжиття заходів декларантом шляхом подання заяви до митного поста Одеської митниці щодо внесення змін до відомостей відповідних граф, в тому числі до графи 44 МД щодо реквізитів рішення про визначення коду товару за МД 06.01.2021 № UA500500/2021/000339, що призвели до виникнення підстав щодо наявності надмірної сплати митних платежів, у зв`язку із скасуванням судовим рішенням рішення про визначення коду товару у відповідності до вимог пункту 43.41 статті 43 ПКУ в порядку, визначеним ПКМУ № 450 та Порядком № 1145, та подання платником податків заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів з дотриманням вимог ПКУ, МКУ та Порядку № 643. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, зазначили, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 12 000, 00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позову, відзиву на позовну заяву, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ВКП ТОВ «СТАЛЬПРОМ» на підставі Контракту № 3912 від 10.12.2019 року, укладеного з THREEWAY STEEL CO., LTD, купив Товар, вказаний в Специфікації, а саме: комплектуючу частину паркану - трубу сталеву безшовну із вуглецевої сталі ASTM 106; Gr. В., розміром 108x5, 0x11 000 з двома отворами по 12 мм. кількістю 10,62 т.; комплектуючу частину паркану - трубу сталеву безшовну із вуглецевої сталі ASTM 106; Gr. В., розміром 159x6,0x11 000 з двома отворами по 12 мм, кількістю 10,46 т.

08.12.2020 року між ВКП ТОВ «СТАЛЬПРОМ» у якості Замовника та ТОВ «Мераіс» у якості Митного брокера укладено Договір № МБ329-20 на проведення митно-брокерської діяльності на території України.

18.12.2020 року до митного поста «Одеса-вантажний» Одеської митниці Держмитслужби директором/декларантом ТОВ «Мераіс» ОСОБА_1 подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ», що прийнята та зареєстрована митним органом за № UA500500/2020/521716. Відповідно до митної декларації № UA 500500/2020/521716 було вказано наступні платежі ПДВ (028) 96757 гри. 63 коп.

30.12.2020 року Одеською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про визначення коду товару № KT-UA500000-0003-2020 (далі також - Рішення про визначення коду товару), яким змінено код товару на 7304399290.

05.01.2020 року Одеською митницею Державної митної служби України складено протокол про порушення митних правил № 0008/50000/21, відповідно до якого директором/декларантом ТОВ «Мераіс» ОСОБА_1 при поданні до Одеської митниці Держмитслужби МД № 114500500/2020/521716 вчинені дії, спрямовані на ухилення/зменшення розміру митних платежів шляхом надання недостовірних відомостей в гр. 31 МД стосовно опису товару та невірного визначення коду УКТ ЗЕД, що спричинило недобір митних платежів у сумі 305 388 грн. 24 коп. (триста п/ять тисяч триста вісімдесят вісім гривень 24 коп.), чим скоєно порушення митних правил, передбачене сг. 485 МК України.

У зв`язку з прийняттям Рішення про визначення коду товару 06.01.2021 р. до митного поста «Одеса-вантажний» Одеської митниці Держмитслужби директором/декларантом ТОВ «Мераіс» ОСОБА_1 подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ», що прийнята та зареєстрована митним органом за № UA500500/2021/00039, з вказівкою наступних платежів: ввізне мито (023) в розмірі 254 483 грн. 76 коп., ПДВ (028) 149687 грн. 03 коп.

Згідно з платіжним дорученням № 5838 від 06.01.2021 року Позивачем було здійснено у формі передплати платежі у розмірі 400 000,00 (чотириста тисяч) гривень 00 копійок. (а.с. 20)

20.01.2021 року, щодо митної декларації типу «ІМ40ДЕ», що прийнята та зареєстрована митним органом за № UA500500/2020/521716, Відповідачем складено картку відмови № UA500500/2021/00004.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Мераіс» не погодилося зміненою коду товару та карткою відмови № UA500500/2021/00004 Одеської митниці та звернулося до суду з позовом про його скасування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року по справі № 420/1062/21, яким адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мераіс" до Одеської митниці Державної митної служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виробничо-комерційне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Стальпром" про визнання протиправними та скасування рішень задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару від 30.12.2020 року № КТ-UА500000-0003-2020; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2021/00004.

Виробниче-комерційне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬПРОМ" звернулося до Одеської митниці Держмитслужби з заявою вих. № 40 від 27.07.2023 р. про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів у розмірі 305 388 грн. 24 коп. (триста п/ять тисяч триста вісімдесят вісім гривень 24 коп.).

Одеська митниця листом від № 7.10-2/15-01/13/15532 від 08.08.2023 р. повідомила, що відомості щодо реквізитів рішення про визначення коду товару, зазначеного в МД від 06.01.2021 № UA500500/2021/000339, не відповідають вимогам МКУ, Порядку № 650 та даним АСМО «Інспектор» щодо реквізитів рішення про визначення коду товару, які фіксуються та проставляються митним органом під час виконання митних формальностей та згідно із яким здійснено митне оформлення товару за МД. Інформація щодо прийняття Одеською митницею Держмитслужби рішення про визначення коду товару від 30.12.2020 №КТ-UA50000-0003-2020, зазначеного в МД від 06.01.2021 № UA500500/2021/000339 в АСМО «Інспектор» - відсутня. ТОВ «СТАЛЬПРОМ» проінформовано про те, що питання про повернення платнику податків надмірно сплачених до бюджету сум митних платежів буде розглянуто за результатами вжиття заходів декларантом шляхом подання заяви до митного поста Одеської митниці щодо внесення змін до відомостей відповідних граф, в тому числі до графи 44 МД щодо реквізитів рішення про визначення коду товару за МД 06.01.2021 № UA500500/2021/000339, що призвели до виникнення підстав щодо наявності надмірної сплати митних платежів, у зв`язку із скасуванням судовим рішенням рішення про визначення коду товару у відповідності до вимог пункту 43.41 статті 43 ПКУ в порядку, визначеним ПКМУ № 450 та Порядком № 1145, та подання платником податків заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів з дотриманням вимог ПКУ, МКУ та Порядку № 643.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1-3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннями реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім поверненні надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річною оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до пунктів 43.4-43.5 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових, зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника додатків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 1 Розділу III Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (далі - Порядок № 643) повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку № 643 у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплата) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов`язання (податкового борту) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених Митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Згідно з п. 5 Порядку № 643 підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ цього Порядку, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

Згідно з п. 8 розділу III Порядку № 643 у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмову, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Алгоритм дій митного органу після отримання заяви платника податків визначено у пунктах 4-8 розділу III зазначеного Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Після реєстрації в митному органі така заява платника податку передається на опрацювання до відповідного підрозділу митного, органу, який перевіряє факт перерахування платником податків суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Виключний перелік підстав для відмови митного органу у наданні, такого висновку передбачений пунктом 11 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів. Такими підставами є: невиконання вимог пунктів 1-3 розділу ІІІ цього Порядку; надання недостовірних даних; наявність податкового боргу.

Підготовка та направлення висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів до органу Державного казначейства України не ставиться в залежність від попереднього внесення змін до митної декларації.

Відповідно до пункту 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, на яке також посилається відповідач, аркуш коригування заповнюється та оформлюється саме митним органом, а не позивачем (декларантом) та у разі, зокрема, необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу.

Отже, внесення змін до митної декларації є наслідком, а не передумовою повернення надмірно сплачених митних платежів.

Враховуючи викладене, оскільки правомірність визначення митної вартості вже підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, у відповідача немає підстав для відмови у задоволенні заяви позивача щодо повернення надмірно сплачених платежів.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, а позивач поніс витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368 грн, тому ці судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, що підтверджується платіжної інструкцією № 6931 від 10.08.23р. (а.с. 8).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн, то суд зазначає таке.

За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Судом встановлено, що 03.07.2023 між адвокатським обєднанням "ПРАВА СПРАВА" та ВКП ТОВ "СТАЛЬПРОМ" було укладено Договір про надання правової допомоги №03/07/23.

Предметом Договору №03/07/23 згідно п.1.1. є надання Адвокатським об`єднанням усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані, чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язується сплатити винагороду за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Згідно п.4.1. Договору №03/07/23 детальний перелік видів та вартості правової допомоги (правових послуг), а також розмір та порядок оплати Клієнтом Адвокатському об`єднанню вартості правової допомоги (правових послуг), та фактичних витрат пов`язаних із виконанням даного Договору, обумовлюється Сторонами окремою додатковою угодою до Договору.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 від 09.08.2023 р. до Договору № 03/07/23, Сторони домовились, що адвокатським обєднанням представляє інтереси Клієнта (Позивача) шляхом складення та подання позовної заяви до Одеської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби про протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, а також подальшого представництва інтересів Клієнта (Позивача) в судах всіх інстанцій у судовій справі за позовом до Одеської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Згідно п.2. п.1 Додаткової угоди №1 від 09.08.2023 р. до Договору №03/07/23 Сторонами погоджено, що Клієнт оплачує отриману правову допомогу протягом 30 календарних днів з моменту набрання законної сиди рішенням по справі за позовом ВКП ТОВ "СТАЛЬПРОМ" до Одеської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Згідно розрахунку розміру витрат ВКП ТОВ "СТАЛЬПРОМ" пов`язаних з отриманням професійної правової допомоги (справа за позовом до Одеської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії) від 09.08.2023 року, Акту приймання-передачі наданої правової допомоги № 1 від 09.08.2023 р. та рахунку № 1 від 09.08.2023 року Адвокатським об`єднанням було надано правову допомогу Позивачу вартістю 12 000,00 (Дванадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Слід зазначити, що згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Такий самий висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26 січня 2023 року у справі №280/3242/19, від 19 січня 2023 року у справі №1.380.2019.003790, від 30 листопада 2022 року у справі №520/11678/21.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір був обґрунтованим. Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, суд вважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги частково необґрунтованим та, як наслідок, завищеним, а, відтак, таким, що підлягає зменшенню. Розумно обґрунтованими, на думку суду, є витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, оскільки дана сума є співмірною до предмету спору і ціни позову, складності даної справи та об`єму виконаних робіт.

Відтак, суд доходить висновку, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Виробничо-комерційного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬПРОМ" до Одеської митниці про визнати протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити пенвні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) щодо нескладення та неподання Головному управлюнню Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення надміру сплачених митних платежів у розмірі 305 388 грн. 24 коп. (триста п/ять тисяч триста вісімдесят вісім гривень 24 коп.).

Зобов`язати Одеську митницю підготувати висновок про повернення Виробничо-комерційному підприємству Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬПРОМ" (код ЄДРПОУ 13437017) надмірно сплачених митних платежів, у розмірі 305 388 грн. 24 коп. (триста п`ять тисяч триста вісімдесят вісім гривень 24 коп.) та подати його для виконання Головному управлюнню Державної казначейської служби України в Одеській області.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631; адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Виробничо-комерційного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬПРОМ" (код ЄДРПОУ 13437017) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. та на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев