Рішення

від 17.10.2023 по справі 420/17236/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17236/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2023 року №15111/15-32-23-01-17, №15114/15-32-23-01-17, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2023 року №15111/15-32-23-01-17, №15114/15-32-23-01-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи щодо проведення перевірки, складення акту №14254/15-32-23-01/40849224 від 26.05.2023 року та прийняття податкових повідомлень-рішень від 26.06.2023 року №15111/15-32-23-01-17, №15114/15-32-23-01-17, зазначає, що враховуючи той факт, що дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) на всій території України ще продовжується, до платників податків, які подали Звіт за податковий (звітний) 2019 рік в термін по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції, передбачені п. 120.3 та п. 120.6 ст. 120 ПКУ не застосовуються.

Також, позивач вказує, що на порядок своєчасного подання ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» звіту про контрольовані операції за 2021 рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021, розповсюджуються також правила, встановлені п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», тобто у зв`язку з тривалістю карантину на всій території України до платників податків, які подали Звіт за податковий (звітний) 2021 рік в термін по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції, передбачені п. 120.3 та п. 120.6 ст. 120 ПКУ не застосовуються.

Додатково, позивач повідомляє, що незважаючи на дію карантину встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також дію військового стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» вчасно відреагувало на запит ГУ ДПС в Одеській області «Щодо надання інформації про контрольовані операції» № 2865/6/15-32-23-01-06 від 06.02.2023 року, а також подало відповідний звіт про контрольовані операції за 2019, 2021 роки, разом інформацією про пов`язаних осіб та повідомленням про участь у міжнародній групі компаній.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ст.262 КАС України.

Вказаною ухвалою судом також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

17.08.2023 року (вх.№28117/23) від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками.

У відзиві, з покликанням на обставини встановлені актом перевірки №14254/15-32-23-01/40849224 від 26.05.2023 року та нормативно обґрунтовуючи власні доводи, зокрема, приписами пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України, п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Закону України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 року, п.п.69.1, 69.2, 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, вказує, що на період дії воєнного стану, з 27.05.2022 року, не застосовуються норми пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» в частині мораторію (зупинення) застосування штрафних фінансових санкцій за порушення податкового законодавства, у зв`язку із превалюванням положення пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу.

Отже, вказано у відзиві, починаючи з 27.05.2022 року, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, y тому числі звітності для цілей податкового контролю з трансфертного ціноутворення застосовуються штрафні санкції, зокрема, передбачені пунктами 120.3, 120.6 статті 120 Податкового кодексу.

Таким чином, як стверджує відповідач, враховуючи вищенаведені норми законодавства, а також фактичну можливість ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» виконувати податкові обов`язки, останній день строку подання звіту про контрольовані операції за 2019 рік припадає на 26 травня 2022 року, за 2021 рік - на 30 вересня 2022 року.

Крім того, як вказано у відзиві, в порушення вимог п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік до ДПС України подано 26.02.2023, тобто подано з порушенням встановлених строків.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову позивача.

23.08.2023 року (вх.№28850/23), 24.08.2023 року (вх.№ЕП/33418/23) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Станом на дату вирішення даної справи інших заяв на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» зареєстровано як юридичну особу 23.09.2016 року (Номер запису: 15531020000003226).

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» здійснює такі види діяльності за КВЕД: 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 77.34 Надання в оренду водних транспортних засобів; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 50.20 Вантажний морський транспорт; 50.40 Вантажний річковий транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів); 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 33.15 Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів.

ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» подано до ДПС України:

- звіт про КО за 2019 рік 26.02.2023 року за № 9337097682, додаток «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» за № 9337097680, а також інформацію про пов`язаність осіб до додатка звіту про КО за № 9337097681. Загальна сума контрольованих операцій, яка відображена у звіті про контрольовані операції за 2019 рік, складає 80299095 грн;

- звіт про КО за 2021 рік 27.02.2023 року, реєстраційний №9434847195, додаток «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» реєстраційний №9434847196, а також інформацію про пов`язаність осіб, реєстраційний №9434847197. Загальна сума контрольованих операцій, відображена у звіті про контрольовані операції за 2021 рік, складає 98079472 грн.

- повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік 26.02.2023 року за №9434845905.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 06.04.2023 року №2309-п, заступником начальника відділу контрольованих операцій управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС в Одеській області Левентій Людмилою Михайлівною, головним державним інспектором відділу контрольованих операцій управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС в Одеській області Цуркан Іриною Павлівною, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39, п.п. 78.1.2, п.п. 78.1.15 п. 78.1 ст.78, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п. 79.1, 79.2 ст.79, підпункту б) п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальність «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ», код ЄДРПОУ 40849224, з питань несвоєчасного подання звітів про контрольовані операції за 2019, 2021 роки та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною), за результатами якої складено акт №14254/15-32-23-01/40849224 від 26.05.2023 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено:

1) п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині порушення строків подання звіту про контрольовані операції за 2019 рік;

2) п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині порушення строків подання звіту про контрольовані операції за 2021рік;

3) п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині порушення строків подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік.

Як зазначено в акті, останній день строку подання звіту про контрольовані операції за 2019 рік припадає на 26 травня 2022 року, за 2021 рік - на 30 вересня 2022 року, останній день строку подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік припадає на 30 вересня 2022 року.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки №14254/15-32-23-01/40849224 від 26.05.2023 року позивачем подано заперечення до акту перевірки №08-06-2023/1 від 08.06.2023 року на які відповідачем складено листа від 20.06.2023 року №14254/15-32-23-01/40849224.

На підставі зазначеного вище акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області 26.06.2023 прийнято повідомлення-рішення форми «ПС»:

- №15111/15-32-23-01-17, яким до позивача за порушення пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України (за порушення строків подання звітів про контрольовані операції за 2019, 2021 роки) застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 870696 грн;

- №15114/15-32-23-01-17, яким до позивача за порушення пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України (за порушення строків подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік) застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 227000 грн.

До вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем складено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій).

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 26.06.2023 року №15111/15-32-23-01-17, №15114/15-32-23-01-17, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.2, 78.1.15 п. 75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;

- неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення;

Згідно з п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 609-VIII від 15.07.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Суд зазначає, що положення п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України не зазнавали змін як і з дати виникнення у позивача обов`язку по поданню звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, так і станом на дату фактичного подання ним звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Відповідно до приписів п.120.6 ст.120 Податкового кодексу України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу -

тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє суду зробити висновок, що платник податків має зокрема обов`язок щодо подання до контролюючого органу звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

При цьому, такі звіти та повідомлення подаються до 1 жовтня року, що настає за звітним періодом.

У разі ж неподання або несвоєчасного подання звітів та повідомлень до платника податків застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірах, визначених Податковим кодексом України.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що звіт про контрольовані операції за 2019 рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік позивачем були подані лише 26.02.2023 року, а звіт про контрольовані операції за 2021 рік лише 27.02.2023 року, тобто поза встановленими строками для подання таких звітів та повідомлення, у зв`язку із чим до позивача контролюючим органом застосовано штрафні санкції на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В той же час, за твердженням позивача, товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» не підлягало притягненню до відповідальності, оскільки п.52-1підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України звільняє його від такої відповідальності.

За твердженням ж відповідача до спірних правовідносин слід застосовувати п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, який фактично скасував мораторій на застосування штрафних санкцій, передбаченого п.521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Так, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення строків подання звітів про контрольовані операції та повідомлень у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Відтак даними приписами Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення строків, зокрема, подання звітів про контрольовані операції за 2019 та 2021 роки, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України з 12.03.2020 був встановлений карантин.

Як зазначено у ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 за №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, як станом на дату виникнення у позивача обов`язку по поданню звітів про контрольовані операції за 2019 та 2021 роки, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, так і станом на дату проведення перевірки та складення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на усій території України було установлено карантин з 12.03.2020р., котрий тривав протягом спірних правовідносин.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 р. № 2260-IX (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Згідно з абз.18 п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (в редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

В той же час, відповідно до абз. 1, 3 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);

строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд констатує, що починаючи з 27.05.2022 року, існує дві норми законодавства щодо своєчасності подання податкової звітності як під час карантину, так і починаючи з 24.02.2022 (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це.

При цьому нормами Закону № 2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для подання податкових звітностей, що не були своєчасно подані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

Фактично норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, що полягає у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 52-1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022. Такий підхід законодавця створює для платників податків ситуацію правової невизначеності, що з урахуванням введеного правового режиму воєнного стану є додатковим та надмірним тягарем.

Виходячи із системного тлумачення норм Податкового кодексу України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються.

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, чого у зазначеній ситуацій зроблено не було і у позивача виникла ситуація, коли підприємство не мало можливості виконати свої обов`язки з метою запобігання негативних наслідків.

При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом № 2260 було скасовано право, яким підприємство користувалося до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасного подання податкової звітності за період карантину без застосування фінансових санкцій.

Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й «виправданих очікувань» від ефективного використання права власності. У рішенні ЄСПЛ у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства» від 24.06.2003 майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції (встановлює право особи на мирне володіння своїм майном) вважається, зокрема, «законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право».

Також при оцінці оскаржуваних рішень суд звертає увагу на пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яким встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Положення пункту 56.21 статі 56 ПК України установлює шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах таким чином: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 05.10.2023 року по справі №300/2906/22.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи дії податкового управління в частині прийняття спірних податкових повідомлень-рішень за критеріями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, без урахуванням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямована така дія, а тому прийняті рішення є протиправними і належить скасуванню.

Суд також враховує встановлений ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи.

Однак відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про можливість застосування до позивача штрафних санкцій. При цьому висновок контролюючого органу про можливість застосування до позивача штрафних санкцій за встановлених обставин не враховує принципів податкового законодавства, які у разі виникнення суперечностей між законодавчими нормами дозволяють усунути нормативні упущення та збалансувати інтереси платника податків та контролюючого органу. До того ж приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач не надав оцінку щодо граничного строку подання звітів про контрольовані операції за 2019 та 2021 роки, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, що у даному випадку має визначальне значення.

Так, подія недотримання строків подання звітів про контрольовані операції за 2019 та 2021 роки, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік мала місце до введення в Україні правового режиму воєнного стану.

З урахуванням того, що п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України регулює спірні правовідносини на момент дії особливого правового режиму в Україні, а порушення позивачем допущено до моменту введення в Україні воєнного стану, то з урахуванням принципів податкового законодавства України, а також положень підпункту 56.21 пункту 56. 2 статті 56 ПК України, суд вважає, що у даному випадку положення п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України застосуванню не підлягають. За інших обставин, на думку суду, застосування штрафних санкцій до позивача порушуватиме зокрема принцип правової визначеності та верховенства права.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підставі для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» та про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «ПС» від 26.06.2023 року №15111/15-32-23-01-17, №15114/15-32-23-01-17.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 16465,44 грн, що підтверджується наданим до суду платіжним документом.

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 16465,44грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 165, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2023 року №15111/15-32-23-01-17, №15114/15-32-23-01-17 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «ПС» від 26.06.2023 року №15111/15-32-23-01-17, №15114/15-32-23-01-17.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 16465,44 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» (Аеродромне шосе, 2, м.Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 40849224);

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

СуддяС.М. Корой