Постанова

від 24.01.2024 по справі 420/17236/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17236/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,

представниці позивача адвоката Філіппової Е.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року (суддя Корой С.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 17.10.2023) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2023 року ТОВ "ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.06.2023 року

- №15111/15-32-23-01-17, яким за порушення пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, за порушення строків подання звітів про контрольовані операції за 2019, 2021 роки, застосовано до ТОВ штрафні (фінансові) санкції у сумі 870696 грн. та

- №15114/15-32-23-01-17, яким за порушення пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, за порушення строків подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, застосовано до ТОВ штрафні (фінансові) санкції у сумі 227000 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ТОВ.

На думку апелянта, починаючи з 27.05.2022 року за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, y тому числі звітності для цілей податкового контролю з трансфертного ціноутворення застосовуються штрафні санкції.

Обґрунтовуючи подану скаргу апелянт наполягає на тому, що на період дії воєнного стану, з 27.05.2022 року, не застосовуються норми пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" в частині мораторію (зупинення) застосування штрафних фінансових санкцій за порушення податкового законодавства, у зв`язку із превалюванням положення пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, пояснення представниці позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ" здійснює такі види діяльності за КВЕД: 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 77.34 Надання в оренду водних транспортних засобів; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 50.20 Вантажний морський транспорт; 50.40 Вантажний річковий транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів); 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 33.15 Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів (а.с. 11-19).

26.02.2023 ТОВ "ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ" подано до ДПС України повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік №9434845905 та звіт про КО за 2019 рік 26.02.2023 року за №9337097682, додаток "Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях" за №9337097680, а також інформацію про пов`язаність осіб до додатка звіту про КО за №9337097681. Загальна сума контрольованих операцій, яка відображена у звіті про контрольовані операції за 2019 рік, складає 80299095 грн. (а.с. 51-56).

В той же день позивач 26.02.2023 подав повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік (а.с. 67-70).

27.02.2023 ТОВ "ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ" подано до ДПС України звіт про КО за 2021 рік, реєстраційний №9434847195, додаток "Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях" реєстраційний №9434847196, а також інформацію про пов`язаність осіб, реєстраційний №9434847197. Загальна сума контрольованих операцій, відображена у звіті про контрольовані операції за 2021 рік, складає 98079472 грн. (а.с. 57-63).

На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 06.04.2023 року №2309-п, заступником начальника відділу контрольованих операцій управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС в Одеській області Левентій Людмилою Михайлівною, головним державним інспектором відділу контрольованих операцій управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС в Одеській області Цуркан Іриною Павлівною, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39, пп. 78.1.2, пп. 78.1.15 п. 78.1 ст.78, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п. 79.1, 79.2 ст.79, підпункту б) п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ", код ЄДРПОУ 40849224, з питань несвоєчасного подання звітів про контрольовані операції за 2019, 2021 роки та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною), за результатами якої складено акт №14254/15-32-23-01/40849224 від 26.05.2023 року (а.с. 24-33).

Перевіркою встановлено, що Товариством порушено:

1) пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України в частині порушення строків подання звіту про контрольовані операції за 2019 рік;

2) пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України в частині порушення строків подання звіту про контрольовані операції за 2021рік;

3) п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України в частині порушення строків подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік.

Як зазначено в акті, останній день строку подання звіту про контрольовані операції за 2019 рік припадає на 26 травня 2022 року, за 2021 рік - на 30 вересня 2022 року, останній день строку подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік припадає на 30 вересня 2022 року.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ "ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ" подано заперечення від 08.06.2023 року №08-06-2023/1 (а.с. 41-50).

26.06.2023, на підставі акту перевірки від 26.05.2023 року №14254/15-32-23-01/40849224, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято, оскаржені у даній справі повідомлення-рішення форми "ПС":

- №15111/15-32-23-01-17, яким за порушення пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, за порушення строків подання звітів про контрольовані операції за 2019, 2021 роки, застосовано до ТОВ штрафні (фінансові) санкції у сумі 870696 грн. (а.с. 35-36);

- №15114/15-32-23-01-17, яким за порушення пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, за порушення строків подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, застосовано до ТОВ штрафні (фінансові) санкції у сумі 227000 грн. (а.с. 37-38).

Вважаючи вказані ППР протиправними, позивач звернувся із позовом до адміністративного суду про визнання їх протиправними та скасування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог товариства суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності.

Мотивуючи свої рішення суд зазначив, що позивачем допущено порушення податкового законодавства під час дії в Україні карантину, тому, з урахуванням принципів податкового законодавства України, а також положень підпункту 56.21 пункту 56.2 статті 56 ПК України, положення п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, який регулює спірні правовідносини на момент дії особливого правового режиму та яким керувався відповідач, у даному випадку застосуванню не підлягає.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (який у цій постанові застосовується у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України).

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції.

Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Приписами пункту 120.6 статті 120 ПК України встановлено, що несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції тягне за собою накладення штрафів у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Несвоєчасне подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній тягне за собою накладення штрафу у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки якого слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, позивач:

- 26.02.2023 подав звіт про контрольовані операції за 2019 рік, строк подання якого є 26.05.2022;

- 27.02.2023 подав звіт про контрольовані операції за 2021 рік, строк подання якого є 30.09.2022;

- 26.02.2023 подав повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, строк подання якого є 30.09.2022.

Варто врахувати, що Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року №533-IX внесено зміни у ПК України, зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено п. 52-1 такого змісту "за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Цей закон набрав чинності 18 березня 2020 року.

В подальшому Законом України від 13 травня 2020 року №591-IX "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 29 травня 2020 року, були внесені зміни в п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме: слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінити цифрами та словами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Водночас слід підкреслити, що на час фактичного подання позивачем звітів та повідомлення (26.02.2023, 27.02.2023) та прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень (23.06.2023) карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), ще тривав.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 були внесені зміни до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" за якими продовжено строк дії карантину до 30 квітня 2023 року. Постановою від 25 квітня 2023 року №383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30 червня 2023 року.

Постановою КМУ від 27 червня 2023 р. №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. (тобто з 1 липня 2023 року) скасований карантин, який був встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19

Слід також зазначити, що п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягав постійних змін, і на час вчинення даних правовідносин та до теперішнього часу має наступний зміст "За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються".

Тобто, визначені п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Абзацом восьмим підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Водночас, відповідно до абзацу першого підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Абзацом третім підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

- подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

- строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року); строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Викладене дає підстави вважати, що починаючи з 27.05.2022 року існує дві норми законодавства щодо своєчасності подання податкової звітності як під час карантину, так і починаючи з 24.02.2022 (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, нормами Закону №2260-ІХ платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для подання податкових звітностей, що не були своєчасно подані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

З наведеного вбачається наявність правових норм в законодавстві, які призводять до різного регулювання одних і тих же правовідносин та можливості застосування відповідальності за їх можливе порушення.

Отож, слід дійти висновку, що приписи підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, адже незважаючи на положення, закріплені у підпункті 52-1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022.

Указаний же підхід законодавця створює для платників податків ситуацію правової невизначеності, що з урахуванням введеного правового режиму воєнного стану є додатковим та надмірним тягарем.

При цьому, виходячи із системного тлумачення норм ПК України, а також принципів застосування Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта, на якого вони розповсюджуються.

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, чого у зазначеній ситуацій зроблено не було і у позивача виникла ситуація, коли він не мав можливості виконати свої обов`язки з метою запобігання негативних наслідків.

Встановлені обставини справи та приведені вище законодавчі приписи дають підстави для висновку, що при прийнятті спірних ППР контролюючим органом було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом №2260-ІХ було скасовано право, яким товариство користувалося до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасного подання податкової звітності за період карантину без застосування фінансових санкцій.

Водночас, слід наголосити, що принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й «виправданих очікувань» від ефективного використання права власності. У рішенні ЄСПЛ у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства» від 24.06.2003 майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції (встановлює право особи на мирне володіння своїм майном) вважається, зокрема, «законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право».

Також при оцінці оскаржуваних рішень суд першої інстанції слушно звернув увагу на пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яким встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

До того ж, положення пункту 56.21 статі 56 ПК України установлює шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах таким чином: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе, з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 05.10.2023 року по справі №300/2906/22.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ" та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 26.06.2023 року №15111/15-32-23-01-17 та №15114/15-32-23-01-17.

Доводи апеляційної скарги контролюючого органу вказаних висновків не спростовують та є тотожними заперечень до адміністративного позову, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.6 ст.12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов

Повне судове рішення складено 25 січня 2024 року.