Постанова

від 18.10.2023 по справі 160/3547/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/3547/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року (головуючий у першій інстанції Єфанова О.В.) в адміністративній справі №160/3547/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗМК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЗМК» (далі позивач, ТОВ «ДЗМК») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1, ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі відповідач-2, ДПС), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7624177/41156706 від 14.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 06.10.2022 року, №7624181/41156706 від 14.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 07.10.2022 року, №7624179/41156706 від 14.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 10.10.2022 року, №7624178/41156706 від 14.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 11.10.2022 року, №7624180/41156706 від 14.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 12.10.2022 року, №7624182/41156706 від 14.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 13.10.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 06.10.2022 року, №4 від 07.10.2022 року, №6 від 10.10.2022 року, №7 від 11.10.2022 року, №8 від 12.10.2022 року №9 від 13.10.2022 року, днем їх подання, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЗМК».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року задоволено позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправними та скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7624177/41156706 від 14.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 06.10.2022 року, №7624181/41156706 від 14.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 07.10.2022 року, №7624179/41156706 від 14.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 10.10.2022 року, №7624178/41156706 від 14.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 11.10.2022 року, №7624180/41156706 від 14.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 12.10.2022 року, №7624182/41156706 від 14.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 13.10.2022 року.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 06.10.2022 року, №4 від 07.10.2022 року, №6 від 10.10.2022 року, №7 від 11.10.2022 року, №8 від 12.10.2022 року №9 від 13.10.2022 року, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЗМК», днем їх подання.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗМК» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Північна, 24а, код ЄДРПОУ 41156706) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 16104,00 грн.

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗМК» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовив.

Відповідач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами.

У платника податків є обов`язок вести бухгалтерський облік господарських операцій шляхом складання первинних документи які повинні відповідати вимогам п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996, наявність у платника податків яких підтверджує факт здійснення господарської операції.

Враховуючи такий обов`язок, платник податку є обізнаним з тим, які первинні документи ним було складено, і які в силу вимог Закону № 996 підтверджують факт господарської операції,

Судом не враховано, що обов`язок підтвердити реальність операції за якими було складено податкові накладні виникає у платника податку з моменту зупинення такої податкової накладної, а для отримання відповідної податкової вигоди такий платник податків зобов`язаний надати первинні документи до Комісії регіонального рівня, що ним були складені відповідно до Закону № 996-XIV.

Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області у межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений Законом надано оцінку тим документам які було подано платником податку, але у зв`язку з тими підставами на яких ґрунтується оскаржуване рішення, йому було відмовлено у такій реєстрації у зв`язку з недоведеністю реальності господарської операції.

Також скаржник зазначив, що суд зобов`язавши податковий орган зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, фактично бере на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів щодо прийнятті рішення про реєстрацію або у відмові у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. Позивач зазначає, що надані податковому органу первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ «ДЗМК» та ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» та правомірність подання на реєстрацію податкових накладних.

Також позивач просив стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗМК» (код ЄДРПОУ 41156706) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Позивачем подано на реєстрацію податкову накладну №3 від 06.10.2022 року по взаємовідносинам з ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 40130383) на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 149976,00 грн. Квитанцією про реєстрації податкової накладної повідомлено, що документ прийнято, але реєстрація зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН, з посиланням, що коди УКТЗЕД товару/послуг 2715 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу їх постачання.

Позивачем подано на реєстрацію податкову накладну №4 від 07.10.2022 року по взаємовідносинам з ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 40130383) на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 227 899,20 грн. Квитанцією про реєстрації податкової накладної повідомлено, що документ прийнято, але реєстрація зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН, з посиланням, що коди УКТЗЕД товару/послуг 2715 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу їх постачання.

Позивачем подано на реєстрацію податкову накладну №6 від 10.10.2022 року по взаємовідносинам з ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 40130383) на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 696 195,61 грн. Квитанцією про реєстрації податкової накладної повідомлено, що документ прийнято, але реєстрація зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН, з посиланням, що коди УКТЗЕД товару/послуг 2715 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу їх постачання.

Позивачем подано на реєстрацію податкову накладну №7 від 11.10.2022 року по взаємовідносинам з ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 40130383) на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 555 630,90 грн. Квитанцією про реєстрації податкової накладної повідомлено, що документ прийнято, але реєстрація зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН, з посиланням, що коди УКТЗЕД товару/послуг 2715 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу їх постачання.

Позивачем подано на реєстрацію податкову накладну №8 від 12.10.2022 року по взаємовідносинам з ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 40130383) на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 841 270,24 грн. Квитанцією про реєстрації податкової накладної повідомлено, що документ прийнято, але реєстрація зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН, з посиланням, що коди УКТЗЕД товару/послуг 2715 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу їх постачання.

Позивачем подано на реєстрацію податкову накладну №9 від 13.10.2022 року по взаємовідносинам з ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 40130383) на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 88 968,31 грн. Квитанцією про реєстрації податкової накладної повідомлено, що документ прийнято, але реєстрація зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН, з посиланням, що коди УКТЗЕД товару/послуг 2715 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу їх постачання.

На виконання п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, 08.11.2022 року позивачем відносно зупинення реєстрації податкових накладних №3 від 06.10.2022 року, №4 від 07.10.2022 року, №6 від 10.10.2022 року, №7 від 11.10.2022 року, №8 від 12.10.2022 року №9 від 13.10.2022 року, подано повідомлення за №1, 2, 3, 4, 5, 6 від 08.11.2022 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Разом із поясненнями було надано відповідні копії документів, що підтверджують інформацію, у кількості 48 додатків.

У поясненнях позивач зазначив, що в ході своєї господарської діяльності між позивачем та ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» укладено договір поставки №6706 від 04.01.2022 року. Згідно договору між двома суб`єктами здійснюється економічна діяльність, яка підтверджується первинними документами, а саме: видатковими накладними, ТТН та сплатою за поставлений товар. Усього на підприємстві рахується 113 співробітників з загальним фондом оплата праці 824800,00 грн., що підтверджується штатним розписом. Заборгованість по сплаті податків та зборів відсутня. Для виробництва асфальтобетонних сумішей ТОВ «ДЗМК» придбало Асфальтобетонний завод MARINI TOP TOWER 3000Р (240т/ч) в зборі та Асфальтобетонний завод MARINI BE TOWER ECO 2000P (160т/ч) ASPHALT PLANT в зборі, які знаходяться на виробничих ділянках м. Новомосковськ та смт. Божедарівка відповідно. Повідомлення про об`єкти оподаткування, або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відображено у формі 20-ОПП. Видаткові накладні-до даються. Проведена атестація виробництва, технічне випробування і аналіз зразків виробництва ДП «Держдор НДІ» - договір №526-21 від 04.06.2021 року та договір №724-21 від 09.08.2021 року. Для виробництва продукції та реалізації послуг оренди у підприємства рахуються інші види основних засобів які складають 465 140 948,76 грн. Відомості по рахункам 103 «Будинки та споруди», 104 «Обладнання та механізми», 105 «Транспортні засоби», 109 «Інші основні засоби» додаються станом на 01.10.2022 року.

На підтвердження вказаної господарської операції позивачем разом з вказаними поясненнями подано, зокрема, опис до Статуту та Виписка з ЄДРЮО; штатний розпис ТОВ «ДЗМК» станом на 01.10.2022 року; Договір оренди будівель і споруд №4 від 01.01.2021 року; Договір оренди земельної ділянки від 03.08.2022 року; Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 06.10.2021 року; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №278373501 від 06.10.2021 року; Договір оренди землі №600 від 06.08.2021 року; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; Договір оренди нежитлового приміщення №02/08 від 02.08.2021 року; Договір оренди приміщень №01/22 від 02.01.2022 року; видаткова накладна №12 від 11.05.2021 року, видаткова накладна №17 від 15.07.2021 року на придбання: Асфальтобетонний завод MARINI ТОР TOWER 3000Р (240т/ч) в зборі та Асфальтобетонний завод MARINI BE TOWER ECO 2000P (160т/ч) ASPHALT PLANT в зборі; Договір №526-21 від 04.06.2021р. на атестацію виробництва; Договір №724-21 від 09.08.2021 року на атестацію виробництва; ОСВ по бух. рахунку 103 «Будинки та споруди»; ОСВ по бух. рахунку 104 «Обладнання та механізми»; ОСВ по бух. рахунку 105 «Транспортні засоби»; ОСВ по бух. рахунку 109 «Інші основні засоби»; Договір поставки №6706 від 04.01.2022 року ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ»; видаткова накладна №189 від 13.10.2022 року, ТТН; відомість по рах.26 «Готова продукція»; Договір ПАТ Запорізьке Кар`єроуправління видаткові накладні, ТТН, платіжні доручення; Договір ТОВ «МАКСІБУД ПЛЮС», видаткові накладні, ТТН, платіжні доручення; Договір ТОВ «ЦЕМБУДСЕРВІС», видаткові накладні, ТТН, платіжні доручення; Договір TOB «ПРОЛОГ ТД», видаткові накладні. ТТН, платіжні доручення; Договір ТОВ «БІЛАЙТ ГРУП», видаткові накладні, ТТН, доручення; Договір №01/02-2 від 01.02.2021 року; видаткова накладна №34 від 23.03.2021 року , рахунок фактура №26 від 18.03.2021 року; Договір №01/02-3 від 01.02.2021 року; видаткова накладна №46 від 09.04.2021 року, видаткова накладна; 51 від 16.04.2021 року, рахунок фактура №31 від 06.04.2021 року; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу у кількості 16 шт.; Договір №11 від 07.06.2021 року ТОВ ДБУ №57 послуги перевезення; Договір №01-02-1 від 01.02.2022 року ТОВ АБ Моноліт науково - технічні послуги з розробки сировинної калькуляції.

За результатами розгляду пояснень до документів від 08.11.2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних винесено рішення №7624177/41156706, №7624181/41156706, №7624179/41156706, №7624178/41156706, №7624180/41156706 та №7624182/41156706 від 14.11.2022 року про відмову в реєстрації податкових накладних, де підставою для відмови визначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства; «додаткова інформація» встановлено операції з придбання товарів у платника податку з ознаками ризиковості.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За положенням пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

За операціями з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

За приписами пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) (у редакції на час подання накладних), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

До Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. (п.4 Порядку).

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. (п.5 Порядку).

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. (п.12 Порядку).

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). (п.13 Порядку).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС. (п.14 Порядку).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. (п.15 Порядку).

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. (п.17 Порядку).

За п.18 Порядку, на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Отже, реєстрація податкової накладної може бути зупинена виключно в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 і пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, яка набрала чинності з 01.02.2020, затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок розгляду скарг).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з пунктом 2 Порядку зупинення реєстрації:

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку;

таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктами 6, 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; або 2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.

Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.

Реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена з посиланням на п. 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з яким таким критерієм є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Відповідно до п. 10 та 11 Порядку зупинення реєстрації, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Контролюючим органом не доведено наявність підстав для перевірки щодо відповідності критеріям ризиковості здійснення операцій.

Матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товару, дані про який зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства

Надіслана позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

Вказані обставини є свідченням невідповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації ПН вимоги правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно допункту 201.16статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Правилами п. 5 Порядку окреслено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За змістом п. 6 та 9 вказаного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з п. 3 та 10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Пунктом 11 вказаного Порядку встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункти 12, 13 вказаного Порядку).

Матеріалами справи підтверджено, що після отримання квитанцій про зупинення реєстрації ПН позивачем, як платником податків, в порядку, встановленому законодавством, до контролюючого органу подано повідомлення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Отже, позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій надані первинні документи: письмові пояснення та вичерпний перелік документів, який необхідний для реєстрації ПН в ЄРПН.

За результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків, комісією рівня контролюючого органу щодо поданої позивачем ПН прийняте рішення про відмову у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для прийняття таких рішень стало ненадання платником податку копій документів.

Суд зазначає, що форма рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути визначені та підкреслені. Зазначений перелік відповідає переліку визначеному в п.5 Порядку № 520.

При цьому, у рішенні не зазначено, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, які, на думку контролюючого органу, мали би бути представлені платником податку щодо господарської операції.

В оскаржуваних рощеннях міститься лише посилання на надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, без зазначенням конкретного переліку документів, які, на думку відповідача, складені із порушенням законодавства.

З рішення вбачається, що вони не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальне посилання. Тобто, в рішенні викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Фактично спірним рішенням не встановлення не подання позивачем документів визначених п.5 Порядку № 520. Зазначене свідчить на визнання відповідачем факту дотримання позивачем вимог п.5 Порядку в частині подання документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН в Реєстрі.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів звернення відповідача до позивача з питання надання зазначених документів, та обґрунтування в їх необхідності для підтвердження господарських операцій та реєстрації податкової накладної.

Таким чином податковий орган не навів конкретного переліку документів, які має надати товариство для підтвердження операції, і позбавив позивача можливості самостійно визначити обсяг необхідних документів, виходячи з конкретного критерію ризиковості.

Суд наголошує, що рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003р. вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Натомість, рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у даному випадку не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність та невмотивованість оскаржуваних рішень податкового органу, оскільки вони не містять чіткої підстави його прийняття, та підкреслень необхідних до надання документів або взагалі зазначення категорії (виду) документів які не надані, що свідчить про його необґрунтованість, та невідповідність встановленій формі. Позивачем фактично на власний розсуд були надані первинні документи підтвердження операцій.

Посилання відповідача у рішенні як додаткову інформацію, що встановлено операції з придбання товарів у платника податку з ознаками ризиковості, суд не приймає оскільки у вказаних рішеннях не конкретизовано, які саме операції є ризиковими, на підставі яких документів встановлено ризиковість вказаних операцій, а також у своїх відзивах відповідачі не надали відповідних пояснень щодо підстав та обґрунтувань зазначених вище висновків. Зазначене не свідчить на не дотримання позивачем вимог п.5 Порядку в частині подання документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію ПН в Реєстрі.

Отже, вказані висновки відповідача спростовуються матеріалами справи, а також у відповідача в наявності вказані докази, на підставі яких останній міг перевірити первинну документацію щодо господарської операції по якій позивачу було зупинено реєстрацію ПН/РК. Висновки відповідач, що відсутність зазначених документів унеможливлює розгляд задекларованої операції як реальної, фактично ґрунтуються на припущеннях. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.

Крім того, суд наголошує, що у разі наявності обґрунтованих сумнівів, у тому числі як посилається податковий орган на відсутність підтверджень здійснення господарських операцій, контролюючий орган, у передбачених ПК України випадках, має право здійснювати відповідні перевірки. При цьому, вищезазначені дії контролюючого органу щодо зупинення реєстрації ПН та відмова в її реєстрації не можуть підміняти спосіб податкового контролю як перевірка.

Судом встановлено та не спростовується сторонами, що позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій. Разом з тим, не зважаючи на надіслані позивачем пояснення та додані до нього документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації ПН, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Суд також, враховує, що надані позивачем документи підтверджували наявність у позивача права надіслання такої ПН, а показники були достатніми для реєстрації.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 16.04.2019р. у справі №826/10649/17), від 28.10.2019р. у справа №640/983/19.

Таким чином, реальність спірних господарських операцій підтверджена належним чином складеними первинними документами, укладення правочинів спрямоване на настання реальних правових наслідків, відповідні господарські операції відповідають економічному змісту і діловій меті діяльності позивача та його контрагентів.

Жодних доводів та доказів стосовно невідповідності представлених позивачем документів вимогам чинного законодавства, чи їх недостатності для підтвердження реальності здійснення господарської операції, і, відповідно, можливості реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, - відповідачами суду не представлено.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію поданої позивачем ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних, матеріали справи не містять.

Щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, суд зазначає наступне.

Як зазначалось, позивачем було надано пояснення та всі документи необхідні для реєстрації податкової накладної.

За вимогами пункту 19-20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Практика Європейського суду свідчить, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Суд зазначає, що під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам, забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень.

Суд зазначає, що відмова в задоволені позовних вимог щодо зобов`язання прийняти та зареєструвати зазначений електронний документ у Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх фактичного отримання, може призвести до порушення строків їх реєстрація та необґрунтованого застосування до позивача штрафу.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення зазначених вимог.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку. Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін

Стосовно стягнення витрати на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положення частин 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України , кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження складу та розміру витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 р.у справі № 816/2096/17).

При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Так, суд вирішуючи питання про розподіл судових витрат, має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Позивачем у відзиві на скаргу просив стягнути з відповідача суму витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 5000 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

20 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЗМК» та адвокатом Ковальчуком Денисом Юрійовичем було укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правничу допомогу з питань захисту прав та законних інтересів Клієнта в Третьому апеляційному адміністративному суді по справі № 160/3547/23 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 р., а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити правничу допомогу на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п. 5.1. даного Договору, вартість правничої допомоги адвоката, що визначена пунктом 1.1. даного Договору становить 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок), виходячи з вартості 1 години 2000,00 грн.

Відповідно до п. 5.2. даного Договору, оплата наданої правничої допомоги Адвокату здійснюється Клієнтом протягом 30 календарних днів з дати підписання Акту наданої правничої допомоги за цим Договором. Акт наданої правничої допомоги за цим Договором Адвокат складає та надає Клієнту за результатами надання правничої допомоги, визначеної пунктом 1.1. даного Договору.

25 липня 2023 року між позивачем та адвокатом Ковальчук Денисом Юрійовичем було підписано Акт приймання наданої правничої допомоги за договором від 20 липня 2023 року, за яким Адвокат надавав, а Клієнт приймав правничу допомогу загальною вартістю 5000грн.

Як зазначалось, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Аналогічний правовий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 9901/350/18 (Провадження № 11-1465заі18).

До суду від відповідача заперечень щодо заявлених до стягнення судових витрат, не надходило.

Таким чином, керуючись принципами справедливості та верховенства права, критерієм розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відшкодуванню підлягають 5000 грн.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року в адміністративній справі №160/3547/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗМК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗМК» (код ЄДРПОУ 41156706) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко