Постанова

від 18.10.2023 по справі 420/19397/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/19397/22

Головуючий І інстанції: Свида Л.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення суду - 31.05.2023р.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.А.К. Транс» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

29.12.2022р. ТОВ «М.А.К. Транс» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом ДПС України, у якому просило суд:

- визнання протиправним та скасування рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 04.11.2021р. №3331544/43929899;

- зобов`язання врахувати таблицю даних зареєстровану за №9329233866 днем її надходження, а саме 04.11.2021р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, відмовляючи позивачу у врахуванні таблиці даних платника податку на додану вартість, зазначив в оскаржуваному рішенні лише загальну та безпідставну причину, таку як виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам. При цьому, відповідачем не наведено обставин, які стали підставою для такого висновку, а також не зазначено які конкретно види діяльності ТОВ «М.А.К. Транс» не відповідають наявним у нього основним засобам. Окрім того, в поясненнях до таблиці даних платника податку на додану вартість містяться докази, які вказують на наявність необхідних та достатніх підстав для прийняття ДПС України рішення про врахування ним вказаної таблиці, що її було подано позивачем.

Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ТОВ «М.А.К. Транс» - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 04.11.2021р. №3331544/43929899. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ДПС України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «М.А.К. Транс» сплачений судовий збір у розмірі 2481 грн. враховуючи часткове задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 29.06.2023р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного судового рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2023р. та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представника позивача вказане вище рішення суду 1-ї інстанції в апеляційному порядку не оскаржив.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПС України та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

18.07.2023р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

28.07.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечував щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом 2-ї інстанції можуть бути розглянуті в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ «М.А.К. Транс» зареєстроване 26.01.2021р. та перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області як платник податків, основним видом діяльності якого є (код КВЕД 49.41) вантажний автомобільний транспорт.

03.11.2021р. ТОВ «М.А.К. Транс» сформовано та направлено до ГУ ДПС в Одеській області таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою зареєстровану за №9329233866, із зазначенням у ній видів економічної діяльності у відповідності до КВЕД (КВЕД ДК 49.41), кодів товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються), а також кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що придбаються.

За результатами обробки таблиці, комісією ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, 03.11.2021р. прийнято рішення №3324371/43929899 про врахування таблиці даних платника податків за реєстраційним №9329233866.

04.11.2021р. комісією ДПС України прийнято рішення №3331544/43929899 про неврахування таблиці даних платника податку, що зареєстрованої у контролюючому органі 03.11.2021р. за №9329233866 врахованої згідно з рішенням комісії 03.11.2021р. за №3324371/43929899, в якості підстави для прийняття якого вказано: «виявлена невідповідність визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника основним засобам».

Не погоджуючись із вказаними діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із часткової обґрунтованості і доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності спірного рішення контролюючого органу.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить із наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку (пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України).

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/ або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Разом із тим, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз.1 цього пункту.

Пунктом 61.1 ст.61 ПК України передбачено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, окрім іншого, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України), що є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику стосовно збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п.71.1 ст.71 ПК України).

Підпунктом 74.1 та 74.3 ст.74 ПК України регламентовано, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього ж Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік же Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та прийнятими на виконання вимог цього Кодексу нормативно-правовими актами. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися в інформаційних базах контролюючих органів та/або опрацьовуватися безпосередньо посадовими особами контролюючих органів.

11.12.2019р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1165 (набрала чинності 01.02.2020р.), яка, серед іншого, визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій із питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165, «таблицею даних платника податку» вважається зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу стосовно кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктом 12 Порядку №1165 закріплено право платника податку на подання таблиці даних платника податку до ДПС України, за встановленою формою (додаток 5).

Так, за приписами п.13 Порядку №1165, у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України

Як визначено п.14 Порядку №1165, таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст.42 ПК України.

При цьому, варто зазначити, що у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування (п.п.15-17 цього Порядку).

У відповідності до вимог п.18 Порядку №1165, таблиця даних платника податку враховується ДПС України в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.2016р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31.12.2016р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба та ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників «D» та «P», розрахованих у порядку, встановленому п.3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P.

Згідно з п.п.19,20 Порядку №1165, у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному ст.42 ПК України.

Якщо ж таблиця даних платника податку врахована відповідно до п.18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до п.15 цього Порядку.

Аналіз вказаних вище норм Порядку №1165 свідчить, що рішення про неврахування таблиці даних платника податків повинно обов`язкову містити чітку підставу для відмови в її прийнятті.

Як встановлено колегією суддів, рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 04.11.2021р. за №3331544/43929899 прийняте відповідачем з підстав виявлення ним невідповідності визначених позивачем в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів наголошує на тому, що оскаржуване рішення відповідача є актом індивідуальної дії відносно ТОВ «М.А.К. Транс».

Головною рисою такого акта є його конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такий акт; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених таким актом; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Отже, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії (акту правозастосування), є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом (відповідачем) конкретних підстав (фактичних та юридичних), а також переконливих та зрозумілих мотивів його прийняття. Водночас, принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього останній має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Перевіривши оскаржуване рішення комісії ДПС України, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, встановила, що таке рішення взагалі не містить розшифрування, яка саме податкова інформація слугувала підставою для неврахування даних, зазначених в таблиці з посиланнями на відповідні документи.

При цьому, а ні в апеляційній скарзі, а ні у відзиві на позовну заяву, контролюючим органом не було вказано обставин, які слугували підставою для наведених у ньому висновків, а також не зазначено обґрунтувань щодо твердження про те, які конкретно види діяльності ТОВ «М.А.К. Транс» не відповідають наявним у нього основним засобам.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття спірного рішення, що, у свою чергу, свідчить про формальність прийнятого рішення.

Аналізуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, колегія суддів констатує, що комісія ДПС України, ухваливши оскаржуване рішення від 04.11.2021р. за №3331544/43929899, діяла неправомірно, а тому вказане рішення є протиправним та належить до скасування.

Решта доводів апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Окрім того, слід звернути увагу, що Додатком 6 Порядку №1165 передбачено форму рішення про врахування/ неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, яке містить відмітку про право адміністративного та судового оскарження цього рішення.

Пунктом 22 цього ж Порядку №1165 передбачено те, що таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Отже, відповідно до вимог Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у випадку надходження рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

З урахуванням наведеного, вірним є висновок суду 1-ї інстанції, що після набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця даних платника податку підлягає врахуванню контролюючим органом в силу прямого припису нормативно-правового акту, а тому позовні вимоги в наведеній частині задоволенню не підлягають.

Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року - без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 18.10.2023р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко