Постанова

від 17.10.2023 по справі 754/1373/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 754/1373/22 Суддя (судді) першої інстанції: Зотько Т.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бєлової Л.В.,

суддів - Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Мацапули Сергія Валерійовича, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року позивач, ОСОБА_1 , звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - головного спеціаліста відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель Мацапули Сергія Валерійовича з проведення перевірки 26 листопада 2021 року та встановлення порушень пункту «а» частини першої статті 96 Земельного кодексу України;

- скасувати постанову від 18 січня 2022 року №233-ДК/0004По/08/01/-22, прийняту державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - головним спеціалістом відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель Мацапулою Сергієм Валерійовичем;

- закрити провадження у справі.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року позов задоволено частково:

- скасовано постанову від 18 січня 2022 року №233-ДК/0004По/08/01/-22, прийняту державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Мацапулою Сергієм Валерійовичем відносно ОСОБА_1 за ст. 53 КпАП України в справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн;

- провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що до спірних правовідносин не належить застосовувати норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки вони регулюються спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Наголошує, що під час перевірки встановлено факт використання частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0146 не за цільовим призначенням шляхом розміщення на ній об`єкта торгівлі, а не об`єктів житлової забудови. При цьому зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення позивачем не здійснювалася. Крім того, зауважує, що окремі неточності акта перевірки не можуть мати безумовним наслідком визнання її результатів протиправними.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Мацапули Сергія Валерійовича, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити в її задоволенні у повному обсязі та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відзиву на апеляційну скаргу від державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Мацапули Сергія Валерійовича не надійшло.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, на виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 11.11.2021 №233-ДК державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - головним спеціалістом відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель Мацапулою Сергієм Валерійовичем відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 (кадастрові номери 8000000000:63:245:0145, 8000000000:63:245:0145).

Під час перевірки встановлено, що відповідно до даних Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:63:245:0145, 8000000000:63:245:0146 належать на праві комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради та перебувають у користуванні (оренда) у ТОВ «Торговий Дім «Оріон-Експорт». Дата державної реєстрації - 01.03.2017. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з торговим центром і вбудованими приміщеннями офісного та соціально-побутового призначення, з підземним паркінгом. Цільове призначення - 02.07 для іншої житлової забудови.

Також встановлено, що на частині земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0145 орієнтовною площею 0,070 га розміщено одноповерхову будівлю (відповідно до вивіски на будівлі функціонує склад-магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому здійснюється комерційна (підприємницька) діяльність, пов`язана з отриманням прибутку). Уповноважена особи, які б могли подати документи та пояснення стосовно використання зазначеної земельної ділянки були відсутні.

Викладене, за висновками перевірки, свідчить про те, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0146 орієнтовною площею 0,070 га використовується не за цільовим призначенням, чим порушено вимоги п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, за що відповідно до п. «ґ» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України передбачена відповідальність.

Висновки перевірки оформлені актом від 26.11.2021 №233-ДК/216/АП/09/01/-21, примірник якого разом з викликом для надання пояснень від 16.12.2021 №233-ДК/0096/04/01/-21 направлено на адресу ТОВ «Торговий Дім «Оріон-Експорт».

Судом першої інстанції також встановлено, що директором ТОВ «Торговий Дім «Оріон-Експорт» ОСОБА_1. надано пояснення від 28.12.2021 №ПЗН/28.12.21-07 та повторно від 11.01.2022 №ПЗН/11.01.22-01 щодо використання земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:63:245:0146, в яких зазначено, належність вказаної земельної ділянки за функціональним призначенням до території житлової забудови багатоповерхової з торгівельними закладами свідчить про її використання за цільовим призначенням, а зміна виду використання в межах однієї категорії земель не є зміною цільового призначення.

12.01.2022 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Мацапулою Сергієм Валерійовичем, на підставі матеріалів перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки загальною площею 2,6960 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:63:245:0146) було складено протокол про адміністративне правопорушення №233-ДК/0003П/07/01/-22. У вказаному протоколі зафіксовано, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0146 орієнтовною площею 0,070 га використовується не за цільовим призначенням, чим порушено вимог п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, за що відповідно до п. «ґ» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України передбачена відповідальність. Примірник протоколу ОСОБА_1 отримав особисто.

За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, постановою державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Мацапули Сергія Валерійовича від 18.01.2022 №233-ДК/0004По/08/01/-22 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу протиправною, а дії щодо перевірки - незаконними, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується використання частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0146 не за цільовим призначенням, оскільки зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення. Крім того, суд зазначив, що державний інспектор при проведенні перевірки безпідставно вийшов за межі її предмету, а в копії акту, направленого позивачу, містяться відмінні від оригіналу відомості щодо кадастрових номерів земельних ділянок.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не у повному обсязі погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, ст. 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу стягнення у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У відповідності до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

У силу приписів ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Норми п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України визначають, що землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

З аналізу змісту ст. 211 Земельного кодексу України вбачається, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням (п. «ґ»).

Положення ст. 53 КпАП України передбачають адміністративну відповідальність громадян за використання земель не за цільовим призначенням у вигляді штрафу від п`яти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:63:245:0146 використовується ТОВ «Торговий Дім «Оріон-Експорт» на підставі договору оренди, укладеного з Київською міською радою 01.03.2017 строком на 5 років, що також підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.03.2017 №81567722. Цільове призначення - 02.07 для іншої житлової забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з торговим центром і вбудованими приміщеннями офісного та соціально-побутового призначення, з підземним паркінгом.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

За правилами статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, землі житлової та громадської забудови належать до секції «В», яка передбачає, зокрема, землі житлової забудови для іншої житлової забудови (02.07), землі громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07).

Із змісту норм частин 1 і 2 статті 20 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент будівництва, вбачається, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 5 статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 -37 цього Кодексу.

З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони.

Статтями 38, 39 ЗК України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Отже, нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.

Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не вважається зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються у разі зміни цільового призначення (розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

Указаний висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19.

У цій справі Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2013 року у справі № 21-417а12, від 08 квітня 2015 року у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 701/902/17-ц, від 03 червня 2019 року у справі № 708/933/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:63:245:0146, відповідно детального плану території в районі вулиць Тепловозної, Здолбунівської, Драгоманова, затвердженого рішенням Київської міської ради 25.12.2012 №718/9002, це категорія земель житлової та громадської забудови, переважними видами використання яких є, зокрема, багатоповерхові та підвищеної поверховості житлові будинки, окремо розташовані або зблоковані, житлово-громадські комплекси, окремо розташовані і вбудовано-прибудовані адміністративні установи та організації, підприємства торгівлі, обслуговування, громадського харчування первинного рівня.

З урахуванням наведеного, оскільки до переважних видів використання земель згідно вказаного детального плану території в районі вулиць Тепловозної, Здолбунівської, Драгоманова віднесено, зокрема, окремо розташовані підприємства торгівлі, то колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що відповідачами належними і допустимими доказами не доведено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:63:245:0146, орієнтовною площею 0,070 га, використовується позивачем не за цільовим призначенням, що виключає підстави стверджувати про порушення ОСОБА_1 вимог п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

Викладене, на думку судової колегії, свідчить про обґрунтованість твердження суду першої інстанції щодо відсутності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КпАП України, та, як наслідок наявність правових підстав для скасування спірної постанови.

У свою чергу, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про безпідставність висновків суду першої інстанції про порушення відповідачами вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державний контроль за використанням та охороною земель в обсязі, визначеному законом, також здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до ст. 4 Закону об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Приписи пп. 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, визначають, що Держгекадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Відповідно до ст. 6 Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Згідно ст. 9 Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок.

Приписи ст. 10 вказаного Закону визначають, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Мацапула С.В., як посадова особа ГУ Держгеокадастру у м. Києві, наділений повноваженнями вчиняти дії щодо здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, а також за її наслідками, зокрема, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення.

Судовою колегією враховується, що 27.05.2021 набрали чинності зміни до Закону, згідно яких статтю 9 останнього, яка регламентує організацію і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та проведення моніторингу ґрунтів, доповнено новою частиною п`ятою наступного змісту: «Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель встановлюється цим Законом, Земельним кодексом України, законами України «Про охорону земель», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».».

Змін зазнала і стаття 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка, починаючи з 27.05.2021 доповнена новою частиною наступного змісту: «Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель.».

Поряд з цим, колегією суддів враховується, що, як було зазначено вище, Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» є спеціальним та регулює правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля. У свою чергу, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є загальним та визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Викладене, на переконання судової колегії, свідчить, що спеціальним щодо спірних правовідносин є саме Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», у той час як норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є загальними до них і застосовуються виключно у випадку, якщо об`єктом державного контролю є діяльність суб`єкта господарювання, а не земельної ділянки, яка може перебувати в його власності чи користуванні.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 11.11.2021 №233-ДК приписано здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів при використанні земельних ділянок, що розташовані за адресою: м. Київ, Дарницький район, 4-тий мікрорайон житлового масиву Позняки (кадастрові номери 8000000000:63:245:0145, 8000000000:63:245:0146).

Отже, об`єктом перевірки визначено, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:63:245:0146, а предметом - контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності при використанні цієї земельної ділянки.

Указаним, на переконання судової колегії, спростовується посилання позивача, з яким погодився суд першої інстанції, на порушення відповідачами вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Викладене, з урахуванням встановлених вище обставин виникнення у ГУ Держгеокадастру у м. Києві правових підстав для проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0146, а також дотримання державним інспектором порядку і процедури її проведення, свідчить про необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки.

Також суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що внесення рукописного вправлення до акта перевірки від 26.11.2021 №233-ДК/216/АП/09/01/-21 є додатковим свідченням протиправності як самої перевірки та порушення порядку оформлення її результатів.

Так, на переконання апеляційного суду, будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань охорони земель, безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.01.2019 у справі №826/382/18, від 13.03.2019 у справі №826/11708/17, від 15.07.2021 у справі №0840/3368/18.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, однак з деяких інших мотивів, наведених у цій постанові.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Мацапули Сергія Валерійовича, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови, проте з підстав, викладених у цій постанові.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково: необхідно змінити рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року, зазначивши у мотивувальній частині, що підставами для задоволення позовних вимог є доводи, викладені у даній постанові суду. У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року - задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року, зазначивши, що підставами для часткового задоволення позовних вимог є доводи, викладені у даній постанові Шостого апеляційного адміністративного суду.

У решті рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна