КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28.07.2023 задоволено клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 42022100000000159 від 28.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, яке вилучено під час обшуку 13.07.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 14 Pro» чорного кольору, в чорному пластмасовому чохлі марки «Stent», який було поміщено до полімерного пакету №CRI1001257; мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 11 Pro», темно-зеленого кольору, який було поміщено до полімерного пакету №CRI1001254.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та зобов`язати орган досудового розслідування повернути ОСОБА_6 вилучене майно за належністю, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали.
04.10.2023 від захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він навів доводи,
Справа № 760/15709/23 Слідчий суддя - ОСОБА_8
Апеляційне провадження № 11-сс/824/4935/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
аналогічні доводам раніше поданої апеляційної скарги, та вказував на те, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22.06.2023 скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42022100000000159 від 28.04.2022. Ухвалою Київського апеляційного суду міста Києва від 07.08.2023 залишено без змін зазначену ухвалу слідчого судді.
Слідчим суддею не досліджено твердження органу досудового розслідування про те, що в.о. начальника КП «ШЕУ Солом`янського району» повідомлено про нову підозру у даному кримінальному провадженні.
Зокрема, у новій підозрі відсутній епізод кримінального правопорушення за участю ТОВ «Костанза» та предмет підозри не має відношення до обставин, на підставі яких приймалося відповідне рішення.
Учасникам ТОВ «Костанза» не повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні.
Твердження сторони обвинувачення про те, що співзасновник ТОВ «Рікконе» є фактичним працівником ТОВ «Костанза», на думку апелянта, є безпідставними, оскільки взаємовідносини між ОСОБА_10 та ТОВ «Костанза» регулюються договором про надання комплексу посередницьких послуг при здійсненні фінансово-господарської діяльності, яким передбачено, що ОСОБА_10 у статусі фізичної особи - підприємця платно надає комплекс посередницьких та супроводжувальних послуг, а не є працівником ТОВ «Костанза».
Апелянт звертав увагу на те, що господарські суб`єкти вільні в обранні своїх контрагентів та укладення господарських угод, а наявність господарських взаємовідносин між ТОВ «Костанза» та ТОВ «Рікконе» саме щодо «солі технічної для переробляння» суперечить доводам слідства про те, що ТОВ «Рікконе» було технічним учасником тендеру.
Органом досудового розслідування не надано доказів переказу грошових коштів з позначенням платежу «Зарплата» на ТОВ «Рікконе» від ТОВ «Костанза», а тому таке посилання є надуманим.
Слідчим суддею не взято до уваги те, що ОСОБА_6 не є та ніколи не був директором ТОВ «Костанза».
Також слідчим суддею не надано належної правової оцінки постанові слідчого про визнання вилученого майна речовими доказами у даному кримінальному провадженні, яка містить недоліки, як і клопотання прокурора.
Таким чином підстави для накладення арешту на вилучені мобільні телефони, на переконання апелянта, відсутні.
Слідчим суддею не враховано надані стороною захисту заперечення та додані до них матеріали.
Власник майна ОСОБА_6 та прокурор у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Про причини неприбуття в судове засідання власник майна ОСОБА_6 не повідомив та клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.
Від прокурора ОСОБА_11 06.09.2023 та 04.10.2023 надійшли клопотання про розгляд апеляційної скарги у його відсутності.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності власника майна та прокурора, які не прибули у судове засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022100000000159 від 28.04.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 , будучи в.о. начальника КП «ШЕУ Солом`янського району» м. Києва, діючи умисно, з метою зловживання своїм службовим становищем, тобто отримання неправомірної вигоди невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи всупереч інтересам служби, не маючи на меті вжити реальних заходів з належного вивчення середньоринкових цін на відповідні товари, пошуку інших заходів, спрямованих на ефективність використання бюджетних коштів та їх економію, тобто умисно діючи всупереч встановлених ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» принципів (максимальна економія, ефективність та пропорційність, запобігання корупційним діям і зловживанням), скориставшись відсутністю на КП «ШЕУ Солом`янського району» м. Києва відповідальної особи за моніторинг цін предметів та послуг, що закуповуються, 08.02.2022 уклав із товариством з обмеженою відповідальністю «Костанза» (ЄДРПОУ 39822094) (далі ТОВ «Костанза») договір закупівлі товару № 27 про закупівлю товару - кам`яна сіль (сіль для промислового переробляння) на суму 3 858 000, 00 грн. (з урахуванням ПДВ) - 2000 т по ціні 1929,00 грн./т (з урахуванням ПДВ).
При цьому, ОСОБА_9 під час укладання вказаного договору, діяв всупереч інтересам служби, так як останньому достеменно відомо, що ТОВ «Костанза» придбало кам`яну сіль (сіль для промислового переробляння) у державного підприємства «Артемсіль» (ЄДРПОУ 00379790) за ціною 774, 61 грн. за 1 тону. Так, при наданні тендерної документації, ТОВ «Костанза» надало відомості, що придбало вказану сіль у ДП «Артемсіль», додатково надавши відповідні дилерські договори між ТОВ «Костанза» та ДП «Артемсіль».
У ході проведення судово-економічної експертизи, встановлено, що посереднику - ТОВ «Костанза» було зайво сплачено 889 919,25 гривень, тобто якщо б КП «ШЕУ Солом`янського району» м. Києва було здійснено придбання безпосередньо в ДП «Артемсіль», в 2022 році, місцевий бюджет не витратив би в 2022 році зайвих 889 919,25 грн.,
В подальшому, 20.09.2022, ОСОБА_9 , маючи на меті довести свій злочинний умисел до кінця, підписав платіжні доручення №645, 646, 647, 648, 649 від 20.09.2022 на виконання умов договору, на підставі яких, здійснено перерахунок грошових коштів з розрахункового рахунку КП ШЕУ Солом`янського району № НОМЕР_1 на рахунок ТОВ «Костанза» № НОМЕР_2 на суму 1 487 066, 10 грн. за 770,9 т кам`яної солі (сіль для промислового переробляння) по ціні 1929,00 грн./т. (з урахуванням ПДВ).
Як зазначено в клопотанні, 31.03.2023 ОСОБА_9 повідомлено про у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовими особами службового становища всупереч інтересам служби, що завдало тяжкі наслідки, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 364 КК України.
В ході досудового розслідування додатково встановлено, що під час проведення тендерної закупівлі солі для промислового переробляння, за результатами якого 08.02.2022 між ТОВ «Костанза» та КП «ШЕУ Солом`янського району» м. Києва укладено договір закупівлі товару № 27, приймало участь два учасники - ТОВ «Костанза» (ЄДРПОУ 39822094) та ТОВ «Рікконе» (ЄДРПОУ 42933033). Згідно аналізу пошуково-аналітичної системи 007org.ua встановлено, що з 05.04.2019, а саме з моменту реєстрації ТОВ «Рікконе» (ЄДРПОУ 42933033), по 01.03.2023 останнє жодного разу не здійснювало продаж солі технічної державним чи комунальним підприємствам.
Крім того, встановлено, що власник ТОВ «Рікконе» (ЄДРПОУ 42933033) - ОСОБА_10 - фактично є працівником ТОВ «Костанза».
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що згідно налізу бази даних АІС «Податковий блок», ТОВ «Рікконе» в період часу 2021-2022 мало фінансово господарські взаємовідносини з ТОВ «Костанза» (код ЄДРПОУ 39822094) на загальну суму 92 678 410 грн. Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Костанза» системно здійснює переказ грошових коштів на рахунки ТОВ «Рікконе» із позначенням платежу «Зарплата».
Згідно долучених до клопотання матеріалів, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22.06.2023, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання засновника ТОВ «Костанза» ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до даних протоколу обшуку від 13.07.2023, цього ж дня проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 14 Pro», чорного кольору, в чорному пластмасовому чохлі марки «Stent», доступ до якого обмежений через встановлене блокування паролем, який було поміщено до полімерного пакету №CRI1001257; мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 11 Pro», темно-зеленого кольору, доступ до якого обмежений через встановлене блокування паролем, який було поміщено до полімерного пакету №CRI1001254.
Постановою старшого слідчого СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 від 13.07.2023 вищевказані мобільні телефони, вилучені в ході обшуку 13.07.2023 за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022100000000159.
14.07.2023 прокурор Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку 13.07.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 14 Pro» чорного кольору, в чорному пластмасовому чохлі марки «Stent», який було поміщено до полімерного пакету №CRI1001257; мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 11 Pro», темно-зеленого кольору, який було поміщено до полімерного пакету №CRI1001254, на строк проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000159 від 28.04.2022, із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28.07.2023 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 42022100000000159 від 28.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, яке вилучено під час обшуку 13.07.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 14 Pro» чорного кольору, в чорному пластмасовому чохлі марки «Stent», який було поміщено до полімерного пакету №CRI1001257; мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 11 Pro», темно-зеленого кольору, який було поміщено до полімерного пакету №CRI1001254.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене 13.07.2023 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , із встановленням заборони відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаним майном, з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № 42022100000000159, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Крім того, як убачається із даних постанови старшого слідчого СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 від 18.07.2023, у криімнальному првоадженні № 42022100000000159 призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу вилучених в ОСОБА_6 мобільних телефонів, для дослідження вмісту телефонної книги, журналу дзвінків, повідомлень, тощо.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вилучені мобільні телефони, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна призвести до їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Викладені в апеляційній скарзі посилання на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_9 було скасовано в судовому порядку, та учасникам ТОВ "Костанза" не було повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки оскаржуваною ухвалою накладено арешт на майно, належне ОСОБА_6 , з метою забезпечення його збереження як речових доказів.
При цьому, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того, предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Станом на день постановлення оскаржуваної ухвали матеріали провадження не містили відомостей про повідомлення ОСОБА_9 про нову підозру у даному кримінальному провадженні, у якій, як зазначено апелянтом, відсутній епізод кримінального правопорушення за участю ТОВ «Костанза», а тому вказані доводи захисника не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.
На даному етапі досудового розслідування встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучені в ОСОБА_6 мобільні телефони можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже дане майно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Доводи захисника про помилковість висновків органу досудового розслідування щодо того, що співзасновник ТОВ «Рікконе» є фактичним працівником ТОВ «Костанза», та посилання на відсутність доказів переказу грошових коштів з позначенням платежу «Зарплата» на ТОВ «Рікконе» від ТОВ «Костанза», зведені до надання оцінки встановленим органом досудового розслідування фактичним обставинам кримінального правопорушення, що не є предметом дослідження слідчого судді під час розгляду клопотання про арешт майна, проте підлягають перевірці під час подальшого досудового розслідування.
Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах членів родини ОСОБА_6 та інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2023 |
Оприлюднено | 20.10.2023 |
Номер документу | 114269857 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Мельник Володимир Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні