Ухвала

від 18.10.2023 по справі 487/7282/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/7282/23

Провадження № 2/487/2436/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2023 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Бобрової І.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Миколаївської міської ради (м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20) про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно

встановив:

10.10.2023 ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва із вказаним позовом, в якому просить встановити факт проживання її та ОСОБА_2 з 2004 року по 24 листопада 2022 року однією сім`єю без шлюбу; визнати за нею право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 7,397 га з кадастровим номером 4824883700:09:000:0012 та на 1/3 частку земельної ділянки площею 7,396 га з кадастровим номером 4824883700:09:000:0013, які розташовані на території Новоодеського (Миколаївського) району Миколаївської області.

Розглянувши матеріали справи, суд доходить до такого висновку.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів ( ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно із ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів, нерухоме майно, з приводу якого виник спір, а саме земельні ділянки з кадастровими номерами 4824883700:09:000:0012 та 4824883700:09:000:0013 знаходяться за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський (Новоодеський) район, в межах території Михайлівської сільської ради.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України» суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Отже, враховуючи те, що місцезнаходження нерухомого майна, з приводу якого виник спір, відноситься до території Миколаївського (Новоодеського) району Миколаївської області, суд вважає, що дану цивільну справу слід передати на розгляд Новоодеського районного суду Миколаївської області за підсудністю.

Керуючись ст. 30, 31, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно направити до Новоодеського районного суду Миколаївської області для подальшого розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Копію ухвали надіслати позивачу, відповідачу.

Відповідно до ч. 3ст.31ЦПК України передачу справи на розгляд іншого суду здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Повне судове рішення складено 18.10.2023.

Головуючий суддя І. В. Боброва