Рішення

від 18.10.2023 по справі 945/1792/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1792/23

Провадження № 2/945/809/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Миколаївської обласної державної адміністрації, Орган опіки та піклування Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

14 серпня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської областіз позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Миколаївської обласної державної адміністрації,про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з відповідачем ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , який проживає разом із позивачем та знаходиться на його утриманні. Відповідач ОСОБА_2 самоусунулася від виховання сина; уникає контактів із ним. Як матір, відповідач не виконує своїх обов`язків по відношенню до дитини; не піклується про її фізичний та духовний розвиток; участі у навчанні, вихованні та підготовки дитини до самостійного життя відповідач не бере; матеріально дитину не забезпечує. При цьому, позивачем створенні усі необхідні умови для проживання та розвитку сина ОСОБА_3 .

Також позивач вказував на те, що відповідач ОСОБА_2 письмово відмовилася від виховання та утримання малолітнього сина ОСОБА_3 та не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав відносно сина; дану заяву засвідчено нотаріально.

У зв`язку з викладеним вище, позивач просив суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Миколаївської обласної державної адміністрації, Орган опіки та піклування Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.

До участі в справі залучено Орган опіки та піклування Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області.

26 вересня 2023 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області від Служби у справах дітей Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області надійшов Висновок Служби у справах дітей Ольшанської селищної ради, виконувача функції органу опіки та піклування, від 26 вересня 2023 року, про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 .

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, при цьому 18 жовтня 2023 року подав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити; розгляд справи позивач просив проводити за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явилася, при цьому 16 жовтня 2023 року також подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, проти позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 не заперечувала; розгляд справи відповідач просила проводити без її участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Миколаївської обласної державної адміністрації, у підготовче судове засідання не з`явився.

Представник Органу опіки та піклування Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області у підготовче судове засідання не з`явився, при цьому 10 жовтня 2023 року начальник Служби у справах дітей Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області подав на адресу суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи за відсутності представника Служби у справах дітей Миколаївської обласної державної адміністрації.

Суд дослідив матеріали справи та встановив таке:

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є батькаминеповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 13).

З копії Акта про фактиче проживання від 23 травня 2023 року, складеним депутатом Ольшанської селищної ради від виборчого округу № 8 у присутності сусідів, що проживають за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , слідує, що за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрований та проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом із ОСОБА_1 проживає без реєстрації його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 14).

Відповідно до копії Акта обстеження матеріально - побутових умов проживання ОСОБА_1 , 1985 року народження, складеного виконувачем обов`язів сільського голови, соціальним працівником і депутатом Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , у будинку своїх батьків. ОСОБА_1 і його син ОСОБА_3 , 2008 року народження, проживають разом з батьками ОСОБА_1 . Син ОСОБА_3 відвідує дитячий садочок " Зернятко ". ОСОБА_1 не працює; мобілізований. Будинок, у якому проживає сім`я, без зручностей, з пічним опаленням, при цьому у будинку є всі речі першої необхідності: меблі; посуд; білизна. Для виховання дитини створенні всі умови (а. с. 15).

Згідно з копією довідки - характеристики Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області від 27 квітня 2015 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 проживає на території Ольшанської селищної ради та має двох дітей: сина ОСОБА_8 , 2002 року народження; сина ОСОБА_3 , 2008 року народження. Синів ОСОБА_2 передала батькам; участі в їхньому утриманні та вихованні не бере. З ОСОБА_2 неодноразово проводилися бесіди з питання виховання, утримання, належного ставлення до своїх дітей, при цьому реакції з її боку не було; змін в її поведінці не відбулося. Вона не працює, зловживає спиртними напоями (а. с. 16).

Відповідно до копії довідки Служби у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації від 12 квітня 2016 року, що видана ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2014 року по теперішній час (на дату видачі даної довідки) знаходиться на утриманні батька. Матір дитини знаходиться за межами країни, участі у вихованні та утриманні сина не приймає (а. с. 17).

Згідно з копією довідки Дошкільного Навчального Закладу "Зернятко" від 23 квітня 2015 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виховувався в дитячому садочку "Зернятко" з вересня 2014 року. За цей час ОСОБА_2 - мати ОСОБА_3 участі у вихованні дитини не приймала; дитину до садочка не приводила та не забирала; на батьківських зборах не з`являлася (а. с. 18).

З копії довідки Ковалівського ліцею Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області від 15 травня 2023 року слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учнем восьмого класу Ковалівського ліцею Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області; термін закінчення навчання навчального закладу - травень 2026 року (а. с. 19).

Відповідно до копії довідки Ковалівського ліцею Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області від 14 липня 2023 року за час навчання ОСОБА_3 , учня дев`ятого класу, у Ковалівському ліцеї Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, з 2015 по 2023 роки, мати хлопчика ОСОБА_2 навчальний заклад не відвідувала; на батьківських зборах присутньою не була; участі у шкільному вихованні та житті ОСОБА_3 не брала; благодійні внески до школи не сплачувала. Класний керівник дев`ятого класу з матір`ю учня не був знайомий (а. с. 20).

Згідно з копією повідомлення Ковалівської амбулаторії ЗПСМ Миколаївського району Миколаївської області, адресованого Службі у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації, доданої позивачем до позовної заяви, ОСОБА_2 , 1982 року народження, мати дитини ОСОБА_3 , 2008 року народження, жодного разу не відвідувала амбулаторію разом із дитиною. Обов`язки матері виконує бабуся дитини ОСОБА_9 , 1958 року народження, яка приводила дитину в лікарню та цікавилася станом її здоров`я. Доглядом за дитиною займається саме бабуся, оскільки батько ОСОБА_1 призваний на військову службу за мобілізацією (а. с. 21).

В матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , засвідчена 18 травня 2023 року Ягужинською К.Т. , приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, у якій ОСОБА_2 дала вільну та безумовну відмову від виховання і утримання свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав відносно нього (а. с. 22).

Відповідно до висновку Служби у справах дітей Ольшанської селищної ради, виконувача функції органу опіки та піклування, від 26 вересня 2023 року про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 за № 789-XII) та ч. ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі «6» проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею 51 Конституції України закріплений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття. Також вказаною статтею Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Аналогічна норма закріплена у статті 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" (далі - Закон) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з положеннями ст. 11 Закону сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з положеннями ч. ч. 1 - 5 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з ч. 2 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 164 СК України встановлені підстави позбавлення батьківських прав. Так, відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 вказаної статті СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

Правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені ст. 166 СК України, зокрема, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з положеннями ст. 168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.

Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров`ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Відповідно до ч. ч. 1- 5 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.

Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

У пунктах 15, 16, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 та не виконує батьківських обов`язків по відношенню до нього, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, навчання, матеріальне забезпечення, дитину не відвідує, маючи можливість проводити час з сином не використовує такої можливості, виховним процесом не цікавиться, предметами першої необхідності та одягом не забезпечує, своєю поведінкою демонструє незацікавленість у возз`єднанні сім`ї, тому суд, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи вважає, що позивачем повністю доведено необхідність позбавлення відповідача батьківських прав щодо його неповнолітньої дитини, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх батьківських обов`язків. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи наведене вище, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у повному обсязі.

Крім цього, судом установлено, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом із батьком, позивачем у справі, ОСОБА_1 і знаходиться на його утриманні.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно положеннями з ч. ч. 1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У пункті 17 в абзаці 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд ураховує матеріальне становище дитини і платника аліментів.

Будь - яких обставин, які б перешкоджали відповідачу сплачувати аліменти на утримання сина за станом здоров`я, або з інших причин, судом не встановлено та відповідачем доказів на підвердження цих обставин суду не представлено.

Отже, відповідач ОСОБА_2 як мати дитини зобов`язана надавати матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_3 , до досягнення ним повноліття.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з положеннямич. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Відповідно доч. 1 ст. 141, ч. 1ст. 142 ЦПК України позивачу належить повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а такожстягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.

Крім цього, суд роз`яснює відповідачу, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо дитина не була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ч. 1ст. 142, ст. ст. 258, 259, 264, 265, п. 1) ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Миколаївської обласної державної адміністрації, Орган опіки та піклування Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав,- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку смт. Ольшанське, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;серія та номер паспорту НОМЕР_3 ) батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаів, Миколаївської області.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки смт. Ольшанське, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; серія та номер паспорту НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Ковалівка, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; паспорт НОМЕР_5 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 серпня 2023 року, до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки смт. Ольшанське, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; серія та номер паспорту НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Ковалівка, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; паспорт НОМЕР_5 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого ОСОБА_1 при поданні позову за квитанцією № 0.0.3133379417.1 від 07 серпня 2023 року, що складає 536 грн. 80 коп.

Фінансовому органу Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Миколаївської області повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю с. Ковалівка, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; паспорт НОМЕР_5 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ОСОБА_1 при поданні позову за квитанцією № 0.0.3133379417.1 від 07 серпня 2023 року, що складає 536 грн. 80 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова