Ухвала

від 18.10.2023 по справі 605/262/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 605/262/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/281/23 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч. 1,4 ст. 358 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2023 р.

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

захисника адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу прокурора Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 серпня 2023 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210160000099 від 17 серпня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 серпня 2023 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210160000099 від 17 серпня 2017 року, про обвинувачення ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,4 ст. 358 КК України, повернуто прокурору, з мотивів його невідповідності вимогам кримінального процесуального закону.

В обґрунтування прийнятого рішення місцевим судом зазначено, що сформоване в обвинувальному акті обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1 ст. 358 КК України не є конкретним, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить повного обвинувачення, що позбавляє обвинувачену належно усвідомлювати його суть та захищатись від нього, а суд - можливості призначити на підставі такого обвинувального акту судовий розгляд кримінального провадження.

Порушенням вимог ст.291 КПК України місцевий суд вважає, що у обвинувальному акті не зазначено фактичної й істотної обставини вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.358 КК України, зокрема, відомостей про те, коли саме було внесено обвинуваченою до тексту заповіту вказані в обвинувальному акті записи від імені ОСОБА_10 - до того, як заповіт набув статусу офіційного документу, чи після цього.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу з доповненням, відповідно до якої вважає таке рішення незаконним у зв`язку з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що вказана судом першої інстанції підстава для повернення обвинувального акту, а саме те, що сформоване в обвинувальному акті обвинувачення не є конкретним, є такою, яка не відповідає дійсності.

Пославшись на вимоги ст.291 КПК України та постанову Верховного Суду України у справі за №5-328кс16 від 24 листопада 2016 року, прокурор вважає, що в обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017210160000099 від 17 серпня 2017 року чітко зазначено формулювання обвинувачення, а саме короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі.

Крім цього, апелянт не погоджується із висновками місцевого суду, що при формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті, усупереч вимогам закону, не зазначено обставин, які відповідно до ст.91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та мають бути встановлені в рішенні суду.

На переконання прокурора, в обвинувальному акті чітко зазначено про встановлені обставини вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_7 за ч.1 ст.358 КК України, а саме зазначено час (20 червня 2011 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), місце (приміщення Поплавської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, що по вул. Шевченка, 39, с. Поплави Підгаєцького району Тернопільської області), спосіб (діючи умисно, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, власноручно внесла відомості до тексту заповіту, а саме виконала у заповіті, що був складений у двох примірниках, запис про ознайомлення із заповітом та підпис від імені ОСОБА_10 ) та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень на стадії підготовчого судового засідання та в порушення вимог чинного законодавства вдався до оцінки обставин кримінального правопорушення, оскільки лише за результатами судового розгляду та дослідження доказів судом в нарадчій кімнаті, суд оцінивши докази, вправі встановити коли внесено обвинуваченою ОСОБА_7 запису до тексту заповіту, чи набув заповіт статусу офіційного документу, тобто чи є в діях обвинуваченої склад кримінального правопорушення чи ні.

Звертає увагу, що в клопотанні обвинуваченої ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту не зазначено, що обвинувачена не розуміє суті обвинувачення.

Просить ухвалу Бережанського районного суду від 01 серпня 2023 року скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

На апеляційну скаргу прокурора від обвинуваченої ОСОБА_7 надійшло заперечення, за змістом якого, вона вважає апеляційну скаргу прокурора безпідставною та необґрунтованою, а ухвалу Бережанського районного суду законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідача - суддю апеляційного суду, міркування прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, навів аналогічні, викладеним у ній, мотиви і просить скасувати оскаржувану ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 серпня 2023 року та повернути обвинувальний акт до того ж до суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання; обвинувачену ОСОБА_7 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 , які рішення місцевого суду щодо повернення обвинувачувального акту прокурору вважають законним і обґрунтованим та просять залишити його без зміни; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Аналіз обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210160000099 від 17 серпня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, а також матеріалів кримінального провадження, за результатом розгляду яких судом першої інстанції двічі ухвалювався вирок, дає підстави колегії суддів для висновку, що рішення місцевого суду про повернення обвинувального акта прокурору є передчасним та необґрунтованим.

Як слідує з матеріалів провадження, обвинувальний акт у даному кримінальним провадженні було направлено Теребовлянською місцевою прокуратурою до Підгаєцького районного суду Тернопільської області 10 травня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 11 травня 2018 року подання в.о. Голови Підгаєцького районного суду Тернопільської області ОСОБА_11 про направлення кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.ч. 1, 4 ст.358 КК України на розгляд до іншого суду задоволено і матеріали даного кримінально провадження направлено в Бережанський районний суд Тернопільської області для розгляду по суті.

Ухвалою Бережанського районного судом Тернопільської області від 18 червня 2018 кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 призначено до судового розгляду, за результатами якого, вироком місцевого суду від 03 квітня 2019 року обвинувачену ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та засуджено.

Не погоджуючись із вироком місцевого суду, обвинувачена ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року, апеляційну скаргу обвинуваченої задоволено частково, вирок скасовано та призначено новий судовий розгляд у тому ж суді першої інстанції.

В подальшому, вироком Бережанського районного суду Тернопільській області від 17 травня 2021 року ОСОБА_7 визнано винною у інкримінованих її кримінальних правопорушеннях та засуджено, проте ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року вирок скасований, призначено новий розгляд даного кримінального провадження в Бережанському районному суді Тернопільської області.

Таким чином, вказаними судовими рішенням фактично підтверджено правомірність призначення обвинувального акта щодо ОСОБА_7 до розгляду для прийняття відповідного (кінцевого) процесуального рішення.

Крім цього, як вбачається із тексту оскаржуваної ухвали місцевого суду про повернення обвинувального акта, дане рішення було постановлено на підготовчому судового засідання.

Колегія суддів зазначає, що на підготовчому засіданні суд першої інстанції не вправі перевіряти правильність обраної кваліфікації, наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, яке інкримінується особі (їх повноту), оскільки законодавець не наділяє суд на цьому етапі повноваженнями оцінювати процесуальне рішення прокурора про закінчення досудового розслідування в частині достатності доказів та повноти формулювання офіційної версії обвинувачення. Здійснення у ході підготовчого судового засідання перевірки відповідності обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК передбачає формальне з`ясування наявності в такому рішенні прокурора наступних обов`язкових реквізитів:

1) виклад фактичних обставин, існування яких буде доводити прокурор у ході розгляду судом пред`явленого обвинувачення;

2) наведення правової кваліфікації відносно вказаних обставин (зазначення частини і статті КК, якою передбачено відповідальність за дії/бездіяльність обвинуваченої особи);

3) формулювання обвинувачення, тобто конкретизація, у яких діях/бездіяльності за наведених обставин винна особа (аналіз її поведінки через призму норми закону про кримінальну відповідальність, обвинувачення за якою їй пред`являється).

Колегія суддів звертає увагу, що на стадії підготовчого провадження суд, відповідно до вимог ч.3 ст.314, ст.315 КПК України, серед інших визначених там повноважень, може повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, що визначені приписами ст.291 КПК України. Така невідповідність може мати місце лише в тому випадку, якщо наявні такі порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду, що в даному випадку колегія суддів не вбачає.

Виходячи із системного аналізу положень ст.291 КПК України, відсутність наведених відомостей, на які звертає увагу суд першої інстанції, не може вважатися такими порушеннями, що перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення; зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі у сторону збільшення; повертати за наслідками підготовчого засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі №273/1053/17).

За наявного нормативного регулювання неповнота, необґрунтованість обвинувального акта, відсутність доказової бази щодо вчинення обвинуваченим дій, які містять ознаки злочинів, не можуть бути підставами для повернення обвинувального акта, адже на підготовчому засіданні суд не вправі надавати оцінку відсутності чи наявності доказів, оскільки така оцінка може бути здійснена лише під час розгляду кримінального провадження по суті.

Висновки про неповноту, необґрунтованість обвинувального акта, невідповідність формулювання обвинувачення правовій кваліфікації на цьому етапі суперечать засаді змагальності сторін (ст. 22 КПК України). У свою чергу, встановлення судом бездоказовості пред`явленого обвинувачення в результаті дослідження і оцінки доказів, на яких воно базується, передбачає наслідки у вигляді ухвалення виправдувального вироку або зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення у сторону покращення становища особи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 вимогам ст. 291 КПК України, яке має наслідком повернення обвинувального акта прокурору, є необґрунтованими, а повернення його прокурору для усунення недоліків безпідставним.

З урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала суду про повернення обвинувального акту прокурору підлягає скасуванню, а обвинувальний акт підлягає поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 314 КПК України.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 415 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити.

Ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 серпня 2023 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210160000099 від 17 серпня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України - скасувати з призначенням нового судового розгляду в Бережанському районному суді Тернопільської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді