Рішення

від 18.10.2023 по справі 688/3312/23

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/3312/23

№ 2/688/758/23

Рішення

Іменем України

18 жовтня 2023 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Чернецької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №5124523 від 25.11.2021 року у розмірі 57815,49 грн, що складається з 22000 грн заборгованості за кредитом; 25498 грн заборгованість за процентами; 8502,16 грн інфляційні втрати, 1815,33 грн 3% річних згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позову посилається на те, що 25.11.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 5124523, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 22000 грн строком на 30 днів шляхом переказу на його платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,90% від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписанням кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». 25.11.2021 кредитні кошти були відправлені на платіжну карту відповідача.

18.04.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого право вимоги за договором №5124523 від 25.11.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна». У зв`язку з тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, у нього виникла заборгованість у сумі 57815,49 грн, що складається з 22000 грн заборгованості за кредитом; 25498 грн заборгованість за процентами; 8502,16 грн інфляційні втрати, 1815,33 грн 3% річних згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, 2147,20 грн судового збору, а також 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, долучив до позовної заяви клопотання про проведення розгляду справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з відрядженням його як військовослужбовця до м. Калинівка Вінницької області.

Враховуючи те, що відповідач не надав доказів того, що він перебуває в зоні бойових дій, а тому не може брати участь в судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції (дистанційно) з приміщення іншого суду чи з власних засобів, відзив не направив, своєї позиції щодо позову не висловив, враховуючи скорочені строки розгляду малозначної справи, суд дійшов висновку розглянути справу на підставі наявних матеріалів справи, оскільки підстав для відкладення розгляду справи не має.

2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.08.2023 справу призначено до судового розгляду по суті на 18.09.2023 року. За клопотанням відповідача судове засідання відкладено на 18.10.2023.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 25.11.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 5124523 про надання споживчого кредиту (далі кредитний договір). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року (далі Правила) (додаються) та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 22 000 грн (п. 1.3. Кредитного договору). Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору, (п. 1.4. Кредитного договору).

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 22000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

Знижена процентна ставка становить 0,38% в день, якщо Споживачу межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

25.12.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 2508 грн. В зв`язку з чим, відповідно до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 24.01.2022) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

24.01.2022 відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль.

Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.

П.п. 3 п. 5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 18.04.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК« ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.

Отже, позивач набув право грошової вимоги за кредитним договором, право на одержання яких належить первісному кредитору, в т.ч. за спірним договором.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 22000 грн - тіло кредиту та 25498 грн - нараховані проценти, 8502,16 грн інфляційні втрати, 1815,33 грн 3% річних згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.

4.Застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

5.Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

25.11.2021 року між ТОВ «АВЕНТУСУкраїна» та відповідачем укладений кредитний договір в електронному вигляді, шляхом підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 22000 грн.

18.04.2023, року ТОВ «АВЕНТУС Україна» відступило своє право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором для ТОВ «ФК «Фінтраст Україна»на підставі договору факторингу № 18.04/23-Ф.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2ст. 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що право позивача на повернення фактично отриманої суми кредитних коштів підлягає захисту в судовому порядку.

Суд бере до уваги розрахунки, надані позивачем, згідно яких заборгованість за кредитним договором станом на 03.08.2023 року складається з 22000 грн - тіло кредиту та 25498 грн - нараховані проценти.

Разом з тим, позовні вимоги про стягнення з відповідача 8502,16 грн інфляційних втрат за період з травня 2022 року по червень 2023 року, а також 1815,33 грн 3% річних за період з 25.04.2022 по 03.08.2023, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в позивача виникло право на застосування наслідків порушення зобов`язання відповідно до положень статті 625 ЦК України, проте у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

За наведених обставин позов належить задовольнити частково та з відповідача на користь позивача стягнути 22000 грн - тіло кредиту та 25498 грн - нараховані проценти, а всього заборгованість в розмірі 47 498 грн.

6.Розподіл судових витрат.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2147,20 грн., ціна позову 57815,49 грн, позов задоволено на суму 47498 грн., тобто на 82,2%, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути 1765 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2147,20/100х82,2%).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що 10.07.2023 року між позивачем та адвокатом Столітнім М.М. укладено договір про надання правової допомоги №10/07-2023. Предметом вказаного договору є надання юридичної допомоги.

Відповідно до розділу 4 даного договору, сторони погодили порядок оплати послуг адвоката у формі гонорару.

Згідно з рахунком на оплату по замовленню від 02.08.2023 адвокат виконав роботи в розмірі 10 000 грн: збір та аналіз документів для подання позову 3000 грн, складення позовної заяви 5000 грн, подання позову 2000 грн.

Відповідач не звертався до суду з клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами та не доводив неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу. Відсутні підстави вважати, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі є неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову.

У зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача належить стягнути 8220 грн витрат на правничу допомогу (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) (10 000/100х82,2).

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 207, 509, 526, 546, 549, 610, 625, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1049, 1054-1055, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Україна»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованостізадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 5124523 від 25.11.2021 року в розмірі 47 498 (сорок сім тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн, що складається з 22000 грн - тіло кредиту та 25498 грн - нараховані проценти.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1765 грн та 8220 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Алла ЦІДИК