Рішення

від 16.10.2023 по справі 757/5618/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5618/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О. Л.

при секретарі судових засідань - Романенко Ю. О.

за участю:

представника позивачки - Логвиненко Є.В.,

представників відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут геоінформатики» - Лисенко І. К., Медведєва В. Ю.,

представника третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальність «Констеб ЛТД» - Утіралової А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут геоінформатики», Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД», треті особи: Товариства з обмеженою відповідальність «Констеб ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Карбон», про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут геоінформатики» (далі - ТОВ «Інститут геоінформатики»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД» (далі - ТОВ «Карбон ЛТД»), треті особи: Товариства з обмеженою відповідальність «Констеб ЛТД» (далі - ТОВ «Констеб ЛТД), Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Карбон» (далі - ТОВ «Денді-Карбон»), про визнання правочину недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 серпня 2005 року між ТОВ «Денді-Карбон» (продавець) та ТОВ «Констеб ЛТД» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 3 000 кв.м., які розташовані у 3 та 4 секціях будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, Лабораторний провулок, 1, а ТОВ «Констеб ЛТД» зобов`язалося прийняти і сплатити за них оговорену грошову суму відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору право власності у покупця на приміщення виникає після підписання сторонами нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі.

Всупереч умовам пункту 4.1. договору та вимогам статті 657 ЦК України нотаріального посвідчення вказаного правочину не відбулося, договір купівлі-продажу від 27 серпня 2005 року між ТОВ «Констеб ЛТД» та ТОВ «Денді-Карбон» було укладено у простій письмовій форму, у зв`язку із чим він є нікчемним.

Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 18/492-40/110-61/20 від 28 вересня 2011 року переведено права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 27 серпня 2005 року, що був укладений між ТОВ «Денді-Карбон» та ТОВ «Констеб ЛТД» на ТОВ «Карбон ЛТД».

Оскільки нікчемний правочин - договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27 серпня 2005 року, укладений між ТОВ «Констеб ЛТД» та ТОВ «Денді-Карбон», за яким переведено права покупця на ТОВ «Карбон ЛТД», не створює юридичних наслідків, відповідно відсутні правові підстави вважати про перехід права власності на спірне нерухоме майно за цим правочином до ТОВ «Карбон ЛТД», та, відповідно можливість подальшого розпорядження зазначеним майном.

У свою чергу, 20 травня 2016 року ТОВ «Карбон ЛТД» на підставі Протоколу № 70 загальних зборів та акту прийому-передачі та грошової оцінки майна передав до статутного фонду ТОВ «Інститут геоінформатики» наступні матеріальні цінності: нежитлові приміщення 3 та 4 секції загальною площею 3 000 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , вартість майна, що передається до статутного фонду складає - 707 609,00 грн.

Позивачка вважає зазначений правочин недійсним, оскільки ТОВ «Карбон ЛТД» не було належним власником нерухомого майна - нежитловий приміщень 3 та 4 секції загальною площею 3 000 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 під час укладення акту прийому-передачі та грошової оцінки майна з огляду на факт набуття ТОВ «Карбон ЛТД» спірного нерухомого майна на підставі нікчемного правочину - договору купівлі-продажу від 27 травня 2005 року.

ОСОБА_1 зазначає, що за два роки перед набуттям нею права власності на спірне нерухоме майно ТОВ «Карбон ЛТД» розпорядилося вказаним майном, право власності на яке перед цим незаконно набув за договором купівлі-продажу від 27 серпня 2005 року.

Позивачка вважає, що спростування одного з правочинів, за яким майно переходило до іншого власника (20 травня 2016 рік), відновить її порушене право на майно, набуте нею 23 квітня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу.

З урахуванням викладеного, позивачка просила суд визнати недійсним акт прийому-передачі та грошової оцінки майна від 20 травня 2016 року, укладений між ТОВ «Карбон ЛТД» та ТОВ «Інститут геоінформатики»; судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою судді від 04 лютого 2022 року відкрито провадження в указаній цивільній справі для розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.

До суду надійшла заява ТОВ «Карбон ЛТД» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 липня 2022 року визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

У липні 2022 року ТОВ «Інститут геоінформатики» надало до суду відзив на позов ОСОБА_1 , у якому заявник просить позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на те, що підставою набуття права власності на спірне майно ТОВ «Карбон ЛТД» є судове рішення, що набрало законної сили. Зазначає, що позивачка не є стороною вказаних правовідносин та умови правочину жодним чином не впливали на права та інтереси ОСОБА_1 . Позивачка також не є стороною договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27 серпня 2005 року між ТОВ «Констеб ЛТД» та ТОВ «Денді-Карбон» за яким переведено право покупця на ТОВ «Карбон ЛТД», який вона вважає нікчемним. На момент подання позову у ОСОБА_1 відсутнє порушене право у зв`язку із законною передачею майна від ТОВ «Карбон ЛТД» до ТОВ «Інститут геоінформатики», у зв`язку з чим заявлені нею позовні вимоги не можуть бути задоволені.

У вересні 2022 року ТОВ «Інститут геоінформатики» надало до суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких заявник просить позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на те, в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває справа № 757/22672/21-ц за позовом ТОВ «Інститут геоінформатики» до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Карбон ЛТД», ТОВ «Денді-Карбон», ТОВ «ЮС Імпорт Експорт», ТОВ «Констеб ЛТД», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Резерв», ТОВ «Маренда», про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання правочину недійсним, скасування рішень про державну реєстрацію та реєстраційних записів. Матеріалами справи № 757/22672/21-ц підтверджено відсутність у ОСОБА_1 будь-яких майнових прав на спірне майно та доводиться, що дані права були набуті ОСОБА_1 на підставі незаконних і раніше вже скасованих судами правочинів, у той час як єдиною підставою набуття прав власності на спірне майно за ТОВ «Карбон ЛТД», а в подальшому - за ТОВ «Інститут геоінформатики», є таке, що набрало законної сили рішення Господарського суду м. Києва від 28 вересня 2011 року у справі № 18/492-40/110-61/20.

У вересні 2022 року ТОВ «Карбон ЛТД» подало до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому заявник просить позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на відсутність у даній справі порушеного або невизнаного права позивачки. Так, ОСОБА_1 набула право власності на спірне майно у 2018 році, а просить суд визнати недійсним акт приймання-передачі та грошової оцінки майна від 20 травня 2016 року, тобто правочин вчинений до набуття нею у власність вищевказаного нерухомого майна. Позивачка не є стороною вказаних правовідносин та умови правочину, на момент його вчинення, жодним чином не впливали на її права та інтереси.

У вересні 2022 року до суду надійшло клопотання від ТОВ «Інститут геоінформатики» про зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 757/22672/21 у справі за позовом ТОВ «Інститут геоінформатики» до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Карбон ЛТД», ТОВ «Денді-Карбон», ТОВ «ЮС Імпорт Експорт», ТОВ «Констеб ЛТД», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Резерв», ТОВ «Меренда» про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання правочину недійсним, скасування рішень про державну реєстрацію та реєстраційних записів. Зауважує, що спір в межах справи № 757/22672/21, а також цієї справи стосується одного і того ж майна, а також матеріалами справи № 757/22672/21 підтверджується відсутність у ОСОБА_1 будь-яких майнових прав на спірне майно.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2022 року у задоволенні клопотання ТОВ «Інститут геоінформатики» про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інститут геоінформатики», ТОВ «Карбон ЛТД», треті особи: ТОВ «Констеб ЛТД», ТОВ «Денді-Карбон», про визнання правочину недійсним до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 757/22672/21-ц - відмовлено.

У жовтні 2022 року до суду надійшли вдруге відзив та доповнення до відзиву на цю позовну заяву від ТОВ «Інститут геоінформатики».

У жовтні 2022 року від ТОВ «Констеб ЛТД» до суду надійшли пояснення щодо позову ОСОБА_1 , у яких заявник просить задовольнити позов, посилаючись на те, що ТОВ «Карбон ЛТД» не був власником нежитловий приміщень 3 та 4 секції загальною площею 3 000 кв.м. у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , на момент передачі їх до статутного фонду ТОВ «Інститут геоінформатики», оскільки право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або моменту набрання законної сили рішенням суду, про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Рішенням господарського суду м. Києва від 28 вересня 2011 року у справі № 18/492-40/110-61/20, на яке посилається ТОВ «Карбон ЛТД», як на підставу набуття за ним права власності на спірне майно, судом було відмовлено у визнанні дійсним договору купівлі-продажу від 27 серпня 2005 року між ТОВ «Констеб ЛТД» та «Денді-Карбон».

У жовтні 2022 року від ТОВ «Денді-Карбон» до суду надійшли пояснення щодо позову ОСОБА_1 , у яких заявник посилається на те, що оскільки нікчемний правочин - договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27 серпня 2005 року, укладений між ТОВ «Констеб ЛТД» та ТОВ «Денді-Карбон», за яким переведено права покупця на ТОВ «Карбон ЛТД», не створив будь-яких наслідків для сторін правочину, відповідно право власності на спірних об`єкт нерухомого майна не перейшло в результаті його виконання до ТОВ «Карбон ЛТД», що унеможливлює подальше розпорядження зазначеним майном, у тому числі й передачу його за актом прийому-передачі та грошової оцінки майна від 20 травня 2016 року до статутного капіталу ТОВ «Інститут геоінформатики».

У жовтні 2022 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Логвиненко Є.В., подала до суду відповідь на відзиви ТОВ «Інститут геоінформатики» та ТОВ «Карбон ЛТД» на позовну заяву, у якій вказує на безпідставність доводів відповідачів про недоведеність позивачкою порушення її прав та інтересів оскаржуваним правочином, оскільки вона не є його стороною. Зазначає, що вказані доводи не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. Вважає, що критерієм визначення заінтересованості позивачки в оспорюваному правочині є доведення факту того, що в результаті визнання акту недійсним майнові інтереси заінтересовано особи будуть відновлені, а саме: визнання недійсним оскаржуваного у цій справі правочину - акту прийому-передачі та грошової оцінки майна від 20 травня 2016 року позбавить ТОВ «Інститут геоінформатики» правової підстави для витребування майна, чим безпосередньо вплине на відновлення невизнаного відповідачем права власності. Також вказує на безпідставність доводів відповідача про те, що підставою набуття права власності на спірне майно ТОВ «Карбон ЛТД» є судове рішення, що набрало законної сили, оскільки за загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється. Таким чином, підставою набуття права власності ТОВ «Карбон ЛТД» на спірний об`єкт нерухомості є саме договір купівлі-продажу від 27 травня 2005 року, укладений між ТОВ «Констеб ЛТД та ТОВ «Денді-Карбон», а не судове рішення, яким переведено права покупця з ТОВ «Денді-Карбон» до ТОВ «Карбон ЛТД». У той же час зазначений договір є нікчемним, а тому ТОВ «Карбон ЛТД» не могло набути право власності на спірне майно за нікчемним правочином та у подальшому розпорядитися цим майном.

У судовому засіданні представником ТОВ «Інститут геоінформатики» подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Карбон ЛТД», ТОВ «Констеб ЛТД, ТОВ «Денді-Карбон», про припинення дій, що порушують право володіння майном, разом із заявленим клопотанням про поновлення строку для пред`явлення зустрічного позову, посилаючись на введений в Україні правовий режим воєнного стану.

Ухвалою суду від 14 листопада 2022 року у задоволенні клопотання представника ТОВ «Інститут геоінформатики» про поновлення строку подання зустрічного позову - відмовлено. Зустрічну позовну заяву ТОВ «Інститут геоінформатики» до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Карбон ЛТД», ТОВ «Констеб ЛТД», ТОВ «Денді-Карбон», про припинення дій, що порушують право володіння майном - повернуто представнику позивача за зустрічним позовом.

У судовому засіданні представником відповідача «Карбон ЛТД» подано клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України до набрання законної сили рішенням суду у справі № 757/22682/21 за позовом ТОВ «Інститут геоінформатики» до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Карбон ЛТД», ТОВ «Денді-Карбон», ТОВ «ЮС Імпорт Експорт», ТОВ «Констеб ЛТД», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Резерв», ТОВ «Маренда» про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання правочину недійсним, скасування рішень про державну реєстрацію та реєстраційних записів. Указує, що спір в межах справи № 757/22672/21, а також цієї справи стосуються одного і того ж нерухомого майна. Разом з тим, матеріалами справи № 757/22672/21 доводиться відсутність у ОСОБА_1 будь-яких майнових вимог на спірне нерухоме майно, а також те, що права, набуті ОСОБА_1 на підставі незаконних і раніше вже скасованих судами правочинів, у той час як єдиною правовою підставою для набуття права власності на спірне майно за ТОВ «Карбон ЛТД», а в подальшому - за ТОВ «Інститут геоінформатики» є таке, що набрало законної сили рішення Господарського суду м. Києва від 28 вересня 2011 року в справі № 18/492-40/110-61/20.

Ухвалою суду від 14 листопада 2022 року у задоволенні клопотання представника ТОВ «Карбон ЛТД» про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інститут геоінформатики», ТОВ «Карбон ЛТД», треті особи: ТОВ «Констеб ЛТД», ТОВ «Денді-Карбон», про визнання правочину недійсним до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 757/22672/21-ц - відмовлено.

У грудні 2022 року до суду від ТОВ «Інститут геоінформатики» надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, посилаючись на те, що вказаний позов ОСОБА_1 є спробою переглянути рішення Господарського суду м. Києва від 28 вересня 2011 року в справі № 18/492-40/110-61/20, а предметом оскарження не може бути рішення судів за фактами набуття та реєстрації права власності за ТОВ «Карбон ЛТД» на нежилі приміщення 3 та 4 секції загальною площею 3 000,00 кв.м. у будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складає 42/100 часток та означає, що в указаній справі відсутній предмет спору.

У грудня 2022 року до суду від ТОВ «Карбон ЛТД» надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки позивачка не обґрунтувала і не довела факт порушення її суб`єктивних прав та не надала доказів, які б свідчили про наявність у неї майнових прав на спірне майно, яке є предметом позову у цій справі.

Ухвалою суду від 20 грудня 2022 року у задоволенні клопотань ТОВ «Карбон ЛТД» та ТОВ «Інститут геоінформатики» про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інститут геоінформатики», ТОВ «Карбон ЛТД», треті особи: ТОВ «Констеб ЛТД», ТОВ «Денді-Карбон», про визнання правочину недійсним - відмовлено.

Ухвалою суду від 20 грудня 2022 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, який просила задовольнити, з наведених у ньому підстав.

В судовому засіданні представники відповідача - ТОВ «Інститут геоінформатики» проти позову заперечували, та просили залишити його без задоволення, посилаючись на доводи, викладені у відзивах на вказану позовну заяву.

Представник третьої особи - ТОВ ТОВ «Констеб ЛТД позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з викладених у позові підстав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представників відповідачів, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Суд установив, що 27 серпня 2005 року між ТОВ «Денді-Карбон» (продавець) та ТОВ «Констеб ЛТД» (покупець) було укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 3 000 кв.м., які розташовані у 3 та 4 секціях будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а ТОВ «Констеб ЛТД» зобов`язалося прийняти і сплатити за них оговорену грошову суму відповідно до умов договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2011 року у справі № 18/492-40/110-61/20, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2011 року у справі № 18/492-40/110-61/20 та Постановою Вищого господарського суду України від 31 січня 2012 року у справі № 18/492-40/110-61/20, переведено на ТОВ «Карбон ЛТД» права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 27 травня 2005 року, що був укладений між ТОВ «Денді-Карбон» та ТОВ «Констеб ЛТД» та визнано право власності ТОВ «Карбон ЛТД» на нежилі приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3000 кв.м. у будівлі за адресою АДРЕСА_1 , що складає 42/100 частин у будівлі за адресою АДРЕСА_1 .

20 травня 2016 року ТОВ «Карбон ЛТД» на підставі Протоколу № 70 загальних зборів та акту прийому-передачі та грошової оцінки майна передав до статутного фонду ТОВ «Інститут геоінформатики» наступні матеріальні цінності: нежитлові приміщення 3 та 4 секції загальною площею 3 000 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , вартість майна, що передається до статутного фонду складає - 707 609,00 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом ОСОБА_1 зазначала, що набула право власності на нежитлові приміщення 3 та 4 секції загальною площею 3 000 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23 квітня 2018 року.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 цього кодексу).

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22) зазначено, що «кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові».

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 указувала на те, що оскільки нікчемний правочин - договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27 серпня 2005 року, укладений між ТОВ «Констеб ЛТД» та ТОВ «Денді-Карбон», за яким переведено права покупця на ТОВ «Карбон ЛТД», не створив будь-яких наслідків для сторін правочину, відповідно право власності на спірних об`єкт нерухомого майна не перейшло в результаті його виконання до ТОВ «Карбон ЛТД», що унеможливлює подальше розпорядження зазначеним майном, у тому числі й передачу його за актом прийому-передачі та грошової оцінки майна від 20 травня 2016 року до статутного капіталу ТОВ «Інститут геоінформатики», що у свою чергу позбавляє права ТОВ «Інститут геоінформатики» витребувати у позивачки спірне нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. В силу приписів частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, рецисорний позов).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (див. постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18).

На підставі частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що ОСОБА_1 не була стороною правочину, між ТОВ «Карбон ЛТД» та ТОВ «Інститут геоінформатики» (20 травня 2016 року).

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що правочин від 20 травня 2016 року є недійсним в силу статті 203, 215 ЦК України, і в такий спосіб, позивачка, як заінтересована особа та власник спірного нерухомого майна, а не їх сторона, намагається гарантувати своє право на нежитлові приміщення від інших, на її думку, незаконних власників, шляхом оскарження недійсного на її думку правочину.

Суд приходить до висновку про відмову в позові про визнання недійсним акту прийому-передачі та грошової оцінки майна від 20 травня 2016 року, укладеним між ТОВ «Карбон ЛТД» та ТОВ «Інститут геоінформатики», оскільки позивачка не довела належними та допустимими доказами порушення її суб`єктивного цивільного права або інтересу як особи, яка звернулася до суду, з огляду на те, що на час укладення спірного правочину ОСОБА_1 не була власником нежитлових приміщень 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв.м. по АДРЕСА_1 (стаття 334 ЦК України), та не надала доказів про існування в неї майнових прав на спірне майно саме під час вчинення оспорюваного правочину, а таке право в неї виникло після вчинення оспорюваного правочину, отже відсутні підстави для визнання такого правочину недійсним.

Керуючись статтями 11, 15, 16, 202, 203, 204, 215, 216, 334 ЦК України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут геоінформатики», товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД», треті особи: Товариства з обмеженою відповідальність «Констеб ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Карбон», про визнання правочину недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 19 жовтня 2023 року.

Суддя О. Л. Бусик