Постанова

від 17.10.2023 по справі 550/626/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 550/626/22 Номер провадження 22-ц/814/2750/23Головуючий у 1-й інстанції Оболєнська С.А. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.,

суддів Одринської Т.В., Лобова О.А.

при секретарі Філоненко О.В.

за участюпредставника позивача ОСОБА_1 адвокатаГунди О.Т.,представника відповідача Селянського (Фермерського) господарства «Регіон» - адвоката Буряка Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2022 року, ухваленого у складі головуючого судді Оболєнської С.А., повний текст судового рішення виготовлено 16 грудня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (Фермерського) господарства «Регіон» про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селянського (Фермерського) господарства «Регіон» про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом повернення земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,37 га з кадастровим номером 05325480300:00:001:0004, яка розташована на території Василівської сільської ради Полтавського (колишнього Чутівського) району Полтавської області. У січні 2022 року позивачу стало відомо, що існує договір оренди землі укладений 25.05.2020 між ним та СФГ «Регіон», відповідно до якого позивач передав у строкове платне користування (10 років) відповідачу зазначену земельну ділянку. В подальшому вказаний договір був зареєстрований державним реєстратором 01.06.2020 про що зроблено запис №52450327. Вказував, що він договору оренди землі не підписував та нікого не уповноважував на його підписання, а також не звертався до державного реєстратора та не подавав жодних заяв з цього приводу. На даний час відповідач користується, належною йому земельною ділянкою, на підставі неукладеного договору оренди землі, а тому позивач просив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що чиняться відповідачем та повернути йому вказану земельну ділянку. Також просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Селянського (Фермерського) господарства «Регіон» про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом повернення земельної ділянки відмовлено.

Рішення судупершої інстанціїмотивовано тим,що на підставі наданих суду першої інстанції доказів, встановлено, що договір оренди земельної ділянки, укладений 25.05.2020 року між СФГ «Регіон» та ОСОБА_1 вчинений у письмовій формі, тобто з дотриманням форми, встановленої законом, та має підписи обох сторін, тобто у розумінні статей207,638 ЦК України,статті 14 Закону України «Про оренду землі»є укладеним, що позивачем не спростовано. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили обставини про те, що ОСОБА_1 не підписував договір оренди земельної ділянки від 25.05.2020, укладений між ним та СФГ «Регіон», волевиявлення на укладення такої угоди не виявляв, а підпис, що мається у договорі йому не належить.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що договір не підписувався ОСОБА_1 , а тому до суду першої інстанції було надано копію його паспорта зі зразком підпису, який повністю відрізняється від підпису в договорі. Зазначає, що спірний договір оренди землі від 25.05.2020 року він не підписував, його умови не погоджував, а тому відповідач йому безпідставно відмовляє в поверненні використовуваної земельної ділянки, як власнику цієї ділянки, посилаючись на умови договору.

Суд першої інстанції при відмові в задоволенні позову посилався на те, що апелянтом не було надано належних та допустимих доказів, а саме, висновків почеркознавчої експертизи, які б підтвердили обставини про те, що він не підписував договір оренди земельної ділянки від 25.05.2022, укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Регіон». Цей доказ не було надано до суду першої інстанції бо була надана копія паспорта з підписом ОСОБА_1 , який значно відрізняється від підпису в договорі та проведення почеркознавчої експертизи призвело б до значних витрат коштів апелянта. Зазначає, що суд міг самостійно призначити судову почеркознавчу експертизу з метою отримання доказу, або зобов`язати відповідача надати докази того, що підпис на договорі і заяві належить саме позивачу. В зв`язку з цим апелянтом було проведено почеркознавчу експертизу та отримано 23.02.2023 року висновок експерта № 1462 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 550/626/22 про те, що підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі від 25.05.2020, укладеному між ОСОБА_2 та СФГ «Регіон», на зворотній стороні другого аркушу документа, в розділі «Підписи сторін», в графі «Орендодавець» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

03.05.2023 року на адресу Полтавського апеляційного суду від СФГ «Регіон» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

15.05.2023 року на адресу Полтавського апеляційного суду від представника СФГ «Регіон» - адвоката Буряка Д.М. надійшла заява про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367Цивільного процесуальногокодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів,заслухавши представникапозивача ОСОБА_1 адвокатаГунду О.Т.,представника відповідача Селянського (Фермерського) господарства «Регіон» - адвоката Буряка Д.М., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 673897 від 22.01.2008, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 05325480300:00:001:0004, площею 2,73 га, яка розташована на території Василівської сільської ради Чутівського району та має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8).

Згідно договору оренди землі укладеного 25.05.2020, ОСОБА_1 передав в строкове платне користування СФГ«Регіон», належну йому на праві особистої приватної власності земельну ділянку загальноюплощею2,73 га строком на 10 років (а.с.3-4).

Вказаний договір зареєстрований Державним реєстратором Чутівської селищної ради, ОСОБА_3 про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.06.2020 року за № 210810240 (а.с.5).

У листопаді 2021 року відповідачем проведена виплата орендної плати позивачу в сумі 20333,82 грн, що підтверджується наданою до суду квитанцією з банку ( а.с.29).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі наданих суду першої інстанції доказів, встановлено, що договір оренди земельної ділянки, укладений 25.05.2020 року між СФГ «Регіон» та ОСОБА_1 вчинений у письмовій формі, тобто з дотриманням форми, встановленої законом, та має підписи обох сторін, тобто у розумінні статей207,638 ЦК України,статті 14 Закону України «Про оренду землі»є укладеним, що позивачем не спростовано.

Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2статті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ч.1ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і устаттях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Звертаючись до суду з вимогою про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом повернення земельної ділянки ОСОБА_1 зазначає, що спірний договір, як орендодавець, не підписував, а підпис є підробленим. При цьому, у підтвердження вказаних обставин, зазначає наявність розбіжностей у зазначенні підписів позивача, що маються у його копії паспорта та оспорюваному договорі. Проте позивачем в суді першої інстанції не заявлялося клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та жодних висновків експерта з цього питання не долучалося.

Колегія суддів зазначає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четвертастатті 124 ЗК України).

Відповідно достатті 13 Закону України «Про оренду землі»(далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально (статті 14 Закону).

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (частина перша статті 4 Закону ).

Положеннями частини першоїстатті 16 Законупередбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно іззакономвправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до пункту 2 частини другоїстатті 16 ЦК Україниспособом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Згідно зістаттею 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно достатті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Згідно зістаттею 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, врахувавши наведені вище норми матеріального права, встановив, що ОСОБА_1 не доведено суду належних та допустимих доказів порушення його прав як власника земельної ділянки.

Апелянт посилається на висновок експерта № 1462 від 23.02.2023, за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 550/626/22 яким встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі від 25.05.2020, укладеному між ОСОБА_2 та СФГ «Регіон», на зворотній стороні другого аркушу документа, в розділі «Підписи сторін», в графі «Орендодавець» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Стосовно даного висновку експерта колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3ст. 367 ЦПК Українидокази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наданий апелянтом висновок експерта складено після ухвалення оскаржуваного рішення місцевого суду. Будь-яких доказів того, що збирання доказів було унеможливлено у суді першої інстанції апелянтом не надано. Будь-яких перешкод для збору та подання доказів у суді першої інстанції колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, висновок експерта№ 1462від 23.02.2023,за результатамипроведення судово-почеркознавчоїекспертизи уцивільній справі№ 550/626/22не може бути прийнятий як доказ в суді апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до вимоги здійснити переоцінку вже наявних та досліджених судом першої інстанції доказів та фактів.

Незгода апелянта з оцінкою судом першої інстанції доказів, не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до вимогст. 89 ЦПК Українивиключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Стосовно витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмоюстатті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертоїстатті 137ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18-ц зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником відповідача адвокатом Буряком Д.М. надано суду: рахунок-факту № 5 від 08 травня 2023 року на оплату юридичних послуг по договору від 09.09.2022 р., на суму 5000 грн., представлення інтересів в Полтавському апеляційному суді у справі № 550/626/22 та платіжна інструкція № 15/05/2023 на суму 5000 грн.

Колегія суддів, з урахуванням наведених вище норм права та з урахуванням конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності понесених СФГ «Регіон» витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, вважає обґрунтованими вимоги щодо відшкодування за рахунок позивача ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Щодо судових витрат

За приписами частини 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст.374,ст.ст.375,382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чутівськогорайонного судуПолтавської областівід 07грудня 2022року- залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ,ідентифікаційний № НОМЕР_1 ,на користьСФГ «Регіон»,код ЄДРПОУ13944501,ІПН 139445016297 понесені судові витрати за професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2023 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

О.А. Лобов