Постанова

від 18.10.2023 по справі 916/3057/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3057/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від Державного підприємства «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України, м. Одеса Фатєєва І. В., на підставі ордера;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м.Київ-Неділько С. М., на підставі ордера;

від Одеської обласної військової адміністрації, м. Одеса не з`явився;

від Державного агентства резерву України, м. Київ Михайлець О.В., в порядку самопредставництва;

від Військової частини НОМЕР_1 , м. Одеса не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» про ухвалення додаткового рішення від 09.10.2023 року (вх.№.3241/23)

за результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України, м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року, м. Одеса, суддя першої інстанції Смелянець Г.Є., повний текст якого складено 19.06.2023 року

у справі №916/3057/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ

до відповідача: Державного підприємства «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України, м. Одеса

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1) Одеської обласної військової адміністрації, м. Одеса, 2) Державного агентства резерву України, м. Київ, 3) Військової частини НОМЕР_1 , м. Одеса

про зобов`язання повернути безпідставно збережене майно, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України, м. Одеса, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1) Одеська обласна військова адміністрація, м. Одеса, 2) Державне агентство резерву України, м. Київ, 3) Військова частина НОМЕР_1 , м. Одеса, в якій просило суд зобов`язати Державне підприємство «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» безпідставно збережене майно, а саме: пшеницю 3 (третього) класу, ДСТУ 3768:2019 Пшениця, технічні умови, вологість 13,5 %, загальною масою 1 360 200 кілограмів у відповідності до Залізничної накладної №42318949 від 22.02.2022 року та Залізничної накладної №42366799 від 23.02.2022 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року у справі №916/3057/22 (суддя Смелянець Г.Є.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» до Державного підприємства «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Одеської обласної військової адміністрації, Державного агентства резерву України, Військової частини № НОМЕР_1 у справі №916/3057/22 задоволено; зобов`язано Державне підприємство «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА» безпідставно збережене майно, а саме: пшеницю 3 (третього) класу, ДСТУ 3768:2019 «Пшениця». Технічні умови», вологість 13,5 %, загальною масою 1 360 200 кілограмів у відповідності до Залізничної накладної №42318949 від 22.02.2022 року та Залізничної накладної №42366799 від 23.02.2022 року; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Державне підприємство «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України, м. Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодилося, тому звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року у справі № 916/3057/22 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» до Державного підприємства «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України про зобов`язання повернути безпідставно збережене майно у повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 року апеляційну скаргу Державного підприємства «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року у справі №916/3057/22 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року у справі №916/3057/22 залишено без змін.

09.10.2023 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ надійшло клопотання про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл (вх. №3241/23), у якому позивач просив суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи №916/3057/22 докази, які обґрунтовують розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, які він поніс у зв`язку з розглядом справи №916/3057/22 в суді апеляційної інстанції та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 76814 грн. 39 коп.

Вказане клопотання позивача, зокрема, обґрунтоване тим, що у відзиві на апеляційну скаргу та до закінчення судових дебатів 02.10.2023 року останній повідомив суд про те, що надасть докази понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому, у вказаному клопотанні заявник вказав, що деталізація до виставленого Юридичною фірмою рахунку містить погодинні ставки спеціалістів Юридичної фірми, детальний опис та обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Обґрунтовуючи наявність підстав для стягнення з відповідача на свою користь судових витрат та посилаючись на умови укладеного між ним та Юридичною фірмою договору про надання правничої допомоги, а також на вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, судову практику в аналогічних справах, позивач зазначив, що у даному разі загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з переглядом цієї справи апеляційним господарським судом становить 76814 грн. 39 коп.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ до апеляційного господарського суду було надано такі документи:

1.Наказ Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» від 16.09.2019 року №17-пр;

2.Наказ Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» від 09.06.2023 року №03-пр;

3.Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.04.2021 року ОД №004417;

4.Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.10.2015 року ЧК №000611;

5.Рахунок від 03.10.2023 року №40734 на суму 11266 грн. 43 коп. та деталізацію до нього;

6.Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 03.10.2023 року;

7.Ордер на надання правничої допомоги від 09.11.2022 року СА №1041157;

8.Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2023 року;

9.Рахунок від 31.08.2023 року №40504 на суму 61320 грн. 83 коп. та деталізацію до нього;

10.Виписку з особового рахунку Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» за період з 28.09.2023 року по 28.09.2023 року;

11.Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.07.2023 року;

12.Рахунок від 31.07.2023 року №40282 на суму 20712 грн. 95 коп. та деталізацію до нього;

13.Виписку з особового рахунку Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» за період з 04.08.2023 року по 04.08.2023 року;

14.Договір про надання юридичних послуг від 02.06.2011 року №0482-583;

15.Умови надання юридичних послуг Юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 року у справі №916/3057/22 призначено розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» про ухвалення додаткового рішення від 09.10.2023 року (вх.№.3241/23) у справі №916/3057/22 до судового розгляду.

Правом на подання до апеляційного господарського суду заяви про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката або заперечення на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у даній справі Державне підприємство «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України, м. Одеса та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача не скористалися, що не позбавляє суд апеляційної інстанції права розглянути вказане вище клопотання позивача у відповідності до вимог процесуального закону та норм матеріального права.

В судовому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції, представник заявника підтримав доводи та вимоги клопотання про розподіл судових витрат, з мотивів, викладених письмово. Просив суд вказане клопотання про розподіл витрат задовольнити.

Представник відповідача усно заперечувала проти задоволення клопотання позивача про розподіл судових витрат, просила суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні клопотання позивача про ухвалення у даній справі додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Представник Державного агентства резерву України, м. Київ також заперечувала проти задоволення клопотання заявника про розподіл судових витрат, просила суд залишити його без задоволення.

Представники інших третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду клопотання позивача були повідомлені належним чином шляхом направлення копії ухвали суду про призначення до розгляду на офіційні електронні адреси таких осіб. Про причини неявки в суд не повідомили, будь-яких клопотань суду апеляційної інстанції не надали.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції було створено всі необхідні умови для розгляду заяви, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду клопотання про розподіл судових витрат, за наслідками апеляційного перегляду справи №916/3057/22, явка сторін до суду ухвалою не визнавалася обов`язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, строк розгляду клопотання про розподіл судових витрат є скороченим і добігає кінця, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції, колегія суддів вважає за можливе розглянути клопотання позивача за відсутності представників інших представників третіх осіб.

Крім того, в судовому засіданні представником Державного агентства резерву України, м. Київ усно було заявлене клопотання про відкладення розгляду судом питання про розподіл судових витрат у даній справі, яке аргументоване тим, що остання не мала змоги належним чином підготувати відповідне заперечення на клопотання позивача про відшкодування йому витрат на правничу допомогу адвоката, оскільки таке клопотання третьою особою не було отримане взагалі.

Судова колегія, дослідивши відповідні докази на підтвердження направлення заявником клопотання про відшкодування йому витрат на правничу допомогу на офіційні юридичні адреси інших учасників справи, а саме, зокрема, поштову накладну від 09.10.2023 року, опис рекомендованого вкладення на ім`я: Державне агентство резерву України від 09.10.2023 року, квитанцію Товариства з обмеженою відповідальністю «Поштова служба «Е-ПОСТ» від 09.10.2023 року, а також встановивши той факт, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл від 09.10.2023 року було створене та скероване до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд», ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 року у справі №916/3057/22, якою було призначено розгляд цього клопотання, представник третьої особи отримала також через підсистему «Електронний суд», що останньою не заперечувалося, проте, правом на ознайомлення з клопотанням та додатками до нього не скористалася, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення усного клопотання представника третьої особи про відкладення судового засідання.

Обговоривши доводи та вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ, викладені у клопотанні про розподіл судових витрат у справі №916/3057/22, судова колегія вважає, що таке клопотання є частково обґрунтованим, з огляду на що потребує часткового задоволення з відмовою у його задоволенні в іншій частині, враховуючи наступне.

Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п. п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20).

У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2021 року у справі № 34-16/17-3683-2011 викладено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Таким чином, суд касаційної інстанції чітко зазначив, що критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16).

Так, як вбачається з наявних у матеріалах справи документах, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м.Київ в суді апеляційної інстанції був адвокат Неділько Сергій Миколайович, який діяв відповідно до Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.10.2015 року ЧК №000611 та ордера на надання правничої допомоги від 09.11.2022 року СА №1041157, виданого Юридичною фірмою «Ілляшев та партнери», на підставі договору про надання правової допомоги від 02.06.2011 року №0482-583.

При цьому, саме вказаним адвокатом, за підписом якого до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу, у відзиві зазначено про те, що позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції буде надано докази понесених у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції витрат, під час судових дебатів було зауважено про направлення до суду апеляційної інстанції відповідних письмових доказів на підтвердження наявності витрат позивача на правничу допомогу адвоката.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 року апеляційну скаргу Державного підприємства «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року у справі №916/3057/22 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року у справі №916/3057/22 залишено без змін.

В подальшому, в установлений процесуальним законодавством п`ятиденний строк, 09.10.2023 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ надійшло клопотання про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл (вх. №3241/23), у якому позивач просив суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи №916/3057/22 докази, які обґрунтовують розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, які він поніс у зв`язку з розглядом справи №916/3057/22 в суді апеляційної інстанції та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 76814 грн. 39 коп.

Обґрунтовуючи наявність підстав для стягнення з відповідача на свою користь судових витрат та посилаючись на умови укладеного між ним та Юридичною фірмою договору про надання правничої допомоги, а також на вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, судову практику в аналогічних справах, позивач зазначив, що у даному разі загальна сума витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному вище розмірі, пов`язаних з переглядом цієї справи апеляційним господарським судом, є обґрунтованою та належною до стягнення з відповідача.

При цьому, до зазначеного клопотання на обґрунтування його вимог заявником було додано: Наказ Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» від 16.09.2019 року №17-пр; Наказ Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» від 09.06.2023 року №03-пр; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.04.2021 року ОД №004417; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.10.2015 року ЧК №000611; рахунок від 03.10.2023 року №40734 на суму 11266 грн. 43 коп. та деталізацію до нього; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 03.10.2023 року; ордер на надання правничої допомоги від 09.11.2022 року СА №1041157; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2023 року; рахунок від 31.08.2023 року №40504 на суму 61320 грн. 83 коп. та деталізацію до нього; виписку з особового рахунку Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» за період з 28.09.2023 року по 28.09.2023 року; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.07.2023 року; рахунок від 31.07.2023 року №40282 на суму 20712 грн. 95 коп. та деталізацію до нього; виписку з особового рахунку Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» за період з 04.08.2023 року по 04.08.2023 року; договір про надання юридичних послуг від 02.06.2011 року №0482-583; Умови надання юридичних послуг Юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери».

Дослідивши надані письмові документи, колегія суддів зазначає наступне.

Так, 02.06.2011 року між Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОБЛ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ було укладено договір № 0482-583 про надання юридичних послуг.

З відкритих джерел, а саме з сайту https://opendatabot.ua/ судовою колегією встановлено, що 30.05.2016 року було змінено назву Товариства з обмеженою відповідальністю «НОБЛ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ на Товариство з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ, а також юридичну адресу Товариства в межах міста Києва. Проте, ЄДРПОУ Товариства - 35919521 залишилось незмінним, що дає підстави вважати про те, що Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" в рамках справи №916/3057/22 було надано правничу допомогу саме Товариству з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ.

Відповідно до умов п. 1 вказаного договору Юридична фірма зобов`язується за завданням замовника надати юридичні послуги на умовах, визначених цим договором та «Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" (надалі - "Умови надання послуг"), які є невід`ємною частиною договору.

Розділом 5 договору визначено вартість послуг та порядок розрахунків.

Зокрема, за вимогами п. 5.1. договору сторони погодили, що вартість послуг Юридичної фірми, що надаються відповідно до договору, визначається згідно з Умовами надання послуг. Розрахунки здійснюються в строки та порядку, визначеному Умовами надання послуг.

Згідно з пп. 8.1 п. 8 договору, він набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до моменту його виконання робіт або до моменту його розірвання.

Договір підписано та скріплено печатками сторін без застережень та зауважень.

Відповідно до п. 5 Умов надання послуг Юридичною фірмою, вартість послуг "Ілляшев та Партнери", якщо інше не обумовлено з клієнтом або не визначено фіксованим тарифом, розраховується, виходячи з почасової ставки, встановленої "Ілляшев та Партнери" для виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання клієнта, при цьому одна година розподіляється на 10 (десять) шестихвилинних часток. Кожна шестихвилинна частка, що розпочалася, з метою визначення розміру гонорару враховується як повна. Вартість послуг за час, витрачений виконавцем на поїздки у справах клієнта, перебування в робочий час у справах клієнта в іншому місці за межами офісу "Ілляшев та Партнери", протягом якого завдання клієнта не виконувалось з поважних причин (під робочим часом розуміється відрізок дня з 8.00 до 22.00 незалежно від того, чи є такий день робочим), розраховується, виходячи з 50 % почасової ставки, встановленої для виконавця. Очікування в будь-якому місці за межами офісу "Ілляшев та Партнери" враховується як виконання завдання. У випадку одночасного виконання завдання кількома виконавцями (спільна участь в судових засіданнях, зустрічах з клієнтом, внутрішньоофісні наради тощо) вартість послуг розраховується окремо для кожного виконавця, виходячи з почасової ставки, встановленої "Ілляшев та Партнери" для кожного виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання клієнта.

Розділом 6 Умов надання послуг передбачено, що "Ілляшев та Партнери" встановлює для кожного з спеціалістів почасову ставку, на основі якої здійснюється розрахунок гонорару "Ілляшев та Партнери". Зазначена ставка може час від часу змінюватись партнерами "Ілляшев та Партнери" на свій власний розсуд. Клієнт має право ознайомлюватись в будь-який час з розмірами почасових ставок спеціалістів "Ілляшев та Партнери" та повідомляється про зміну таких ставок завчасно до такої зміни. На даний час розмір почасової ставки всіх спеціалістів "Ілляшев та Партнери" становить від 120 євро до 360 євро (з ПДВ).

За змістом рахунку від 03.10.2023 року №40734 судова колегія встановила, що Юридична фірма «Ілляшев та партнери» надала клієнту юридичних послуг на суму 11266 грн. 43 коп.

При цьому, у Деталізації рахунку № 40734 від 03.10.2023 року наведено види робіт, дати їх виконання, час, витрачений на їх виконання, кількість годин, затрачених на дорогу виконавцем робіт, що включає в себе: представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ у судовому засіданні в Південно-західному апеляційному господарському суді з розгляду апеляційної скарги Державного підприємства «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» та підготовку до цього судового засідання в часовому проміжку 1,1 та 0,6 год. відповідно, час витрачений на дорогу 0,5 год. на загальну суму 292, 50 ЄВРО.

З акту виконаних робіт (наданих послуг) від 03.10.2023 року №615 вбачається, що Юридична фірма надала клієнту - Товариству з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ юридичні послуги правового характеру відповідно до договору від 02.06.2011 року на загальну суму 11266 грн. 43 коп.

Вказаний акт підписано та скріплено печатками Юридичної фірми та Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ без застережень та зауважень.

В той же час, 31.08.2023 року Юридичною фірмою «Ілляшев та партнери» клієнту виставлено рахунок №40504, відповідно до якого замовник мав оплатити адвокату за юридичні послуги відповідно до договору від 02.06.2011 року 61320 грн. 83 коп.

При цьому, з Деталізації до цього рахунку судовою колегією вбачається, що видами робіт, за які клієнт мав сплатити Юридичній фірмі, є по суті підготовка відзиву на апеляційну скаргу Державного підприємства «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року у справі №916/3057/22, а також відправлення Киреєвою Н.С. через поштовий сервіс копії відзиву на апеляційну скаргу іншим учасникам справи, на загальну суму 1533 ЄВРО.

Також судовою колегією з матеріалів господарської справи (т. 3, а. с. 81-92) встановлено, що відзив на апеляційну скаргу іншим учасникам у даній справі направлено фізичною особою ОСОБА_1 через поштову службу «Е-Пост» 17.08.2023 року.

З Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2023 року №542 вбачається, що вартість наданих Адвокатським об`єднанням позивачу послуг складає 61320 грн. 83 коп.; послуги надані якісно, в повному обсязі та їх вартість сплачена; клієнт не має жодних претензій до Юридичної фірми. Вказаний Акт підписано сторонами без заперечень та зауважень.

З виписок по особовому рахунку Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» за період з 28.09.2023 року по 28.09.2023 року та за період з 04.08.2023 року по 04.08.2023 року вбачається, що позивачем на рахунок Адвокатського об`єднання перераховано кошти у розмірі 61320 грн. 83 коп. та 20 712 грн. 95 коп. відповідно.

При цьому, з рахунку від 31.07.2023 року №40282 вбачається, що сума у розмірі 20 712 грн. 95 коп. сплачена клієнтом за юридичні послуги, які, згідно деталізації включали наступні види робіт: обговорення з помічником судді Смелянець Г.Є. питання щодо того, чи подав відповідач заперечення на клопотання позивача про стягнення судових витрат у справі № 916/3057/22 (декілька разів протягом тижня, за телефоном); представництво інтересів клієнта в Господарському суді Одеської області у справі з розгляду клопотання позивача про стягнення судових витрат у справі № 916/3057/22; підготовка звіту для клієнта за результатами участі у судовому засіданні в Господарському суді Одеської області у справі з розгляду клопотання позивача про стягнення судових витрат у справі № 916/3057/22 та ознайомлення з запереченнями відповідача (ел. поштою); опрацювання заперечень відповідача на клопотання позивача про стягнення судових витрат у справі № 916/3057/22; опрацювання апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року у справі №916/3057/22 (частково); ознайомлення з претензією відповідача до позивача про оплату витрат на складське зберігання вилученої пшениці; ознайомлення з ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2023 року про зупинення провадження у справі №916/3057/22 щодо стягнення судових витрат; переговори з помічником судді Смелянець щодо порядку участі в судовому засіданні 19.07.2023 року (телефоном).

З акту виконаних робіт (наданих послуг) від 31.07.2023 року №475 апеляційним господарським судом також установлено, що вартість наданих послуг становить 20712 грн. 95 коп., послуги надані якісно в повному обсязі, їх вартість сплачено клієнтом, який не має жодних претензій до Юридичної фірми.

При цьому, заявником з указаного вище акту виконаних робіт до загальної суми витрат на правничу допомогу включені лише витрати, пов`язані з опрацюванням апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року у справі №916/3057/22 на суму 4227 грн. 13 коп.

Таким чином, судовою колегією встановлено, що у зв`язку із розглядом апеляційної скарги Державного підприємства «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року у справі №916/3057/22, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ понесло витрати на правничу допомогу адвоката під час перегляду справи судом апеляційної інстанції у загальному розмірі 76814 грн. 39 коп.

Правом на подання до апеляційного господарського суду заяви про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката або заперечення на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у даній справі Державне підприємство «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України, м. Одеса та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача не скористалися.

Як було раніше зазначено колегією суддів за текстом постанови, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, розподіл судових витрат визначений ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 якої передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до ч. 3 ст. 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правовий аналіз зазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та, зокрема, у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги, покладаються за аналогією закону, на апелянта. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

При цьому, загальне правило розподілу судових витрат визначене ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, яка є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Отже, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу.

Тобто, критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас, критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказане та наведені вище обставини, оцінивши подані заявником письмові докази на підтвердження витрат на надання правничої допомоги, беручи до уваги відсутність особливої складності справи, яка переглядалася судом апеляційної інстанції, сталу правову позицію позивача, викладену у доводах позовної заяви, кількість і тривалість судових засідань у даній справі, в яких брав участь представник позивача в суді апеляційної інстанції (1 судове засідання), відсутність підстав вважати, що саме адвокат Киреєва Н.С. направляла копії відзиву на адреси інших учасників справи, оскільки останнє документально не підтверджено, а також те, що опрацювання апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року у справі №916/3057/22 та суттєвий проміжок часу, витрачений адвокатами на підготовку відзиву на апеляційну скаргу є по своїй суті фактично складовими підготовки відзиву на подану відповідачем апеляційну скаргу на оскаржуване рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що у даному випадку, з огляду на розумність, обґрунтованість та співмірність розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, розмір правничої допомоги адвоката у сумі 76814 грн. 39 коп. є частково обґрунтованим, та значно завищеним, що для Державного підприємства «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України, м. Одеса буде становити надмірний фінансовий тягар, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про те, що достатнім, співмірним та обґрунтованим буде сума відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

При цьому, судова колегія наголошує, що додаткові витрати Юридичної фірми, як то 10% адміністрування у розмірі 0, 74 ЄВРО є непідтвердженими, як і витрати на відправку поштової кореспонденції, які фактично було понесено з боку фізичної особи ОСОБА_1 , а не адвокатом Киреєвою Н.С. у зв`язку з чим вони також не підлягають розподілу.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає частково обґрунтованим клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» про ухвалення додаткового рішення від 09.10.2023 року щодо стягнення витрат на правничу допомогу за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року у справі №916/3057/22 та таким, що потребує часткового задоволення з відмовою в іншій частині.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244, 281-284, 344 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» про ухвалення додаткового рішення від 09.10.2023 року щодо стягнення витрат на правничу допомогу за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року у справі №916/3057/22 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України (65025, м. Одеса, 21-й км Старокиївської дороги , 20, код ЄДРПОУ 05519327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 32 Б, офіс 1019, код ЄДРПОУ 35919521) судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанцій у сумі 15000 грн.

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», м. Київ про ухвалення додаткового рішення від 09.10.2023 року про стягнення з Державного підприємства «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України, м. Одеса витрат на правничу допомогу за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 року у справі №916/3057/22 у розмірі 61814 грн. 39 коп.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Додаткова постанова в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст. 286, 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина додаткової постанови проголошені в судовому засіданні 18.10.2023 року.

Повний текст додаткової постанови складено 19 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська Г.П. Разюк