ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2023 р. Справа№ 925/846/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Козир Т.П.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 21.09.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Подолянюк Олександра Івановича
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 26.01.2023
у справі №925/846/22 (суддя Грачов В.М..)
за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Монастирищенської міської ради
до Фізичної особи - підприємця Подолянюка Олександра Івановича
про стягнення 36329 грн 58 коп., розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Уманської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Монастирищенської міської ради до Фізичної особи - підприємця Подолянюка Олександра Івановича, в якому просив суд:
- стягнути, на підставі договору від 11.09.2007 року оренди земельної ділянки під водоймою площею 9,2099 га, зареєстрованого у Монастирищенському районному відділі ЧРФ центру ДЗК 11.09.2007 року за № 040779100021 (зі змінами), заборгованість з орендної плати у розмірі 36329 грн 58 коп.;
- розірвати договір від 11.09.2007 року оренди земельної ділянки під водоймою площею 9,2099 га, укладений між Копіюватською сільською радою та приватним підприємцем Подолянюком Олександром Івановичем, зареєстрований у Монастирищенському районному відділі ЧРФ центру ДЗК 11.09.2007 року за № 040779100021 (зі змінами);
- зобов`язати Фізичну особу - підприємця Подолянюка Олександра Івановича повернути Монастирищенській міській раді земельну ділянку під водоймою площею 9.2099 га, що розташована на території Монастирищенської міської територіальної громади Уманського району Черкаської області.
Позов мотивований тим, що з січня 2017 року відповідач - Фізична особа-підприємець Подолянюк О.І. не виконує у повній мірі зобов`язання перед бюджетом Копіюватської сільської ради, а в подальшому з 04.12.2020 року перед бюджетом Монастирищенької міської ради щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою під водоймою площею 9,2099 га, розташованої на території Монастирищенської міської територіальної громади Уманського району Черкаської області, за договором оренди земельної ділянки під водоймою від 11.09.2007 року, з урахуванням внесених до нього змін, у розмірі 36329 грн 58 коп. Спірна заборгованість нарахована в межах строку позовної давності, заявлені вимоги про розірвання спірного договору та повернення земельної ділянки є похідними.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.01.2023 у справі №925/846/22 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Подолянюка Олександра Івановича на користь Монастирищенської міської ради- 36329 грн 58 коп. боргу з орендної плати. Розірвано договір оренди водойми від 11.09.2007 року, укладений між Копіюватською сільською радою та Приватним підприємцем Подолянюком Олександром Івановичем , зареєстрований 11.09.2007 року у Монастирищенському районному відділі ЧРФ центру ДЗК за № 040779100021 зі змінами, відповідно до якого в оренду була передана земельна ділянка під водоймою площею 9,2099 га. Зобов`язано Фізичну особу - підприємця Подолянюка Олександра Івановича повернути Монастирищенській міській раді земельну ділянку під водоймою площею 9.2099 га, що розташована на території Монастирищенської міської територіальної громади Уманського району Черкаської області. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Подолянюка Олександра Івановича на користь Черкаської обласної прокуратури- 7 443 грн судових витрат.
Судове рішення мотивовано тим, що відповідач, в порушення умов укладеного ним та Копіюватською сільською радою договору оренди водойми від 11.09.2007, з урахуванням внесених до нього змін, не сплатив орендну плату за землю під водойму за період з вересня 2019 року по червень 2022 року у встановлені договором порядок і строки, а отже є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розмірі 36 329,58 грн. Враховуючи систематичну несплату орендної плати за користування земельною ділянкою під водоймою за договором оренди водойми від 11.09.2007, суд першої інстанції задовольнив вимогу про розірвання договору від 11.09.2007 та повернення спірної земельної ділянки під водоймою.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець Подолянюк Олександр Іванович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 26.01.2023 та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, оскільки прокурором залишено поза увагою суду те, що починаючи з 2018 року, оренда плата за землю, нараховувалась виходячи з нормативної грошової оцінки землі, затвердженої рішенням Копіюватської сільської ради від 14.12.2017 за № 19-3/VII, що узгоджується умовами пункту 9 договору, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 36 329,58 грн. Також, відповідач зазначив про незаконність позовної вимоги про розірвання договору оренди від 11.09.2007, оскільки останній при нарахуванні та сплаті оренди, користувався нормативною грошовою оцінкою землі, затвердженою рішенням від 14.12.2017, жодних повідомлень від позивача чи Державної податкової служби про невірність такого нарахування до відповідача не надходили.
Також, скаржником додано до апеляційної скарги копію рішення Копіюватської сільської ради №19-3/VII від 14.12.2017, копію технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки комунальної власності площею 9,2099 га для рибгосподарських потреб за рахунок земель водного фонду в адмінмежах Копіюватської сільської ради (в межах населеного пункту) Монастирщенського району Черкаської області, копію висновку державної експертизи землевпорядної документації від 05.05.2017 № 477-17.
З огляду на те, що відповідач був позбавлений можливості подати відповідні докази під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки не приймав участі у судових засіданнях під час розгляду справи №925/846/22, суд апеляційної інстанції долучає зазначені докази до матеріалів справи та враховує їх під час апеляційного перегляду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2023 апеляційну скаргу у справі № 925/846/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 поновлено Фізичній особі - підприємець Подолянюку Олександру Івановичу строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.01.2023 у справі №925/846/22. Відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду на 29.05.2023.
Розгляд справи відкладався.
На адресу суду від заступника керівника Уманської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам законності, обґрунтованості, ґрунтується на засадах верховенства права, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
На адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення, повторно викладено доводи апеляційної скарги. Також, скаржник просив суд проводити розгляд апеляційної скарги без його участі.
У судове засідання 21.09.2023 з`явився прокурор. Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явились, повідомлені про розгляд справи шляхом доставки процесуальних документів в Електронний кабінет, що підтверджується довідками.
Відповідно до частини п`ятої статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Отже судом вжито належних заходів для повідомлення учасників про розгляд справи.
Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представника позивача та відповідача.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19).
Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 висловлено правовий висновок, відповідно до якого бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Ураховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженим органом допущено бездіяльність, суд приходить до висновку, що вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
З матеріалів справи слідує, що 11.09.2007 Копіюватською сільською радою в особі сільського голови Курія Василя Васильовича, як орендодавцем, та відповідачем - Приватним підприємцем Подолянюком Олександром Івановичем , як орендарем, укладено договір оренди водойми, за умовами пункту 1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку під водоймою для комерційного використання (риборозведення), яка знаходиться на території с. Копіювата Монастирищенського (Уманського) району Черкаської області.
У договорі його сторонами погоджено всі істотні умови, зокрема такі:
п. 2 - в оренду передається земельна ділянка під водоймою загальною площею 9,2099 га;
п. 5 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки водного фонду становить 500431,88 грн.;
п. 8 - договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років. Після закінчення терміну договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію;
п. 9 - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 250 грн за 1 га. Річна орендна плата за 2007 рік становить 2302,47 грн, а починаючи з 01.01.2008 року - за встановленими відсотками земельного податку нормативної грошової оцінки водного фонду, затвердженого сесією сільської ради;
п. 10 - обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
п. 11 - орендна плата вноситься щомісячно в рівних долях;
п. 13 - визначено підстави перегляду розміру орендної плати;
п. 24 - орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен був здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору;
п. 28 - орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасної сплати орендної плати;
п. 38 - дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною зобов`язань, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом;
п. 39 - умовами розірвання договору в односторонньому порядку є систематична несплата орендної плати, використання не за цільовим призначенням;
п. 41 - за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.01.2017 року у справі № 925/1635/16, задоволено позов Керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Копіюватської сільської ради, внесено зміни до укладеного між Копіюватською сільською радою та Приватним підприємцем Подолянюком О.І. договору, викладено в наступній редакції пункт 5 договору: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно довідки відділу Держгеокадастру у Монастирищенському районі Черкаської області становить 1 635 678,24 грн"; пункт 9 договору: "річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, що становить 49 070,35 грн". Рішення набрало законної сили 24.02.2017 року.
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого мана щодо належності земельної ділянки площею 9,2099 га кадастровий номер 7123483000:02:001:0634, що розташована в с/раді Копіюватська Монастирищенського району Черкаської області з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, землі водного фонду Подолянюку О.І. № 298047438 від 04.02.2022 року (а.с. 46-48) вбачається, що в актуальній інформації про державну реєстрацію іншого речового права наявний запис № 21722014 про реєстрацію 01.08.2017 року права оренди водойми за договором від 11.09.2007 року та рішення Господарського суду Черкаської області № 925/1635/16 від 26.01.2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36467934.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 728-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області», Монастирищенською міською радою 04.12.2020 року прийнято рішення №1-25/VIIІ від «Про реорганізацію Копіюватської сільської ради шляхом приєднання до Монастирищенської міської ради та реорганізацію виконавчого комітету Копіюватської сільської ради шляхом приєднання до виконавчого комітету Монастирищенської міської ради» (а.с. 49), п.п.1, 2 якого вирішено зокрема реорганізувати юридичну особу - Копіюватську сільську раду (код ЄДРПОУ 35385193), розташовану за адресою: вул. Центральна, 2, с. Копіювата, Монастирищенський район, Черкаська обл., 19140, шляхом приєднання до Монастирищенської міської ради (код ЄДРПОУ 25769919), розташовану за адресою: вул. Соборна, 117, М. Монастирище, Монастирищенський район, Черкаська обл., 19101. Монастирищенську міську раду вваж ат правонаступником активів і пасивів всіх майнових прав та обов`язків Копіюватської сільської ради.
Таким чином, з 04.12.2020 Монастирищенська міська рада є правонаступником Копіюватської сільської ради у сферах діяльності, а сільська рада втратила повноваження органу місцевого самоврядування, оскільки таке повноваження перейшло до Монастирищенської міської ради.
21.02.2022 року з метою перевірки отриманої інформації щодо боргу по оренді землі у Подолянюка О.І. та періоду її виникнення, Уманською окружною прокуратурою направлено відповідний запит № 53/2-59ВИХ-22 до ЦОП Уманської ДПІ ГУ ДПС у Черкаській області (а.с. 51).
28.03.2022 року Головне управління ДПС у Черкаській області листом № 1510/5/23-00-24-05-04 повідомило, що станом на 28.03.2022 року наявний борг по орендній платі за землю у сумі 218 221 грн 53 коп. (а.с. 53-54).
04.04.2022 року Монастирищенським відділом Уманської окружної прокуратури направлено лист позивачу № 53/2-86ВИХ-22 з метою встановлення підстав для вжиття заходів реагування щодо заборгованості відповідача по орендній платі та просив надати відповідні документи, розрахунки за період 2017-2022 років (а.с. 55).
Позивач листом № 03-01-14/1230 від 15.04.2022 року (а.с. 57) повідомив прокурора про заборгованість відповідача у розмірі 220 531 грн 37 коп. відповідно до листа Головного управління ДПС у Черкаській області листом № 1721/5/23-00-59-06 від 11.04.2022 року в якому вказано, що відповідач - ФОП Подолянюк О.І. використовує земельну ділянку під водоймою загальною площею 9,2099 га, що знаходиться в адмінмежах с. Копіювата відповідно до зареєстрованого договору № 040779100021 від 11.09.2007 року, за період з 2017-2022 років частково сплачувалась орендна плата, станом на 08.04.2022 року податковий борг по орендній платі за землю становить 220 531 грн 37 коп. (а.с. 58).
За розрахунками позивача (а.с. 61-63) відповідач за період з січня 2017 року по червень 2022 року здійснює лише часткову оплату орендної плати за земельну ділянку водного фонду площею 9,2099 га, внаслідок чого за вказаний період в останнього виникла заборгованість в сумі 75 524 грн 33 коп.
Прокурор вказав, що умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом. За користування водним об`єктом орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату за водний об`єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об`єктом. За розрахунком прокурора, борг відповідача заявлений в межах строку позовної давності за період з вересня 2019 року по червень 2022 року з орендної плати за договором оренди водойми від 11.09.2007 року з урахуванням внесених до нього змін, становить 36329 грн. 58 коп., що свідчить про систематичну несплату останнім орендної плати за користування земельною ділянкою за договором, що є порушенням п. п. 9-11, 38 Договору, ч. 1 ст. 24 та ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 651 ЦК України та є підставою для припинення договору шляхом його розірвання за рішенням суду та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку під водоймою площею 9,2099 га, що розташована на території Монастирищенської міської територіальної громади Уманського району Черкаської області.
Як вище встановлено судом, прокурор в обґрунтування нарахування розміру орендної плати за землю за договором від 11.09.2007 посилається на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.01.2017 року у справі № 925/1635/16, зокрема, яким внесено зміни до пункту 9 спірного договору.
За умовами пункту 9 договору від 11.09.2007 (зі змінами), річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, що становить 49 070,35 грн.
З наведеного вбачається, що істотною умовою договору в розрізі встановлення розміру орендної плати являється її залежність від нормативної грошової оцінки землі.
Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що заступник керівника Уманської окружної прокуратури, звертаючись до суду з позовом не повідомив суд про те, що рішенням Копіюватської сільської ради від 14.12.2017 за № 19-3/VII затверджено технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки під водойму в межах населеного пункту Подолянюк О.І.
Відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації від 05.05.2017 за № 477-17, яка є складовою вищезазначеної технічної документації, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 9,2099 га для рибгосподарських потреб, станом на дату такої оцінки становила 209 985,72 грн.
Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом, що регулює відносини, пов`язані з орендою землі, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 59 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, (водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення Науково-дослідних робіт тощо.
Законом України «Про оренду землі» встановлено, що:
договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13);
істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (частина перша, частина друга статті 21).
Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
За умовами статті 5 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
У відповідності до приписів статті 13 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (постанови Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17 та від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17).
Відповідно до положень підпунктів 288.5.1, 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
З огляду на викладені обставини справи колегія суддів вбачає, що 11.09.2007 року Копіюватською сільською радою, як орендодавцем, та відповідачем - Приватним підприємцем Подолянюком О.І., як орендарем, укладено договір оренди водойми, у якому сторони погодили його предмет, розмір орендної плати за землю, інші істотні умови та відповідальності за порушення своїх зобов`язань. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.01.2017 року у справі № 925/1635/16 внесено зміни до договору оренди водойми від 11.09.2007 року: визначено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 1 635 678,24 грн, встановлено річну орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, що становить 49 070,35 грн.
У подальшому, рішенням Копіюватської сільської ради від 14.12.2017 за № 19-3/VII затверджено технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки під водойму в межах населеного пункту Подолянюк О.І.
Відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації від 05.05.2017 за № 477-17, яка є складовою вищезазначеної технічної документації, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 9,2099 га для рибгосподарських потреб, станом на дату такої оцінки становила 209 985,72 грн.
Таким чином, вищезазначеним рішенням Копіюватська сільська рада (орендодавець) фактично змінила розмір орендної плати, у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі.
Колегією суддів встановлено, що Копіюватська сільська рада не ініціювала внесення змін до договору оренди земельної ділянки під водоймою від 11.09.2007, у відповідності до приписів частини першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України, у зв`язку з прийняттям рішення за № 19-3/VII від 14.12.2017. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За умовами частини першої статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Оскільки, саме Копіюватська сільська рада не виконала покладених на неї обов`язків (не внесла зміни до договору оренди водойми від 11.09.2007), то і відповідальність за вказане має нести сільська рада, а не відповідач.
За твердженням апеляційної скарги, відповідачем сплачувалась орендна плата за землю, виходячи з нормативної грошової оцінки землі, затвердженої рішенням Копіюватської сільської ради від 14 грудня 2017 року.
У відповідності до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
При цьому підпункт 14.1.11 Податкового кодексу України визначає, що адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.
Таким чином, під адмініструванням податків, зборів та інших платежів розуміється, зокрема, контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.
Контроль за правильністю нарахування податків та зборів здійснюється шляхом прийняття та перевірки відповідних податкових декларацій.
Адміністрування орендної плати за землю, здійснюється шляхом прийняття та перевірки Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за землі державної та комунальної власності) затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 року за № 560, та інформації отриманої від органів місцевого самоврядування, поданої в порядку встановленому абзацом 2 пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України.
Як встановлено колегією суддів та не спростовано прокуратурою та позивачем, жодних заперечень щодо невірного зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки від податкових органів відповідачу не надходило.
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено про безпідставність покладених в основу позову тверджень про порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди водойми від 11.09.2007 в частині повної сплати орендних платежів.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені судом першої інстанції обставини щодо наявності та розміру у відповідача спірної заборгованості з орендної плати за землю в сумі 36 329 грн 58 коп., нарахування якої відбувалось на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становила - 1 635 678,24 грн, є помилковими.
Пунктом 38 договору від 11.09.2007 визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання:
- за взаємною згодою сторін;
- за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною зобов`язань, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
При цьому пунктом 39 договору встановлено, що умовами розірвання договору в односторонньому порядку є систематична несплата орендної плати, використання не за цільовим призначенням.
Однією з основних підстав розірвання договору оренди є таке невиконання його умов як несплата орендної плати.
Орендною платою за землю є платіж, котрий вносить орендар орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір орендної плати, форма (грошова/натуральна), індексація, спосіб та умови розрахунків, строки здійснення оплати врегульовуються сторонами в договорі.
Праву орендодавця вимагати від іншої сторони своєчасного внесення орендної плати за землю кореспондує обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі здійснювати такий платіж.
Розірвання договору з такої підстави має декілька складових.
По-перше, повинен існувати сам факт несплати. Під несплатою розуміється саме невнесення особою, на яку покладений такий обов`язок, певної суми коштів, встановленої договором за користування землею. Сплата орендної плати не в повному обсязі (часткова сплата) не може визнаватися підставою для розірвання договору. Такого висновку неодноразово доходив Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду, зокрема у справі №484/3687/16-ц від 11 липня 2018 року. У випадку, коли орендарем виплачується орендна плата в розмірі, що є меншим за узгоджений сторонами, орендодавець має змогу звернутися до судового органу з позовною заявою про стягнення заборгованості за сплатою орендної плати.
По-друге, повинна мати місце систематична несплата. Систематичністю є повторювані випадки повної несплати коштів, які становлять передбачену договором плату, тобто понад одного разу. За відсутності такого критерію розірвати договір з підстави, що розглядається, не стане можливим.
Колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача стосовно того, що внесення орендної плати не у повному обсязі, не є фактом несплати.
Згідно з приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Як встановлено колегією суддів, рішенням Копіюватської сільської ради від 14.12.2017 за № 19-3/VII затверджено технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки під водойму в межах населеного пункту Подолянюк О.І., відповідно до якої нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 9,2099 га для рибгосподарських потреб, станом на дату такої оцінки, становила 209 985,72 грн.
На підставі вищезазначеного рішення відповідачем нараховувалась і сплачувалась орендна плата. Доказів того, що позивач звертався до відповідача з повідомленнями про невірність нарахування орендної плати матеріали справи не містять.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідачем належними та допустимими доказами доведено суду, що ним сплачувалась орендна плата, при нарахуванні якої відповідач користувався нормативною грошовою оцінкою землі, затвердженою рішенням Копіюватської сільської ради від 14.12.2017 за № 19-3/VII, а тому, з урахуванням викладених вище обставин, підстави для розірвання спірного договору оренди відсутні.
Отже, вимоги заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Монастирищенської міської ради про розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Подолянюка Олександра Івановича підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 26.01.2023 у справі №925/846/22 - скасуванню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України і покладається на позивача.
Керуючись ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Подолянюка Олександра Івановича задовольнити.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 26.01.2023 у справі №925/846/22 скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Уманської окружної прокуратури на користь Фізичної особи - підприємця Подолянюка Олександра Івановича витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 5 582,25 грн.
Стягнути з Монастирищенської міської ради на користь Фізичної особи - підприємця Подолянюка Олександра Івановича витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 5 582,25 грн.
Матеріали справи №925/846/22 повернути Господарському суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 03.10.2023.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
Т.П. Козир
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2023 |
Оприлюднено | 23.10.2023 |
Номер документу | 114288202 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Коробенко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні