Постанова

від 11.10.2023 по справі 910/1993/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2023 р. Справа№ 910/1993/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: Ленько М.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року (повний текст складено 15.02.2023 року)

у справі № 910/1993/22 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «Завод «Квант»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Фонд Державного майна України

про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів та рішень наглядової ради, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Завод «Квант» про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Завод «Квант» від 13.12.2021, оформлених протоколом № 1/2021 від 17.12.2021, та визнання недійсними рішень Наглядової ради Акціонерного товариства «Завод «Квант», оформлених протоколом № 1/2021 від 24.12.2021.

В обгрунтування позову позивач посилається на наявність порушень при скликанні та проведенні вказаних зборів, проведених 13.12.2021. Також, вказуючи про порушення порядку формування наглядової ради, просив визнати недійсними її рішення, оформлені протоколом від 24.012.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у позові ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що всупереч вимогам законодавства Фонд державного майна України:

- не повідомив належним чином усіх акціонерів товариства про намір проведення позачергових загальних зборів;

- виніс на розгляд та проголосував за новий склад Наглядової ради, при цьому без урахування вимог Закону України «Про акціонерні товариства» про необхідність перебування у складі ради щонайменше двох незалежних директорів, оскільки на момент проведення зборів AT «Завод «Квант» відноситься до публічного (відкритого) типу акціонерних товариств;

- призначені члени наглядової ради одночасно є і членами лічильної комісії, що прямо заборонено Законом;

- призначення тимчасового виконувача обов`язків генерального директора за відсутності самого генерального директора (посада як така є вакантною) суперечить Закону України «Про акціонерні товариства» та Господарському кодексу України;

- особа, яку Наглядова рада призначила тимчасовим виконувачем обов`язків генерального директора ( ОСОБА_2 ), є неналежною кандидатурою та не може виконувати обов`язки керівника AT «Завод «Квант», оскільки порушує вимоги щодо несумісності цієї посади з підприємницькою діяльністю.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено до розгляду на 12.04.2023.

28.03.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Фонду державного майна України надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній просив у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити повністю, рішення суду першої інстанції залишити без зм ін..

Зокрема, Фонд Державного майна України зазначив, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про належне повідомлення позивача про дистанційне проведення позачергових загальних зборів ВАТ «Завод «Квант» в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, та у спосіб, передбачений наказом Фонду вцід 20.10.2021 № 1851.

Крім того, Фонд Державного майна України зазначив, що судом можуть бути визнанні недійсними лише ті рішення загальних зборів, які не відповідають нормама законодавства та порушують права акціонера. Суд не має підстав визнавати недійсними рішення, прийняті з інших питань порядку денного загальних зборів, якщо позивачем не доведено, що вони порушують його права та законні інтереси.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 відкладено розгляд справи до 17.05.2023.

Розгляд справи неодноразово відкладався, а склад колегії суддів змінювався.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/4079/23 від 09.10.2023, у зв`язку перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1993/22.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 справу № 910/1993/22 прийнято до провадження вищезазначеною колегією суддів.

Представник третьої особи у судовому засіданні 11.10.2023 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники сторін у судове засідання 11.10.2023 не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0411639047911 та № 0411639047903.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022, від 17.05.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін у судовому засіданні 11.10.2023.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є акціонером Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант» у кількості 2 000 шт, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 10.12.2021.

Фонд державного майна України є органом управління корпоративними правами держави у розмірі 73,2784% статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант».

Наказом Фонду від 20.10.2021 №1851 «Про забезпечення організації та дистанційного проведення позачергових загальних зборів відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант» прийнято рішення про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства та затверджено проект порядку денного цих зборів: « 1. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства. 2. Обрання членів Наглядової ради Товариства. 3. Прийняття рішення про визначення типу та зміну найменування Товариства. 4. Внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції. 5. Затвердження умов договорів (цивільно-правових або трудових) з членами Наглядової ради Товариства. Обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства. 6. Внесення змін до внутрішніх положень Товариства. 7. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Ревізійної комісії Товариства. 8. Обрання членів Ревізійної комісії Товариства. 9. Встановлення чітких цілей діяльності Товариства на 2022 рік. 10. Затвердження Положення про принципи формування Наглядової ради Товариства. 11. Затвердження Положення про Наглядову раду Товариства. 12. Затвердження Положення про винагороду членів Наглядової ради Товариства. 13. Затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління Товариства».

Пізніше проект порядку денного було змінено, доповнивши його такими пунктами: «... 14. Про виплату грошової винагороди арбітражному керуючому (ліквідатору) ВАТ «Завод «Квант» за час виконання ним обов`язків ліквідатора та в.о. керівника ВАТ «Завод «Квант» в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним таких повноважень. 15. Про виплату додаткової грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора та в.о. керівника ВАТ «Завод «Квант», виведення ВАТ «Завод «Квант» з ліквідаційної процедури в розмірі 3 відсотків від обсягу погашених (припинених) вимог конкурсних кредиторів ВАТ «Завод «Квант». 16. Виділ з AT «Завод «Квант» акціонерного товариства. 17. Створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-Оренда».

Також наказом Фонду від 20.10.2021 №1851 затверджено повідомлення про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства.

Крім цього, визначено датою складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства, 11.11.2021, а також визначено 07.12.2021 (станом на 24 годину) датою складення переліку акціонерів, які мають право на участь у позачергових загальних зборах товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021.

Окрім наведеного, обрано реєстраційну комісію для реєстрації акціонерів на позачергових загальних зборах товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021, у складі: Єсипенко Л.М. - заступник начальника Управління корпоративними правами підприємств енергетичної галузі - начальник відділу генеруючих підприємств Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна України; Кириченко В.М. - начальник відділу металургійних та хімічних промислових підприємств Управління корпоративними правами промислових підприємств Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна України; Волкова-Кузіна С.Є. - заступник начальника Управління корпоративними правами промислових підприємств - начальник відділу різногалузевих та міждержавних майнових відносин товариств Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна України; Федорова Ю.І. - головний спеціаліст відділу розподільчих підприємств Управління корпоративними правами підприємств енергетичної галузі Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна України.

Також, обрано лічильну комісію позачергових загальних зборів товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021, у складі: ОСОБА_3 - голова лічильної комісії; ОСОБА_4 - член лічильної комісії; ОСОБА_5 - член лічильної комісії; ОСОБА_6 - член лічильної комісії. Припинити повноваження лічильної комісії позачергових загальних зборів товариства після виконання покладених на неї обов`язків у повному обсязі.

Крім цього, обрано головою позачергових загальних зборів товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021 - ОСОБА_3 , секретарем - ОСОБА_5 .

Також, призначено уповноважених осіб на взаємодію з Публічним акціонерним товариством «Національний депозитарій України» при дистанційному проведенні 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6

27.10.2021 Фондом з ПАТ «Національний депозитарій України» підписано протокол переговорів.

10.11.2021 Фондом з ПАТ «Національний депозитарій України» укладено договір №134/338 про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів.

25.11.2021 Фондом з ПАТ «Національний депозитарій України» укладено договір №140/365 про надання послуг з інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонерного товариства про внесення змін до проекту порядку денного загальних зборів.

10.12.2021 на сайті Фонду розміщені бюлетень для голосування та бюлетень для кумулятивного голосування на позачерговий загальних зборах аціонерів ВАТ «Завод «Квант» 13.12.2021.

13.12.2021 відбулись дистанційні позачергові загальні збори ВАТ «Завод «Квант» згідно переліку акціонерів, який складено ПАТ «Національний депозитарій України» станом на 07.12.2021.

17.12.2021 складено протокол №1/2021 позачергових загальних зборів ВАТ «Завод «Квант», які були проведені 13.12.2021.

Згідно вказаного протоколу для участі у Зборах зареєструвалися акціонери (представники акціонервів), які сукупно є власниками 99,94226 % голосуючих акцій від їх загальної кількості.

На вказаних Зборах були прийняті наступні рішення:

1. Припинено повноваження Наглядової ради Товариства у повному складі.

2. Обрано членами Наглядової ради Товариства: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

3. Змінено найменування товариства з ВАТ «Завод «Квант» на АТ «Завод «Квант»; визначено тип товариства як приватне акціонерне товариство.

4. Внесено зміни до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції.

5. Затверджено умови цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства.

6. Внесено зміни до внутрішніх положень Товариства.

7. Припинено повноваження Ревізійної комісії Товариства у повному складі.

8. Обрано членів Ревізійної комісії Товариства.

9. Встановлено чіткі цілі діяльності Товариства на 2022 рік.

10. Затверджено Положення про принципи формування Наглядової ради Товариства.

11. Затверджено Положення про Наглядову раду Товариства.

12. Затверджено Положення про винагороду членів Наглядової ради Товариства.

13. Затверджено кодексу корпоративного управління Товариства.

З 14-17 питань рішення не прийняті.

Відповідно до протоколу №1/2021 від 24.12.2021 наглядова рада товариства вирішила обрати з моменту прийняття цього рішення ОСОБА_11 тимчасово виконуючим обов`язки Генерального директора та затвердити умови контракту, що укладатиметься з ним.

Позивач, посилаючись на наявність порушень при скликанні та проведенні вказаних Зборів, звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішень, що оформлені протоколом від 17 грудня 2021 року № 1/2021.

Також, просив визнати недійсними всі рішення наглядової ради акціонерного товариства «Завод «Квант», які оформлені протоколом засідання наглядової ради № 1/2021 від 24 грудня 2021 року.

Відповідно до пункту 8 статті 2, статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами. Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

У частині 1 статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Отже, рішення загальних зборів акціонерного товариства може бути оскаржено в судовому порядку, якщо: 1) само по собі прийняте рішення порушує вимоги Закону; 2) порушено порядок прийняття такого рішення.

У статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства» прямо та буквально не визначено, що порушення порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів (тобто, процедури, що передує прийняттю рішення) може бути підставою для оскарження та визнання недійсним прийнятого рішення.

Водночас стала судова практика виходить з розширювального тлумачення змісту поняття «порядку прийняття рішення» та визначає, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (пункт 54 постанови ВП Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16).

Велика Палата Верховного Суду прямо вказує, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання (пункт 67 постанови ВП Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 924/641/17), але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (пункт 54 постанови ВП Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16).

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст.4 ГПК).

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст.16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами ст.16 ЦК, ст.20 ГК, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 по справі № 910/8060/19 вказав, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

Поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland)).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» зазначено, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Таким чином, виходячи зі змісту статей 15, 16 ЦК України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність); відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відтак, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 22.06.2021 у справі №220/606/18.

Отже, рішення загальних зборів та рішення наглядової ради товариства можуть бути оскаржені в судовому порядку акціонером товариства шляхом пред`явлення позову про визнання їх недійсними, якщо такі рішення не відповідають вимогам законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства або, якщо порушено порядок прийняття такого рішення, а також, якщо вони порушують права чи законні інтереси такого акціонера товариства. Водночас, позивач за таким позовом має довести спроможність судового рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів та/або рішення загальних зборів призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити його права та законні інтереси, на захист яких було подано такий позов. Також, виснуючи, чи підлягає захисту порушене право, суд має дати оцінку чи не спричинить задоволення позову порушення прав інших осіб, та чи не завдасть їм шкоди (ч. 3 ст. 16, ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України).

Отже, оцінка доводів позивача про наявність порушень при скликанні та проведенні позачергових загальних зборів повинна здійснюватися у нерозривному зв`язку з дослідженням обставин того, чи призвели такі порушення до неможливості останього прийняти участь у зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Звертаючись з даним позов до суду, позивач стверджує про неповідомлення його про дату проведення загальних зборів.

Так, відповідно до частин 1, 2 ст. 35 Закону України «Про акціонерні товариства» повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів. Повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений наглядовою радою товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» внесено зміни до Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про акціонерні товариства», зокрема передбачено, що у разі якщо в силу дії обмежувальних заходів у зв`язку з дією карантину на території України неможливим є проведення загальних зборів акціонерів в порядку, встановленому цим Законом, загальні збори акціонерів можуть бути проведені дистанційно в порядку та строки, визначені тимчасовим порядком дистанційного проведення загальних зборів, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку невідкладно розробити та затвердити тимчасовий порядок скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів у зв`язку із здійсненням заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаного доручення рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.04.2020 №19 затверджено Тимчасовий порядок скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду (далі - Тимчасовий порядок).

Відповідно до п. 20-24 розділу V Тимчасового порядку річні загальні збори скликаються наглядовою радою. Позачергові загальні збори скликаються: 1) наглядовою радою відповідно до Розділу VІ цього порядку; 2) акціонерами відповідно до Розділу VІІ цього порядку. Річні загальні збори скликаються наглядовою радою виключно з власної ініціативи. Датою проведення загальних зборів (датою завершення голосування) не може бути призначена дата, що є святковим, неробочим або вихідним днем. Особа, яка скликає загальні збори, затверджує повідомлення про проведення загальних зборів відповідно до вимог Розділу Х цього порядку. Після прийняття рішення про скликання загальних зборів особа, яка скликає загальні збори, укладає з Центральним депозитарієм договір про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів, яким регулюються відносини щодо порядку та умов надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів. Вимоги до такого договору встановлюються пунктом 25 цього порядку.

Згідно з пунктом 41 Розділу Х Тимчасового порядку повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену особою, яка скликає загальні збори. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про скликання загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.

Пунктом 42 Розділу Х Тимчасового порядку передбачено, що повідомлення про проведення загальних зборів надсилається акціонерам через депозитарну систему України. Такі повідомлення надсилаються акціонерам у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення, а у випадку, встановленому Розділом VІІІ цього порядку - не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення. Датою направлення повідомлення про проведення зборів акціонерам є дата виконання особою, яка скликає загальні збори, дій, визначених порядком направлення повідомлень акціонерам через депозитарну систему України, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.03.2017 №148, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.03.2017 за №408/30276, необхідних для направлення такого повідомлення. Товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного фондовій біржі, на якій цінні папери товариства допущені до торгів. Акціонерне товариство також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власному веб-сайті інформацію, передбачену пунктом 44 цього порядку. Акціонерне товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує повідомлення про проведення загальних зборів у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або в базі даних іншої особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, а також надсилає його до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до пункту 126 цього порядку.

Відповідно до пункту 45 Розділу Х Тимчасового порядку направлення повідомлень, визначених цим порядком, щодо проведення зборів, змін до порядку денного зборів, здійснюється з урахуванням вимог та у строки, встановлені цим порядком, через депозитарну систему України.

Порядок направлення акціонерним товариством повідомлень акціонерам через депозитарну систему України врегульований Порядком направлення повідомлень та інформації через депозитарну систему України, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.03.2017 №148 (далі - Порядок №148).

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку №148 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) акціонерне товариство або акціонери, які скликають загальні збори, забезпечує(ють) надання Центральному депозитарію в порядку та відповідно до вимог, встановлених внутрішніми документами Центрального депозитарію, розпорядження про направлення повідомлення. Внутрішніми документами Центрального депозитарію може бути передбачено надання додаткових документів та/або інформації для забезпечення направлення повідомлень через депозитарну систему України. У разі якщо повідомлення направляється всім особам, які є акціонерами на певну дату, акціонерне товариство не пізніше наступного робочого дня після надання Центральному депозитарію повідомлення, якщо інший (пізніший) строк не встановлено законом, забезпечує розміщення тексту повідомлення на власному вебсайті в мережі Інтернет. Датою виконання обов`язку акціонерного товариства або акціонерів, які скликають загальні збори, щодо направлення акціонерам повідомлень через депозитарну систему України є дата виконання акціонерним товариством або акціонерами, які скликають загальні збори, дій, визначених пунктом 1 цього розділу.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №148 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) Центральний депозитарій в порядку, встановленому внутрішніми документами Центрального депозитарію, не пізніше трьох робочих днів після отримання від акціонерного товариства або акціонерів, які скликають загальні збори, або Депозитарної установи документів, передбачених пунктом 1 цього розділу (якщо пізніший строк не встановлено розпорядженням акціонерного товариства), надає депозитарним установам та депозитаріям-кореспондентам (у разі обліку акцій відповідного акціонерного товариства, що належні акціонерам, яким направляється повідомлення, на рахунках депозитаріїв-кореспондентів): 1) розпорядження про направлення акціонерам повідомлення; 2) копію повідомлення, отриманого від акціонерного товариства або акціонерів, які скликають загальні збори, або Депозитарної установи. Внутрішніми документами Центрального депозитарію може бути передбачено надання депозитарним установам та депозитаріям-кореспондентам додаткових документів та/або інформації для забезпечення направлення повідомлень через депозитарну систему України. У разі якщо повідомлення направляється всім особам, які є акціонерами на певну дату, Центральний депозитарій не пізніше наступного робочого дня після отримання від акціонерного товариства або акціонерів, які скликають загальні збори, або Депозитарної установи документів, визначених пунктом 1 цього розділу, забезпечує розміщення копії отриманого повідомлення на власному вебсайті в мережі Інтернет. Датою виконання Центральним депозитарієм своїх обов`язків щодо забезпечення направлення акціонерам повідомлень через депозитарну систему України є дата виконання Центральним депозитарієм дій, визначених пунктом 2 цього розділу.

Пунктом 3 Розділу ІІ Порядку №148 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що депозитарні установи не пізніше трьох робочих днів після отримання від Центрального депозитарію документів та/або інформації, визначених пунктом 2 цього розділу, забезпечують направлення копії повідомлення, отриманого від Центрального депозитарію, депонентам, що є акціонерами, яким направляється повідомлення, одним із таких способів: в електронному вигляді з адреси електронної пошти для направлення повідомлень на зазначену в анкеті рахунку в цінних паперах або договорі про обслуговування/відкриття рахунку в цінних паперах адресу електронної пошти депонента; шляхом направлення з номера телефону для направлення повідомлень текстового повідомлення, що містить порядок ознайомлення з копією повідомлення, на номер контактного мобільного телефону депонента, якому направляється повідомлення, що зазначений в анкеті рахунку в цінних паперах або договорі про обслуговування/відкриття рахунку в цінних паперах. Депозитарні установи не пізніше наступного робочого дня після отримання від Центрального депозитарію документів та/або інформації, визначених пунктом 2 цього розділу, забезпечують направлення копії повідомлення, отриманого від Центрального депозитарію, номінальним утримувачам, клієнтами яких або клієнтами клієнтів яких є акціонери, яким направляється повідомлення, в електронному вигляді. Конкретний спосіб направлення депозитарною установою повідомлення акціонеру визначається внутрішніми документами депозитарної установи. У разі якщо повідомлення направляється всім особам, які є акціонерами на певну дату, депозитарна установа не пізніше наступного робочого дня після отримання від Центрального депозитарію документів та/або інформації, визначених пунктом 2 цього розділу, забезпечує розміщення посилання на копію повідомлення на власному вебсайті. Датою виконання депозитарною установою своїх обов`язків щодо забезпечення направлення акціонерам повідомлень через депозитарну систему України є дата виконання депозитарною установою обов`язкових дій, визначених цим пунктом, а також направлення повідомлення додатковими способами, якщо це передбачено внутрішніми документами депозитарної установи та/або договором про обслуговування рахунку в цінних паперах та/або договором про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників, або договором про надання послуг з обслуговування рахунку номінального утримувача.

Із наведених положень Тимчасового порядку та Порядку №148 випливає, що датою направлення повідомлення про проведення зборів акціонерам є дата виконання особою, яка скликає загальні збори, дій, необхідних для направлення такого повідомлення, а саме: (1) надання Центральному депозитарію в порядку та відповідно до вимог, встановлених внутрішніми документами Центрального депозитарію, розпорядження про направлення повідомлення; (2) розміщення тексту повідомлення на власному веб-сайті в мережі Інтернет, у разі якщо повідомлення направляється всім особам, які є акціонерами на певну дату, акціонерне товариство не пізніше наступного робочого дня після надання Центральному депозитарію повідомлення, якщо інший (пізніший) строк не встановлено законом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 07.06.2022 у справі №922/2416/21.

Як зазначалося вище, наказом від 20.10.2021 №1851 Фонд затвердив текст повідомлення про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства, яке містить: повне найменування та місцезнаходження товариства; дату проведення загальних зборів акціонерів - 13.12.2021 з датою завершення голосування до 18:00 13.12.2021; дату розміщення бюлетенів для голосування 10.12.2021; дату складання переліку акціонерів, які мають право на участь у спільних позачергових загальних зборах 07.12.2021; проект рішення з питань порядку денного; адресу сторінки на веб-сайті Фонду; порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами під час підготовки загальних зборів; права акціонерів після отримання повідомлення про проведення загальних зборів, порядок участі та голосування; контактні дані відповідальних осіб за порядок ознайомлення акціонерів із документами.

Крім цього, Фонд, як особа, яка скликала позачергові загальні збори, з метою повідомлення акціонерів про їх проведення: (1) опублікував повідомлення про дистанційне проведення позачергових загальних зборів та інформацію про загальну кількість акцій та голосуючих акцій товариства; (2) підписав з ПАТ «Національний депозитарій України» протокол переговорів, а також уклав з останнім договір про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів та договір про надання послуг з інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонерного товариства про внесення змін до проекту порядку денного загальних зборів; (3) розмістив повідомлення про зміни до проєкту порядку денного позачергових загальних зборів, а 10.12.2021 розмістив бюлетень для голосування.

Виконання Центральним депозитарієм - ПАТ «Національний депозитарій України» розпорядження про направлення повідомлення через депозитарну систему особам, які є акціонерами ВАТ «Завод «Квант» підтверджується повідомленням від 10.02.2022 №10-25-2636, яке містить електронний підпис уповноваженої особи ПАТ «Національний депозитарій України».

У цьому повідомленні ПАТ «Національний депозитарій України» зазначено, що Фонд надав Центральному депозитарію 11.11.2021 розпорядження про направлення повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів та 30.11.2021 розпорядження про направлення повідомлення про внесення змін до порядку денного.

Центральний депозитарій на виконання отриманого 11.11.2021 розпорядження про направлення повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів надав 12.11.2021 відповідні документи всім депозитарним установам, на рахунках яких станом на 11.11.2021 обліковувались цінні папери відповідного випуску емітента ВАТ «Завод «Квант».

Центральний депозитарій на виконання отриманого 30.11.2021 розпорядження про направлення повідомлення про внесення змін до порядку денного надав 30.11.2021 відповідні документи всім депозитарним установам, на рахунках яких станом на 30.11.2021 обліковувались цінні папери відповідного випуску емітента ВАТ «Завод «Квант».

Центральний депозитарій також вказав, що розпорядження надані Фондом, були ним виконані та відмови у їх виконанні не було.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про належне повідомлення позивача (акціонера) про дистанційне проведення позачергових загальних зборів ВАТ «Завод «Квант» в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, та у спосіб, передбачений наказом Фонду від 20.10.2021 №1851, зокрема з огляду на дотримання умов, визначених в пункті 5.27 цієї постанови.

Наведене, свідчить про недоведеність позивачем обставин порушення порядку скликання та проведення загальних зборів, а саме неповідомлення його про скликання загальних зборів, неможливість його прийняти участь у зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, відповідно відсутні підстави для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Крім того, апелянт вказує, що рішення загальних зборів підлягає визнанню недійсним, оскільки обрання членів наглядової ради відбулось з порушенням вимог ч. 4 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до частини першої статті 51 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакціїна момент виникнення спірних правовідносин) наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Відповідно до абзацу 1 ч. 4 статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб.

Отже, вказаною нормою встановлено вимоги щодо кількості незалежних директорів наглядової ради для акціонерних товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, яка має складати не менше однієї третини від її складу, водночас кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб.

Як встановлено судом першої інстанції, у статутному капіталі ВАТ «Завод «Квант» державі в особі Фонду належить 73,2784% акцій.

Відповідно до пункту 10.3.7 статуту ВАТ «Завод «Квант» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кількісний склад наглядової ради становить 5 (п`ять) осіб, а отже, кількість незалежних директорів повинна складати 2 особи.

Проте, як стверджує позивач та не заперечують інші учасники справи, всі обрані загальними зборами члени наглядової ради ВАТ «Завод «Квант» (5 осіб) є представниками Фонду, що не відповідає вищенаведеній нормі Закону України «Про акціонерні товариства».

За таких обставин вбачається, що загальними зборами прийнято рішення, яким порушуються положення статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки при обранні членів наглядової ради відповідача до наглядової ради товариства не включено щонайменше двох незалежних директорів

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що визнання недійсним рішення наглядової ради про обрання членів наглядової ради у складі, який не у відповідає вимогам частини четвертої статті 53 Закону «Про акціонерні товариства», не є ефективним способом захисту прав позивача, оскільки задоволення такої вимоги не призведе до усунення невизначеності у праві позивача на обрання членів наглядової ради у складі, який відповідає закону щодо необхідної кількості незалежних директорів. Відповідно, таке рішення безпосередньо не відновить позивача у праві корпоративного управління товариством, а лише створить ситуацію юридичної невизначеності повноважень наглядової ради, яка є відповідальною за результативність товариства. Отже, визнання недійсним спірного рішення може завдати шкоди товариству щодо результативності / ефективності його господарської діяльності, втім не усуне зловживання Фондом своєю позицією основного тримача акцій, який має вирішальний вплив на прийняття рішення щодо складу членів наглядової ради.

Отже, такий підхід, коли рішення загальних зборів може бути скасоване за позовом міноритарного акціонера лише з підстав обрання наглядової ради без дотримання законодавства щодо кількості незалежних директорів, може суттєво дестабілізувати та заблокувати роботу підприємства та призвести до непропорційного втручання суду у питання корпоративного управління та господарської діяльності товариства (при тому, що суд позбавлений можливості і впливу щодо приведення складу наглядової ради у відповідність до норм діючого законодавства).

Вказуючи на порушення своїх прав на участь в управлінні товариством, позивачу варто врахувати, що він має реалізовувати таке право шляхом звернення до наглядової ради про скликання нею загальних зборів про приведення складу наглядової ради у відповідність до вимог закону, а саме про включення до її складу незалежних директорів. Адже в силу норм частини першої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства» саме під час проведення загальних зборів товариства акціонерами обираються члени наглядової ради акціонерного товариства. Визнання недійсним рішення про обрання наглядової ради без дотримання вимог законодавства не усуне зловживання Фондом правами основного тримача акцій.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/21572/21.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів АТ «Завод «Квант» від 13.12.2021, оформлених протоколом від 17.12.2021 №1/2021,

Також, звертаючись з позовом до суду, позивач вказував, що оскільки склад наглядової ради на момент ухвалення оскаржуваних рішень наглядової ради відповідача був сформований не у відповідності до вимог закону (не включав незалежних директорів), то це, на його думку, є підставою для визнання недійсними рішення наглядової ради Акціонерного товариства «Завод «Квант», оформлені протоколом № 1/2021 від 24.12.2021.

Колегія суддів зазначає, що неприведення складу наглядової ради, а саме необрання до її складу необхідної кількості незалежних директорів, не є підставою для скасування всіх прийнятих нею рішень, навіть тих, які відповідають закону і не порушують прав позивача. В цьому контексті не є слушним довід скарги про те, що незаконний склад наглядової ради не здатний прийняти правомірне рішення.

Оскаржуючи відповідні рішення наглядової ради, позивачу необхідно доводити, що вони суперечать закону та/або порушують його права та законні інтереси (із наведенням відповідного обґрунтування), що в силу норм закону може бути підставою для визнання недійсним такого рішення. При цьому, обов`язковому доведенню підлягає факт зловживання наглядової радою при прийнятті нею рішень, прийняття рішень в інтересах основного тримача акцій (ключого акціонера) і при цьому не в інтересах міноритарних акціонерів та самого товариства. Такий висновок Суду не суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 22.12.2021 у справі 924/641/20 щодо права акціонера оскаржувати рішення наглядової ради, оскільки цей висновок не ґрунтується на тому, що рішення наглядової ради, склад якої не відповідає закону, лише з цих підстав підлягає безумовному скасуванню.

Враховуючи наведене, відсутні підстави стверджувати за доктриною «плодів отруйного дерева» (якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його (джерела) допомогою, також будуть вважатися неналежними) про протиправність/недійсність всіх рішень наглядової ради, прийнятих у складі, що не відповідає вимогам закону (не включає незалежних директорів), адже в кожному конкретному випадку (щодо кожного прийнятого наглядовою радою рішення) позивачу потрібно в загальному порядку доводи його невідповідність вимогам закону та порушення цим рішенням прав позивача.

В свою чергу, у даній справі позивач стверджує, що рішення наглядової ради варто визнати недійсними з огляду на їх прийняття у складі, який не відповідає вимогам закону (не включає незалежних директорів), незалежно від їх змісту та відповідності закону. Водночас, такий підхід, може суттєво дестабілізувати та заблокувати роботу товариства у випадку триваючого корпоративного конфлікту між акціонерами, він може призвести до непропорційного втручання суду у питання корпоративного управління та господарської діяльності товариства, а також негативно вплинути на права інших осіб, які мають господарські відносини з товариством.

Позивач у цій справі не довів невідповідність рішень наглядової ради нормам закону, а також порушення цими рішеннями його прав та/або законних інтересів, оскільки він посилається лише на те, що всі рішення наглядової ради, яка обрана без дотримання закону, є незаконними. Отже, не вказав, у чому саме полягало порушення його прав та/або законних інтересів з урахуванням змісту ухвалених рішень та яким чином визнання їх недійсними може захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача на управління товариством.

З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсними рішень наглядової ради Акціонерного товариства «Завод «Квант», оформлених протоколом засідання наглядової ради від 24.12.2021 №1/2021.

Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Отже, зазначені в апеляційних скаргах доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянти не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року у справі № 910/1993/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/1993/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/1993/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко

Дата складення повного тексту 19.10.2023