Ухвала

від 30.11.2023 по справі 910/1993/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1993/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023

у справі за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства "Завод "Квант" (далі - АТ "Завод "Квант")

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонду Державного майна України (далі - ФДМУ)

про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів та рішень наглядової ради,

В С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Завод "Квант" про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів відповідача від 13.12.2021, оформлених протоколом від 17.12.2021 №1/2021, та визнання недійсними рішень наглядової ради, оформлених протоколом від 24.12.2021 №1/2021.

2. Позовні вимоги мотивовані наявністю порушень при скликанні та проведенні загальних зборів, проведених 13.12.2021: ФДМУ не повідомив належним чином усіх акціонерів товариства про намір проведення позачергових загальних зборів; ФДМУ самостійно скликав загальні збори акціонерів, не отримавши відмову наглядової ради товариства; рішення про затвердження нової редакції статуту були прийняті фактично кількістю голосів меншою, ніж встановлений законом необхідний мінімум голосів; ФДМУ виніс на розгляд та проголосував за новий склад наглядової ради без урахування вимог про необхідність перебування у складі ради щонайменше двох незалежних директорів; призначені члени наглядової ради одночасно є і членами лічильної комісії, що прямо заборонено законом; призначення тимчасового виконувача обов`язків генерального директора за відсутності самого генерального директора (посада є вакантною) суперечить Закону "Про акціонерні товариства" та Господарському кодексу України; особа, яку наглядова рада призначила тимчасовим виконувачем обов`язків генерального директора, є неналежною кандидатурою, оскільки порушено вимоги щодо несумісності цієї посади з підприємницькою діяльністю. Вказуючи про порушення порядку формування наглядової ради, позивач просив визнати недійсними її рішення, оформлені протоколом від 24.12.2021.

3. Господарський суд міста Києва рішенням від 13.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023, в задоволенні позову відмовив.

4. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- ОСОБА_1 є акціонером відповідача (акції у кількості 2 000 шт.); ФДМУ є органом управління корпоративними правами держави у розмірі 73,2784% статутного капіталу відповідача;

- обставини, які стосуються визнання недійсними рішень загальних зборів та наглядової ради досліджувалися у справі №910/21572/21; такі обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню;

- 13.12.2021 відбулися дистанційні позачергові загальні збори відповідача; для участі у зборах зареєструвалися акціонери (представники акціонерів), які сукупно є власниками 99,94226% голосуючих акцій від їх загальної кількості; наглядова рада товариства вирішила обрати ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора та затвердити умови контракту, що укладатиметься з ним;

- позивач стверджує про неповідомлення його про дату проведення загальних зборів, однак його було належно повідомлено про дистанційне проведення позачергових загальних зборів в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, та у спосіб, передбачений наказом ФДМУ від 20.10.2021 №1851;

- позивач не надав доказів того, що ухвалення спірних рішень загальними зборами призвело до порушення його прав чи законних акціонерів як акціонера (учасника) товариства, а посилання на не включення пропозицій інших акціонерів до порядку денного не свідчить про порушення прав саме позивача; позивач не довів впливу оскаржуваних рішень (прийнятих за наявності кворуму) на його права, не вказав в чому саме полягало порушення прав та/або законних інтересів з урахуванням змісту ухвалених рішень та яким чином визнання їх недійсними може захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача;

- ні позивач, ні його представник не були зареєстровані для участі у позачергових загальних зборах, оскільки не подали бюлетені для голосування депозитарній установі; невикористання позивачем свого права на вчинення дій з участі у прийнятті рішень на загальних зборах акціонерів, шляхом реєстрації для голосування і подальшого голосування, у визначеному законом порядку, не порушує прав позивача як акціонера товариства; всі акціонери мали можливість укласти договір з депозитарною установою для участі у зборах;

- члени лічильної комісії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як кандидати в члени наглядової ради є представниками акціонера - ФДМУ і можуть бути замінені у будь який час по бажанню акціонера;

- кількісний склад наглядової ради становить 5 осіб, а отже, кількість незалежних директорів повинна складати 2 особи; як стверджує позивач та не заперечують інші учасники справи, всі обрані загальними зборами члени наглядової ради (5 осіб) є представниками ФДМУ, що не відповідає Закону "Про акціонерні товариства"; загальні збори прийняли рішення, яке порушує положення ст.53 Закону "Про акціонерні товариства", оскільки при обранні членів наглядової ради до неї не включено щонайменше двох незалежних директорів;

- визнання недійсним рішення наглядової ради про обрання членів наглядової ради у складі, який не відповідає вимогам ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства", не є ефективним способом захисту прав позивача; визнання недійсним спірного рішення може завдати шкоди товариству щодо результативності/ефективності його господарської діяльності, втім, не усуне зловживання ФДМУ своєю позицією основного тримача акцій, який має вирішальний вплив на прийняття рішення щодо складу членів наглядової ради; позивачу варто врахувати, що він має реалізовувати право на участь в управлінні товариством шляхом звернення до наглядової ради про скликання нею загальних зборів щодо приведення складу наглядової ради у відповідність до вимог закону (постанова Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №910/21572/21);

- неприведення складу наглядової ради у відповідність до вимог закону, а саме необрання до її складу необхідної кількості незалежних директорів, не є підставою для скасування всіх прийнятих нею рішень; необґрунтованим є довід про те, що незаконний склад наглядової ради не здатний прийняти правомірне рішення; оскаржуючи відповідні рішення наглядової ради, позивачу необхідно доводити, що вони суперечать закону та/або порушують його права та законні інтереси; обов`язковому доведенню підлягає факт зловживання наглядової радою - прийняття рішень в інтересах основного тримача акцій (ключового акціонера) і при цьому не в інтересах міноритарних акціонерів та самого товариства.

5. 08.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

6. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаргу подано з дотриманням вимог статей 287, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

7. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права - ч.2 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державної власності" та ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства":

1) щодо недійсності рішень загальних зборів акціонерів суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №924/641/20 (акціонер має право оскаржувати рішення наглядової ради якщо вони прийняті з порушенням порядку прийняття та меж компетенції, неправомочними членами наглядової ради та за відсутності підстав, визначених статутом та Законом);

2) відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абз.1 ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" про імперативність вимог зазначеної норми щодо гарантій міноритарних акціонерів стосовно складу наглядової ради акціонерних товариств, в яких 50 і більше відсотків акцій належить державі: наглядові ради таких товариств не менш ніж на одну третину мають складатися з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб; ця вимога є обов`язковою, а рішення загальних зборів про обрання наглядової ради, що суперечать вказаним вимогам, підлягають обов`язковому визнанню недійсними, незалежно від інших обставин;

3) відсутній висновок Верховного Суду щодо протиправності всіх рішень наглядової ради акціонерного товариства, прийнятих у незаконному складі за принципом "плодів отруйного дерева"; позивач просив визнати недійсними рішення незаконно обраної наглядової ради про призначення виконавчого органу товариства; враховуючи незаконність складу наглядової ради суд повинен був визнати протиправним також і рішення наглядової ради щодо призначення тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора представника ФДМУ; один акціонер перетворив акціонерне товариство, що має більше ніж 3 200 акціонерів, на унітарне приватне підприємство: спершу обрав наглядову раду виключно зі своїх представників, а потім ця наглядова рада з представників цього акціонера призначила виконавчим органом іншого представника цього ж акціонера; це свавільно порушує права позивача на участь в управлінні товариством; незаконний склад наглядової ради не здатен прийняти правомірне рішення, і ця правова позиція вимагає особливої та окремої оцінки й дослідження Верховним Судом, позаяк цей принцип має бути покладений в основу розгляду всіх аналогічних корпоративних спорів.

8. Скаржник, зокрема, зазначає:

- як Закон "Про акціонерні товариства", так і Закон "Про управління об`єктами державної власності" передбачає обов`язкове обрання до складу наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, незалежних членів наглядової ради; недотримання цих вимог має бути підставою для визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів в частині обрання нових членів наглядової ради (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18);

- до складу лічильної комісії не можуть включатися особи, які входять або є кандидатами до складу органів товариства; особа, яка скликала загальні збори (ФДМУ) обрала одних і тих же осіб і в лічильну комісію, і подала їх кандидатуру до наглядової ради, при цьому свідомо нехтуючи нормативно-правовими актами, які встановлюють абсолютно протилежне;

- суд першої інстанції не розглянув вимогу позивача щодо визнання недійсним рішення наглядової ради, зокрема і в частині визнання недійсним призначення ОСОБА_2 на посаду тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора; ОСОБА_2 зареєстрований і здійснює діяльність як фізична особа-підприємець, окремого схвалення такої підприємницької діяльності наглядовою радою або загальними зборами акціонерів не було; керівник був призначений членами наглядової ради, які в свою чергу були призначені з порушенням вимог Закону;

- рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання (п.67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17); права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (п.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16); позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (п.43 постанови Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №907/167/17);

- суд апеляційної інстанції помилково застосував правову позицію, що рішення загальних зборів акціонерів не повинні визнаватися недійсними повністю та послався на постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16, від 12.03.2019 у справі №904/9495/16; суд повинен був проаналізувати оскаржувані рішення загальних зборів з точки зору порушення ними прав і законних інтересів позивача; суд констатує, що порушення норм матеріального права були і права позивача цим порушено, але єдина причина для відхилення скарги позивача це неефективний спосіб захисту права;

- в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення скаржника про час та місце проведення загальних зборів; останній був протиправно позбавлений можливості взяти участі у зборах, разом з іншими акціонерами позбавлений самого права участі в корпоративному управлінні у різних формах участі у загальних зборах (посилається на постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №922/1393/19, від 27.05.2020 у справі №927/813/19, від 22.01.2020 у справі №915/99/19, постанову пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

9. Враховуючи обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/1993/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

2. Призначити до розгляду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 на 10 січня 2024 року о 14:20 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 25.12.2023.

4. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

7. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/1993/22.

8. Звернути увагу учасників справи та їх представників, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- адвокати нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- якщо касаційна скарга подана до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець