Постанова

від 17.10.2023 по справі 913/176/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 913/176/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.

та за участю представників сторін:

від прокуратури Комісар О.О. (службове посвідчення № 072864 від 01.03.2023);

від позивача не з`явився;

від третьої особи не з`явився;

від відповідача - Гурська А.С. (ордер серії АА № 1359045 від 02.10.2023);

розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №1934 Л/1)

на рішення Господарського суду Луганської області від 24.08.2023 (повний текст складено 29.08.2023), ухвалене у складі судді Ірини Голенко

у справі № 913/176/23

за позовом заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня»,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайммед»</a>,

про визнання недійсним пункту договору та стягнення 254335,08 грн

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайммед»</a> про визнання недійсним п. 3.2 договору № 113 від 31.07.2020, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайммед», в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 254355, 08 грн, а також стягнення отриманих без правової підстави грошових коштів у розмірі 254355, 08 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 24.08.2023 у справі № 913/176/23 у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладені на прокуратуру.

Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся заступник керівника Харківської обласної прокуратури, який просить:

- відкрити апеляційне провадження у справі № 913/176/23;

- рішення Господарського суду Луганської області від 24.08.2023 у справі № 913/176/23 скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі;

- судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодувати на користь прокуратури Харківської області за рахунок відповідача;

- справу розглянути за участю представника Харківської обласної прокуратури.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом не було в повній мірі досліджено обставини справи, не вжито заходів для витребування та дослідження доказів у справі, що призвело до ухвалення незаконного, на думку апелянта, рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023 у справі № 913/176//23 справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 витребувано у Господарського суду Луганської області матеріали справи №913/176/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. № 1934Л) на рішення Господарського суду Луганської області від 24.08.2023 у справі № 913/176/23 до надходження матеріалів справи.

28.09.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Господарського суду Луганської області надійшли матеріали справи № 913/176/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. № 1934Л) на рішення Господарського суду Луганської області від 24.08.2023 у справі № 913/176/23. Призначено справу до розгляду на 17.10.2023 о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

02.10.2023 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та 10.10.2023 на адресу суду від Лисичанської окружної прокуратури Луганської області надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, а саме:

- копію запиту Лисичанської окружної прокуратури Луганської області № 50-1940вих-23 від 01.09.2023,

- копію відповіді ДУО «Політехмед» № 01-19/01-339 від 05.08.2023,

- копію сертифікату відповідності UA.TR.101-68.171-2017 від 25.07.2017,

- копію витягу з додатку до сертифікату відповідності UA.TR.101-68.171-2017 від 25.07.2017,

- копію декларації про відповідність № 2019/1 з додатком,

- копія декларації про відповідність № 1 від 06.04.2020 з додатком.

11.10.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайммед»</a> надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

11.10.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайммед»</a> надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких останній просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора про долучення додаткових доказів з підстав необґрунтованості та порушення строків подання доказів.

Вказані заперечення досліджено колегією суддів та приєднано до матеріалів справи.

11.10.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайммед»</a> надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив рішення Господарського суду Луганської області від 24.08.2023 у справі № 913/176/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області без задоволення.

Вказаний відзив досліджено колегією суддів та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайммед»</a> про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 913/176/23 призначене на 17.10.2023 о 10:30 год. та наступні судові засідання, ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайммед»</a> адвоката Гурської А.С., відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

13.10.2023 на адресу суду від Лисичанської окружної прокуратури Луганської області надійшли письмові пояснення стосовно відзиву на апеляційну скаргу, в яких останній заперечував проти доводів відповідача, просив задовольнити клопотання про долучення додаткових доказів та апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі.

Вказані письмові пояснення досліджено колегією суддів та приєднано до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні прокурор подане клопотання про долучення додаткових доказів підтримав та просив задовольнити, з підстав викладених у клопотанні.

На запитання суду: «Чому докази не були подані до суду першої інстанції?», відповів, що у розпорядженні прокурора їх не було. А судом першої інстанції не ставилось питання про їх витребування та долучення до матеріалів справи.

Також прокурор подану апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, рішення Господарського суду Луганської області від 24.08.2023 у справі № 913/176/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у апеляційній скарзі та письмових поясненнях.

Присутня у судовому засіданні (поза межами приміщення суду) представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити у повному обсязі та рішення Господарського суду Луганської області від 24.08.2023 у справі № 913/176/23 залишити без змін, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету 29.09.2023.

Представник третьої особи 1 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про одержання 09.10.2023.

Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача та третьої особи 1.

Щодо клопотання про долучення додаткових доказів, колегія суддів зазначає таке.

У відповідності до ч. 3статті 269 ГПК Українидокази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормоюГПК Українипокладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника.

Прокурор вказує, що під час підготовки апеляційної скарги, з відкритих даних, що розміщені на веб-порталі закупівель Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-202006-24-000332-a, стало відомо, що у розпорядженні відповідача є документи, наявність яких є обов`язковою вимогою для застосування положень Переліку №224 для звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість. Зокрема, встановлено, що саме у відповідача ТОВ «Прайммед» були наявні документи, що підтверджують відповідність Товару технічному регламенту щодо медичних виробів, затвердженому постановою КМУ від 02.10.2013 № 753, які він надавав у складі тендерної пропозиції замовнику - Комунальному некомерційному підприємству Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня», а саме:

- сертифікат відповідності UA.TR.101-68.171-2017 від 25.07.2017,

- декларація про відповідність товару № 2019/1,

- декларація про відповідність № 1 від 06.04.2020.

Доступ до зазначених документів мали лише два учасника справи відповідач та третя особа, однак останні не подавали такі документи.

Прокурор звертався із запитом про надання документів, що стосуються предмета закупівлі за спірним договором до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня», однак у відповіді було повідомлено, що такі документи залишились на тимчасово окупованій території.

При цьому, судом першої інстанції не ставилось питання про наявність таких доказів, а лише у мотивувальний частині рішення констатовано їх відсутність.

Колегія суддів не приймає доводи прокурора та акцентує, що у відповідності достатті 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Зазначені норми свідчать, що саме учасник судового процесу має займати активну позицію у висловленні та доведенні відповідними доказами своїх доводів та заперечень по суті спору. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Останній не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначенихстаттею 269 ГПК Українипідстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті124, 129 Конституції України, статей 7,13 ГПК Україниосновними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4статті 13 ГПК України).

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №913/479/18.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу прокурора на те, що статтею 81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. 2 та 3 статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Судом першої інстанції були створені всі належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, однак прокурор під час підготовчого провадження у справі № 913/176/23 та навіть під час розгляду справи по суті, не звертався до суду з клопотанням про витребування доказів, забезпечення доказів тощо, а лише після винесення рішення у справі почав збирати такі докази, що підтверджується запитом від 01.09.2023.

Прокурор не навів апеляційному господарському суду обставин, що перешкоджали йому зробити це у суді першої інстанції.

А отже, у разі відсутності доказів неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції, апеляційний суд залишає такі докази поза увагою та не приймає їх до розгляду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку провідхилення клопотання прокурора про долучення додаткових доказів.

У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом, 24.06.2020 Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» (далі третя особа, покупець) на веб-порталі публічних закупівель Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-06-24-000332-a розмістило оголошення № UA-2020-06-24-000332-a про намір здійснити закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:33160000-9: Устаткування для операційних блоків (НК 024:2019: 44715 Гнучкий волоконно-оптичний назофаринголарингоскоп) очікуваною вартістю 3897403 грн 00 коп. та розмістило тендерну документацію з вимогами до учасників предмету закупівлі.

У відкритих торгах взяли участь 2 учасники, які надали наступні тендерні пропозиції:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайммед»</a> з остаточною ціновою пропозицією 3887999 грн 08 коп. з ПДВ;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмедконтракт» з остаточною ціновою пропозицією 3896998 грн 85 коп. з ПДВ.

За результатом проведення торгів переможцем вказаних торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайммед»</a> (далі відповідач, постачальник).

Уповноважена особа протоколом щодо прийняття рішення від 15.07.2020 прийняла рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів «№ UA-2020-06-24-000332-a» - Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайммед».

31.07.2020 між Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайммед» укладено договір № 113, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язався у 2020 році поставити покупцеві код ДК 021:2015:33160000-9: Устаткування для операційних блоків (44715 Гнучкий волоконно-оптичний назофаринголарингоскоп), зазначений в специфікації, що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною, а покупець прийняти і оплатити такі товари (далі - договір).

Відповідно до п. 2.2 договору товар повинен бути належним чином зареєстрований в Україні та мати сертифікат відповідності та декларацію про відповідність, що підтверджує можливість введення в обіг та/або експлуатацію (застосування) медичного виробу за результатами проходження процедури оцінки відповідності згідно вимог технічного регламенту.

Згідно із п. 3.2 договору ціна цього договору становить 3887999 грн 08 коп. з ПДВ 7% - 254355 грн 08 коп.

У п. 4.3 договору передбачено, що покупець здійснює попередню оплату у розмірі 100% від ціни договору не пізніше 5 банківських днів з дня надходження фінансування на розрахунковий рахунок замовника, на строк не більше 3 місяців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті.

Датою поставки є дата передачі товару покупцю, зазначена у товаросупровідних документах (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору місце поставки товару: постачальник забезпечує поставку товару на умовах поставки DDP Лисичанськ (Інкотермс-2010) за адресою: 93118, Луганська область, м. Лисичанськ, квартал 40 років Перемоги, 12а.

Згідно із п. 10.1 договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2020 або до повного виконання сторонами взятих зобов`язань.

Сторони підписали та скріпили печатками підприємств договір № 113 від 31.07.2020.

31.07.2020 між Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайммед» складено та підписано Специфікацію до договору № 113 від 31.07.2020, відповідно до якої предметом поставки є: код ДК 021:2015:33160000-9: Устаткування для операційних блоків (44715 Гнучкий волоконно-оптичний назофаринголарингоскоп) (найменування товару згідно тендерної документації) або система та інструменти ендоскопічні для діагностики та хірургічних втручань в урології, гінекології, нейрохірургії, отоларингології, ортопедії, загальній терапії (найменування згідно свідоцтва про державну реєстрацію МОЗ України або декларації про відповідність або торгівельне найменування товару) загальною вартістю 3887999 грн 08 коп. з ПДВ 7% - 254355 грн 08 коп.

06.08.2020 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 113 від 31.07.2020, якою змінили банківські реквізити постачальника.

Оплата за спірним договором здійснена у повному обсязі відповідно до транзакції № 177351221 від 12.08.2020 шляхом перерахування з розрахункового рахунку№ 344331001151045218, що належить третій особі, на розрахунковий рахунок№ 355379107000707374, що належить відповідачу, 100 % оплата за товар, в т. ч. ПДВ у розмірі 254355 грн 08 коп. (інформація з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів за посиланням https://www.007.org.ua/search).

12.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайммед»</a> зареєструвало податкову накладну № 2 на загальну суму 3887999 грн 08 коп. з ПДВ у розмірі 7% - 254355 грн 08 коп.

Товар за договором був поставлений на підставі накладної №26102020-01 від 26.10.2020, що підтверджується інформацією з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів за посиланням:

https://spending.gov.ua/new/disposers/04542985/agreements/1783104189/act/1816087858).

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-06-24-000332-a від 05.11.2020, який оприлюднений на офіційному веб-порталі публічних закупівель Prozorro, сума оплати за договором про закупівлю становить 3887999 грн 08 коп. (в тому числі ПДВ 254355 грн 08 коп.), джерело фінансування закупівлі місцевий бюджет.

З листа Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» від 29.03.2023 № 95 вбачається, що договір був виконаний обома сторонами, претензії до постачальника під час або після поставки товару відсутні, проте відсутні первинні документи, оскільки залишились на тимчасово окупованій території.

Прокурор звертаючись до суду вказує, що при укладанні Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайммед» договору № 113 від 31.07.2020 у п. 3.2 в період дії карантину через COVID-19 було безпідставно включено до загальної суми товару (гнучкий волокно-оптичний назофаринголарингоскоп) податок на додану вартість, що є порушенням п. п. 71, 72 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки операції з постачання на митній території України товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби у період проведення закупівлі та укладення договору звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

У зв`язку з чим, враховуючи невідповідність п. 3.2 договору № 113 від 31.07.2020 вимогам п.71, 72 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, вважає, що наявні підстави для визнання його недійсним в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 254355 грн 08 коп. та застосування наслідків недійсності шляхом стягнення отриманих без правової підстави грошових коштів у розмірі 254355 грн 08 коп.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Луганської області від 24.08.2023 у справі № 913/176/23 у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладені на прокуратуру.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що прокурор не надав суду доказів, які б підтверджували той факт, що п. 3.2 договору №113 від 31.07.2020 суперечить нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасника спірного правочину; порушення форми правочину, встановленої законом; не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.

З огляду на висновок суду про недоведеність прокурором невідповідність оспорюваного договору вимогам закону та відмову у задоволенні цієї вимоги, суд зауважив, що вимога про стягнення отриманих без достатньої правової підстави грошових коштів є похідною та, відповідно, також не підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку підставам представництва інтересів держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з ч. 3, 4 статті 53 ГПК України У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 174цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Луганська обласна державна адміністрація обласна військова адміністрація є засновником лікарні, затверджує обласний бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету.

Використання коштів обласного бюджету становить суспільний інтерес. Завданням місцевого органу виконавчої влади є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Прокурор звернувся до Луганської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації з листом № 50-439вих-23 від 29.03.2023, в якому виклав обставини порушення інтересів держави щодо незаконного включення сторонами договору до загальної суми товару (гнучкий волокно-оптичний назофаринголарингоскоп) податку на додану вартість, повідомив про невжиття Луганською обласною державною адміністрацією обласною військовою адміністрацією та КНП ЛОР «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» заходів щодо усунення зазначених порушень.

Однак, навіть після виявлення порушення, позивачем не вжито заходів, спрямованих на їх усунення.

Позов до суду прокурором подано після направлення повідомлення позивачу в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» про намір органу прокуратури звернутися до господарського суду в її інтересах.

Таким чином, у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов`язок, передбачений статтею 53 ГПК України та положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

У відповідності до ч. 1 статті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2статті 16 ЦК Українивизнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбаченістаттею 215 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Статтею 217 ЦК Українипередбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Разом з цим, у застосуванні наведених положень статейЦК Українислід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (правовий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16).

Згідно зі статтею 203 ЦК Українивстановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 статті 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1статті 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 180ГК Українидеталізовано істотні умови господарського договору.

Так, за приписами ч. 1, 3 цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5статті 180 ГК України).

Відповідно достатті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

У пп.14.1.178 п. 14.1 статті 14 ПК Українивизначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до нормрозділу V цього Кодексу.

За змістом підпунктів «а» і «б» п.185.1 статті 185 ПК Україниоб`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 ПК України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Колегія суддів акцентує, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що ціна договору визначається, виходячи з її договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, які регулюються ПК України, та не залежать від волі сторін договору.

Судом встановлено, що специфікацію до договору № 113 від 31.07.2020 визначено предмет поставки, а саме: код ДК 021:2015:33160000-9: Устаткування для операційних блоків (44715 Гнучкий волоконно-оптичний назофаринголарингоскоп) (найменування товару згідно тендерної документації) або система та інструменти ендоскопічні для діагностики та хірургічних втручань в урології, гінекології, нейрохірургії, отоларингології, ортопедії, загальній терапії (найменування згідно свідоцтва про державну реєстрацію МОЗ України або декларації про відповідність або торгівельне найменування товару) загальною вартістю 3887999 грн 08 коп. з ПДВ 7% - 254355 грн 08 коп.

У відповідності до п. 71, 72 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції чинній на момент укладання договору та здійснення закупівлі за ним) передбачено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 цього підрозділу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, що здійснені громадськими об`єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об`єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 затверджено Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита (далі Перелік № 224).

Відповідно до Переліку № 224 у підрозділі «Лабораторне обладнання» наявне наступне обладнання: під кодом згідно УКТЗЕД 9018 90 20 00 «Відеобронхоскоп», яке звільнене від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно із визначенням, наведеним у Національному класифікаторі медичних виробів НК 024:2019, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.02.2019 № 159, під номером 44715 гнучкий волоконно-оптичний назофаринголарингоскоп це ендоскоп з гнучкою частиною, що вводять, призначений для візуального обстеження та лікування структур всередині носових ходів, охоплюючи свищеві отвори, фарингальний кінець слухової трубки, гортань і голосові зв`язки. Вводять через ніздрю і зазвичай забезпечує оператору високу маневреність (гнучкість дистального кінця) для кращого спостереження під час назофаринголарингоскопії. Анатомічні зображення передають користувачеві по оптоволокну. Це виріб багаторазового використання. Під номером 17662 гнучкий відеобронхоскоп це ендоскоп із гнучкою ввідною частиною для ендоскопічних процедур на дихальних шляхах і трахеобронхіальному дереві (тобто бронхоскопії). Його вводять крізь ніс або рот під час проведення бронхоскопії. Відеосистема з чипом пристрою із зарядовим зв`язком (CCD) на дистальному кінці пересилає анатомічні зображення користувачеві та відображає їх на моніторі. Бронхоскоп зазвичай застосовують для діагностування бронхолегеневих інфекцій, пневмонії або раку легенів, а також для візуального обстеження легенів та взяття зразків тканин для біопсії і проб секрету. Виріб багаторазового застосування.

Відповідно до Примітки 1 Переліку № 224 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та констатує, що медичне обладнання, яке було поставлене за спірним договором, є різновидом ендоскопу, що має спільне призначення діагностування, лікування захворювань дихальних шляхів, має однаковий спосіб використання, та включене до Переліку № 224.

Разом з тим, згідно із Приміткою 3 Переліку № 224 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для віднесення товарів, зазначених у розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:

- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753, Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. №, Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755, Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761; або

- подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Тобто, постановою Кабінету Міністрів України № 224 визначено, що лише за умови наявності декларації про відповідність та нанесення на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів операції з постачання товарів медичного призначення звільняються від оподаткування на додану вартість.

Правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності визначає Закон України«Про технічні регламенти та оцінку відповідності».

Відповідно до статті 2 Закону України«Про технічні регламенти та оцінку відповідності» встановлено, щоцей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з розробленням та прийняттям технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, їх застосуванням стосовно продукції, яка вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а у випадках, визначених частиною другоюстатті 11 цього Закону, - перебуває в експлуатації в Україні, а також здійсненням добровільної оцінки відповідності.

Технічними регламентами та процедурами оцінки відповідності, застосування яких передбачене технічними регламентами, можуть бути встановлені особливості регулювання відносин, на які поширюється дія цього Закону.

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності;

- підтвердження відповідності - видача документа про відповідність, яка ґрунтується на прийнятому після критичного огляду рішенні про те, що виконання заданих вимог було доведене;

- технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов`язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні адміністративні положення, додержання яких є обов`язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва.

Відповідно до статті 3 Закону України«Про технічні регламенти та оцінку відповідності»визначено, що законодавство про технічні регламенти та оцінку відповідності складається з цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері.

Згідно з ч. 1 статті 11 Закону України«Про технічні регламенти та оцінку відповідності»продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12цього Закону та у відповідних технічних регламентах.

За приписами ч. 3 статті 11 Закону України«Про технічні регламенти та оцінку відповідності»відповідність продукції вимогам технічних регламентів може бути забезпечена шляхом застосування національних стандартів та/або інших технічних специфікацій, посилання на які містяться у відповідних технічних регламентах. У технічному регламенті зазначається, чи відповідність продукції таким національним стандартам та/або іншим технічним специфікаціям є єдиним способом, чи одним із способів задоволення вимог цього технічного регламенту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753було затверджено Технічний регламент щодо медичних виробів (далі -Технічний регламент).

Дія цього Технічного регламенту поширюється на медичні вироби та допоміжні засоби до них (далімедичні вироби). Для цілей цього Технічного регламенту допоміжні засоби розглядаються як медичні вироби (п. 1 Технічного регламенту).

Відповідно до ч. 1 статті 41 Закону України«Про технічні регламенти та оцінку відповідності»призначені органи повинні проводити оцінки відповідності згідно з процедурами оцінки відповідності, визначеними у відповідних технічних регламентах.

Згідно з п. 41 Технічного регламенту орган з оцінки відповідності інформує Держлікслужбу про всі видані, змінені, доповнені, тимчасово припинені, відкликані або відхилені сертифікати відповідності та інші відповідні органи з оцінки відповідності про тимчасово припинені, відкликані або відхилені сертифікати відповідності та на їх запит - про видані сертифікати відповідності і про відмову в їх видачі, а також надає іншу інформацію.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем декларації про відповідність, та нанесення на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи знаку відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними, зокрема, у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та акцентує, що встановлення обставин щодо недотримання передбачених Постановою№ 224 умов для віднесення поставленого за договором товару до товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування на додану вартість, виключає таке звільнення, у зв`язку з чим відсутнє порушення відповідачем вимог п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК Україниі Постанови № 224 у частині включення суми ПДВ до вартості товару, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для визнання п.3.2 договору №113 від 31.07.2020 недійсним.

Аналогічний правовий висновок зазначений Верховним Судом у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20 та Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2023 у справі № 913/151/22.

Принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає, зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом верховенства права.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «L. та V. проти Австрії», «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Худякова проти Російської федерації», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства», «Устименко проти України», «Мінак та інші проти України» тощо. Правова визначеність, є комплексним поняттям. Елементи, через які розкривається зміст принципу правової визначеності, мають забезпечити правовий режим стабільності та безпеки функціонування держави і суспільства, які потребують захищеності правового статусу, правових відносин і наслідків правозастосування. Так, складовими принципу правової визначеності є: непорушність гарантованих прав та свобод людини; якість законодавства, високий рівень законодавчої техніки, однозначність, точність формулювань правових норм; передбачуваність законодавчих змін; єдність та стабільність судової практики; стабільність судових рішень, які набули законної сили.

Згідно з практикою ЄСПЛ, національне законодавство має бути передбачуваним, тобто, визначати достатньо чіткі положення, аби дати достеменну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб.

Колегія суддів зазначає, що у тендерній документації була передбачена поставка товару з урахуванням ПДВ у розмірі 254335, 08 грн. Договором №113 від 31.07.2020 також було передбачено включення до ціни товару розміру ПДВ (254335, 08 грн). Загальний розмір нарахованого податку відповідає сумі, погодженій сторонами у специфікації до договору. Заперечень сторін щодо включення до ціни товару ПДВ матеріали справи не містять.

Крім того, у матеріалах справи міститься податкова накладна №2 від 12.08.2020, виписана відповідачем, відповідно до якої ПДВ у розмірі 254335, 08 грн включено до вартості товару, та, відповідно останнім перераховано зазначену суму до Державного бюджету України.

Задоволення позову щодо стягнення з відповідача 254335, 08 грн розміру ПДВ фактично призведе до покладення на нього, як товариства-продавця, обов`язку повернути спірну суму ПДВ з власних коштів, чим буде порушено один з основних принципів господарювання, закріплених устатті 6 ГК України, що полягає у забезпеченні рівного захисту державою усіх суб`єктів господарювання та покладення на нього надмірного тягаря.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позов заступникакерівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації про визнання недійсним п. 3.2. договору № 113 від 31.07.2020 задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення отриманих без правової підстави грошових коштів у розмірі 254355, 08 грн, колегія зазначає, що вказана вимога є похідною.

У відповідності до ч. 1 статті 173 ГПК Українипередбачено, що похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Враховуючи, що у задоволенні позову про визнання недійсним п. 3.2. договору № 113 від 31.07.2020 відмовлено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога прокурора про стягнення отриманих без правової підстави грошових коштів у розмірі 254355, 08 грн задоволенню також не підлягає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи прокурора про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи прокурора не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення Господарського суду Луганської області від 24.08.2023 у справі № 913/176/23 слід залишити без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №1934 Л/1) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 24.08.2023 у справі № 913/176/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбаченістаттями 286-289 ГПК України.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 17.10.2023 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 18.10.2023.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін