Постанова

від 10.10.2023 по справі 905/163/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 905/163/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.,

за участі секретаря судового засідання Дзюби А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих" (вх. №1493Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 04.07.2023 (рішення ухвалено суддею Курило Г.Є. в приміщенні Господарського суду Донецької області 04.07.2023 о 13:21 год., повний текст складено 10.07.2023) у справі №905/163/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карней", м. Київ

до відповідача Підприємства об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих", м. Краматорськ

про стягнення 396971,75 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/163/22 (суддя Курило Г.Є.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карней" до Підприємства об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих" про стягнення 396971,75 грн. задоволено; стягнуто з Підприємства об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих" на користь ТОВ "Карней" заборгованість в розмірі 378946,54 грн, пеню в розмірі 15365,03 грн, 3% річних в розмірі 2660,18 грн, судовий збір в розмірі 5954,58 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Підприємство об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/163/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карней" до Підприємства об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих" про стягнення заборгованості, пені та 3 % річних і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні в повному обсязі.

Також, відповідач просить визнати поважними причини неподання ним доказів до суду першої інстанції, а саме: банківські виписки відповідача з АТ "Ощадбанк" за період з 04.02.2021 по 29.10.2021 та платіжні доручення з АТ "ПУМБ" за період з 26.02.2021 по 29.10.2021, а саме: платіжне доручення №68 від 26.02.2021 на суму 30000,00 грн., платіжне доручення №69 від 26.02.2021 на суму 16065,00 грн., платіжне доручення № 75 від 26.03.2021 на суму 9715,00 грн., платіжне доручення №77 від 30.03.2021 на суму 15000,00 грн., платіжне доручення №82 від 23.04.2021 на суму 30000,00 грн., платіжне доручення №93 від 19.05.2021 на суму 37560,02 грн., платіжне доручення №96 від 20.05.2021 на суму 43000,00 грн., платіжне доручення №97 від 21.05.2021 на суму 40000,00 грн. та прийняти їх до розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки суду першої інстанції щодо існування заборгованості перед позивачем за договором станом на дату поставки товару за видатковими накладними №97, 98, 104, 137 є безпідставними з огляду на таке.

В матеріалах справи міститься акт звірки, відповідно до якого позивачем за період з 05.01.2021 по 03.02.2021 поставлено товар за договором на суму 359073,32 грн., а відповідачем здійснено оплату в сумі 373946,41 грн., тобто на 14873,09 грн. більше ніж вартість поставленого у вказаний період товару.

В той же час, в даному акті в рядку «сальдо за попередніми актами звірки» зазначено заборгованість відповідача в сумі 197419,29 грн. З огляду на те, що акт звірки складено за період 01.01.2021-04.02.2021, заборгованість в сумі 197419,29 грн. зазначена сторонами як «сальдо за попередніми актами звірки» визначена станом на 01.01.2021, тобто до дати укладання договору поставки №0401-21/4 від 04.01.2021, а тому позивач не мав права зараховувати платежі, здійснені відповідачем з 04.01.2021 в рахунок погашення заборгованості за іншим договором.

Зважаючи на те, що згідно наданого позивачем акту звірки відповідач в період з 04.01.2021 по 03.02.2021 здійснив оплату на всю суму поставленого в цей період товару, тому станом на 03.02.2021 відсутня заборгованість за договором, що спростовує твердження позивача про те, що здійснені відповідачем оплати за поставлений товар за видатковими накладними №97, 98 від 07.05.2021 та №104 від 21.05.2021 розподілялись позивачем в порядку, визначеному п. 4.5 договору на погашення заборгованості за договором за принципом календарної черговості виникнення заборгованості.

Також, відповідач зазначає, що не визнає поставку за накладною №137 від 15.06.2021 на суму 54454,01 грн. На думку відповідача, суд першої інстанції, встановивши відсутність у позивача оригіналів документів, що підтверджують факт поставки відповідачу товару (видаткової накладної №137 від 15.06.2021, довіреності №34 від 15.06.2021 та товарно-транспортної накладної №Р137 від 15.06.2021) в порушення пунктів 3.2, 3.3 договору та ст. 77 ГПК України визнав встановленим факт отримання відповідачем товару за видатковою накладною лише на підставі пояснень позивача та декларації з податку на додану вартість відповідача за червень 2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих" на рішення Господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/163/22. повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 22.08.2023.

08.08.2023 від ТОВ "Карней" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2023 у зв`язку з відпусткою судді Фоміної В.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В., суддя Шевель О.В.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2023 у зв`язку з відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

Згідно з положеннями ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 розгляд справи відкладено на 26.09.2023.

04.09.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів.

12.09.2023 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 розгляд справи відкладено на 10.10.2023.

У судовому засіданні 10.10.2023 представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, а також підтримав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, наданих разом з апеляційною скаргою. Клопотання від 04.09.2023 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів просив залишити без розгляду.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги та клопотань про долучення до матеріалів справи додаткових доказів заперечував.

Розглянувши клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи нових доказів, а саме: банківських виписок відповідача з АТ "Ощадбанк" за період з 04.02.2021 по 29.10.2021 та платіжних доручень з АТ "ПУМБ" за період з 26.02.2021 по 29.10.2021, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В обґрунтування обставин неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції відповідач посилався на те, що з 24.02.2022 з метою відсічі збройної агресії та захисту суверенітету держави військовим керівництвом країни було заблоковано доступ відповідача до власного приміщення, розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Адміністративна, буд. 2, в якому знаходилась техніка та документи відповідача. В подальшому, внаслідок ракетного обстрілу, приміщення було зруйновано, а документи та оргтехніка частково знищені.

Вказані обставини, за твердженням відповідача, стали об`єктивною підставою неможливості вчасного подання до суду першої інстанції доказів на підтвердження здійснених оплат за договором за період з 05.01.2021 по 29.10.2021.

Водночас, колегія суддів вважає такі доводи не обґрунтованими, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 28.06.2023 відповідач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про розгляд справи в режимі відеоконференції та долучення документів, в якому, зокрема, просив долучити до матеріалів справи матеріали службового розслідування, яке проведено 11.04.2023 та уточнений податковий розрахунок. У судовому засіданні представник та керівник відповідача заявили клопотання про поновлення строків на долучення доказів до матеріалів справи.

Суд першої інстанції, розглянувши, зокрема, вказане клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів по справі та долучення їх до матеріалів справи, визнав його таким, що підлягає задоволенню, причини пропуску процесуальних строків для їх подання поважними та долучив відповідні докази до матеріалів справи.

При цьому відповідачем не доведено, що він не мав можливості надати до суду першої інстанції, принаймні 28.06.2023 разом з вищенаведеним клопотанням про долучення доказів, подані вже до апеляційної інстанції банківські виписки з АТ "Ощадбанк" за період з 04.02.2021 по 29.10.2021 та платіжні доручення з АТ "ПУМБ" за період з 26.02.2021 по 29.10.2021.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що надані відповідачем докази фактично повторюють наявні в матеріалах справи докази оплати за договором за період з 04.02.2021 по 29.10.2021, які надавались позивачем та відповідачем у ході розгляду справи.

Отже, колегія суддів відповідно до положень ст. 269 ГПК України не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, з огляду на те, що вказані докази не були предметом дослідження суду першої інстанції при прийняття оскаржуваного рішення, а заявником не доведено поважності причин їх не подання.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

04.01.2021 між ТОВ «Карней» (продавець) та Підприємством об`єднання громадян «Краматорський УПП» УТОС (покупець) укладено договір поставки № 0401-21/4 (далі- договір), за умовами якого продавець зобов`язується продати та передати у власність покупця картонно-паперову продукцію в асортименті, в подальшому іменована - товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату, на умовах цього договору. Одиниця виміру, кількість, асортимент ціна кожної партії товару вказуються в специфікації та/або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору та підписуються сторонами (п. 1.1 договору). Право власності на товар переходить до покупця з моменту фактичної передачі товару покупцю на умовах, які зазначаються в розділі 3 даного договору (п. 1.2 договору).

Товар постачається покупцеві на умовах і в строки, які узгоджуються сторонами додатково перед кожною поставкою, на підставі замовлення покупця та відповідно до можливостей продавця, але не менше як через 7 (сім) календарних днів після передоплати за товар (п .3.1 договору).

Продавець надає покупцю необхідні документи (накладні на товар та інші супровідні документи). Підтвердженням передачі товару від продавця до покупця є підпис представника покупця на товарно-транспортній накладній та надання продавцю довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, надалі - ТМЦ (п. 3.2 договору).

Право власності на товар переходить до покупця в момент його отримання за підписаними сторонами видатковими накладними (п. 3.3 договору).

При замовленні товару, сторони узгоджують істотні умови поставки та визначають один з наступних порядків оплати товару: передплата, оплата за фактом доставки товару, відтермінування платежу (п. 4.2 договору).

Всі істотні умови оплати за товар зазначаються в додаткових угодах та в рахунках-фактурах щодо кожної окремої поставки товару (п. 4.3 договору).

У випадках несплати покупцем вартості поставленого товару відповідно до умов цього договору продавець має право припинити подальшу поставку товару до повного розрахунку покупцем. При цьому покупець зобов`язується сплатити вартість поставленого товару. Терміни наступних поставок товару узгоджуються сторонами додатково, в залежності від виконання покупцем грошових зобов`язань щодо оплати товару та можливостей продавця виконати наступні поставки товару (п. 4.6 договору).

Загальна вартість договору складає загальну вартість всіх поставок товару, які будуть здійснені за договором, згідно підписаних видаткових накладних (п. 4.7 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріпленням печатками і діє до 31 грудня 2021 року включно. У випадку якщо у сторін на момент закінчення терміну дії договору залишаються невиконаними договірні зобов`язання та незадоволені законні вимоги, дія договору продовжується до повного виконання таких зобов`язань (п. 5.1 договору).

За порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує завдані нею збитки в повному обсязі і порядку, передбаченому чинним законодавством України і умовами цього договору (п. 6.1 договору).

Вся кореспонденція між сторонами, яка здійснюється засобами електронного зв`язку, а направляється покупцем з електронної адреси 0626412046u@gmail.com вважається спрямованою постачальникові від імені покупця, і, відповідно, кореспонденція, спрямована постачальником з sales_karney@ukr.net, karney-sumy@ukr.net, вважається відправленою покупцеві від імені постачальника, внаслідок чого, має юридичну силу і може використовуватися при вирішенні спорів відповідно до цього договору (п. 9.10 договору).

Даний договір підписано та скріплено печатками сторін.

01.04.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу №0401-21/4 від 04.01.2021 у зв`язку зі зміною банківських реквізитів.

У січні 2022 позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Підприємства об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих" на свою користь 378946,54 грн. боргу, 15365,03 грн. пені, 2660,18 грн. 3% річних, судові витрати пов`язані з розглядом справи: 5954,58 грн. судового збору та 20000,00 витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на виконання умов договору продавець постачав товар, покупець приймав товар та здійснював його оплату, проте несплаченим залишилась поставка товару за накладними: №97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн., №98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн., №104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн., №137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн.

Оскільки в рахунках на товар не було визначено строки оплати, позивачем покупцю 30.09.2021 було направлено претензію - вимогу на суму 403946,54 грн. про проведення оплати отриманого товару в 7 денний термін з дня отримання цієї вимоги. Вимога покупцем була отримана 06.10.2021, таким чином покупець повинен був сплатити 403946,54 грн. по 13.10.2021 включно. Покупець частково виконав вимогу про оплату товару, сплативши: 28.09.2021 - 5000,00 грн., 13.10.2021 - 5000,00 грн., 19.10.2021 - 5000,00 грн., 25.10.2021-5000,00 грн., 29.10.2021- 5000,00 грн.

Також покупцем на адресу продавця надіслано лист №13/5-21 від 13.10.2021, в якому покупець повідомив, що гарантує оплату зобов`язань в сумі 400000,00 грн., яка буде проводитись частинами до червня 2022.

Проте, позивач з такими умовами оплати не погодився, беручи до уваги те, що відповідач запропонований графік платежів вже не виконав, до кінця жовтня 2021року 30000,00 грн. заборгованості не сплатив, а тому звернуся до Господарського суду Донецької області в даною позовною заявою.

До позовною заяви ТОВ «Карней» додано: оборотно-сальдові відомості ТОВ «Карней» по рахунку: 361 замовлення; контрагенти: ПОГ "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих" за 04.02.21-31.03.21, а також за 01.04.2021-12.11.20214; копії: акту звірки розрахунків за період з 01.01.2021 - 04.02.2021, який підписано представниками сторін та скріплено печатками; заявки відповідача від 23.04.2021 про потребу в папері та картоні на травень 2021; видаткової накладної №97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн., довіреності №27 від 07.05.2021, товарно-транспортної накладної №РН від 07.05.2021, рахунку на оплату №21 від 06.05.2021 на суму 82729,66 грн.; видаткової накладної №Р98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн., довіреності №28 від 07.05.2021, товарно-транспортної накладної №98 від 07.05.2021, рахунку на оплату №22 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн.; видаткової накладної №104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн., товарно-транспортної накладної №Р104 від 21.05.2021, рахунку на оплату №25 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн., видаткової накладної №137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн, довіреності №34 від 15.06.2021, товарно-транспортної накладної №Р137 від 15.06.2021, рахунку на оплату №37 від 15.06.2021. Також додана претензія-вимога від 14.09.2021 на суму 403946,54 грн. з доказами її направлення відповідачу та лист ПОГ "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих" від 13.10.2021 щодо гарантії оплати зобов`язань на суму 400000,00 грн.

В свою чергу відповідач у відзиві на позов погоджується з тим, що позивачем були здійснені поставки товару за вказаним вище договором за такими накладними: №97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн., №98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн., №104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн.

При цьому за поставку товару за накладними №97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн., №98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн., як стверджує відповідач, він повістю розрахувався. По накладній №104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн. відповідачем здійснено частковий розрахунок на загальну суму 38683,04 грн.; залишок по сплаті складає 155000,00 грн.

Поставку товару за накладною №137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн. відповідач не визнає та вважає її недоведеною. Звертає також увагу, що у копії спірної накладної відсутня печатка підприємства та відомості про особу, яка прийняла товар; копія довіреності №34 від 15.06.2021 відрізняється від довіреностей за іншими поставками; існують розбіжності у масі товару, що передавався (у вказаній довіреності зазначено, що маса товару - 2000 кг, а в товарно - транспортній накладній зазначена маса товару - 1979 кг); підпис директора підприємства в довіреності відрізняється від реального підпису директора; підписи осіб, які нібито прийняли спірний товар у видатковій накладній та товарно-транспортній накладній також відрізняються. За відсутністю у вказаних вище документах відомостей про осіб, які приймали спірний товар не можливо встановити чи передавався спірний товар відповідачу.

Враховуючи викладене, відповідач просив суд першої інстанції витребувати у позивача оригінали документів: видаткової накладної №137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн., товарно - транспортної накладної №Р-137 від 15.06.2021, довіреність №34 від 15.06.2021. Вказані документи за твердженням відповідача зберігаються у позивача, оскільки на копіях документів містяться відомості директора підприємства, в яких останній зазначає, що посвідчив їх з оригіналів документів.

Позивач заперечуючи проти доводів відповідача зазначав, що сторонами погоджено, що будь-який платіж, що отриманий постачальником від покупця, спрямовується в першу чергу на погашення існуючої заборгованості за цим договором, незалежно від змісту призначення платежу. Таким чином всі платежі відповідача зараховувались в першу чергу на оплату раніше поставленого товару. З акту звірки, який надано до позову вбачається, що сторони підтвердили станом на 04.02.2021 наявність заборгованості на користь позивача в сумі 182546,20 грн.

Також, в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем надано копії документів по господарським операціям за період з 04.02.2021 по 29.10.2021, які на його думку, мають підтверджувати заборгованість відповідача на користь позивача в сумі 378946,54 грн. станом на дату звернення до суду.

Стосовно поставки товару за накладною №137 від 15.06.2021 року, позивач зазначав, що оригінал цієї накладної та довіреності залишився у відповідача. За твердженням позивача включення відповідачем до Декларації з податку на додану вартість за червень 2021 податкового кредиту за податковою накладною від 15.06.2021 року, має підтверджуватися отримання товару.

У зв`язку з чим, позивач просив суд витребувати у Краматорської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Донецькій області копію Декларації з податку на додану вартість за червень 2021 з додатком 1, яка була подана відповідачем.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.01.2023, зокрема, запропоновано сторонам провести звірку заборгованості за договором поставки №0401-21/4 від 04.01.2021; акт підписати обом сторонам та подати суду у строк до 14.02.2023; всі заперечення викласти письмово з посиланням на докази; проведення звірки покладено на позивача, зобов`язавши відповідача забезпечити належне проведення взаємозвірки розрахунків.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.02.2023 у задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів документів відмовлено; клопотання позивача про витребування у Краматорської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Донецькій області копії декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року з додатком 1, яка була подана Підприємством об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих" задоволено.

23.05.2023 ГУ ДПС у Донецькій області на виконання вимог ухвали надало копію податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2021.

28.06.2023 відповідач надав уточнюючий розрахунок зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (звітній період, що уточнюється 6 місяць 2021).

Суд першої інстанції на підставі наданих позивачем доказів, а саме видаткових накладних, що підтверджують поставку товару в рамках договору від 04.01.2021 № 0401-21/4 за період з 04.02.2021 по 15.06.2021, а також платіжних доручень за період з 04.02.2021 по 29.10.2021, враховуючи зміст п.4.5 договору, дійшов висновку, що не оплаченими залишились поставки за видатковими накладними № 97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн (частково оплачена), № 98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн, № 104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн, № 137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн.

Щодо непогодження відповідача з поставкою товару за видатковою накладною №137 від 15.06.2021 суд зазначив, що у нього не було можливості оглянути оригінал видаткової накладної №137 від 15.06.2021, товарно-транспортної накладної № Р137 від 15.06.2021, довіреності №34 від 15.06.2021, оскільки позивач стверджує, що ці оригінали знаходяться у відповідача. Водночас судом прийнято до уваги, що наявність в матеріалах справи копій первинних документів: видаткової накладної № 137 від 15.06.2021 та товарно-транспортної накладної Р137 від 15.06.2021 на поставку товару підтверджує факт передачі позивачем товару та факт його одержання відповідачем. Крім того, у податковій декларації з податку на додану вартість відповідача за червень 2021 року відображена вартість операції з придбання товару від позивача на суму 42878,34 грн (без ПДВ) та суму ПДВ 8575,67 грн, що відповідає вартості товару, зазначеного в видатковій накладній №137 від 15.06.2021.

Отже, факт відображення в податковій декларації з податку на додану вартість відповідачем постачання товару за видатковою накладною №137 від 15.06.2021, електронне листування сторін 15.06.2021, а також зміст листа №13/5-21 від 13.10.2021 відповідача, в якому останній визнав наявність заборгованості в сумі 400000,00 грн, яка включає зокрема заборгованість за спірною видатковою накладною, а згодом заявляє в обґрунтування своїх заперечень про неотримання товару, за висновком суду першої інстанції, суперечить попередній поведінці відповідача. А тому, суд першої інстанції при розгляді даної справи, з урахуванням доказів, які подані сторонами, дійшов висновку, що позивачем надано більш вірогідні докази на противагу доводам відповідача, та доведено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання з поставки товару, обумовленої договором № 0401-21/4 від 04.01.2021, в тому числі поставку за видатковою накладною №137 від 15.06.2021.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що не оплаченими залишились поставки за видатковими накладними № 97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн, № 98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн, № 104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн, № 137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн. Несплаченою відповідачем сумою за здійснені йому позивачем поставки товару є 378946,54 грн. А тому, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 378946,54 грн. Також, перевіривши розрахунки пені в розмірі 15365,03 грн. та 3% річних у розмірі 2660,18 грн., суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статей 193 ГК України та 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтями 627, 628 та 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості товар, поставлений за договором поставки № 0401-21/4 від 04.01.2021 за накладними №97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн., №98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн., №104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн., №137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн.

Відповідач не заперечує отримання товару за накладними №97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн., №98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн., №104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн., проте заперечує факт наявності заборгованості за ними. При цьому, відповідач взагалі заперечує обставини отримання товару за накладною №137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

В якості доказів здійснення поставки за накладною №137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн. позивачем до позовної заяви додані її копія, а також копії довіреності №34 від 15.06.2021, товарно - транспортної накладної №Р137 від 15.06.2021, рахунку на оплату №37 від 15.06.2021.

У позовній заяві позивач повідомив, що оригінали документів доданих до позовної заяви знаходяться у позивача. Проте, у відповіді на відзив позивач стверджував, що оригінали цієї накладної та довіреності залишились у відповідача.

За твердженням позивача при прийманні-передачі товару за накладною №137 від 15.06.2021, представник відповідача надав довіреність, підписав накладну та надіслав позивачу електронною поштою копію підписаної накладної та довіреності. Оригінали документів відповідач зобов`язався невідкладно надіслати поштою на адресу позивача, проте в подальшому ухилився від наданої обіцянки. Така ситуація виникла через те, що товар доставлявся відповідачу автоперевізником, який в подальшому по маршруту свого руху в місто Суми (де знаходиться бухгалтерія позивача) вже не повертався.

З огляду на умови п. 9.10 договору, на думку відповідача, накладна №137 від 15.06.2021 з підписом представника відповідача про отримання товару, довіреність №34 від 15.06.2021, видана начальнику відділу ОМТС Купріянову В.В. на отримання від позивача картону білого в кількості 2000 кг, які були відправлені відповідачем з електронної адреси 0626412046u@gmail.com, підтверджують отримання відповідачем картону за спірною накладною у кількості 1,979 тон.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надані копії скріншотів екрану з електронної пошти, які на його думку, свідчать про пересилання вищевказаних документів засобами електронного зв`язку.

Водночас, колегія суддів зазначає, що надані позивачем скріншоти не дають можливості встановити, які саме документи додавались до листів та направлялись як на електрону адресу позивача, так і на електрону адресу відповідача. Колегія судів також враховує, що за даним договором проводились неодноразові поставки з 05.01.2021, а за умовами п. 9.10 договору від 04.01.2021 вся кореспонденція між сторонами може здійснюватися засобами електронного зв`язку, тому позивачем не доведено, що надана ним переписка стосувалась саме поставки за накладною №137 від 15.06.2021.

Отже, відсутні первинні документи, які б свідчили про здійснення господарської операції щодо здійснення поставки за накладною №137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн.

Стосовно посилань позивача на обставини включення відповідачем до декларації з податку на додану вартість за червень 2021 податкового кредиту за податковою накладною від 15.06.2021 року, що на його думку, підтверджує отримання товару, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктами 201.1., 201.7., 201.10. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу (товару).

Самі лише податкові накладні та декларації не є безумовними доказами реальності здійснених господарських операцій з поставки товару, не можуть бути єдиними доказами на підтвердження факту реального постачання товару покупцю та його прийняття ним, та як докази можуть оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі.

Суд у розгляді даного спору враховує правову позицію, викладену, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 18.08.2020 у справі №927/833/18, від 21.09.2021 у справі №918/1026/20, від 04.08.2022 у cправі №922/19/21, згідно якої, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, тобто, судам під час розгляду справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Податкова накладна як доказ може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №916/922/19.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.06.2022 у справі №922/2115/19 сформувала такий висновок: податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Отже, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі слід враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника, так і покупця, щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

В матеріалах справи міститься копія податкової декларації з податку на додану вартість (звітний період - 6 місяць 2021) та додаток до декларації, які надані ГУ ДПС у Донецької області на виконання ухвали від 03.05.2023.

З наданих документів вбачається, що відповідачем включено податкові накладні від ТОВ «Карней» на суму ПДВ 8575,67 грн. до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2021 року.

Проте, відповідачем надано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 13.06.2023), додаток 1 (від 13.06.2023) до декларації за червень 2021 року та зменшено податковий кредит по взаємовідносинах із постачальником ТОВ «Карней» на суму ПДВ 8576 грн.

Колегія суддів зазначає, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Водночас лише податкова декларація з податку на додану вартість, яка була в подальшому скоригована відповідачем, за відсутності інших належних та допустимих доказів поставки товару, не свідчать беззаперечно про поставку позивачем відповідачу товару, з огляду також на те, що позивачем не доведено реального руху товару, зокрема, обставини зберігання, переміщення, передачі та використання цього товару у господарській діяльності покупця.

Позивач також, посилається на лист відповідача від 13.10.2021, в якому покупець повідомляє, що гарантує оплату зобов`язань у сумі 400000,00 грн. За твердженням позивача, цим листом відповідач підтвердив, зокрема, здійснення поставки за спірною накладною та наявність заборгованості за накладними №97 від 07.05.2021, №98 від 07.05.2021, №104 від 21.05.2021, №137 від 15.06.2021.

Проте, з вищенаведеного листа не вбачається, що відповідач підтвердив ні наявність заборгованості накладними №97 від 07.05.2021, №98 від 07.05.2021, №104 від 21.05.2021, ні здійснення поставки за накладною №137 від 15.06.2021. Жодного посилання на те, що відповідач гарантує оплату за зобов`язаннями в межах договору поставки №0401-21/4 від 04.01.2021 даний лист також не містить.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено поставку відповідачу товару за видатковою накладною №137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення заборгованості за накладними №97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн., №98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн., №104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн., колегія суддів зазначає таке.

Зі змісту наданих позивачем документів та пояснень вбачається, що при здійснені розрахунку заборгованості ним враховано, зокрема, акт звірки розрахунків за період 01.01.21 - 04.02.21, який підписано представниками сторін, та з якого вбачається наявність заборгованості відповідача у розмірі 182546,20 грн. станом на 04.02.2021.

Також, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків за період 04.01.2021-23.01.2023, який наданий позивачем на виконання ухвали суду від 20.01.2023 та який підписаний лише позивачем.

Водночас, цей акт містить узагальнюючу інформацію щодо здійснених позивачем поставок товару та проведених відповідачем оплат, що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Сторонами не заперечуються платежі, які відображені в акті.

Відповідач також в цілому визнає наведені в цьому акті звірки дані щодо здійснених позивачем поставок, окрім поставки за накладною №137 від 15.06.2021.

Проте, відповідач заперечує наявність заборгованості за договором № 0401-21/4 від 04.01.2021 та, зокрема, накладними №97 від 07.05.2021, №98 від 07.05.2021, №104 від 21.05.2021, посилаючись на те, що позивачем безпідставно зараховувались оплати, які здійснювались відповідачем на виконання цього договору, за іншими зобов`язаннями, які виникли до його укладання.

В свою чергу, позивач зазначає, що господарські правовідносини у нього з відповідачем тривають з 2014 року, і станом на час укладання договору № 0401-21/4 від 04.01.2021 він мав заборгованість за попередніми зобов`язаннями на суму 197419,29 грн, яка і була врахована в акті звірки та у даному позові.

Проте, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у відповідача перед ним заборгованості на суму 197419,29 грн станом на час укладення договору № 0401-21/4 від 04.01.2021.

Договір №0401-21/4 від 04.01.2021 також не містить умов щодо погашення цієї заборгованості.

Відповідно до п. 4.5 договору №0401-21/4 від 04.01.2021 сторонами погоджено, що будь-який платіж, що отриманий постачальником від покупця, спрямовується в першу чергу на погашення існуючої заборгованості за цим договором, незалежно від змісту призначення платежу.

Отже, позивачем не доведено, що платежі, які відповідач здійснював у період після укладення даного договору, мали б зараховуватися в рахунок оплати за будь-якими іншими зобов`язаннями.

Перевіривши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження здійснення поставки за договором № 0401-21/4 від 04.01.2021 та здійснення оплати за цим договором, з урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин недоведеності позивачем поставки за накладною №137 від 15.06.2021, колегією суддів встановлено таке.

За період з 05.01.2021 по 21.05.2021 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 2019630,48 грн. Відповідачем за період з 05.01.2021 по 29.10.2021 здійснено оплату товару на загальну суму 1889557,24 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача, зокрема, за неоплаченими накладними №97 від 07.05.2021, №98 від 07.05.2021, №104 від 21.05.2021 складає 130073,24 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд також приходить до висновку, що позивачем невірно було проведено розрахунок пені та 3% річних.

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось позивач направив відповідачу претензію - вимогу від 14.09.2021 про проведення оплати товару в 7-денний термін з дня отримання цієї вимоги. Вимога покупцем була отримана 06.10.2021, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Таким чином покупець повинен був сплатити заборгованість у строк до 13.10.2021 включно.

Покупець частково виконав вимогу про оплату товару, сплативши: 28.09.2021 - 5000,00 грн., 13.10.2021 - 5000,00 грн., 19.10.2021 - 5000,00 грн., 25.10.2021-5000,00 грн., 29.10.2021- 5000,00 грн.

З урахуванням викладеного судом було здійснено власний розрахунок 3% річних, який наведено у таблицях нижче.

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 14/10/2021 до 18/10/2021145073,24 грнВсього:145073,24 грн

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 14/10/2021 до 18/10/2021 145073,24 x 3 % x 5 : 365 : 100559,62 грн.

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 19/10/2021 до 24/10/2021140073,24 грн.Всього:140073,24 грн.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 19/10/2021 до 24/10/2021 140073,24 x 3 % x 6 : 365 : 100669,08 грн.

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 25/10/2021 до 28/10/2021135073,24 грн.Всього:135073,24 грн.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 25/10/2021 до 28/10/2021 135073,24 x 3 % x 4 : 365 : 100444,41 грн.

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 29/10/2021 до 06/01/2022130073,24 грн.Всього:130073,24 грн.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 29/10/2021 до 06/01/2022 130073,24 x 3 % x 70 : 365 : 10070748,37 грн.Отже, здійснивши власний розрахунок колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованою до стягнення є сума 3% річних у розмірі 921,48 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ст. 551 ЦК України).

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умови договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч. 1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Пунктом 6.4 договору № 0401-21/4 від 04.01.2021 передбачено, що у випадку порушення термінів оплати по договору, покупець сплачує, на вимогу продавця, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

З урахуванням викладеного, апеляційним господарським судом здійснено розрахунок пені, який наведено у таблицях нижче.

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 14/10/2021 до 18/10/2021145073,24 грн.Всього:145073,24 грн.

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення145073,2414.10.2021 - 18.10.202158,500.047337,84

Період розрахункуКількість днів у періодіСума14.10.2021 - 18.10.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) 145073,24 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 5 днів (прострочення) : 1005337,84 грн.Всього штрафних санкцій за період: 337,84 грн.

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 19/10/2021 до 24/10/2021140 073,24 грн.Всього:140 073,24 грн.

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення140 073,2419.10.2021 - 24.10.202168,500.047391,44

Період розрахункуКількість днів у періодіСума19.10.2021 - 24.10.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) 140 073,24 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 6 днів (прострочення) : 1006391,44 грн.Всього штрафних санкцій за період: 391,44 грн.

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 25/10/2021 до 28/10/2021135 073,24 грн.Всього:135 073,24 грн.

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення135 073,2425.10.2021 - 28.10.202148,500.047251,64

Період розрахункуКількість днів у періодіСума25.10.2021 - 28.10.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) 135 073,24 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 4 днів (прострочення) : 1004251,64 грн.Всього штрафних санкцій за період: 251,64 грн.

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 29/10/2021 до 06/01/2022130073,24 грн.Всього:130073,24 грн.

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення130073,2429.10.2021 - 09.12.2021428,500.0472544,45130073,2410.12.2021 - 06.01.2022289,000.0491796,08

Період розрахункуКількість днів у періодіСума29.10.2021 - 09.12.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) 130073,24 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100422544,45 грн.10.12.2021 - 06.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ) 130073,24 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 28 днів (прострочення) : 100281796,08 грн.Всього штрафних санкцій за період: 4340,53 грн.Таким чином, обґрунтованою до стягнення є сума пені у розмірі 5321,45 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості у розмірі 130073,24 грн., пені - 5321,45 грн. та 3 % річних - 921,48 грн.

Стосовно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає таке.

У позовній заяві представник позивача просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

У відзиві на позов відповідач заперечував проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що дані вимоги не обґрунтовані, суду не наданий розрахунок, а з урахуванням безпідставності основних позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу є безпідставними.

Статтею123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, відповідно до якої частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Згідно із частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 цього Кодексу).

Частина 5 статті 129 ГПК України передбачає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що позивачем не було підтверджено надання адвокатом професійної правничої допомоги у обсязі, визначеному п. 2.1 договору. На думку відповідача, підтвердженою є лише участь адвоката у судових засіданнях. Проте, оскільки договір про надання професійної правничої допомоги не містить окремого визначення вартості кожної вчиненої адвокатом дії, стягнення судом всієї визначеної договором суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. лише за участь адвоката в судових засіданнях є безпідставною.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача в суді першої інстанції представляв адвокат Вороненко Р.М. на підставі ордеру серія ВМ №1021604 від 15.11.2021.

В матеріалах справи міститься договір щодо надання правової (правничої) допомоги від 08.11.2021, що укладений між ТОВ «Карней» (замовник) та адвокатом Вороненко Романом Миколайовичем (виконавець), згідно умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).

За умовам п.2.1 договору виконавець бере на себе зобов`язання надавати наступну правову (правничу) допомогу: вивчає та аналізує матеріали надані замовником щодо взаємовідносин з Підприємством об`єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих», в тому числі зобов`язань, що виникли в процесі виконання договору поставки №0401-21/4 від 04.01.2021; готує за матеріалами наданими замовником документи на відновлення та захист прав замовника, в тому числі позовну заяву до господарського суду про стягнення боргу, пені, трьох процентів річних, судових витрат, інші документи на захист прав та інтересів замовника; приймає участь та виступає в якості представника замовника при розгляді справи в господарському суді.

Відповідно до п. 4.1 договору за роботу, зазначену в п.2.1 договору, замовник сплачує виконавцю попередньо, до моменту порушення господарським судом провадження по справі 20000,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням №533 від 08.11.2021 ТОВ «Карней» перерахувало Вороненку Р.М. 20000,00 грн. за правову допомогу.

Колегія суддів звертає увагу, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми та не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складені та підписані такі документи: позовна заява, відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, представник позивача звертався з клопотанням про витребування документів, приймав участь у судових засіданнях; платіжне доручення підтверджує сплату 20000,00 грн. за правову допомогу.

Колегія суддів також враховує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Водночас відповідачем не надано суду доказів з метою доведення завищення вартості понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на їх спростування.

Тому, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 20000,00 є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Проте, враховуючи часткове задоволення позовних вимог колегія суддів зазначає, що відшкодуванню підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу пропорційно задоволених вимог у розмірі 6868 грн.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/163/22 змінити, виклавши його резолютивну частину у такій редакції:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карней", м. Київ до Підприємства об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих" задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих" (84303, м. Краматорськ, вул. Адміністративна, буд. 2, код ЄДРПОУ 03967582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карней" (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 16, код ЄДРПОУ 38522784) заборгованість в розмірі 130 073,24 грн., пеню у розмірі 5321,45 грн., 3% річних у розмірі 921,48 грн., судовий збір в розмірі 2044,80 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6868 грн.

В іншій частині позову відмовити».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карней" (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 16, код ЄДРПОУ 38522784) на користь Підприємства об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих" (84303, м. Краматорськ, вул. Адміністративна, буд. 2, код ЄДРПОУ 03967582) 5864,66 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.10.2023.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Шевель