Рішення

від 06.10.2023 по справі 902/307/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2023 р. Cправа №902/307/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,

за участю представників:

позивача: Мельниченка Івана Олександровича (довіреність №04/23 від 04.01.2023),

відповідача: Арустамян Анаїд Едвардівни (ордер серії АВ №1073086 від 24.04.2023),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна", м.Покровськ Покровського району Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп", м.Вінниця

про стягнення 490956,43 грн заборгованості за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

До Господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" 490956,43 грн заборгованості, нарахованої в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного договору поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021 в частині оплати за поставлений товар згідно видаткової накладної №ТІНУк 043855 від 06.06.2022.

Звертаючись із цим позовом до суду позивач зазначив, що 15.07.2021 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" укладений договір поставки №1533-ТДУ, на виконання умов якого відбулась поставка продукції на загальну суму 1516941,36 грн. Разом з тим, всупереч умов зазначеної угоди, відповідач оплатив вартість отриманої продукції частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 490956,43 грн в зв`язку з несплатою за товар за видатковою накладною №ТІНУк 043855 від 06.06.2022 на суму 492121,54 грн. Позивач додатково зазначив, що згадана видаткова накладна ним була втрачена, а тому, відповідно до умов п.3.10. договору поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021, доказом здійснення цієї господарської операції є податкова накладна №851 від 06.06.2022, яка зареєстрована ним в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 07.03.2023 відкрито провадження у справі №902/307/23. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 13.04.2023.

За результатами судового засідання, 13.04.2023, судом постановлено ухвалу про перерву до 16.05.2023. Вказане судове рішення прийнято з підстав невиконання сторонами вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі в частині подання документів, необхідних для повного та всебічного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення цього спору.

28.04.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 28.04.2023 (а.с.77-79,т.1), де відповідач виклав свої заперечення проти позовних вимог. Обґрунтовуючи свою позицію останній зазначив, що, дійсно, між сторонами існували господарські відносини та позивачем було здійснено поставку продукції загальною вартістю 1024819,82 грн. Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" ставить під сумнів факт укладання договору поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021, оскільки вважає, що текст цієї угоди не містить підписи представників сторін на усіх її сторінках, при цьому від імені покупця правочин підписаний невідомою особою. Окремо Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" заперечило факт отримання ним товару на суму 490956,43 грн за видатковою накладною №ТІНУк 043855 від 06.06.2022 та зазначило про відсутність в матеріалах справи належних доказів такої господарської операції. Також відповідач вважає, що оскільки ним не здійснювалось формування податкового кредиту за операціями з придбання товару у позивача за спірною накладною, реєстрація останнім податкової накладної №851 від 06.06.2022 не може бути доказом такої поставки.

09.05.2023 до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" із відповіддю на відзив б/н від 09.05.2023 (а.с.125-127,т.1), в якій навело свої пояснення, міркування та аргументи щодо зазначених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, зокрема звернуло увагу, що наявними доказами у справі підтверджується виконання договору поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021, а тому твердження про його неукладення є помилковим.

16.05.2023 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 15.05.2023 (а.с.131-132,т.1), в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" навело свої пояснення та аргументи щодо зазначених позивачем міркувань та мотиви їх відхилення.

В письмових пояснення б/н від 01.06.2023 (а.с.25-28, т.2) позивач, з посиланням на норми Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, описав порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зробив висновок, що про факт реєстрації податкової накладної №851 від 06.06.2022 відповідачу було відомо.

Ухвалами суду від 16.05.2023 та від 13.06.2023 в підготовчих судових засіданнях оголошувались перерви у зв`язку з необхідністю у витребуванні нових (додаткових) доказів.

22.06.2023 до суду звернувся позивач із клопотанням №16/06/1 від 16.06.2023 (а.с.67-68, т.2) про прийняття до розгляду заяви свідка ОСОБА_1 .

Так, в своїй заяві ОСОБА_1 повідомила, що є менеджером зі збуту на підприємстві позивача. У липні 2021 року вона розпочала співпрацю з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" безпосередньо з "контактною особою" ОСОБА_2 . Як зазначає в заяві свідок, беручи до уваги тривалі господарські відносини між учасниками справи, у неї з ОСОБА_2 виникли довірливі відносини, а тому, за запитом останньої, ОСОБА_1 повідомила про можливість відвантаження продукції зі складу позивача за такою номенклатурою: самонесучий провід AsXSn 4x16, самонесучий провід AsXSn 4x95, самонесучий провід AsXSn 4x35 чорний, самонесучий провід AsXSn 4x50 чорний, самонесучий провід AsXSn 4x70, СИП 3 1x50 на загальну суму 492121,54 грн за видатковою накладною №ТІНУк043855 від 06.06.2022. Оскільки ОСОБА_2 умови поставки погодила, ОСОБА_1 "під свою відповідальність за погодженням з керівництвом" надала згоду складу позивача на відпуск продукції відповідачу без попередньої оплати.

06.07.2023 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача б/н від 05.07.2023 (а.с.95-96, т.2) з заявою про долучення до матеріалів справи заяв свідків - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які перебувають у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп".

Так, в своїй заяві свідок ОСОБА_3 (а.с.166-168, т.2) повідомив, що працює на посаді заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп". Продукція та товари, які відповідач купує для виконання будівельно-електромонтажних робіт надходять до його складу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . "... Уся продукція, яка надходить на склад, потрапляє туди або автомобільним транспортом, або Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ". На складі продукцію приймає тільки комірник, а в ТК "САТ" або комірник або у разі необхідності персонал Товариства, якому видається відповідне доручення на отримання мілкої продукції...". Після узгодження замовлення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" працівник відповідача ОСОБА_2 отримувала з електронної пошти працівника позивача ОСОБА_1 видаткову накладну без підпису і печатки, яка перенаправлялась по електронній пошті комірнику ОСОБА_6 . В телефонному режимі ОСОБА_1 повідомляла яким автомобілем буде доставлена продукція. Свідок ОСОБА_3 в заяві також зазначив, що вказана в видатковій накладній №ТІНУкО43855 від 06.06.2022 продукція від позивача не надходила, відповідачем не отримувалась.

В заявах свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.168-170, т.2) вказано, що за ними закріплені автомобілі для перевезення матеріалів та вантажів відповідача. Ввірені свідкам транспортні засоби за межі Вінницької області не виїжджали, оскільки всі роботи Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" проводить на об`єктах, розташованих в області.

Свідок ОСОБА_6 в заяві від 04.07.2023 (а.с.170-171, т.2) повідомив, що працює комірником відповідача та особисто оприбутковує продукцію, що надходить на склад останнього, яку в подальшому видає для проведення будівельно-електромонтажних робіт. Продукція, яку купує Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп", доставляється автомобільним транспортом безпосередньо на склад, або Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ". В 2021 році постачальниками кабельно - провідникової продукції були Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Інтерелектро" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Інтерелектро Україна". Перед кожною поставкою продукції від позивача, ОСОБА_6 отримував на свою електронну пошту від менеджера по закупівлям ОСОБА_2 видаткову накладну без підпису і печатки. В телефонному режимі остання повідомляла свідку ОСОБА_6 марку, номер автомобіля та номер телефону водія, який повинен був доставити продукцію. В 2022 році жодної поставки від позивача на територію складу відповідача не було.

11.07.2023 до суду звернувся позивач із додатковими поясненнями б/н від 10.07.2023 (а.с.177-179, т.2), в яких, з-поміж іншого, заявив клопотання про долучення до матеріалів справи паперової копії електронного доказу - листування в застосунку "Viber" між "Виктория Лидер Энержди" та ОСОБА_1 , які від імені сторін вели перемовити щодо поставки товару.

Також 12.07.2023 до суду надійшов лист б/н від 12.07.2023 (а.с.240-241, т.2), в якому відповідач повідомив, що ним самостійно вивіз товару за договором №1533-ТДУ від 15.07.2021 не здійснювався.

В судовому засіданні, 12.07.2023, проголошена ухвала про прийняття до розгляду нових (додаткових) доказів та, за клопотанням представників учасників справи адвокатів Мельниченка І.О. та Арустамян А.Е., вирішено викликати в наступне судове засідання свідків сторін, витребувано для огляду оригінал наданого позивачем електронного доказу, в зв`язку з чим у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 26.07.2023.

21.07.2023 до суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів б/н від 21.07.2023 (а.с.14-23, т.3), в якому заявник просив прийняти до розгляду заяву свідка ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_7 в заяві від 18.07.2023 (а.с.27, т.3) зазначила, що перебуває на посаді директора представництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" та є безпосереднім керівником ОСОБА_1 "... За час існування господарських відносин з ТОВ "Лідер енерджі груп", вони зарекомендували себе як надійні Покупці, в яких не було проблем з вчасними оплатами за Продукцію, тому було вирішено їх перевести в статус VIP-контрагентів...". Разом з цим, в червні 2022 року ОСОБА_1 повідомила, що відповідач має дебіторську заборгованість за видатковою накладною №ТІНУк043855 від 06.06.2022.

На визначену судом дату, 26.07.2023, з`явився представник позивача та свідок ОСОБА_8 . Разом з тим, представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористався та явку свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не забезпечив.

В судовому засіданні, 26.07.2023, судом оголошено ухвалу про прийняття до розгляду заяви свідка ОСОБА_7 як такої, що складена з дотриманням положень ст.88 ГПК України та подана у визначений господарським процесуальним законодавством строк.

В цьому ж судовому засіданні, відповідно до приписів ч.4 ст.216 ГПК України, за клопотанням представника позивача допитані свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , які підтвердили обставини, викладені у своїх заявах, також був оглянутий оригінал електронного доказу.

За наслідками судового засідання, 26.07.2023, постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.09.2023.

30.08.2023 до суду надійшла заява відповідача б/н від 30.08.2023 (а.с.77-78,т.3), де Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" просило повторно викликати для допиту в судовому засіданні свідків Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

В судовому засіданні, 08.09.2023, представник відповідача адвокат Арустамян А.Е. в обґрунтування своєї заяви б/н від 30.08.2023 (а.с.77-78, т.3), зазначила, що допит свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_7 відповідно до положень господарського процесуального законодавства має бути здійснений на стадії розгляду справи по суті, а тому задля реалізації права відповідача на дослідження доказів, просила суд здійснити їх повторний виклик. Також представник відповідача повідомила, що забезпечити явку свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не було можливим у зв`язку з її перебуванням у відпустці.

08.09.2023 суд оголосив ухвалу про відмову в задоволенні заяви відповідача б/н від 30.08.2023 в частині повторного виклику свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , оскільки означені особи були допитані в попередньому судовому засіданні (у тому числі за згоди представника відповідача). Разом з тим, судом задоволено заяву відповідача б/н від 30.08.2023 в частині виклику свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 .

Надалі судом було допитано свідка ОСОБА_3 , який підтвердив обставини, викладені у заяві від 03.07.2023.

Після завершення допиту свідка ОСОБА_3 , який з`явився в судове засідання 08.09.2023, враховуючи суперечність його свідчень з показами свідка ОСОБА_1 , було оголошено ухвалу про повторний виклик свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з метою їх одночасного допиту для з`ясування причин розходжень їх показань.

Враховуючи наведене, судом постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про оголошення перерви до 22.09.2023.

22.09.2023 до суду звернувся відповідач із клопотанням б/н від 22.09.2023 (а.с.120, т.3), в якому просив прийняти до розгляду відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" №3108-АВ від 31.08.2023, отриману після закриття підготовчого провадження у справі, стосовно наданих останнім послуг перевезень вантажу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" 23.07.2021, 20.08.2021, 11.09.2021, 20.09.2021, 11.10.2021, 25.10.2021 та 01.11.2021.

В судове засідання, 22.09.2023, з`явились представники сторін, а також свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які підтвердили обставини, викладені у своїх заявах, суду додатково пояснили, зокрема:

- ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_2 робила замовлення продукції для відповідача через телефон або мобільний додаток - месенджер "Viber", а складання видаткових накладних на отриманий товар між сторонами відбувався після його фактичної поставки;

- ОСОБА_3 вказав, що при надходженні товару від позивача були відсутні видаткові накладні і надалі після отримання товару позивач направляв такі накладні засобами поштового зв`язку, які підписувались відповідачем та повертались позивачу. Зауважив, що проекти видаткових накладних ОСОБА_1 відправляла ОСОБА_10 , по яким ОСОБА_6 здійснював перевірку товару при його отриманні на склад. Також ОСОБА_3 звернув увагу суду на те, що перевезення товару в більшості випадків здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ". В судовому засіданні ОСОБА_3 також визнав факт наявності в електронному кабінеті Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" податкової накладної №851 від 06.06.2022;

- ОСОБА_6 пояснив, що перед отриманням товару від позивача ОСОБА_2 відправляла йому проекти видаткових накладних, відповідно до яких відбувалась перевірка його кількості та комплектності. В момент отримання товару від позивача видаткові накладні на товар не складались.

В цьому ж судовому засіданні судом оголошено ухвалу про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" пропущеного процесуального строку на подання доказів з огляду на поважність причин його пропуску, прийнято до розгляду докази, долучені до клопотання б/н від 22.09.2023.

За результатами слухання справи судом постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про оголошення перерви в судовому засіданні до 06.10.2023.

На визначену судом дату, 06.10.2023, з`явились представники сторін.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити, в свою чергу відповідач проти позову заперечив.

Також до закінчення судових дебатів представник відповідача звернувся до суду із заявою про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Після закінчення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

Після повернення із нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

В матеріалах справи наявний договір поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021, складений на 5 сторінках (надалі за текстом також - Договір) (а.с.189-193, т.1), який містить підписи та печатки постачальника (позивача) та покупця (відповідача) на сторінках 1-4. Остання сторінка договору від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" підписана директором МасичН.К. та скріплена печаткою зазначеної юридичної особи.

Відповідно до умов зазначеної угоди Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця кабельно-провідникову та (чи) іншу електротехнічну продукцію, надалі - Продукція, а Покупець зобов`язується прийняти Продукцію і вчасно сплатити Постачальникові її вартість (п.1.1. Договору).

За умовами п.1.2. Договору тип, марка, кількість, ціна Продукції, узгоджується Сторонами в рахунках-фактури та/або в специфікаціях на кожну окрему партію Продукції.

Відповідно до п.2.1., 2.2. Договору загальна ціна Договору визначається виходячи із вартості поставленої Продукції протягом усього строку дії даного Договору. Ціна на кожну окрему партію Продукції визначається окремо та узгоджується Сторонами в рахунках - фактури/специфікаціях.

Умови поставки Продукції - самовивезення, склад Постачальника, якщо інші умови поставки не узгоджені Сторонами в специфікаціях та/або рахунках-фактури до Договору (п.3.1. Договору).

Згідно з п.3.4.-3.8. Договору сторони погодили, що відпуск Продукції Постачальником за цим Договором може здійснюватися його структурними підрозділами (представництвами) та уповноваженими на те особами за довіреністю. У цьому разі складання та підписання первинної документації, супровідної документації, в тому числі видаткових накладних, здійснюється цими підрозділами (представництвами), уповноваженими особами. В підтвердження факту отримання Продукції, Покупець зобов`язаний поставити підпис на видатковій накладній та передати її Постачальнику. В разі відмови від прийняття Продукції, Покупець зобов`язаний надати Постачальнику письмову мотивовану відмову з чітким обґрунтуванням того, в чому саме полягають недоліки поставленої Продукції з посиланням на наявні факти в момент прийняття Продукції. Датою поставки Продукції, вважається дата отримання Продукції уповноваженим представником Покупця, яка зазначена на видатковій накладній. Датою поставки Продукції, у разі підписання видаткової накладної шляхом накладення електронного цифрового підпису уповноважених осіб Сторін через відповідний апаратно-програмний або апаратний пристрій чи ліцензійне програмне забезпечення яке використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису, вважається дата проставлення електронного цифрового підпису на відповідній видатковій накладній.

Відповідно до п.3.9. Договору сторони погодили, що у разі втрати, пошкодження та/або не підписання видаткової накладної Покупцем, взаємозамінним документом, що підтверджує факт поставки такої Продукції, буде вважатись податкова накладна, яка зареєстрована в ЄРПН в рамках даної поставки та щодо якої були відсутні заперечення у Покупця протягом чотирнадцяти календарних днів з дати її реєстрації Постачальником в ЄРПН, а датою поставки Продукції, буде вважатись дата складання податкової накладної Постачальником (дата виникнення податкового зобов`язання).

Пунктом 3.10. Договору визначено, що у разі виникнення спору щодо факту поставки Продукції за відповідною видатковою накладною, даний факт підтверджується податковою накладною, яка зареєстрована в ЄРПН в рамках даної спірної поставки, та щодо якої в Покупця були відсутні заперечення протягом чотирнадцяти календарних днів з дати її реєстрації Постачальником в ЄРПН.

Покупець сплачує Постачальнику вартість партії Продукції, що узгоджена Сторонами в специфікації та/або рахунку-фактурі до Договору, шляхом внесення 100% передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника, який вказано в рахунку-фактурі (п.4.1. Договору).

За умовами п.4.5. Договору у разі якщо Постачальник вважатиме можливим відпустити Продукцію без передоплати, Покупець зобов`язаний сплатити її вартість протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання Продукції, але не пізніше наступної дати поставки.

Відповідно до п.4.9.-4.11. Договору підставою для оплати є договір, рахунок-фактура чи видаткова накладна. Сторони можуть проводити звірку стану розрахунків по Продукції та тарі за цим Договором, для чого Постачальник направляє Покупцю акт, який має бути звірений та підписаний в строк не більш 5-днів з моменту отримання документів. Сторони домовились, що у разі не підписання Покупцем акту, в строк встановлений п.4.10. Договору, даний акт вважається підписаний Покупцем за принципом мовчазної згоди, у зв`язку із чим, усі спори вирішуються по даним Постачальника.

Положеннями п.8.1.-8.2. Договору визначено, що останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами Сторін і діє до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків та поставки Продукції, до повного виконання Сторонами зобов`язань. У разі, якщо до закінчення строку дії Договору жодна із Сторін не повідомила іншу Сторону про відсутність своєї згоди на продовження строку дії Договору, він вважається продовженим (пролонгованим) Сторонами на такий же строк, без обмеження кількості таких продовжень.

Наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані сторонами, а саме: №ТІНУк011281 від 05.08.2021 на суму 280149,86 грн (а.с.26, т.1), №ТІНУк011279 від 05.08.2021 на суму 77666,17 грн (а.с.26, т.1), №ТІНУк016702 від 10.09.2021 на суму 118272,47 грн (а.с.27, т.1), №ТІНУк017516 від 10.09.2021 на суму 30144,41 грн (а.с.27, т.1), №ТІНУк016869 від 13.09.2021 на суму 6717,17 грн (а.с.28, т.1), №ТІНУк020553 від 04.10.2021 на суму 62604,00 грн (а.с.28, т.1), №ТІНУк020554 від 04.10.2021 на суму 33529,61 грн (а.с.29, т.1), №ТІНУк021396 від 08.10.2021 на суму 16427,88 грн (а.с.29, т.1), №ТІНУк021452 від 08.10.2021 на суму 11277,19 грн (а.с.122, т.1), №ТІНУк023937 від 26.10.2021 на суму 35207,00 грн (а.с.30, т.1), №ТІНУк025079 від 02.11.2021 на суму 59566,24 грн (а.с.30, т.1), №ТІНУк026052 від 08.11.2021 на суму 136889,72 грн (а.с.31, т.1), №ТІНУк-26054 від 08.11.2021 на суму 54982,07 грн (а.с.31, т.1), №ТІНУк026055 від 08.11.2021 на суму 49530,07 грн (а.с.32, т.1), №ТІНУк027564 від 15.11.2021 на суму 51855,96 грн (а.с.32, т.1), підтверджується поставка позивачем відповідачу товару на загальну суму 1024819,82 грн. В зазначених видаткових накладних здійснено посилання на договір поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021.

Платіжними дорученнями №976 від 19.08.2021 на суму 77666,17 грн (а.с.33, т.1), №976 від 01.09.2021 на суму 157432,49 грн (а.с.33, т.1), №978 від 01.09.2021 на суму 280149,86 грн (а.с.34, т.1), №977 від 01.09.2021 на суму 9757,81 грн (а.с.34, т.1), №1031 від 16.11.2021 на суму 136889,72 грн (а.с.35, т.1), №1032 від 16.11.2021 на суму 104512,14 грн (а.с.35, т.1), №1033 від 16.11.2021 на суму 35207,00 грн (а.с.36, т.1), №1034 від 16.11.2021 на суму 27705,07 грн (а.с.36, т.1), №1037 від 16.11.2021 на суму 30144,41 грн (а.с.37, т.1), №1035 від 16.11.2021 на суму 46624,02 грн (а.с.37, т.1), №1040 від 29.10.2021 на суму 57292,24 грн (а.с.38, т.1), №1036 від 16.11.2021 на суму 62604,00 грн (а.с.121, т.1) підтверджується перерахування відповідачем на користь позивача коштів в сумі 1025984,93 грн в рахунок оплати товару поставленого згідно наведених вище видаткових накладних.

Що стосується спірної видаткової накладної, суд зауважує, що в матеріалах справи наявна копія видаткової накладної №ТІНУк043855 від 06.06.2022 (а.с.42, т.1), яка не підписана відповідачем, за змістом якої позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну вартість 492121,54 грн з ПДВ.

06.06.2022 позивачем складено податкову накладну №851 (а.с.46, т.1), за якою задекларовано виникнення податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість в сумі 81826,07 грн за поставку товарів на загальну вартість 409130,36 грн. Квитанцією №1 від 29.06.2022 (а.с.47,т.1) підтверджується прийняття Державною податковою службою України податкової накладної №851 від 06.06.2022.

Наказом позивача №25/07/Х від 25.07.2023 (а.с.235, т.1) запроваджено передачу документів з усіх структурних підрозділів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" до представництва, що розташоване в м.Хмельницький (п.1 цього наказу).

З огляду на наявний в матеріалах справи акт "приймання-передання видаткових накладних з київського представництва за червень 2022 року" (а.с.236-237, т.1) до відповідного представництва позивача в місті Хмельницький, Пастушенком О.В. передано, а Травною Т.В. 29.07.2022 прийняті документи, зокрема видаткову накладну №ТІНУк043855 від 06.06.2022.

Згідно з листом №01/08/К від 01.08.2022 (а.с.238,т.1), адресованим "Відділу бухгалтерії м.Хмельницький", який складено юридичним відділом та погоджено директором Київського представництва позивача, адресант просив надати оригінали видаткових накладних по контрагентам, в тому числі по Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" за червень 2022 року.

З огляду на наявний у справі акт приймання-передання документів №03/08/Х від 03.08.2022 (а.с.239,т.1), Травною Т.В. було передано, а Пастушенком О.В. прийнято видаткові накладні, зокрема видаткову накладну №ТІНУк043855 від 06.06.2022. Разом з тим на вказаному акті міститься запис наступного змісту: "05.08.2022 акт був отриманий без видаткової накладної по ТОВ "Лідер енерджі груп"".

Відповідно до акту про втрату документів б/н від 05.08.2022 (а.с.38, т.1) інвентаризаційною комісією позивача було встановлено відсутність оригіналу наступного документу: видаткової накладної №ТІНУк043855 від 06.06.2022 на суму 492121,54 грн, що була підписана між позивачем та відповідачем.

21.09.2022 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу №13/09 від 13.09.2022 (а.с.42, т.1), де Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" зазначило, що відповідно до даних бухгалтерського обліку позивачем була здійснена поставка товару за видатковою накладною №ТІНУк043855 від 06.06.2022 на загальну суму 492121,54 грн. Разом з тим, позивачем повідомлено про втрату примірника видаткової накладної №ТІНУк043855 від 06.06.2022, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" просило відповідача повторно підписати видаткову накладну №ТІНУк043855 від 06.06.2022 та повернути підписаний примірник позивачу.

У відповідь на вимогу №13/09 від 13.09.2022 відповідач направив лист №192 від 29.09.2022 (а.с.45, т.1), де вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" не отримувало товар за видатковою накладною №ТІНУк043855 від 06.06.2022. При цьому, для належного розгляду вимоги №13/09 від 13.09.2022 відповідач просив надати документи, які у нього були відсутні, а саме: договір поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021, товарно-транспортну накладну на перевезення товару за спірною видатковою накладною, а також замовлення Покупця №ТІНУк050279 від 01.11.2021, на яке є посилання у видатковій накладній №ТІНУк043855 від 06.06.2022.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Вінницькій області №8979/5/02-32-04-03-15 від 27.06.2023 (а.с.78-79,т.2) Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" за звітні періоди з червня 2022 по травень 2023 не задекларовано операцій з придбання товарів у постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна".

В матеріалах справи наявний лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" №3108-АЗ від 31.08.2023 (а.с.121, т.3), в якому підтверджується поставка вказаним товариством вантажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" згідно товарно-транспортних накладних №103003167; 103002381; 103002792; 103003179; 103003658; 103003931; 103003843 за період з 23.07.2021 по 01.11.2021. Беручи до уваги зміст зазначеного документу, а також відсутність доказів щодо існування між сторонами інших господарських відносин окрім договору поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021, суд дійшов висновку, що частина товару за цією угодою доставлялась відповідачу силами транспортної компанії Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ".

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів, висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Вирішуючи питання стосовно того, чи мали місце обставини укладення між сторонами договору поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки згідно ч.1 ст.11 ЦК України (тут і надалі в редакції чинній на 01.07.2021) виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно зі ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 7 ст.179 ГК України (тут і надалі в редакції чинній на 01.07.2021) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 3 ст.180 ГК України встановлено зобов`язання сторін при укладенні господарського договору у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч.1, 2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно з ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

Вирішуючи даний спір суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, відповідно до якої: "У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина восьма статті 181 ГК України). З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону."

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання Договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 1024819,82 грн, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними, в яких є посилання на Договір. Також матеріалами справи підтверджується оплата відповідачем вартості поставлено згідно видаткових накладних товару на загальну суму 1025984,93 грн.

Отже, враховуючи те, що сторонами було здійснено фактичні дії щодо виконання договору поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021 (поставка товару та його оплата), суд констатує, що такий правочин є укладеним.

Також, розглядаючи даний спір, суд звертається до правової позиції, висвітленої в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.09.2023 у справі №905/533/23, відповідно до якої: "...недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України). Нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини). Натомість оспорюваний правочин ЦК імперативно не визнає недійсним, допускаючи можливість визнання його таким у судовому порядку на вимогу однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину в порядку, передбаченому процесуальним законом."

Суд також враховує висновок, наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №910/6178/20, за яким: відповідно до ст.16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Дослідивши зміст Договору, суд констатує, що підстав стверджувати про нікчемність договору поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021 немає, при цьому також слід відзначити, що докази про існування спору та ухвалення судом рішення стосовно визнання недійсним договору поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021 чи його окремих положень, зокрема п.3.9., 3.10., в матеріалах справи відсутні.

За правилами ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, суд доходить висновку, що договір поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021 породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за ст.204 ЦК України вважається правомірним.

Стосовно доводів позивача про втрату оригіналу підписаної сторонами видаткової накладної №ТІНУк043855 від 06.06.2022, суд відзначає наступне.

В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" зазначило, що видаткова накладна №ТІНУк043855 від 06.06.2022 була підписана між сторонами, однак в подальшому оригінал такої видаткової накладної було втрачено.

В обґрунтування наведеної позиції позивач надав докази, зокрема акт "приймання-передання видаткових накладних з київського представництва за червень 2022 року" від 29.07.2022 (а.с.236-237,т.1), акт приймання-передання документів №03/08/Х від 03.08.2022 (а.с.239,т.1), акт про втрату документів б/н від 05.08.2022 (а.с.38, т.1).

Разом з тим, суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази про надіслання примірника видаткової накладної №ТІНУк043855 від 06.06.2022 відповідачу для її підписання чи докази вручення примірника такої накладної представнику відповідача.

Стосовно наданих доказів слід зауважити, що вказані документи складені в односторонньому порядку позивачем, а тому не можуть свідчити про те, що видаткова накладна №ТІНУк043855 від 06.06.2022 була підписана відповідачем.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи інших доказів, які підтверджують підписання видаткової накладної №ТІНУк043855 від 06.06.2022, суд не бере до уваги надані позивачем акти "приймання-передання видаткових накладних з київського представництва за червень 2022 року" від 29.07.2022 (а.с.236-237,т.1), приймання-передання документів №03/08/Х від 03.08.2022 (а.с.239,т.1), про втрату документів б/н від 05.08.2022 (а.с.38, т.1), оскільки такі докази не підтверджують обставини підписання видаткової накладної №ТІНУк043855 від 06.06.2022, а тому є неналежними.

Надаючи оцінку доводам сторін стосовно наявності правових підстав до застосування п.3.9.-3.10. Договору на підтвердження факту поставки товару за 06 червня 2022 року, суд виходить з наступного.

Як зазначалось судом вище, відповідно до пунктів 3.9., 3.10. Договору: у разі втрати, пошкодження та/або не підписання видаткової накладної Покупцем, взаємозамінним документом, що підтверджує факт поставки такої Продукції, буде вважатись податкова накладна, яка зареєстрована в ЄРПН в рамках даної поставки та щодо якої були відсутні заперечення у Покупця протягом чотирнадцяти календарних днів з дати її реєстрації Постачальником в ЄРПН, а датою поставки Продукції, буде вважатись дата складання податкової накладної Постачальником (дата виникнення податкового зобов`язання). У разі виникнення спору щодо факту поставки Продукції за відповідною видатковою накладною, даний факт підтверджується податковою накладною, яка зареєстрована в ЄРПН в рамках даної спірної поставки, та щодо якої в Покупця були відсутні заперечення протягом чотирнадцяти календарних днів з дати її реєстрації Постачальником в ЄРПН.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Отже, беручи до уваги те, що презумпцію правомірності договору поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021 відповідачем не спростовано, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункти 3.9., 3.10. Договору.

Відповідно до пп. "а" п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній станом на момент складання податкової накладної) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з абз.1,2 п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п.12. Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, (тут і надалі в редакції чинній станом на момент складання податкової накладної; надалі за текстом також - Порядок) визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема щодо дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Суд враховує, що згідно з положеннями п.4, 5, абз.1 п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 (у редакції чинній станом на момент складання податкової накладної) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З огляду на наведені норми, суд доходить висновку, що в процесі реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючим органом здійснюється перевірка такої накладної на відповідність критеріям, які по своїй суті покликані на підтвердження реальність вчиненої господарської операції.

Як вказано в п.13-14 Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

З огляду на положення абз.3 п.18 Порядку квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до п.42-1.2. ст.42 Податкового кодексу України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом доступу платників податків до системи електронного адміністрування податку на додану вартість у розрізі поточних значень всіх доданків та від`ємників, передбачених пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, в режимі перегляду у реальному часі та доступу до даних Єдиного реєстру податкових накладних, включаючи можливість формування, перевірки та підтвердження податкових накладних, складених платником податку чи його контрагентами за вчиненими між ними правочинами, для цілей формування податкового кредиту платником податків, перевірки та визначення дати і часу реєстрації таких накладних та/або розрахунків коригування, а також перегляд інформації про незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, подані на реєстрацію платником податків, із зазначенням причини відмови у їх реєстрації

Матеріалами справи підтверджується прийняття Державною податковою службою України податкової накладної №851 від 06.06.2022 (а.с.47, т.1), за якою задекларовано виникнення податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість в сумі 81826,07 грн за поставку товарів на загальну вартість 409130,36 грн за видатковою накладною №ТІНУк043855 від 06.06.2022.

Суд відзначає, що про існування податкової накладної №851 від 06.06.2022 в електронному кабінеті відповідачу було відомо, що також ним не заперечується.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачем заперечень щодо податкової накладної №851 від 06.06.2022, як це передбачено умовами пункту 3.10. Договору. Відсутні в матеріалах справи і докази надіслання відповідачем будь-яких звернень до Державної податкової служби України стосовно фіктивності операції за податковою накладною №851 від 06.06.2022.

Таким чином, факт реєстрації Державною податковою службою України податкової накладної №851 від 06.06.2022 та відсутність заперечень відповідача щодо такої накладної, відповідно до п.3.10. Договору, свідчить, що товар за спірною видатковою накладною №ТІНУк043855 від 06.06.2022 на загальну суму 492121,54 грн з ПДВ є таким, що поставлений.

Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 ГК України.

За умовами п.4.5. Договору у разі якщо Постачальник вважатиме можливим відпустити Продукцію без передоплати, Покупець зобов`язаний сплатити її вартість протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання Продукції, але не пізніше наступної дати поставки.

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з оплати товару за видатковою накладною №ТІНУк043855 від 06.06.2022 на загальну суму 492121,54 грн з ПДВ.

Додатково суд відзначає, що вартість одиниць товару, які було поставлено за видатковою накладною №ТІНУк043855 від 06.06.2022, зокрема самонесучий провід AsXSn 4х70 та самонесучий провід AsXsn 4x50 не перевищує вартості одиниць аналогічного товару, який постачався позивачем та було отримано відповідачем за видатковими накладними №ТІНУк020553 від 04.10.2021 (а.с.199, т.1), №ТІНУк020554 від 04.10.2021 (а.с.200,т.1), які були підписані між сторонами.

Суд враховує, що наявними в справі доказами підтверджується наявність у відповідача переплати в сумі 1165,11 грн, а тому вимоги позивача про стягнення 490956,43 грн (492121,54 грн - 1165,11 грн), яка не перевущує суму, вказану в податковій накладній, є правомірними та обґрунтованими.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову у справі №902/307/23 суд також враховує, що в обґрунтування своїх вимог та заперечень сторони подали до суду заяви свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які в судових засіданнях надали пояснення стосовно відомих їм обставин, які мають значення для розгляду справи, зокрема щодо поставки товару.

Суд враховує висновок щодо застосування норм права, наведений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, відповідно до якого: "...принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний."

Частиною 2 ст.86 ГПК України встановлено, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Оскільки показання свідків зі сторони позивача та відповідача щодо поставки / отримання товару 06 червня 2023 року є взаємовиключними, вони не беруться судом до уваги як неналежні докази.

Разом з цим, положеннями частини 1 ст.75 ГПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

З огляду на наведене, судом беруться до уваги обставини, які визнаються сторонами та підтверджуються свідками зі сторони позивача та відповідача, зокрема стосовно порядку поставки товару за договором поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021, який склався між сторонами.

Надаючи оцінку повідомленим свідками обставинам судом враховується, що чинне законодавство не визначає обмежень щодо дати складення видаткової накладної. Разом з цим, враховуючи загальні вимоги, визначені для первинного бухгалтерського документу, така накладна має бути складена в момент передачі товару.

Натомість, визнані учасниками справи обставини свідчать, що порядок поставки товару згідно договору поставки №1533-ТДУ від 15.07.2021 склався між сторонами на довірливій основі, відповідно до якого підписання видаткових накладних відбувалось після його отримання відповідачем, що пояснює відсутність в матеріалах справи обопільно підписаної видаткової накладної №ТІНУк043855 від 06.06.2022.

Позицію відповідача стосовно того, що відсутність доказів поставки товару 06 червня 2022 року на умовах "самовивозу" (власними силами Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп") свідчить про те, що такої поставки не відбувалось суд оцінює критично, адже згідно долученого останнім до матеріалів справи листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" №3108-АЗ від 31.08.2023 поставка частини товару за Договором від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" 11.09.2021, 23.07.2021, 20.08.2021, 20.09.2021, 11.10.2021, 25.10.2021 та 01.11.2021 відбувалась силами транспортної компанії, що свідчить про існування між сторонами іншої усталеної практики відносин ніж та, яка визначена пунктом 3.1 Договору.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишаються поза увагою як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається 7364,36 грн витрат по сплаті судового збору.

Представник відповідача в судовому засіданні, 06.10.2023, заявив усне клопотання про призначення судового засідання для вирішення питання про понесені судові витрати.

Так, відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Таким чином, суд вважає за доцільне задовольнити заяву представника відповідача та призначити окреме судове засідання для вирішення питання стосовно розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 87, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" (21050, Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Магістратська, буд.7, офіс 1, ідентифікаційний код: 42500651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" (85302, Донецька обл., Покровський р-н, м.Покровськ, вул.Москаленка Маршала, буд.144а, ідентифікаційний код: 43783381) 490956,43 грн заборгованості та 7364,35 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про понесені відповідачем судові витрати у справі №902/307/23 на 20 жовтня 2023 на 10 год. 30 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, 29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх, зала судових засідань №2), про що повідомити сторони.

5. Повний текст судового рішення направити сторонам.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

7. Повний текст рішення складено 18 жовтня 2023 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" (urist@interelektro.com.ua);

3 - представнику ТОВ "Торговий дім "Інтерелектро Україна" адвокату Мельниченку І.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

4,5 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер енерджі груп" (вул.Магістратська, буд.7, офіс1, м.Вінниця, 21050) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронну пошту (liderenerdgi@ukr.net);

6 - представнику ТОВ "Лідер енерджі груп" адвокату Арустамян А.Е. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )