Постанова

від 18.10.2023 по справі 461/6239/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/6239/23 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 33/811/1411/23 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., за участю представника Львівської митниці Зирянова О.Ю. та адвоката Бориславського А.Л., розглянувши апеляційну скаргу представника Львівської митниці Сичова Ю.В. на постанову Галицького районного суду міста Львова від 14 вересня 2023 року,

встановив:

постановою Галицького районного суду м. Львова від 14 вересня 2023 року провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за вчинення ним порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, закрито у зв`язку з відсутністю складу і події зазначеного правопорушення.

Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0360/20900/23 від 05.04.2023 р. товар визначено повернути ОСОБА_1 для належного митного оформлення або для вивезення за межі митної території України.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0360/20900/23, 28.03.2023 року, в зону митного контролю МАПП «Краковець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці в напрямку «в`їзд в Україну» заїхав транспортний засіб, реєстраційний номер DL721SP/ НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Як підставу для переміщення товару, водієм ОСОБА_1 до митного контролю подано наступні документи:

міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) без номера від 27.03.2023 року; декларацію на отримувача БО «Фонд розвитку спорту та громадських ініціатив Одеси ім. Сергія Ісаєвича Уточкіна» про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою підписана 28.03.2023 року ОСОБА_1 загальною вагою 2800 кг.; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) без номера від 27.03.2023 року; декларацію на отримувача БО «Благодійний фонд «Коло» про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою підписана 28.03.2023 року ОСОБА_1 загальною вагою 7330 кг.

Відповідно до поданих документів, на митну територію України транспортним засобом з реєстраційним номером DL721SP/ НОМЕР_1 на адресу благодійної організації «Фонд розвитку спорту та громадських ініціатив Одеси ім. Сергія Ісаєвича Уточкіна», ЄДРПОУ 39785723 (65045, Одеська обл., м.Одеса, вул. Новосельського 106), переміщується як гуманітарна допомога товар: військовий одяг (взуття), вагою 2400 кг, спальники 400 кг, загальною вагою: 2800 кг.

Відповідно до поданих документів, на митну територію України транспортним засобом з реєстраційним номером DL721SP/ НОМЕР_1 на адресу благодійної організації «Благодійний фонд «Коло», ЄДРПОУ 38813073 (Україна, м. Київ, вул. Івана Мазепи 1), переміщується як гуманітарна допомога товар: одяг новий, загальною вагою 7330 кг.

Загальна вага згідно поданих декларацій - 10130 кг.

Відправником зазначеного товару у деклараціях про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, зазначено компанію «Fundacja HUB SOS-UA» (Krasiczyrska 13/165, 03-379 Warszawa, Polska, ідентифікаційний номер NIP 5242939350, KRS 0000969085).

Під час здійснення митного контролю транспортного засобу у вантажі, що слідував на адресу благодійної організації «Благодійний фонд «Коло» фактично встановлено переміщення одягу новий вагою 6400 кг.

У вантажі що слідував на адресу благодійної організації «Фонд розвитку спорту та громадських ініціатив Одеси ім. Сергія Ісаєвича Уточкіна», фактично переміщувались спальні мішки вагою 1532 кг , одяг новий вагою 2338 кг та аксесуари жіночі, окуляри, сережки, браслети, підвіски, брошки.

У своїх поясненнях водій ОСОБА_1 зазначив, що увесь товар йому завантажили у м. Ярославі Республіки Польщі, де йому було надано пакет документів: міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) № б/н, від 27.03.2023, лист БО «Фонд розвитку спорту та громадських ініціатив Одеси ім. Сергія Ісаєвича Уточкіна», лист від 27.03.2023 №865 БО «Благодійний фонд «Коло» та митні декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою (які він підписав). Отримані документи він подав до митного контролю на території України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» передбачено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар (у даному випадку гр. України ОСОБА_1 ), за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Враховуючи викладене, працівниками митного органу встановлено, що дії водія ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1ст.483 МК України, як такі, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги, кількості та вартості товарів, які необхідні для визначення коду товарів згідно з УКТЗЕД його митної вартості.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник Львівської митниці Сичов Ю.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 14.09.2023 та винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення, передбачене санкцією даної статті в повному обсязі з конфіскацією предметів правопорушення, а також стягнути з особи ОСОБА_1 на користь митниці витрати, пов`язані із зберіганням на складі митниці вказаного товару.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом не взято до уваги, що, відповідно до ч.2 ст. 191 МК України, перевізники забов`язані під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування, а у разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної.

Вказує, що у міжнародних товарно-транспортних накладних від 27.03.2023 будь-які записи щодо невідповідності кількості товарів відсутні.

Апелянт вважає, що суд дійшов до невірного висновку, про те, що правопорушення, передбачене ст. 483 МК України характеризується прямим умислом, а в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на його вчинення. Та зазначає, що митним кодексом передбачено, що порушення митних правил можливе не лише у формі умислу, а визнається і таким, що вчинено з необережності.

Стверджує, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги, кількості та вартості.

Заслухавши доповідача, виступ представника Львівської митниці Зирянова О.Ю., який просив задоволити апеляційну скаргу, позицію адвоката Бориславського А.Л., який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Статтею 487 МК України, передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції було дотримано в повному обсязі, а провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за вчинення ним порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, вірно закрито у зв`язку з відсутністю складу і події зазначеного правопорушення.

Диспозиція ч.1 ст. 483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Основним безпосереднім об`єктом порушення є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що суб`єктивна сторона ч. 1 ст. 483 МК України передбачає прямий умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з порушенням встановленого порядку.

Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, - містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Судом першої інстанції та апеляційним судом проаналізовані міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) без номера від 27.03.2023 (а.с. 10, а.с. 14), які заповнені належним чином, в яких вказана пломба LGP0009426 (графа 6), та які містять інформацію щодо відправника та отримувачів вантажів, маси вантажів (2800 кг та 7330 кг, відповідно), що співпадає з тими даними, які ОСОБА_1 зазначив у митних деклараціях (а.с. 9, а.с. 13). Слід зазначити, що товарно-транспортні накладні (CMR) без номера від 27.03.2023 не є документами, які заповняються водієм ОСОБА_1 , адже товарно-транспортні накладні (CMR) є підтвердженням укладання контракту між контрагентами: продавцем, перевізником і замовником. Транспортна накладна (CMR) виписується для підтвердження укладення договору перевезення, який визначає відповідальність відправника, перевізника та одержувача товару, а відтак внесення інформації до CMR здійснюється комплексно, а оскільки в зазначених товарно-транспортних накладних (CMR) без номера від 27.03.2023 інформація відповідає тій, що зазначена у митних деклараціях, то і суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що не має підстав стверджувати про наявність у ОСОБА_1 умислу на вчинення дій, передбачених ст. 483 МК України.

Апеляційний суд також звертає увагу, що в матеріалах справи наявні звернення від одержувачів товару благодійної організації «Благодійний фонд «Коло» та від Благодійної організації «Фонд розвитку спорту та громадських ініціатив Одеси ім. Сергія Ісаєвича Уточкіна», з яких встановлено, що дані організації дійсно очікували товар, який перевозив водій ОСОБА_1 , та який мав бути спрямований для забезпечення гуманітарних потреб.

В своїх поясненнях ОСОБА_1 вказав, що він не був присутній при завантаженні автомобіля і не мав можливості контролювати кількість, вагу і найменування вантажу. Зазначив, що декларації були складені не ним і не в його присутності. Зазначені твердження також підтверджуються заявою фундації «HUB SOS-UA», в якій вказано, що декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, були підготовлені заздалегідь та заповнені менеджерами фундації «HUB SOS-UA», а водій ОСОБА_1 участі у завантаженні транспортного засобу не приймав, так як таке проводиться працівниками фонду.(а.с. 68)

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, про те, що ОСОБА_1 , як водій-перевізник не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та не підлягає відповідальності за переміщення товарів на підставі документів, що містять неправдиві відомості, а також, що у справі про порушення митних правил відсутні докази того, що ОСОБА_1 мав умисел перемістити товар через кордон з приховуванням від митного контролю.

Таким чином, матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання в якості підстави для переміщення товарів до митного орану документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товарів, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Суддя першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст. 530 МК України, ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 вересня 2023 року залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Львівської митниці Сичова Ю.В. без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Маліновська-Микич О.В.