Ухвала

від 19.10.2023 по справі 922/4353/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

19.10.2023м. ХарківСправа № 922/4353/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши заяву про видачу судового наказу

заявникТовариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-33», місто Харків, боржникФізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місто Харків, про видачу судового наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Як стверджує заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-33», боржник, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , свої зобов`язання щодо розрахунків за договором на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи № 100623/1А від 24.11.2021 року, не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 7342,65 грн., яка складається з: основної заборгованості у розмірі 6 425,02 грн., 3% річних у розмірі 57,56 грн., пені у розмірі подвійної облікової ставки у розмірі 860,07 грн.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, враховуючи наступне.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику заявника та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. При вирішенні питання можливості задоволення заяви та видачі судового наказу, з боку суду підлягає дослідженню наявність суб`єктивного права у заявника на стягнення заявлених коштів, а саме можливість нарахування кредитором відповідних сум в силу договору та закону, відсутність прямої забори законодавства такого нарахування з огляду на специфіку стану боржника, надані стороною докази невиконання боржником зобов`язання.

Як зазначено у заяві, згідно із умовами вищезазначеного договору, боржник несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого виконавцем ППК, а в разі його пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставин у відповідності до пункту 8.1.4. Договору в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок Заявника його вартість у розмірі еквівалентному 176 доларів США за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку. 21 червня 2023 року, у відповідності до п.10.2 Договору листом (вх. № 129 від 22.06.2023, копія додається) боржник повідомив заявника про розірвання в односторонньому порядку Договору з 21.06.2023 року у зв`язку з неробочим станом приміщення, але боржником не було надано заявнику доступ на «Об`єкт» для проведення демонтажу встановленого ППК та не проведено всі необхідні розрахунки з дотриманням умов Договору, у тому числі, передбачені пунктами 3.13., 8.1.4. Договору.

Суд зазначає, що розрахунок суми основної заборгованості підлягає перевірці, адже вона визначена виходячи із доларового еквіваленту. Тобто, суду необхідно здійснити певні математичні дії для перевірки суми основної заборгованості, що в межах наказного провадження є неможливим. Крім зазначеного, період заборгованості не відображений заявником у заяві.

Так само, заявник просить про стягнення 3% річних та пені і, відповідно, наводить свій розрахунок. В силу ГПК України суд зобов`язаний перевірити такі розрахунки, однак позбавлений це зробити в межах наказного провадження. Тим паче, стягнення таких самих не входить до основної заборгованості, що передбачена Договором.

Крім того, до стягнення заявлені витрати на професійну правничу допомогу. Однак, суд має перевірити їх розмір на відповідність критеріям доцільності та пропорційності, що також не вдається за можливим в межах наказного провадження.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги не є безспірними, суми стягнення чітко не передбачені Договором, а для встановлення об`єктивності та правильності нарахування сум суд має перевірити їх розрахунок, що в межах наказного провадження є неможливим. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. На підставі цього, встановлено, що заява не відповідає статті 148 ГПК України, а отже є підстави для відмови у видачі судового наказу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 147-154, 233-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-33» у видачі судового наказу.

Повідомити заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень кодексу.

Ухвалу підписано 19 жовтня 2023 року.

СуддяКалініченко Н.В.