Ухвала

від 18.10.2023 по справі 922/579/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

попереднє засідання

"18" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/579/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення" про визнання банкрутом Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" , код ЄДРПОУ 08162096 за участю :

представника кредитора ТОВ «Харківські філія забезпечення» Зарудний І.В.

представника боржника Кузнєцов В.О.

представника Органу з питань банкрутства Кошлаченко О.І.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 серед іншого було відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення", код ЄДРПОУ 08162096; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.

Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Максимова Андрія Анатолійовича, (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 394 від 26.02.2013).

Здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття справи про банкрутство боржника Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення", код ЄДРПОУ 08162096, із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника (публікація № 69592 від 23.11.2022).

Встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 10.01.2023.

Встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 10.02.2023.

Попереднє засідання господарського суду призначено на 07.02.2023.

19.12.2022 боржник звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 про відкриття провадження у справі про банкрутство.

13.02.2023 матеріали справи № 922/579/22 були направлені до Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/579/22 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/579/22 залишено без змін.

13.04.2023 справа повернулась до господарського суду Харківської області.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У зв`язку із реальною загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", керівництвом Господарського суду Харківської області встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.

Ухвалою суду від 27.04.2023 було призначено попереднє засідання суду на "07" червня 2023 р. о(об) 11:00 год.

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшли заяви:

- Головного управління ДПС у Харківській області (вх.№ 16964 від "23" грудня 2022 р.) з грошовими вимогами до боржника Державного підприємство Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" на суму 2 887 786,97 грн.;

- Артьомової Ірини Іванівни (вх. № 16963 від 23.12.2022) на суму 529 586,00 грн.;

- ОСОБА_1 (вх. № 16962 від 23.12.2022) на суму 471 374,19 грн.

Відповідними ухвалами суду зазначені заяви були призначені до розгляду в попередньому засіданні.

13.03.2023 розпорядник майна надав через електронну адресу суду повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів Головного управління ДПС у Харківській області (вх. №5849) та ОСОБА_1 (вх. №5852).

11.04.2023 розпорядник майна надав через електронну адресу суду повідомлення про результати розгляду вимог кредитора ОСОБА_2 (вх. №8789).

Розгляд справи в попередньому засіданні неодноразово відкладався, зокрема в судовому засіданні 29.08.2023 суд оголосив перерву до 18.10.2023 до 11:00 год, визнавши явку розпорядника майна в судове засідання обов`язковою.

Протягом квітня - серпня розпорядник майна також надав суду поточні звіти про хід виконання процедури розпорядження майном, які були долучені судом до матеріалів справи.

Розпорядник майна в призначене судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду від розпорядника майна надійшло клопотання (вх. № 28380), в якому розпорядник майна повідомляє, що відповідно до інформації наданої Державним підприємством Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення", 21.06.2023 р. СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області відкрито кримінальне провадження № 12023221210000559 за фактом підроблення офіційних документів з метою заволодіння майном ДП МОУ «ХКМТЗ».

Дане кримінальне провадження порушено за заявою Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення", у зв`язку з поданням фізичною особою ОСОБА_2 заяви з грошовими вимогами до боржника - Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення". На теперішній час стан розгляду вищезазначеної кримінальної справи невідомий.

Також в наданому клопотання розпорядник майна просить суд розглянути вимоги конкурсних кредиторів до Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" без участі розпорядника майна Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" арбітражного керуючого Максимова А.А.

Представник ініціюючого кредитора в судовому засіданні не заперечував проти визнання вимог кредиторів, що надійшли до суду.

Представник боржник ка в судовому засіданні проти вимог ФОП Артьомової І.І. та ФОП Компанійця Д.А. заперечував, зокрема зазначивши, що стосовно правовідносин з цими контрагентами наразі відкрите кримінальне провадження №12023221210000559 за фактом підроблення офіційних документів із метою заволодіння майном ДП МОУ "ХКМТЗ".

Відкриттю кримінального провадження №12023221210000559 і, відповідно, надсиланню ДП МОУ "ХКМТЗ" запита від 13.07.2023 №65/1204 передувало звернення ДП МОУ "ХКМТЗ" до правоохоронних органів із заявою (повідомленням) від 22.05.2023 про вчинення кримінального правопорушення, оскільки ДП МОУ "ХКМТЗ" вважає, що ОСОБА_3 , маючи статус службової особи, безпосередньо вчинив дії, направлені на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, які (дії), на думку ДП МОУ "ХКМТЗ", кваліфікуються за ч.2 ст.15, ч.4 ст. 191 КК України.

Також боржник вказує, що на виконання договорів, на які кредитори посилаються в обґрунтування своїх кредиторських вимог в дійсності не відбувалося жодних поставок, ДП МОУ "ХКМТЗ" взяло на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони - ФОП Артьомової І.І. та ФОП Компанійця Д.А.. Зазначена відсутність будь-яких поставок на виконання договорів на переконання боржника підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках за 2019 рік.

Щодо вимог Головного управління ДПС у Харківській області, то представник боржника зазначив, що він не має інформації щодо результатів розгляду зазначених вимог боржником.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи в попередньому засіданні були повідомлені в установленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Відповідно до приписівстатті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурснікредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 2ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутствау попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першоюстатті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другоюстатті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Як встановлено судом, після повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутствоДержавного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" до суду з заявою про кредиторські вимоги до звернулось Головне управління ДПС у Харківській області.

Згідно поданої заяви, кредиторські вимоги ГУ ДПС у Харківській області з складають 2 887 786,97 грн. (2 725 924,48 грн. - основний борг та 161 862,49 грн. штрафні санкції).

З наданого суду розрахунку та доданих до заяви документів вбачається, що до суми вказаного податкового зобов`язання включено суми:

1. Податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів /робіт, послуг/ (код 14010100) у сумі 77 117,27 грн. (основний платіж):

- податкова декларацiя з податку на додану вартiсть № 9422039714 вiд 19.01.2022, термін сплати 31.01.2022 у сумі 7 449,27 грн. (нараховано 61 128,00 грн., сплачено 53 678,73 грн.);

- податкова декларацiя з податку на додану вартiсть № 9037138057 вiд 21.02.2022, термін сплати 02.03.2022 у сумі 69 668,00 гривень.

Земельний податок з юридичних осіб (код 18010500) у сумі 2 810 669,70 грн. (основний платіж 2 648 807,21 грн., штрафні санкції 161 862,49 грн.):

- податковий розрахунок земельного податку № 9026859103 вiд 20.02.2019, терміни сплати: 30.03.2019, 30.04.2019, 30.05.2019, 30.06.2019, 30.07.2019, 30.08.2019, 30.09.2019, 30.10.2019, 30.11.2019, 30.12.2019, 30.01.2020 у сумі 603 213,58 грн. /основний платіж/ (нараховано 629 565,46 грн., сплачено 26 351,88 грн.). Вказана заборгованість була визнана рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі № 520/1461/2020;

- податковий розрахунок земельного податку № 9030720163 вiд 20.02.2020, терміни сплати: 01.03.2020, 30.03.2020, 30.04.2020, 29.06.2020, 30.06.2020, 30.07.2020, 31.08.2020, 30.09.2020, 30.10.2020, 30.11.2020, 30.12.2020, 01.02.2021 у сумі 686 798,68 грн. (основний платіж). Зазначена заборгованість була визнана рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 520/18473/21;

- податковий розрахунок земельного податку № 9090527427 вiд 27.04.2020, терміни сплати: 27.04.2020, 27.04.2020, 29.06.2020, 30.06.2020, 30.07.2020, 31.08.2020, 30.09.2020, 30.10.2020, 30.11.2020, 30.12.2020, 01.02.2021 у сумі 99 664,07 грн. (основний платіж). Зазначена заборгованість була визнана рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 520/18473/21;

- податковий розрахунок земельного податку № 9141891361 вiд 22.06.2020, термін сплати 22.06.2020 у сумі 57 233,22 грн. (основний платіж). Зазначена заборгованість також була визнана рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 520/18473/21.

- податкове повiдомлення-рiшення (форма 'Ш') № 0018130434 вiд 04.11.2020 у сумі 43 268,15 грн. (штрафні санкції) Зазначена заборгованість була визнана рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 520/18473/21;

- податкове повiдомлення-рiшення (форма 'Ш') № 0088300434 вiд 31.12.2020 у сумі 118 594,34 грн. (штрафні санкції). Зазначена заборгованість також була визнана рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 520/18473/21;

- податковий розрахунок земельного податку № 9032236289 вiд 22.02.2021, терміни сплати: 02.03.2021, 30.03.2021, 30.04.2021, 31.05.2021, 30.06.2021 у сумі 286 166,10 грн. (основний платіж). Зазначена заборгованість також була визнана рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 520/18473/21;

- податковий розрахунок земельного податку № 9032236289 вiд 22.02.2021, терміни сплати 30.07.2021, 30.08.2021, 30.09.2021, 01.11.2021, 30.11.2021, 30.12.2021, 31.01.2022 у сумі 400 632,58 грн. (основний платіж);

- податковий розрахунок земельного податку № 9036665114 вiд 21.02.2022 терміни сплати: 02.03.2022, 30.03.2022, 03.05.2022, 30.05.2022, 30.06.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 30.09.2022, 31.10.2022 у сумі 515 098,98 грн. (основний платіж).

Вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному та/або судовому порядку не оскаржувались, тому є узгодженим.

З матеріалів справи вбачається, що до боржника вживались заходи примусового стягнення заборгованості у судовому порядку.

В рамках адміністративної справи № 520/1461/2020 за позовом ГУ ДПС області до Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" про стягнення податкового боргу рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у вказаній справі позовні вимоги контролюючого органу були задоволені в повному обсязі.

В рамках адміністративної справи № 520/18473/21 за позовом ГУ ДПС області до Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" про стягнення податкового боргу рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у вказаній справі позовні вимоги контролюючого органу були задоволені в повному обсязі.

Проте станом на момент розгляду заяви вказана заборгованість стягнута з боржника не була, вищевказані заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Відповідно до п.176.1е ст.176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

В порушення вимог Податкового кодексу України боржником не були в повному обсязі сплачені нараховані контролюючим органом та самостійно платником податків, строк сплати яких настав.

Вказана заява надійшла у встановлений чинним законодавством строк.

Розпорядником майна були розглянуті вказані вимоги та визнані в повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд визнає вимоги кредитора ГУ ДПС у Харківській області обґрунтованими, доведеними та такими, які підлягають визнанню та включенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів у розмірі 2887786,97 грн., з яких 2725924,48 грн. основний платіж та 161862,49 грн. пені.

Також після повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутствоДержавного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення", в установлений строк до суду з заявою про визнання кредиторських вимог звернулась ОСОБА_2 .

Розглянувши заяву ОСОБА_2 про кредиторські вимогами (вх. N 16963 від 23.12.2022), суд встановив наступне.

07.11.2019 між Фізичною особою-підприємцем Артьомової Іриною Іванівною та Державним підприємством Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" було укладено договір про закупівлю будівельних матеріалів №07/11/2019. Специфікацією до вказаного Договору визначено об`єм будівельних матеріалів, які необхідно поставити та визначено загальну вартість договору, а саме 440 568, 00грн.

На виконання умов зазначеного договору, ФОП Артьомова І.І., 22.11.2019 було зроблено поставку зазначених в специфікації до Договору будівельних матеріалів на загальну суму 440 586,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №22/11 від 22.11.2019.

Відповідно до п. 4.1 Договору №07/11/2019 розрахунки за поставлені будівельні матеріали проводяться протягом 30 днів з моменту поставки товарів шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Проте доказів розрахунку за поставлений товар всупереч умовам договору, до матеріалів справи не додано.

Крім того 27.11.2019 між Фізичною особою-підприємцем Артьомової Іриною Іванівною та Державним підприємством Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" був укладений Договір №27/11/2019 про закупівлю товару. Згідно умов даного договору постачальник зобов`язувався поставити покупцю "Двигун", характеристики та ціна якого визначені специфікацією до Договору. А покупець, в свою чергу, зобов`язувався своєчасно, протягом 30 днів з моменту поставки товару, сплатити за поставлений товар.

Проведення поставки продавцем покупцю "Двигуна" підтверджується видатковою накладною №10/12 від 10.12.2019 на суму 89 000,00 грн. Доказів розрахунку за поставлений товар всупереч умовам договору, до матеріалів справи не додано.

Тобто, боржником не виконано грошові зобов`язання за вищенаведеними договорами, не здійснено повної оплати за поставлений товар у загальному розмірі 529 586,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частини 1 та 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що боржник взяв на себе зобов`язання по договору сплатити за поставлений товар ФОП Артьомовій І.І. протягом 30 днів з моменту здійсненої поставки.

Згідно доданих до матеріалів справи видаткових накладних боржник отримав товар 22.11.2019 (за договором від 07/11/219) та 10.12.2019 (за договором від 27.11.2019), про що свідчить відповідний підпис уповноваженої особи боржника на вказаних накладних, скріплений печаткою Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення".

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що розпорядник майна Максимов А.А. звертався до Артьомової І.І. із запитом про надання копій документів, що підтверджують фактичне здійснення поставки товарів за вищезазначеними договорами, а саме копій товарно - транспортних накладних про здійснення відповідного перевезення товарів.

Кредитором Артьомовою І.І. були надані розпоряднику майна, а останнім скеровано до матеріалів справи копії:

- товарно транспортної накладної № 10/12 від 10.12.2019 Форма №1-ТН, відповідно якої здійснювалось перевезення двигуна відповідно видаткової накладної №10/12 від 10.12.2019;

- товарно транспортної накладної № 10/12 від 22.11.2019 Форма №1-ТН, відповідно якої здійснювалось перевезення вантажів відповідно видаткової накладної №22/11 від 22.11.2019. Зазначені товарно - транспортні накладні також підписані з боку обох контрагентів та скріплені печатками підприємств.

Також ОСОБА_2 надала розпоряднику майна, а останній скерував до суду підписані акти звірок на підтвердження здійснення поставок товарів за вказаними договорами.

Отже у Державного підприємством Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" наявна заборгованість за договором закупівлю будівельних матеріалів №07/11/2019 від 07.11.2019 та договором про закупівлю товару №27/11/2019 від 27.11.2019 у загальному розмірі 529 586,00 грн.

Доказів сплати зазначеного боргу матеріали справи не містять.

З огляду на наведені норми законів та умови договорів про закупівлю ФОП Артьомовою Іриною Іванівною обґрунтовано заявлено кредиторські вимоги до боржника Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" у розмірі 529 586,00 грн.

Щодо доводів боржника про відсутність фактичного постачання товару, відсутність в даних бухгалтерського обліку боржника відомостей про здійснені господарські операції та наявність з цього приводу відкритого кримінального провадження, то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже основою податкового обліку є первинні документи по відображенню господарчих операцій.

При цьому саме видаткова накладна є первинними документом постачальника, який підтверджує факт передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи до іншої, від постачальника до покупця.

Суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

У разі неможливості самостійно надати докази учасник справи вправі подати клопотання про витребування доказів судом у порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 79 ГПК України визначає поняття вірогідності доказів. Згідно до ч.1. цієї статті визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Частина 2 цієї статті встановлює, що питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У господарському судочинстві принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано в Постанові Великої палати ВСУ від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Так, боржник заперечує факт поставки обумовленого договорами товару, стверджуючи, що фактично поставка товару не відбулась, проте в своїх запереченнях не наводить жодного доказу в підтвердження наявності підстав сумнівності отримання товару, а надає лише докази звернення до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами боржника під час укладення зазначених договорів із ФОП Артьомовою І.І.

Суд звертає увагу боржника, що одним з різновидів спорів, які розглядає суд в межах провадження у справі про банкрутство є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який може бути оспорений боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді спірних вимог кредиторів суди керуються спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов`язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують. Такий правовий висновок викладений ВС у постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18.

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником - кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором - заявником грошових вимог.

Суд вважає, що заявником - кредитором ФОП Артьомовою І.І. було надано суду необхідну сукупність документів на обґрунтування факту здійснення поставки обумовленого договорами товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Натомість боржник в своїх запереченнях та повідомленнях не наводить відповідних обґрунтувань та доказів в розумінні прокоментованих норм процесуального законодавства в підтвердження спростування висновків суду щодо фактичного постачання товару.

Розпорядником майна були розглянуті вказані вимоги та визнані в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ФОП Артьомової І.І. у загальному розмірі 529 586,00 грн. є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

З урахуванням того, що офіційне повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 23.11.2022 (номер публікації 69592), а заява ФОП Артьомової І.І. сформована в системі "Електронний суд" 22.12.2022, тобто, подана в межах визначеного законом 30-денного строку, строк виконання зобов`язань настав до моменту відкриття провадження у справі, то зазначені вимоги є конкурсними та підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

За подання заяви з грошовими вимогами заявником також був сплачений судовий збір у розмірі 4 962,00 грн. який також визнається судом та підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.

Також після повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення", в установлений строк до суду з заявою про визнання кредиторських вимог звернувся ОСОБА_1 .

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про кредиторські вимогами (вх. N 16962 від 23.12.2022), суд встановив наступне.

13.10.2020 Господарським судом Харківської області було видано судовий наказ №922/3295/20 про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" на користь Фізичної особи-підприємця Компанієць Дмитра Анатолійовича заборгованості в розмірі 150 083,94 грн. та сплаченого судового збору в розмірі 210,20 грн., яка виникла на підставі договору будівельного підряду №07/06/2019.

Крім того, рішенням Господарського суду Харківської області від 31 березня 2021 року по справі №922/206/21 на користь Фізичної особи-підприємця Компанієць Дмитра Анатолійовича з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" вирішено стягнути заборгованість у розмірі 311 408,92 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 671,13 грн. Зазначена заборгованість виникла на підставі договору підряду №10 від 03.02.2020 року.

В свою чергу, боржником було подано позовну заяву про визнання договору будівельного підряду №07/06/2019 від 03.06.2019 року недійсним. За результатами розгляду даної справи, Господарським судом Харківської області по справі №922/2077/21 було відмовлено в задоволенні вимог позивача, проте додатковим рішенням від 24.09.21 було стягнуто з боржника витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Наразі вказані судові рішення набрали законної сили та є чинними.

Відповідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Суд вважає, що заявником - кредитором ФОП Компанійцем Д.А. було надано суду необхідну сукупність документів на обґрунтування факту наявності заборгованості боржника, що підтверджується відповідними судовими рішеннями, які набрали законної сили та є чинними.

Натомість боржник в своїх запереченнях та повідомленнях не наводить відповідних обґрунтувань та доказів в розумінні прокоментованих норм процесуального законодавства в підтвердження спростування висновків судів щодо наявності відповідних зобов`язань.

Розпорядником майна були розглянуті вказані вимоги та визнані в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ФОП Компанієць Д.А. у загальному розмірі 471 374,19 грн. є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

З урахуванням того, що офіційне повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 23.11.2022 (номер публікації 69592), а заява ФОП Компанійця Д.А. сформована в системі "Електронний суд" 22.12.2022, тобто, подана в межах визначеного законом 30-денного строку, строк виконання зобов`язань настав до моменту відкриття провадження у справі, то зазначені вимоги є конкурсними та підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

За подання заяви з грошовими вимогами заявником також був сплачений судовий збір у розмірі 4 962,00 грн. який також визнається судом та підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.

Інших вимог від кредиторів у встановлений законом строк до суду та розпорядника майна не надходило.

Зазначені вимоги підтверджені належним чином та підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів.

Крім того, ухвалою суду від 22.11.2022, якою було відкрито провадження у даній справі, визнано розмір вимог ініціюючого кредитораТовариства з обмеженою відповідальністю «Харківська філія забезпечення» (місцезнаходження: 61064, м. Харків, вул. Цементна, буд. 3, код ЄДРПОУ 35547869) в загальному розмірі 533174,37 грн., з яких: - 427 900,00 грн. Сума основного боргу, 3% річних у розмірі 8201,25 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 541,52 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 721,60 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 3 500,00 грн., 24810,00 судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58500,00 грн. витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства).

Таким чином, у попередньому засіданні судом розглянуті всі заявлені вимоги до боржника.

Згідно з матеріалами справи, реєстром вимог кредиторів, представленим розпорядником майна, заборгованість із заробітної плати працівникам підприємства-боржника відсутня, вимоги, які забезпечені заставою майна боржника відсутні, відомості про майно боржника, яке є предметом застави, відсутні.

Згідно ч. 1ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутствапротягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Враховуючи, що всі вимоги кредиторів перевірені судом, при таких обставинах суд вважає за необхідне визнати вимоги кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів і зобов`язати розпорядника майна у відповідності дост. 48 Кодексу України з процедур банкрутствапровести збори кредиторів та комітету кредиторів, на яких визначитись з подальшою процедурою банкрутства, а також надати суду докази проведення інвентаризації активів боржника.

Керуючись ст. ст. 2, 45, 47, 48 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 74-78, 80, 86, 232-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1 Визнати наступний розмір грошових вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська філія забезпечення» в загальному розмірі 533174,37 грн., з яких: - 427 900,00 грн. Сума основного боргу, 3% річних у розмірі 8201,25 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 541,52 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 721,60 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 3 500,00 грн., 24810,00 судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58500,00 грн витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства);

- Головного Управління ДПС у Харківській області в загальному розмірі 2887786,97 грн., з яких 2725924,48 грн. основний платіж та 161862,49 грн. пені;

- Фізичної особи - підприємця Артьомової Ірини Іванівни у розмірі 529 586,00 грн. та 4962,00 грн. судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до суду;

- Фізичної особи - підприємця Компанієць Дмитра Анатолійовича у загальному розмірі 476336,19 грн., з яких основний борг складає 461492,86 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., витрати на сплату судового збору у справі № 922/206/21 в розмірі 4881,33грн. та 4962,00 грн. судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до суду.

3. Зобов`язати розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду.

4. Зобов`язати розпорядника майна в десятиденний строк з дня постановлення ухвали відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Докази надати суду.

5. Призначити проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 08 листопада 2023 року.

6. Призначити підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанова про визнання його банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвала про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на "15" листопада 2023 р. 11:40 год. (Держпром, 8-й під, к. 104).

7. Ухвалу направити кредиторам, розпоряднику майна, боржнику, Міністерству оборони України, Державному органу з питань банкрутства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала підписана 19.10.2023.

Суддя Кононова О.В.