Постанова

від 19.10.2023 по справі 922/1628/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/1628/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кондратової І. Д., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання Шпорт В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент",

на рішення Господарського суду Харківської області

у складі судді Прохорова С. А.

від 30 січня 2023 року

та постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Хачатрян В. С., Россолова В. В., Шутенко І. А.

від 17 травня 2023 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент"

до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"

про визнання недійсним рішення

за участю представників:

від позивача: Щербаха Р. С.

від відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Сьомий" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", оформлених протоколом № 33 від 28 липня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Сьомий", до складу активів якого входять 64 817 590 штук простих іменних акцій Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", що складає 15,3416% голосуючих акцій цього товариства. За твердженням позивача спірні рішення були прийняті на позачергових загальних зборах Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", скликання яких було здійснене неналежним органом: дирекцією (виконавчим органом), а не наглядовою радою товариства, що є порушенням статті 47, пункту 3 частини другої та частини третьої статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства», а також розділів VI, VII Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 196 від 16 квітня 2020 року, пункту 16.7. статуту Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", а також були прийняті без урахування та розгляду пропозицій позивача, що не були включені до проєкту порядку денного. Спірні рішення, порушують право позивача на участь в управлінні товариством, зокрема права на захист наглядовою радою його інтересів, які полягають в обґрунтованому очікуванні на дотримання процедури скликання та проведення зборів.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

28 липня 2022 року відбулися позачергові загальні збори Акціонерного товариства «Укренергомашини», на яких розглядалися наступні питання порядку денного:

1) припинення повноважень членів наглядової ради Товариства;

2) обрання членів наглядової ради Товариства;

3) затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами наглядової ради Товариства. Обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради;

4) затвердження змін до договору, що укладений з зовнішнім аудитором ТОВ "БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА", для проведення обов`язкового аудиту фінансової звітності Товариства за 2021 рік, встановлення розміру доплати за його послуги;

5) затвердження річного звіту Товариства за 2021 рік;

6) розгляд звіту наглядової ради Товариства за 2021 рік та затвердження заходів за результатами його розгляду;

7) розгляд звіту дирекції Товариства за 2021 рік та затвердження заходів за результатами його розгляду;

8) розгляд висновку зовнішнього (незалежного) аудитора за 2021 рiк та затвердження заходів за результатами його розгляду;

9) розподіл прибyткy Toвapиcтвa, отриманого за результатами дiяльності Товариства у 2021 році, в тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог передбачених законодавством, вiдповiдно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2021 році;

10) затвердження звіту про винагороду членів наглядової ради Товариства за 2021 pік;

11) затвердження річної інформації емітента цінних паперiв за 2021 рік;

12) затвердження організаційної структури Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини";

13) внесення змін до статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції;

14) про обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) Товариства;

15) затвердження зміни показників балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів, що відображені у передавальному акті станом на 31.10.2021 р. вiд Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (Товариство, що приєднується) до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (Товариство-правонаступник);

16) обрання члена дирекції - директора АТ "Укренергомашини";

17) затвердження контракту, що укладатиметься з членом дирекцiї - директором AT "Укренергомашини";

18) встановлення чітких цілей діяльності Товариства на 2023 р.;

19) прийняття рішення про схвалення значних правочинів та затвердження їх умов, що були укладені Товариством з Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України";

20) прийняття рішення про надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів;

21) прийняття рішення про надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів;

22) прийняття рішення про обрання оцінювача майнових прав Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

23) прийняття рішення про обрання оцінювача майна Товариства, та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

24) прийняття рішення про надання попередньої згоди на вчинення значного правочину;

25) прийняття рішення про надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів;

26) затвердження контрактів, що укладатимуться з членами дирекції директорами АТ "Укренергомашини";

27) затвердження фінансового плану АТ "Укренергомашини" на 2022 рік;

28) затвердження фінансового плану АТ "Укренергомашини" на 2023 рік;

29) затвердження стратегічного плану розвитку АТ "Укренергомашини" на 2022- 2026 роки;

30) затвердження інвестиційного плану АТ "Укренергомашини" до 2025 року;

31) щодо участі Товариства у Акціонерному товаристві "Мегабанк";

32) прийняття рішення про надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів;

33) прийняття рішення про схвалення значних правочинів та затвердження їх умов, що були укладені Товариством з АТ "ТАСКОМБАНК".

За результатами голосування із зазначених питань порядку денного на позачергових загальних зборах Акціонерного товариства «Укренергомашини» були прийняті рішення, оформлені протоколом № 33 від 28 липня 2022 року, з питань 1, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 32 та 33 порядку денного.

Зазначені позачергові загальні збори Акціонерного товариства «Укренергомашини» були скликані виконавчим органом товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" взяло участь у зазначених позачергових загальних зборах.

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Сьомий" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", оформлених протоколом № 33 від 28 липня 2022 року, посилаючись на те, що спірні рішення були прийняті на зборах, скликання яких було здійснене з порушенням норм чинного законодавства неналежним органом товариства.

3. Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення.

Господарський суд Харківської області рішенням від 30 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17 травня 2023 року, в позові відмовив повністю.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що:

- права позивача як акціонера Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" не були порушені внаслідок недотримання встановленого чинним законодавством порядку скликання і проведення 28 липня 2022 року позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", позивач приймав участь у загальних зборах, у голосуванні з питань порядку денного та мав можливість належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, тобто мав можливість реалізувати своє право на управління акціонерним товариством шляхом участі у загальних зборах;

- позивач не навів обґрунтувань, яким чином кожне зі спірних рішень порушило його права, як акціонера відповідача, та не надав суду відповідних доказів, що підтверджували б наявність такого порушення.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30 січня 2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17 травня 2023 року у цій справі, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Як на підстави касаційного оскарження ухвалених судами попередніх інстанцій зазначених рішення та постанови у цій справі скаржник послався на пункти 1 та 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

За твердженням скаржника суди попередніх інстанцій:

- неправильно застосували статтю 50 Закону України «Про акціонерні товариства», частину другу статті 4 та частину другу статті 45 Господарського процесуального кодексу України та дійшли помилкового висновку про недоведення позивачем порушення його прав як акціонера відповідача спірними рішеннями, не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 924/641/17 та у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 912/712/19;

- неправильно застосували статті 47 та 50 Закону України «Про акціонерні товариства» та дійшли помилкового висновку про те, що скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства неналежним органом товариств не може бути підставою для визнання прийнятих на таких зборах рішень недійсними. При цьому, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах стосовно можливості визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерного товариства у випадку їх скликання та проведення неуповноваженим органом (дирекцією);

- не надали оцінку доводам позивача про порушення його прав на включення пропозицій до порядку денного загальних зборів, не дослідили пов`язані з цим обставини.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач - Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані позивачем рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів залишити без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги. За твердженням відповідача:

- частка позивача у статутному капіталі відповідача є малозначною, контрольний пакет акцій відповідача (98,1536%) належить державі Україна, корпоративне управління якими здійснює Кабінет Міністрів України, безпідставне скасування спірних рішень загальних зборів порушить права та інтереси інших акціонерів;

- позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" у цій справі є свідченням зловживання акціонером своїми правами;

- позивач станом на даний час не має самостійного права реалізовувати права акціонера та не має права без обмежень володіти, користуватися та розпоряджатися акціями відповідача, оскільки на них накладений арешт;

- позивач не наводить обґрунтувань, яким чином кожне зі спірних рішень порушує його права як акціонера відповідача;

- доводи позивача про не включення його пропозицій до порядку денного загальних зборів та пов`язані з цим обставини є предметом розгляду в іншій судовій справі № 922/1510/22, станом на час проведення позачергових загальних зборів акціонерів відповідача, на яких були прийняті спірні рішення, частка позивача в статутному капіталі відповідача становила 1,143%, що не підпадає під дію частини п`ятої статті 38 Закону України «Про акціонерні товариства» та не є підставою для обов`язкового включення пропозицій акціонера до проєкту порядку денного загальних зборів.

Позиція Верховного Суду.

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, дослідивши доводи та аргументи, наведені позивачем у касаційній скарзі, а також відповідачем у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування та дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (пункт 5.6. постанови Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 910/18962/20).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право та / або охоронюваний законом інтерес порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та / або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права / інтересу. У свою чергу, суд має перевірити ці доводи позивача, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 924/831/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18.

Як встановили суди попередніх інстанцій, предметом спору у цій справі, що розглядається, є визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", оформлених протоколом № 33 від 28 липня 2022 року. Зазначений позов був поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Сьомий" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", як акціонером Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини".

В обґрунтування наявності права за звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів позивач послався на положення частини першої статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17 вересня 2008 року (у редакції, чинній станом як на дату прийнятті спірних у цій справі рішень позачергових загальних зборів акціонерів, такі і на дату подання позову у цій справі).

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Отже, право акціонера акціонерного товариства оскаржити рішення загальних зборів такого акціонерного товариства передбачене законом.

Як свідчить практика Верховного Суду, рішення загальних зборів можуть бути оскаржені в судовому порядку акціонером акціонерного товариства шляхом пред`явлення позову про визнання їх недійсними, якщо таке рішення або порядок його прийняття не відповідає вимогам законодавства, статуту чи положенню про загальні збори акціонерного товариства та порушує права та / або законні інтереси учасника (акціонера) товариства - заявника такого позову (позивача).

Аналіз положень частини першої статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" свідчіть про те, що оскаржити рішення загальних зборів може не будь-який акціонер акціонерного товариства, а лише той, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким оспорюваним рішення загальних зборів. Тобто право на звернення до суду щодо оскарження рішення належить акціонеру, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням.

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається: чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд відмовляє в задоволенні позову.

Акціонер не може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів тільки через наявність у нього статусу акціонера без обґрунтування, чим саме оспорюване ним рішення органу управління акціонерного товариства порушує його права та / або законні інтереси. При цьому, посилання позивача (акціонера) в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів на порушення його корпоративних прав на участь в управлінні товариством свідчить про загальний, абстрактний характер таких порушень. Такі посилання позивача є недостатніми для висновку про доведеність факту порушення його прав та / або інтересів спірними рішеннями.

З метою отримання судового захисту шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів акціонер не може абстрактно та загально посилатися на порушення свого права на участь в управлінні, а має обґрунтувати конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятими рішеннями, що оскаржується, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням. Оскаржувані рішення органів управління акціонерного товариства можуть бути визнані недійсними лише у разі, якщо вони прямо (а не опосередковано чи потенційно) впливають на права чи законні інтереси акціонера та порушують їх та за умови, що буде дотримано справедливий баланс між індивідуальними та загальними інтересами, що залежить від всіх обставин у кожному окремому випадку. При цьому, позивач повинен довести, що існує безпосередній зв`язок між стверджуваним порушенням та прийнятими оскаржуваними ним рішеннями органів управління акціонерного товариства.

Такі та подібні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 24 вересня 2021 року у справі № 910/12317/18, від 10 жовтня 2021 року у справі № 924/881/20, від 12 січня 2023 року у справі № 916/1143/21, від 17 травня 2023 року у справі № 908/3213/21.

Суд касаційної інстанції зазначає про те, що ці висновки узгоджуються із усталеною позицією у судовій практиці про те, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16). Наведене також прямо випливає із змісту норми абзацу другого частини першої статті 50 Закону України "Про акціонері товариства", яка визначає, що суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

При цьому, Верховний Суд зазначає про те, що зазначені висновки щодо застосування частини першої статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" є загальними для усіх правовідносин, предметом позову в яких є недійсність рішень загальних зборів чи наглядової ради акціонерного товариства, та підлягають застосуванню незалежно від наведених позивачем в обґрунтування їх недійсності підстав (порушень вимог чинного законодавства та / або статуту акціонерного товариства). З огляду на викладене, зазначений висновок Верховного Суду підлягає застосуванню і до спірних правовідносин у цій справі № 922/1628/22, що переглядається. При цьому, Верховний Суд зазначає про те, що висновки судів попередніх інстанцій, наведені в оскаржуваних рішення та постанові у цій справі, узгоджуються та повністю відповідають зазначеним висновкам Верховного Суду.

Відповідно до усталеної судової практики підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 915/540/16).

Отже, Верховний Суд зазначає про те, що виходячи з положень, закріплених у статтях 15, 16 Цивільного кодексу України, у частині першій статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" та статті 4 Господарського процесуального кодексу України, акціонер акціонерного товариства, який звертається до суду з таким позовом (про визнання недійсним рішень наглядової ради, загальних зборів акціонерів) має обґрунтувати, яке його право та / або охоронюваний законом інтерес порушене спірними рішеннями органів управління акціонерного товариства та зазначити, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення його порушеного права / інтересу. Натомість господарський суд при вирішенні такого корпоративного спору повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання щодо наявності чи відсутності факту їх порушення або оспорювання спірними рішеннями.

Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, позивач не навів у позовній заяві належних обґрунтувань, яким чином кожне зі спірних рішень, прийнятих на загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", що відбулися 28 липня 2022 року, порушило його права та / або інтереси, як акціонера відповідача та не надав суду відповідних доказів, що підтверджували б наявність такого порушення.

Позивач в обґрунтування наявності у нього порушеного права, що підлягає судовому захисту, послався на те, що скликання позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" неуповноваженим органом управління товариства призвело до очевидного порушення його прав на участь в управлінні товариства, зокрема права на захист наглядовою радою товариства його інтересів, які полягають в обґрунтованому очікуванні на дотримання процедури скликання та проведення загальних зборів.

Проте, як встановили суди попередніх інстанцій, позивач брав участь у загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», на яких були прийняті спірні у цій справі рішення, та у голосуванні з питань порядку денного зборів, мав можливість належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Встановивши ці обставини, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач, взявши участь у загальних зборах та у голосування з питань порядку денного зборів тим самим мав можливість реалізувати (та реалізував) своє право на управління акціонерним товариством (відповідачем).

Крім того, суди попередніх інстанцій правильно зазначили про те, що позивач, посилаючись на очевидне порушення його прав на участь в управлінні товариством та на порушення його інтересу щодо обґрунтованого очікування на дотримання процедури скликання та проведення загальних зборів, не зазначив, яке саме обґрунтоване очікування він має на увазі, зважаючи на те, що він фактично узяв участь у загальних зборах, у голосуванні з питань порядку денного та мав можливість належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довів наявності у нього порушених прав та / або інтересів, що підлягають судовому захисту, внаслідок прийняття на позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" спірних рішень, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Крім того, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій правильно врахували обставин щодо балансу інтересів та обґрунтовано зазначили про те, що визнання недійсними спірних рішень позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", що стосувалися діяльності товариства, призведе не тільки до порушення інтересів відповідача та його господарської діяльності, але й до порушення прав інших акціонерів відповідача, які, як і позивач, брали участь у цих загальних зборах та мають ті чи інші очікування від прийнятих рішень або ці рішення мають бути реалізовані безпосередньо в їх інтересах.

Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку доводам позивача про не включення його пропозицій до порядку денного загальних зборів, не дослідили пов`язані з цим обставини, оскільки, як встановили суди попередніх інстанцій ці обставини є предметом розгляду в іншій судовій справі № 922/1510/22, що розглянута Господарським судом Харківської області, серед позовних вимог в якій позивач просив провести позачергові загальні збори акціонерів відповідача з питань, у включенні яких до проєкту порядку денного загальних зборів, які відбулися 28 липня 2022 року, йому було відмовлено.

Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на не врахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства», частини другої статті 4 та частини другої статті 45 Господарського процесуального кодексу України, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 924/641/17 та у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 912/712/19, оскільки правовідносини у зазначених справах є неподібними правовідносинам у цій справі № 922/1628/22, що переглядається.

Як вбачається спірні правовідносини у справі №924/641/17 виникли між фізичною особою, яка успадкували частку в майні колективного малого підприємства, та самим колективним малим підприємством щодо визнання недійсним та скасування рішення ради колективного малого підприємства з підстав відсутності кворуму на засідання ради, порушення порядку проведення засідання та підроблення протоколу засідання. Натомість спірні правовідносини у цій справі № 922/1628/22 виникли між акціонером та акціонерним товариством, а спірні у справі рішення оскаржуються зовсім з інших підстав. Наведене свідчить про те, що суб`єктний склад учасників зазначених справ, правові та фактичні підстави позовів є різними, спірні у справі № 924/641/17 правовідносини, на відміну від правовідносин у цій справі, не підпадали під правове регулювання Закону України «Про акціонерні товариства», висновків щодо застосування норм зазначеного закону постанова Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 924/641/17 не містить. Наведене не дає підстав вважати правовідносини у справах № 924/641/17 та № 922/1628/22 подібними.

У справі № 912/712/19, на відміну від обставин у справі № 922/1628/22, що переглядається, господарськими судами був встановлений більш широкий об`єкт правового регулювання, були встановлені численні конкретні факти порушення прав позивача-акціонера, наявність яких ним обґрунтовувалися. Зокрема, господарські суди у справі № 912/712/19 встановили, що позивач був позбавлений можливості ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного; були безпідставно скасовані попередні рішення загальних зборів та наглядової ради товариства за відсутності судових рішень про таке скасування, що суперечить презумпцii легітимності рішень органів управління юридичної особи; винесення на розгляд загальних зборів товариства питання про схвалення значних правочинів за наявності судових справ про визнання таких правочинів недійсними; позивач не був повідомлений про ринкову ціну акцій, за якою би він міг реалізувати своє право вимоги та не було надано на ознайомлення проєкт договору про продаж акцій. Натомість у цій справі № 922/1628/22, що переглядається, такі обставини відсутні та не були наведені в обґрунтування позовних вимог, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.

Отже, господарські суди у справі № 912/712/19 виходили з інших фактичних обставин, ніж ті, що склалися у цій справі № 922/1628/22. Наведене не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними. Правовідносини у справах № 912/712/19 та № 922/1628/22/21 є неподібними саме за змістовним критерієм.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суди правильно та обґрунтовано не врахували зазначені висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 924/641/17 та у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 912/712/19.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що суди попередніх інстанцій правильно з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права вирішили спір у справі, доводи позивача, наведені у касаційній скарзі, про неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, а наведені ним підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1 та 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованими, з огляду на що Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішення Господарського суду Харківської області від 30 січня 2023 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 17 травня 2023 року у цій справі.

9. Судові витрати.

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, cуд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 30 січня 2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17 травня 2023 року у справі № 922/1628/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

О. Кролевець