Ухвала

від 16.10.2023 по справі 991/8375/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/8375/23

Провадження №11-сс/991/747/23

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Головуючий суддя: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ВАТ «Ставищепродтовари» на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 вересня 2023 року про відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР,

ВСТАНОВИЛА:

1.Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.09.2023 відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах ВАТ «Ставищепродтовари», на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ.

Слідчим суддею встановлено, що 11.09.2023 адвокат ОСОБА_7 в інтересах ВАТ «Ставищепродтовари» звернувся до НАБУ із заявою від 08.09.2023 про вчинення суддями Білоцерківського районного суду ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 397 КК України. Заява обґрунтована тим, що зазначенні судді під час розгляду кримінального провадження № 12017110000000713 (судова справа № 357/2235/18) постановили ухвалу про накладення на ВАТ «Ставищепродтовари», яке є потерпілим у кримінальному провадженні, грошового стягнення у сумі 5 368 грн у зв`язку із неприбуттям представника на виклик в судове засідання.

Через те, що відомості за такою заявою до ЄРДР внесені не були, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ВАТ «Ставищепродтовари» звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Представник НАБУ у запереченнях зазначив, що 12.09.2023 заяву адвоката було зареєстровано в НАБУ, проте за результатами її розгляду відомості до ЄРДР не вносились, оскільки не встановлено достатніх об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Про ці обставини листом від 15.09.2023 НАБУ повідомило ВАТ «Ставищепродтовари».

На переконання слідчої судді, скарга ОСОБА_6 не містить даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а доводи заяви про вчинення кримінального правопорушення фактично зводяться до незгоди з мотивами ухваленого судом рішення, що не вказує на те, що воно суперечить закону, зловживання суддями владою та службовим становищем, або ж спрямоване на умисне завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ВАТ «Ставищепродтовари», перешкоджанню правомірній діяльності представників потерпілого.

Оскільки КПК України в ч. 1 ст. 214 не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а лише за тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення і така позиція відповідає усталеній судовій практиці, на яку послалась слідчий суддя, у задоволенні скарги було відмовлено.

2.Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Посилаючись на незаконність, а також істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді від 28.09.2023, постановлення нової, якою його скаргу в інтересах ВАТ «Ставищепродтовари» на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей в ЄРДР задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, адвокат зазначає, що слідчим суддею всупереч імперативної вимоги, передбаченої ч. 4 ст. 214 КПК, здійснено оцінку обґрунтованості заяви адвоката ОСОБА_7 про злочин від 08.09.2023, в той час як слідчий суддя має лише перевірити виконання уповноваженою особою обов`язку із фіксації наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження. При розгляді скарг категорії щодо невнесення відомостей в ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення кримінальний закон не покладає обов`язку та повноважень на слідчого суддю досліджувати наявність в ній даних про вчинення діяння, яке містить ознаки кримінального. Вважає, що заява про вчинення кримінального правопорушення порушує перед органом досудового розслідування обов`язок внесення таких відомостей до ЄРДР та проведення відповідних слідчих дій із подальшим можливим, за наявності для цього підстав, закриттям провадження відповідно до ст. 284 КПК.

Посилаючись на узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.01.2017, адвокат стверджує, що слідчий суддя не мала процесуальних підстав для надання оцінки обґрунтованості заяви адвоката ОСОБА_7 від 08.09.2023 про вчинення суддями Білоцерківського міськрайонного суду Київської області кримінальних правопорушень, а мала перевірити чи внесені відповідні відомості в ЄРДР уповноваженою особою НАБУ.

Зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

3.Позиції учасників судового провадження.

Адвокат ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.

Національне антикорупційне бюро України належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду (а.п. 68-70). Представник Національного антикорупційного бюро України в судове засідання не прибув, про поважність причин свого неприбуття не повідомив. Відповідно до положень ч 1 ст. 405 КПК України, апеляційний перегляд здійснений за відсутності представника суб`єкта оскарження.

4.Мотиви суду.

Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.

Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298.

Частина 2 Глави 1 Розділу ІІ вказаного Положення закріплює, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема - мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення.

Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про злочин від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як вбачається із тексту заяви адвоката ОСОБА_7 від 08.09.2023, заявник стверджує, що колегія суддів Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в складі судді-доповідача ОСОБА_8 , суддів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , 20.07.2023 постановили ухвалу у справі № 357/2235/18 про накладення грошового стягнення в сумі 5368 гривень на потерпілого у кримінальному провадженні - ВАТ «Ставищепродтовари» у зв`язку із неявкою на виклик у судове засідання представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 , чим вчинили низку кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 397 КК України. Зазначає, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 364 КК, виразився у безпідставному накладенні грошового стягнення, чим було завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ВАТ «Ставищепродтовари»; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК, зводиться до внесення суддями Білоцерківського міськрайонного суду Київської області до ухвали завідомо неправдивих відомостей, оскільки позиції учасників судового провадження у судовому засіданні не відповідають відомостям, відображеним в ухвалі; а в наслідок постановлення такої ухвали зазначені судді обмежили право ВАТ «Ставищепродтовари» на участь у судовому розгляді через представника (захисника), за що передбачена кримінальна відповідальність за ч.1 ст. 397 КК України.

Дослідивши зазначені доводи, колегія суддів констатує, що у заяві про злочин адвокат фактично виказує про свою незгоду із прийнятим судовим рішенням, яке вважає незаконним, оскільки причина неявки його як представника потерпілого ВАТ «Ставищепродтовари» у кримінальному провадженні була обумовлена наявністю поважних причин, на що судді не звернули увагу.

Так, законодавцем визначений чіткий механізм перегляду судових рішень (ст.ст. 309, 392 КПК) та передбачена можливість викладення стороною заперечень проти ухвали, що не підлягає окремому апеляційному оскарженню, в апеляційній скарзі на судове рішення, що передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Крім того, суд, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення, може скасувати таку ухвалу за результатом розгляду в судовому засіданні клопотання цієї особи, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно (ст. 147 КПК України).

Вплив на суддю у будь-який спосіб заборонено Конституцією України (ст. 126).

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається. Органи, які вирішують питання про дисциплінарну відповідальність та відповідальність за порушення присяги судді, не наділені законом повноваженнями оцінювати законність судового рішення.

Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв`язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.

Оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Прийняття до розгляду будь-якими особами чи органами, крім відповідного апеляційного або касаційного суду, заяв, у яких оскаржуються судові рішення, їх розгляд, витребування від судів інформації про судові справи у зв`язку з такими заявами, направлення заяв судам, вимоги до суддів про встановлення контролю за розглядом справи судом чи суддею є порушенням незалежності та самостійності суду (Пленум Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади»).

При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, колегія суддів також враховує висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі №556/450/18, де суд зазначив, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України має три обов`язкові ознаки: 1) діяння - використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає у певних діях або бездіяльності суб`єкта; 2) наслідки, що виявляються у завданні істотної шкоди або інтересам юридичних осіб; 3) причинний зв`язок між діянням та наслідками. Відсутність хоча б однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

Зі змісту заяви адвоката ОСОБА_7 не вбачається конкретних фактів та обставин, що можуть вказувати на ймовірне вчинення кримінального правопорушення суддями Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час здійснення ними судочинства у справі № 357/2235/18. Зокрема адвокатом не зазначено про істотність шкоди, завданої правам або інтересам ВАТ «Ставищепродтовари», про наявність у суддів спеціальної мети - одержання неправомірної вигоди для себе або іншої фізичної або юридичної особи, або вчинення ними дій, спрямованих на вчинення перешкод до здійснення правомірної діяльності представника ВАТ «Ставищепродтовари» - адвоката ОСОБА_7 , а також про неправдивий характер тих відомостей, що внесені суддями до ухвали від 20.07.2023. Саме такі дані очевидно відрізняють незгоду учасника судового провадження з певним судовим рішенням від злочину. За відсутності в заяві таких відомостей, конкретних фактів та обставин, що можуть вказувати на вчинення можливого кримінального правопорушення у органу досудового розслідування відсутній обов`язок внести таку заяву до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ініціювання ж адвокатом порушення кримінального провадження щодо суддів за таких обставин призведе до необхідності надання детективами НАБУ оцінки судового рішення з точки зору його законності, обґрунтованості та вмотивованості, що не відповідає встановленому законом порядку перегляду судових рішень.

Крім того, адвокатом ОСОБА_6 слідчому судді було надано ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/2235/18 від 21.09.2023 про скасування ухвали цього суду від 20.07.2023 про накладення на потерпілого ВАТ «Ставищепродтовари» грошового стягнення (а.п 34-36), відтак питання щодо якого адвокат ОСОБА_7 звертався з заявою до НАБУ вирішено у належний процесуальний спосіб.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_6 , оскільки викладені в заяві адвоката ОСОБА_7 доводи не містять відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відтак бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за такою заявою відсутня.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів, дотримуючись вимог ст.404 КПК України, оцінивши у сукупності матеріали апеляційного провадження та співставивши їх із доводами учасників провадження, дійшла висновку, що ухвала слідчого судді від 28.09.2023 відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, а апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 не містить доводів, які б могли переконати колегію суддів у протилежному, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ВАТ «Ставищепродтовари» - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 вересня 2023 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4