Рішення

від 18.10.2023 по справі 140/10925/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/10925/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Метиз" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Техно-Метиз" (далі ТОВ Техно-Метиз", товариство, позивач) звернулося в суд з позовом до Волинської митниці (далі митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000145/2 від 28.03.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.01.2022 між ТОВ Техно-Метиз" (покупець) та Friedrich CNC-Technik (Німеччина) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №1/22, відповідно до якого компанія продавець Friedrich CNC-Technik (Німечина) зобов`язувалась постачати товари в адресу ТОВ «Техно-Метиз» на умовах EXW згідно інвойсів та по ціні зазначеній в інвойсах.

Відповідно до рахунка-фактури (інвойса) №RE-20220183 від 17.08.2022 компанією Friedrich CNC-Technik (Німеччина) поставлено товар центр оброблювальний для обробки металу, бувший у використанні: 3-осьовий оброблювальний центр з ЧПУ DECKEL MAHO DMU 50 eVolution, серійний номер 110455 26254, 2001 року виготовлення".

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 27.03.2023 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140024016U3 з описом товару центр оброблювальний для обробки металу, бувший у використанні: 3-осьовий оброблювальний центр з ЧПУ DECKEL MAHO DMU 50 eVolution, серійний номер 110455 26254, 2001 року виготовлення", де в графі 42 вказано ціну товару у розмірі 14000,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту. Митна вартість (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 774,49 Євро) становить 580749,77 грн (еквівалентно 14774,49 Євро - графа 45 МД).

Однак, відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 28.03.2023 прийняв рішення №UA205140/2023/000145/2 про коригування митної вартості товару, яким визначив митну вартість товару 1 за резервним 6 методом у розмірі 37292,62 Євро.

Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000145/2 від 28.03.2023 неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №23UA205140024016U3 від 27.03.2023 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.

Так, оскаржуване рішення прийняте з тих підстав, що згідно інвойсу №RE-20220183 від 17.08.2022 умови поставки EXW Karlsbad, а згідно Специфікації №2 від 09.09.2022 до контракту №1/22 від 10.01.2022 умови поставки зовнішньоекономічної операції EXW Straubenhardt. Згідно договору-заявки про транспортуваня №1/03 від 16.03.2023 адреса завантаження Karlsbad. Форма оплати згідно даного договору перерахунок, однак рахунки щодо транспортних витрат не подані до митного оформлення.

Позивач вказує, що зауваження Волинської митниці в оскаржуваному рішенні є безпідставними та зазначає, що відвантаження товару відбувалось згідно специфікації №2 від 09.09.2022 з адреси складу, а саме: 76307, Karlsbad, AUF der Yub,10. У свою чергу адреса Mistelstrasse 18 Р-75334 Straubenhardt Germany є офісною адресою продавця Friedrich CNC-Technik (Німеччина). Дана обставина підтверджується листом продавця від 26.04.2023, який наданий митному органу в порядку ст. 55 МК України. Окрім цього продавець у вказаному листі підтвердив, що оплату проведено в повному обсязі згідно виставеної фактури. Виписки із бухгалтерської документації продавця митному органу надані не були, оскільки такі документи у позивача відсутні.

Крім того, перевізник - ФОП ОСОБА_1 підтвердив, що завантаження товару відбувалось за адресою 76307, Karlsbad, AUF der Yub,10 Germany. Дані адреси знаходяться поряд в одному регіоні. Вказані обставини підтверджуються довідкою про транспортні витрати від 27.03.2023, рахунком на оплату транспортних витрат №20 від 27.03.2023.

Зазначає, що проплата коштів за куплений товар по інвойсу здійснювалась в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів продавцю за SWIFT рахунком, який надавався митному органу, а сума зазначена у SWIFT рахунку повністю збігається із сумою зазначеною в інвойсі.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товару відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У поданому до суду 07.06.2023 відзиві на позов (а.с.62-70) відповідач позовні вимоги заперечив. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №23UA205140024016U3 від 27.03.2023, встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме:

- згідно інвойсу №RE-20220183 від 17.08.2022 умови поставки EXW Karlsbad, згідно Специфікації №2 від 09.09.2022 до контракту №1/22 від 10.01.2022 умови поставки зовнішньоекономічної операції EXW Straubenhardt. Згідно договору-заявки про транспортуваня №1/03 від 16.03.2023 адреса завантаження Karlsbad. Форма оплати згідно даного договору перерахунок, однак рахунки щодо транспортних витрат не подані до митного оформлення.

Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості товару.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні документи); інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

Декларант надав рахунок про надання транспортно-експедиційних витрат №20 від 27.03.2023, рахунок № НОМЕР_1 від 21.03.2023, рахунок №279/21 від 20.12.2021, комерційну пропозицію б/н від 04.01.2022. Декларант не надав роз`яснення щодо розбіжностей в умовах поставки, а також не надав додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомив листом від 28.03.2023.

У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205140/2023/000145/2 від 28.03.2023, у якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС наявної в митного органу на рівні 7,2681 Євро/кг за МД від 20.03.2023 №209150/2023/2208.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000145/2 від 28.03.2023 є правомірним, обґрунтованим та винесеним відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Окрім того, заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Вважає, що вказані позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними із даною справою, а їх сума - необґрунтованою.

У відповіді на відзив від 20.06.2023 позивач підтримав вимоги заявлені у позовній заяві та зазначив, що відзив не містить будь-яких спростувань стосовно обставин викладених в адміністративному позові, так і додаткових аргументів на підтвердження правомірності та підстав винесення спірного рішення, а тому просив позов задовольнити повністю.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ТОВ Техно-Метиз" (покупець) та компанією Friedrich CNC-Technik (Німеччина) (продавець) 10.01.2022 укладено зовнішньоекономічний контракт №1/22, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати покупцю, а покупець купити і оплатити на умовах, викладених в контракті, промислове обладнання в якості, асортименті та по цінах вказаних в Специфікаціях до контракту, які є невід`ємною частиною даного контракту (пункт 1.1 контракту).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.3. контракту ціна за товар встановлюється в EUR і вказана в Специфікаціях до даного контракту, є твердою та може бути змінена тільки за згодою сторін. Загальна сума контракту складається з сум зазначених у Специфікаціях до даного контракту. Відповідно до п. 4.2. контракту порядок і строки оплати товару визначаються сторонами в Специфікаціях чи інвойсах до даного контракту.

Згідно з п.п. 5.1. контракту поставка товару здійснюється на умовах, вказаних в Специфікаціях (№1,2,3,4…) на кожну партію товару (відповідно до правил Інкотермс 2010) (а.с.10-14).

На виконання умов контракту №1/22 від 10.01.2022 продавець Friedrich CNC-Technik (Німеччина) надав покупцю Специфікацію №2 від 09.09.2022 та рахунок-фактуру (інвойс) №RE-20220183 від 17.08.2022 на оплату товару, в тому числі: центр оброблювальний для обробки металу, бувший у використанні: 3-осьовий оброблювальний центр з ЧПУ DECKEL MAHO DMU 50 eVolution, серійний номер 110455 26254, 2001 року виготовлення" за ціною 14000,00 Євро, а всього товару на суму 25000,00 Євро (а.с.21-22,82).

Оплата за товар відповідно до рахунка-фактури (інвойса) №RE-20220183 від 17.08.2022 та Специфікації №2 від 09.09.2022 була здійснена покупцем на рахунок продавця згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №18 від 17.10.2022 на суму 14027,00 Євро (а.с. 39).

27.03.2023 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140024016U3 з описом товару 1: Центр оброблювальний для обробки металу, бувший у використанні: 3-осьовий оброблювальний центр з ЧПУ DECKEL MAHO DMU 50 eVolution, серійний номер 110455 26254, 2001 року виготовлення. Технічні характеристики: зажимний стіл 800х480 мм; швидкість обертання шпинделя - безступінчата 20 - 18000 об/хв. Інструментальний магазин 32 інструментальних місця. Тримач інструменту SK 40. Потребують ремонту направляючі ковзання та кульково-гвинтової пари. Розміри: 3400х2300х2500 мм. В розібраному стані для зручності транспортування. Торгівельна марка "DECKEL MAHO". Виробник - "DECKEL MAHO Seebach" (GmbH)", де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 14000,00 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування) в сумі 580749,77 грн (еквівалентно 14774,49 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту (а.с.77-78).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний контракт №1/22 від 10.01.2022; додаткову угоду №1 від 30.12.2022 до контракту; рахунок-фактуру (інвойс) №RE-20220183 від 17.08.2022; специфікацію №2 від 09.09.2022; автотранспортну накладну (CMR) від 20.03.2023 №329144; пакувальний лист від 12.03.2023 №б/н; декларацію з походження товару форми №RE-20220183 від 17.08.2022; платіжні інструкції в іноземній валюті №17 від 26.09.2022, №18 від 17.10.2022, №20 від 17.02.2023, №21 від 13.03.2023; заявку-договір про транспортування вантажу №1/03 від 16.03.2023; довідку про вартість транспортних послуг з перевезення товару від 27.03.2023 №б/н; копію митної декларації країни відправлення 23DE588001929384E6 від 15.03.2023 (а.с.10-13,21-22,27-32,38-42,44,82,82 зворот).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні 27.03.2023 декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: договір із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні документи); інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням) (а.с.46).

Декларантом 28.03.20 23 на вимогу митного органу було надано рахунок про надання транспортно-експедиційних витрат №20 від 27.03.2023, рахунок №1106581 від 21.03.2023, рахунок №279/21 від 20.12.2021, комерційну пропозицію б/н від 04.01.2022 (а.с.76-78). Заявою від 28.03.2023 декларант позивача повідомив, що інші додаткові документи надаватись не будуть (а.с.23-24,33-37,93 зворот).

28.03.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000145/2 (а.с.19-20).

Згідно з графою 33 цього рішення заявлена декларантом митна вартість товару 1 не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, оскільки при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення товару документи містять розбіжності, а саме:

- згідно інвойсу №RE-20220183 від 17.08.2022 умови поставки EXW Karlsbad, згідно Специфікації №2 від 09.09.2022 до контракту №1/22 від 10.01.2022 умови поставки зовнішньоекономічної операції EXW Straubenhardt. Згідно договору-заявки про транспортуваня №1/03 від 16.03.2023 адреса завантаження Karlsbad. Форма оплати згідно даного договору перерахунок, однак рахунки щодо транспортних витрат не подані до митного оформлення.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.

Митну вартість визначено відповідно до наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної в митного органу про вартість ідентичних товарів для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 59 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС митного органу на рівні - 7,2681 Євро/кг за МД UA209150/2023/2208 від 20.03.2023 з урахуванням положень статті 64 МК України.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/001079 від 28.03.2023 (а.с.17-18).

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №23UA205140024761U1 від 29.03.2023 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.14-16).

Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару центр оброблювальний для обробки металу, бувший у використанні: 3-осьовий оброблювальний центр з ЧПУ DECKEL MAHO DMU 50 eVolution, серійний номер 110455 26254, 2001 року виготовлення" за основним методом за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація сама аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності і неточності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ Техно-Метиз" подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують надання послуг з транспортування).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт №1/22 від 10.01.2022 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) №RE-20220183 від 17.08.2022 та специфікація №2 від 09.09.2022 визначає вартість товару 14000,00 Євро.

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Доказом оплати є платіжна інструкція в іноземній валюті №18 від 17.10.2022 на суму 14027,00 Євро (оплата за товар, щодо якого здійснено коригування митної вартості), за якою можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №1/22 від 10.01.2022, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться в тому числі на підставі специфікації №2 від 09.09.2022 (у якій відповідно до п. 3.1. контракту вказана ціна за товар) та за якою можна визначити проведення оплати в тому числі за товар центр оброблювальний для обробки металу, бувший у використанні: 3-осьовий оброблювальний центр з ЧПУ DECKEL MAHO DMU 50 eVolution, серійний номер 110455 26254, 2001 року виготовлення" вартістю 14000,00 Євро (а.с.10-13, 21-22,39, 82).

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД №23UA205140024016U3 від 27.03.2023 ціна товару 1 відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №RE-20220183 від 17.08.2022 та становить 14000,00 Євро.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару 1 становить 14000,00 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Окрім того, декларантом на підтвердження ціни товару 1, митному органу було надано комерційну пропозицію продавця Friedrich CNC-Technik (Німеччина) від 04.01.2022 б/н, з якої вбачається, що вартість товару центр оброблювальний для обробки металу, бувший у використанні: 3-осьовий оброблювальний центр з ЧПУ DECKEL MAHO DMU 50 eVolution, серійний номер 110455 26254, 2001 року виготовлення" становить 14000,00 Євро (а.с.36-37).

Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: заявку-договір про транспортування вантажу №1/03 від 16.03.2023, укладений між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ Техно-Метиз" (замовник) на суму 1000,00 Євро; довідку про вартість транспортних послуг з перевезення товару від 27.03.2023 №б/н на суму 39307,60 грн, відповідно до якої витрати по доставці товару за маршрутом: Karlsbad (Німеччина) мп Ягодин (Україна) становлять 31446,08 грн, Ягодин (Україна) м. Луцьк становлять 7861,52 грн. При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 31446,08 грн, що еквівалентно 800,00 Євро (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.76-78).

Разом з тим, як вбачається з поданої до митного оформлення МД №23UA205140024016U3 від 27.03.2023, окрім товару 1, щодо якого митницею було скориговано митну вартість, у ній вказано ще й інший товар, який було подано до митного оформлення. При цьому, вартість витрат на транспортування до кордону України щодо товару 1 становить 774,49 Євро, решту витрат на транспортування до кордону України складають витрати по трьох інших товарних позиціях, вказаних у МД №23UA205140024016U3 від 27.03.2023 та становлять 25,51 Євро (800,00 Євро - 774,49 Євро)

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №23UA205140024016U3 від 27.03.2023 митна вартість товару 1 у розмірі 580749,77 грн (еквівалентно 14774,49 Євро), включає вартість товару 1 (14000,00 Євро) і вартість витрат на транспортування товару 1 до кордону України (774,49 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA205140024016U3 від 27.03.2023.

Як встановлено судом, підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товару 1 слугували розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме: згідно інвойсу №RE-20220183 від 17.08.2022 умови поставки EXW Karlsbad, згідно Специфікації №2 від 09.09.2022 до контракту №1/22 від 10.01.2022 умови поставки зовнішньоекономічної операції EXW Straubenhardt. Згідно договору-заявки про транспортуваня №1/03 від 16.03.2023 адреса завантаження Karlsbad. Форма оплати згідно даного договору перерахунок, однак рахунки щодо транспортних витрат не подані до митного оформлення.

Суд вважає безпідставними посилання на такі розбіжності відповідачем в оскаржуваному рішенні, оскільки відвантаження товару відбувалось згідно специфікації №2 від 09.09.2022 з адреси складу, а саме: 76307, Karlsbad, AUF der Yub,10. У свою чергу адреса Mistelstrasse 18 Р-75334 Straubenhardt Germany є офісною адресою продавця Friedrich CNC-Technik (Німеччина). Дана обставина підтверджується листом продавця Friedrich CNC-Technik (Німеччина) від 26.04.2023, який листом від 02.05.2023 №02/05/23-1 був наданий позивачем митному органу в порядку ст. 55 МК України. Окрім цього продавець у вказаному листі підтвердив, що оплату за товар проведено в повному обсязі згідно виставеної фактури (а.с.47-50).

Крім того, перевізник - ФОП ОСОБА_1 листом від 26.04.2023 №01-04-23 підтвердив, що завантаження товару відбувалось за адресою 76307, Karlsbad, AUF der Yub,10 Germany. Дані адреси знаходяться поряд в одному регіоні. Вказані обставини підтверджуються довідкою про вартість транспортних послуг з перевезення товару від 27.03.2023 №б/н та рахунком на оплату транспортних витрат №20 від 27.03.2023 (а.с.51).

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару 1.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога митного органу про надання виписки з бухгалтерської документації; договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

При цьому вимога митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, може мати місце тоді, якщо позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, проте жодні докази у справі не вказують на такі обставини.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан товару, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205140/2023/000145/2 від 28.03.2023 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 2684,00 грн, що сплачений платіжною інструкцією від 19.05.2023 №69 (а.с.9).

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання правничої допомоги №16/05/23-1 від 16.05.2023; акта від 18.05.2023 приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги №16/05/23-1 від 16.05.2023; рахунку-фактури від 18.08.2023 №18/05/23-3; платіжної інструкції від 19.05.2023 №68, позивач сплатив адвокатському об`єднанню «Преміум Сервіс» кошти в загальній сумі 10000,00 грн на оплату правової допомоги. Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги були надані наступні послуги: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення (1,5 год.) - 3000,00 грн; складання та формування позовної заяви (3,5 год.) - 7000,00 грн. Вартість однієї години роботи 2000,00 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, заявлене представником відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

При цьому, суд зазначає, що надання правничої інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення, включається до витрат пов`язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.

Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2 684,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Метиз" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000145/2 від 28 березня 2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Метиз" за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Техно-Метиз" (43005, Волинська область, м. Луцьк, вул. Президента Грушевського, буд. 6Б/1, код ЄДРПОУ 39513388).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, буд. 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Т.М.Димарчук