ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/10925/23 пров. № А/857/22025/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Волинської митниці,
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року (суддя Димарчук Т.М., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Луцьк, дата складання повного тексту не зазначено),
в адміністративній справі №140/10925/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Метиз» до Волинської митниці,
про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
У травні 2023 року позивач ТзОВ «Техно-Метиз» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Волинської митниці, в якому просив:1) визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000145/2 від 28 березня 2023 року; 2) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на правничу допомогу.
Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи їх необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000145/2 від 28 березня 2023 року. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 2684,00 грн та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн..
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методомобраним декларантом та містять розбіжності, а саме: згідно інвойсу № RE-20220183 від 17.08.2022 умови поставки EXW Karlsbad, згідно Специфікації №2 від 09.09.2022 до контракту №1/22 від 10.01.2022 умови поставки зовнішньоекономічної операції EXW Straubenhardt. Згідно договору-заявки про транспортування №1/03 від 16.03.2023 адреса завантаження- Karlsbad, окрім цього, форма оплати згідно даного договору- перерахунок, однак рахунки щодо транспортних витрат не подані до митного оформлення. Вказує апелянт, що за поданими декларантом позивача митними деклараціями відбулося автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. За даними МД відбулось спрацювання профілю ризику: 101-1; 103-1; 105-2; 107-3; 117-2; 203-1; 902-1; 911,1. Одним із профілів ризику були: 105-2- «Контроль правильності визначення митної вартості», що визначило необхідність перевірки достовірності складових митної вартості товарів, а саме додаткові нарахування до ціни угоди. Вказане призвело до обґрунтованих сумнівів митниці в частині підтвердження складових митної вартості товару. У зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи, згідно до кожної декларації.Декларантом не надано роз`яснення щодо розбіжностей в умовах поставки, а також не надано додаткових документів для підтвердження митної вартості. Неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості. У зв`язку з вищевикладеним митним органом було прийняте рішення про коригування митної вартості № UA205140/2023/000145/2 у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому вважає його законним та обґрунтованим. Також рішенням суду першої інстанції присуджено стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу у сумі 3000 грн., вважає апелянт, що підготовка адвоката до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржене рішення суду від 18.10.2023 скасувати та прийняти постанову, якою у позові відмовити повністю.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Між ТОВ«Техно-Метиз» (покупець) та компанією Friedrich CNC-Technik (Німеччина) (продавець) 10.01.2022 укладено зовнішньоекономічний контракт №1/22, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати покупцю, а покупець купити і оплатити на умовах, викладених в контракті, промислове обладнання в якості, асортименті та по цінах вказаних в Специфікаціях до контракту, які є невід`ємною частиною даного контракту (пункт 1.1 контракту).
Відповідно до п.п. 3.1., 3.3.контракту ціна за товар встановлюється в EUR і вказана в Специфікаціях до даного контракту, є твердою та може бути змінена тільки за згодою сторін. Загальна сума контракту складається з сум зазначених у Специфікаціях до даного контракту. Відповідно до п. 4.2. контракту порядок і строки оплати товару визначаються сторонами в Специфікаціях чи інвойсах до даного контракту.
Згідно з п.п. 5.1. контрактупоставка товару здійснюється на умовах, вказаних в Специфікаціях (№1,2,3,4…) на кожну партію товару (відповідно до правил Інкотермс 2010) (а.с. 10-14).
На виконання умов контракту №1/22 від 10.01.2022 продавець Friedrich CNC-Technik (Німеччина) надав покупцю Специфікацію №2 від 09.09.2022 та рахунок-фактуру (інвойс) №RE-20220183 від 17.08.2022 на оплату товару, в тому числі:центр оброблювальний для обробки металу, бувший у використанні: 3-осьовий оброблювальний центр з ЧПУ DECKEL MAHO50 eVolution, серійний номер 110455 26254, 2001 року виготовлення" за ціною 14000,00 Євро, а всього товару на суму 25000,00 Євро (а.с. 21-22, 82).
Оплата за товар відповідно до рахунка-фактури (інвойса) №RE-20220183 від 17.08.2022 та Специфікації №2 від 09.09.2022 була здійснена покупцем на рахунок продавця згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №18 від 17.10.2022 на суму 14027,00 Євро (а.с. 39).
Так, 27.03.2023 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140024016U3 з описом товару 1:Центр оброблювальний для обробки металу, бувший у використанні: 3-осьовий оброблювальний центр з ЧПУ DECKEL MAHODMU 50 eVolution, серійний номер 110455 26254, 2001 року виготовлення. Технічні характеристики: зажимний стіл800х480 мм; швидкість обертання шпинделя - безступінчата 20 - 18000 об/хв. Інструментальний магазин32 інструментальних місця. Тримач інструменту SK 40. Потребують ремонту направляючі ковзання та кульково-гвинтової пари. Розміри: 3400х2300х2500 мм. В розібраному стані для зручності транспортування. Торгівельна марка "DECKEL MAHO". Виробник - "DECKEL MAHO Seebach" (GmbH)", де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 14000,00 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування) в сумі 580749,77 грн (еквівалентно 14774,49 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товаруза ціною контракту (а.с. 77-78).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний контракт №1/22 від 10.01.2022; додаткову угоду №1 від 30.12.2022 до контракту; рахунок-фактуру (інвойс) №RE-20220183 від 17.08.2022; специфікацію №2 від 09.09.2022; автотранспортну накладну (CMR) від 20.03.2023 №329144; пакувальний лист від 12.03.2023 №б/н; декларацію з походження товару форми №RE-20220183 від 17.08.2022; платіжні інструкції в іноземній валюті №17 від 26.09.2022, №18 від 17.10.2022,№20 від 17.02.2023,№21 від 13.03.2023; заявку-договір про транспортування вантажу №1/03 від 16.03.2023; довідку про вартість транспортних послуг з перевезення товару від 27.03.2023 №б/н; копію митної декларації країни відправлення 23DE588001929384E6 від 15.03.2023 (а.с. 10-13, 21-22, 27-32, 38-42, 44, 82, 82-зв).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні 27.03.2023 декларанту згідно з статтями53та54 МК Україниу 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: договір із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні документи); інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням) (а.с. 46).
Декларантом 28.03.2023 на вимогу митного органу було надано рахунок про надання транспортно-експедиційних витрат №20 від 27.03.2023, рахунок №1106581 від 21.03.2023, рахунок №279/21 від 20.12.2021, комерційну пропозицію б/н від 04.01.2022 (а.с.76-78). Заявою від 28.03.2023 декларант позивача повідомив, що інші додаткові документи надаватись не будуть (а.с. 23-24, 33-37, 93-зв).
28.03.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000145/2 (а.с. 19-20).
Згідно з графою 33 цього рішення заявлена декларантом митна вартість товару 1 не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, оскільки при проведенні відповідно до положеньстатті 54 МК Українимитного контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення товару документи містять розбіжності, а саме:
- згідно інвойсу №RE-20220183 від 17.08.2022 умови поставки EXW Karlsbad, згідно Специфікації №2 від 09.09.2022 до контракту №1/22 від 10.01.2022 умови поставки зовнішньоекономічної операції EXW Straubenhardt. Згідно договору-заявки про транспортування №1/03 від 16.03.2023 адреса завантаження Karlsbad. Форма оплати згідно даного договоруперерахунок, однак рахунки щодо транспортних витрат не подані до митного оформлення. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994року, МК України, також, вимогами ч.6ст.54 МК Українипередбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4ст.53 МК Українимитниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. Митну вартість визначено відповідно до наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної в митного органу про вартість ідентичних товарів для застосування методу визначення митної вартості згідно положеньстатті 59 МК Українина підставі цінової інформації ЄАІС митного органу на рівні - 7,2681 Євро/кг за МД UA209150/2023/2208 від 20.03.2023 з урахуванням положеньстатті 64 МК України.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/001079 від 28.03.2023 (а.с. 17-18).
Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №23UA205140024761U1 від 29.03.2023 із застосуванням положень частини 7статті 55 МК України(а.с. 14-16).
Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару від 28.03.2023, звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу. Також суд визнав оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів такими, що не відповідають критеріям обґрунтованості та вмотивованості у контексті норм ч.2ст.55 МК України.
Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст.257 МК України).
Крім цього, частиною третьою статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 МК України).
Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч.2ст.51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст. 52 МК України).
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч. 4 ст. 53 МК України).
Отже, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Крім цього, відповідно до ч.5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Колегія суддів звертає увагу, що в частині четвертій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналогічний перелік причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), наведено у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р..
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Крім цього, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Частинами 1, 2, 5, 6 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Частинами 1, 2 ст. 64 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару центр оброблювальний для обробки металу, бувший у використанні: 3-осьовий оброблювальний центр з ЧПУ DECKEL MAHO50 eVolution, серійний номер 110455 26254, 2001 року виготовлення"за основним методомза ціною договору (контракту).
Аналізуючи доводи апелянта та матеріали справи колегія суддів враховує, що до митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: зовнішньоекономічний контракт №1/22 від 10.01.2022; додаткову угоду №1 від 30.12.2022 до контракту; рахунок-фактуру (інвойс) №RE-20220183 від 17.08.2022; специфікацію №2 від 09.09.2022; автотранспортну накладну (CMR) від 20.03.2023 №329144; пакувальний лист від 12.03.2023 №б/н; декларацію з походження товару форми №RE-20220183 від 17.08.2022; платіжні інструкції в іноземній валюті №17 від 26.09.2022, №18 від 17.10.2022,№20 від 17.02.2023,№21 від 13.03.2023; заявку-договір про транспортування вантажу №1/03 від 16.03.2023; довідку про вартість транспортних послуг з перевезення товару від 27.03.2023 №б/н; копію митної декларації країни відправлення 23DE588001929384E6 від 15.03.2023 (а.с. 10-13, 21-22, 27-32, 38-42, 44, 82, 82-зв).
Судом досліджено вказані документи та не виявлено у них розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованого товару. Так, зовнішньоекономічний контракт №1/22 від 10.01.2022 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) №RE-20220183 від 17.08.2022 та специфікація №2 від 09.09.2022 визначає вартість товару 14000,00 Євро.
Пункт 4 частини другоїстатті 53 МК Українизобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Доказом оплати є платіжна інструкція в іноземній валюті №18 від 17.10.2022 на суму 14027,00 Євро (оплата за товар, щодо якого здійснено коригування митної вартості), за якою можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №1/22 від 10.01.2022, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться в тому числі на підставі специфікації №2 від 09.09.2022 (у якій відповідно до п. 3.1. контракту вказана ціна за товар) та за якою можна визначити проведення оплати в тому числі за товарцентр оброблювальний для обробки металу, бувший у використанні: 3-осьовий оброблювальний центр з ЧПУ DECKEL MAHO50 eVolution, серійний номер 110455 26254, 2001 року виготовлення" вартістю 14000,00 Євро(а.с. 10-13, 21-22, 39, 82).
Згідно з частиною 2 статті 53 МК України лише, рахунок-фактура (інвойс) є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана в МД №23UA205140024016U3 від 27.03.2023 ціна товару 1 відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі)№RE-20220183 від 17.08.2022 та становить 14000,00 Євро.
Cуд першої інстанції вірно вказав, що вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару 1 становить 14000,00 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачемдокументи не містили. Декларантом на підтвердження ціни товару 1, митному органубуло надано комерційну пропозицію продавця Friedrich CNC-Technik (Німеччина) від 04.01.2022 б/н, з якої вбачається, що вартість товаруцентр оброблювальний для обробки металу, бувший у використанні: 3-осьовий оброблювальний центр з ЧПУ DECKEL MAHO50 eVolution, серійний номер 110455 26254, 2001 року виготовлення" становить 14000,00 Євро (а.с. 36-37).
Матеріалами справи також встановлено, що на підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: заявку-договір про транспортування вантажу №1/03 від 16.03.2023, укладений між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ«Техно-Метиз» (замовник) на суму 1000,00 Євро; довідку про вартість транспортних послуг з перевезення товару від 27.03.2023 №б/н на суму 39307,60 грн, відповідно до якої витрати по доставці товару за маршрутом: Karlsbad (Німеччина) -мп Ягодин (Україна) становлять31446,08 грн,Ягодин (Україна)м. Луцьк становлять 7861,52 грн. При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 31446,08 грн, що еквівалентно 800,00 Євро (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с. 76-78).
З поданої до митного оформлення МД №23UA205140024016U3 від 27.03.2023, окрім товару 1, щодо якого митницею було скориговано митну вартість, у ній вказано ще й інший товар, який було подано до митного оформлення. При цьому, вартість витрат на транспортування до кордону України щодо товару 1 становить 774,49 Євро, решту витрат на транспортування до кордону України складають витрати по трьох інших товарних позиціях, вказаних у МД №23UA205140024016U3 від 27.03.2023 та становлять 25,51 Євро (800,00 Євро - 774,49 Євро).
Отже, визначена у митній декларації №23UA205140024016U3 від 27.03.2023 митна вартість товару 1 у розмірі 580749,77 грн (еквівалентно 14774,49 Євро), включає вартість товару 1 (14000,00 Євро) і вартість витрат на транспортування товару 1 до кордону України (774,49 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.
Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA205140024016U3 від 27.03.2023.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товару 1 слугували розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме: згідно інвойсу №RE-20220183 від 17.08.2022 умови поставки EXW Karlsbad, згідно Специфікації №2 від 09.09.2022 до контракту №1/22 від 10.01.2022 умови поставки зовнішньоекономічної операції EXW Straubenhardt. Згідно договору-заявки про транспортування №1/03 від 16.03.2023 адреса завантаження Karlsbad. Форма оплати згідно даного договоруперерахунок, однак рахунки щодо транспортних витрат не подані до митного оформлення.
Відвантаження товару відбувалось згідно специфікації №2 від 09.09.2022 з адреси складу, а саме: 76307, Karlsbad, AUF der Yub,10. У свою чергу адреса Mistelstrasse 18 Р-75334 Straubenhardt Germany є офісною адресою продавця Friedrich CNC-Technik (Німеччина). Дана обставина підтверджується листом продавця Friedrich CNC-Technik (Німеччина) від 26.04.2023, який листом від 02.05.2023 №02/05/23-1 був наданий позивачем митному органу в порядку ст.55 МК України. Окрім цього продавець у вказаному листі підтвердив, що оплату за товар проведено в повному обсязі згідно виставленої фактури, відтак посилання на такі розбіжності відповідачемє безпідставними.
Перевізник - ФОП ОСОБА_1 листом від 26.04.2023 №01-04-23 підтвердив, що завантаження товару відбувалось за адресою: 76307, Karlsbad, AUF der Yub,10 Germany. Дані адреси знаходяться поряд в одному регіоні. Вказані обставини підтверджуються довідкоюпро вартість транспортних послуг з перевезення товару від 27.03.2023 №б/н та рахунком на оплату транспортних витрат №20 від 27.03.2023 (а.с. 51).
Таким чином, доводи скаржника, що документи містять розбіжності, такі колегією суддів відхиляються, так як на підставі ч.7 ст.54 МК України тягар доказування недостовірності та неповноти відомостей покладено саме на митний орган: «у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично».
Суд зауважує, що право митниці на витребування додаткових документів закон пов`язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 53 МК України.
Також слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 368 МК України, у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог вказаногоКодексу.
За умови не наведення органом доходів і зборів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, що ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.
Як уже зазначалося, сумніви органу доходів і зборів можна вважати обґрунтованими, лише, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника.
Колегія суддів вважає, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування органом доходів і зборів коригування митної вартості є передчасним.
При цьому, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни ввезеного товару на митну територію України подані декларантом документи не містили.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
В частині вирішення судом першої інстанції питання щодо розподілу понесених сторонами у справі судових витрат у виді витрат на правничу допомогу адвоката, з чим не погодився відповідач, колегія суддів враховує, що позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 10000,00 грн..
Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 16.05.2023 року №16/05/23-1, укладеного між Адвокатським об`єднанням«Преміум Сервіс»(далі - Адвокатське об`єднання) та ТзОВ«Техно-Метиз» (а.с. 52-53), рахунка-фактури від 18.05.2023 року №18/05/23-3 (а.с. 55), акта приймання-передачі наданих послуг від 16.05.2023 року (а.с. 54), платіжної інструкції від 19.05.2023 року №68 на суму 10000,00 (а.с. 56).
Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 16.05.2023 року Адвокатським об`єднанням надано такі послуги щодо ведення справи:надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення Волинською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000145/2 від 28 березня 2023 року (1,5 год-3000 грн); складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці №UA205140/2023/000145/2 від 28 березня 2023 року (3,5 год-7000 грн). Загальна вартість послуг становить 10000,00 грн..
В апеляційній скарзі відповідач, заперечуючи проти стягнення витрат на правову допомогу та стверджуючи про їх не співмірність та завищеність, не додає жодного доказу з цього приводу, а лише зазначає про те, що жоден із документів, поданих на підтвердження витрат на правову допомогу не містить в собі інформації про вартість 1 години роботи адвоката. Натомість, як вже зазначалось вище, між сторонами було досягнуто домовленостей про вартість правової допомоги у фіксованому розмірі в сумі 10000,00 грн..
В суді першої інстанції відповідач заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх не співмірністю із категорією справи і предметом позову.
Колегія суддів вважає, що матеріалами справи в безспірному порядку підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат по оплаті професійної правничої допомоги при вирішенні судом першої інстанції цієї справи.
Виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, обсягу наданих адвокатом послуг (їх повторення в розрахунку та включення в акт приймання-передачі послуг за супровід у суді апеляційної інстанції), колегія суддів погоджується, що справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що є співмірним зі складністю справи та обсягом виконання відповідних робіт, що не спростовано відповідачем.
В апеляційній скарзі відповідач не обґрунтував належним чином заперечення щодо визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу судубез змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цьогоКодексурозглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст.243,308,311,315,316, 321,322,325,328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року в адміністративній справі №140/10925/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Метиз» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2024 |
Оприлюднено | 01.04.2024 |
Номер документу | 118013213 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гуляк Василь Васильович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні