Рішення

від 18.10.2023 по справі 420/13748/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13748/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Фермерського господарства ІГОТЕТ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомленнярішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства ІГОТЕТ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2023 року №2669/15-32-09-06.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами перевірки відповідачем винесено акт та встановлено порушення з боку позивача, а саме «здійснення оптової торгівлі пальним або зберігання пального без ліцензії», внаслідок чого останнім прийнято податкове повідомлення-рішення (далі ППР) від 24.02.2023 року №2669/15-32-09-06. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням оскільки згідно діючої на момент спірних правовідносин та момент проведення перевірки редакції ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та враховуючи зазначене ліцензія позивача вважалась діючою, що спростовує викладені в Акті перевірки №1441/15-32-09-06/33468219 від 30.01.2023 року висновки.

Таким чином оскаржуване ППР на думку позивача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що на протязі перевіряємого періоду підприємством ФГ «ІГОТЕТ» були отримані ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Бузинове, вул. Жовнева, 130, від 25.06.2020 №15140414202001521, термін дії з 25.06.2020 до 25.06.2025, сплачено за період з 25.06.2020 до 25.06.2021, яка на підставі розпорядження від 26.01.2022 року №15-Р за несплату чергового платежу була анульована.

Також, ФГ «ІГОТЕТ» отримано ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Бузинкове, вул. Жовтнева, 130, від 07.06.2022 №15140414202001521 термін дії з 07.06.2022 до 07.06.2022 сплачено за період з 07.06.2022 до 07.06.2023 року.

Отже, за період з 26.01.2022 по 07.06.2022 у позивача була відсутня ліцензія на право зберігання пального.

При цьому за період відсутності ліцензії з 26.01.2022 по 07.06.2022 позивач відповідно до видаткових накладних та ТТН отримувалось та зберігалось пальне в ємності, що розташована за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Бузинове, вул. Жовтнева, 130 та відповідно до «Відомостей по заправці дизельного палива транспорту ФГ «ІГОТЕТ» здійснювалась заправка транспорту з зазначеної ємності, чим порушено ст.15 Закону №481.

За підстав вищенаведеного винесено оскаржуване ППР, а тому таке є винесеним в межах повноважень та законним, а тому не підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Ухвалою суду від 03.07.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 31.08.2023 року позов залишено без руху після відкриття.

Ухвалою суду від 11.09.2023 року продовжено розгляд справи.

Ухвалою суду від 11.09.2023 року доручено Головному управлінню ДПС в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду:

- належним чином засвідчену копію розпорядження від 26.01.2022 року №15-р та ліцензію Фермерського господарства ІГОТЕТ від 07.06.2022 року №15140414202001521 (яку було анульовано зазначеним розпорядженням).

Також ухвалою суду від 11.09.2023 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.10.2023 року провадження у справі поновлено.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що Фермерському господарству «ІГОТЕТ» видано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №15140414202001521 дата реєстрації 25.06.2020 року, термін дії з 25.06.2020 року до 25.06.2025 року, адреса місця зберігання: Україна, Одеська область, Іванівський район, с. Бузинове, вулиця Жовтнева, буд.130.

26.01.2022 року розпорядженням №15-р вищенаведену ліцензію анульовано у зв`язку з несплатою чергових платежів за ліцензію.

Надалі, як встановлено судом позивачу видано іншу ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №15140414202200169 дата реєстрації 07.06.2022 року, термін дії з 07.06.2022 року до 07.06.2027 року, адреса місця зберігання: Україна, Одеська область, Іванівський район, с. Бузинове, вулиця Жовтнева, буд.130.

20.01.2023 року проведено фактичну перевірку перевірку суб`єкта господарювання ФГ «ІГОТЕТ».

За результатами проведеної перевірки податківцями виготовлено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пального №1441/15-32-09-06/33468219 від 30.01.2023 року (а.с.7-12).

У висновках вищенаведеного акту зазначено, про порушення ст..12 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами), передбачена відповідальність згідно із ст.17 цього Закону.

На підставі вищенаведеного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2023 року №2669/15-32-09-06 яким на позивача накладено суму штрафних санкцій у розмірі 500 000,00 грн. (а.с.5-6).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР.

Приписами підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

При цьому приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Зі змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України слідує, що ця правова норма передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо. Тобто здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У цьому випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17, від 22.05.2018 у справі №810/1394/16 та від 12.08.2021 у справі №140/14625/20.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Таким чином, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відповідно до частин 8, 10, 45-47 статті 15 Закону №481/95, встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Після видачі/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/анулювання відповідної ліцензії.

Відповідно до абзацу 3 частини 52 статті 15 Закону №481/95, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі несплати чергового платежу за ліцензію.

Як встановлено судом, відповідачем 26.01.2022 року прийнято розпорядження №15-р, яким зокрема анульовано ліцензію позивача (через несплату чергового платежу за ліцензію) №15140414202001521 (термін дії якої з 25.06.2020 до 25.06.2025).

Тобто з 27.01.2022 року (до введення воєнного стану в Україні) позивач не мав права на зберігання пального, яке було закріплене за ним під час дії ліцензії №15140414202001521.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженого Законом України №7168 від 16.03.2022 року, воєнний стан продовжений до 25.04.2022 року.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2212-IX від 21.04.2022, воєнний стан продовжений до 25.05.2022 року.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2263-IX від 22 травня 2022 року, воєнний стан продовжений до 23.08.2022 року.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України №2500-IX від 15.08.2022 року, воєнний стан продовжений на 90 днів.

Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України №2738-IX від 16.11.2022 року, воєнний стан продовжений до 19.02.2023 року.

Указом Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України №8419-IX від 07.02.2023 року, воєнний стан продовжений на 90 днів.

Указом Президента України від 26 липня 2023 року №651/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України №9532-IX від 27.07.2023 року, воєнний стан продовжений на 90 днів.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно частини 38 статті 18 Закону №481/95, вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право:

виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Згідно абзацу 16 статті 1 Закону №481/95 поняття «обіг» включає в себе імпорт, експорт, транспортування, зберігання, торгівлю.

Підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору),

Торгово-промислова палата України листом від 28.08.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що подія із введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану до їх офіційного закінчення є обставиною непереборної сили (форс-мажором), вказане повідомлення стосується необмеженого кола суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Так, судом встановлено, що позивач 07.06.2022 року отримав ліцензію №15140414202200169 терміном дії з 07.06.2022 до 07.06.2027 року.

Поряд з цим суд акцентує увагу на тому, що ст.18 Закону №481/95 передбачено, що діючими ліцензії вважаються ті ліцензії за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію.

Отже підсумовуючи вищенаведені обставини та аналізуючи матеріали справи, суд вказує на те, що фактично з урахуванням анулювання ліцензії №15140414202001521 (Розпорядженням відповідача від 26.01.2022 року №15-р), позивач не мав права на зберігання пального починаючи щонайменш з 27.01.2022 року та по 06.06.2022 року включно (враховуючи видачу ліцензії №15140414202200169 - 07.06.2022 року).

Поряд з цим в акті перевірки №1441/15-32-09-06/33468219 від 30.01.2023 року в описовій частині зазначено зокрема те, що за період відсутності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), тобто у період з 27.01.2022 - 06.06.2022 року, позивачем, відповідно до видаткових накладних та ТТН отримувалось та зберігалось пальне в ємності, що розташована за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Бузинове, вул. Жовтнева, 130 та відповідно до «Відомостей по заправці дизельного палива транспорту ФГ «ІГОТЕТ» здійснювалась заправка транспорту з зазначеної ємності.

Натомість позивачем не надано жодних пояснень, обґрунтувань чи доказів на спростування встановленого перевіряючими відповідача при здійсненні фактичної перевірки.

По суті, обґрунтування позивача зводяться лише до того, що нібито актом перевірки встановлено те, що позивач у період з 29.03.2023 по 01.06.2023 року здійснював оптову торгівлю пальним або зберігання пального без ліцензії, та те що станом на цей період ліцензія підприємства №15140414202001521 не діяла. Що в свою чергу не відповідає дійсності, оскільки порушенням в даному випадку є саме зберігання пального в ємності, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в період відсутності ліцензії з 27.01.2022 - 06.06.2022 року.

Також суд відхиляє твердження позивача щодо продовження дії ліцензії під час військового стану, оскільки в даному випадку, ліцензія була анульованою ще до початку введення воєнного стану на території України.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Та відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних рішень.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.2 ст.9, ст.ст. 73, 77, 90, 139, 241-246, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства ІГОТЕТ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2023 року №2669/15-32-09-06 відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Фермерське господарства ІГОТЕТ (67200, Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вул. 30 років Перемоги, 34, код ЄДРПОУ 33468219).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

СуддяІванов Е.А.

.