Рішення

від 10.10.2023 по справі 520/15858/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 жовтня 2023 р. справа № 520/15858/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Сиса Є.Ю.,

за участі:

представника позивача - Повіткіної Г.І.,

представника відповідача - Гуда К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Повного товариства "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" (вул. Сумська, буд. 78, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 23452992) до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Повне товариство "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області, в якому просить суд:

- податкове повідомлення-рішення від 07 червня 2023 року №00151970703 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток фінансових установ у сумі 1 887 332,50 грн. (у тому числі - за основним платежем 1 509 866,00 грн., за штрафними санкціями - 377 466,50 грн.) визнати протиправним та скасувати.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у вказаній адміністративній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування зазначених позовних вимог представник позивача зазначив, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" у зв`язку із отриманням відомостей від державного реєстратора щодо припинення позивача, на підставі наказу ГУ ДПС України у Харківській області від 13.04.2023 №1390-п за період діяльності з 01.01.2017 по 17.04.2023 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 03.05.2023 №11959/20-40-07-03-06/23452992 про порушення п.п. 44.1, 44.2, 44.3 ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в частині віднесення до витрат на збут витрат з використання товарного знаку для товарів і послуг не підтверджених первинними документами у сумі 9 308 000 грн., у тому числі за 2017 рік - в сумі 1 500 000,00 грн., за 2018 рік - 1 800 000,00 грн., за 2019 рік - 1 800 000,00 грн., за 2020 рік - 1800 000,00 грн., за 2021 рік - 1 800 000,00 грн., за 2022 рік - 608 000,00 грн., що відповідно призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1 509 866,00 грн., у тому числі за 2017 рік у сумі 270 000,00 грн., за 2018 рік у сумі 324 000,00 грн., за 2019 рік у сумі 324 000,00 грн., за 2020 рік у сумі 324 000,00 та за 2021 рік у сумі 267 866,00 грн. За результатами розгляду заперечень на вказаний акт прийняте рішення від 01.06.2023 №30388/6/20-40-07-03-12, яким висновки, викладені в акті перевірки, залишені без змін. Головним управлінням ДПС у Харківській області надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення від 07.06.2023 №00151970703, яким повідомлено про нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток фінансових установ у сумі 1 887 332,50 грн. (у тому числі - за основним платежем 1 509 866,00 грн., за штрафними санкціями - 377 466,50 грн.). Позивач вважає, що висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають існуючим фактам, суперечать законодавству з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 07.06.2023 №00151970703 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток фінансових установ у сумі 1 887 332,50 грн. (у тому числі - за основним платежем 1 509 866,00 грн., за штрафними санкціями - 377 466,50 грн.) прийнято неправомірно, дії посадових осіб виходять за межі компетенції, встановленої законом, тому таке податкове повідомлення-рішення має бути скасоване.

Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому Головне управління ДПС у Харківській області проти позову заперечує, посилаючись на те, що перевіркою були встановлені порушення з боку позивача в частині віднесення до витрат на збут витрат з використання товарного знаку для товарів і послуг не підтверджених первинними документами всього у сумі 9 308 000 грн., про що складено акт від 03.05.2023 №11959/20-40-07-03-06/23452992. Відповідач зазначає, що вчинення вказаних у акті порушень з боку позивача підтверджується тим, що ПТ «ЛОМБАРД «ВЕНТА.Л», ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТИНГ» І КОМПАНІЯ» мало можливість дотриматися норм чинного законодавства, шляхом не віднесення до витрат на збут витрат з використання товарного знаку для товарів і послуг не підтверджених первинними документами, однак не вжило достатніх заходів для цього через те, що воно діяло нерозумно, недобросовісно та без належної обачності з метою зменшення показників рядка 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності». Як наслідок, господарські операції, які здійснювались позивачем, значно вплинули на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємства платника податків з пов`язаною особою, що в свою чергу й призвело до значного зменшення сум з податку на прибуток юридичної особи у сумі 1 887 332,50 грн. (у тому числі - за основним платежем 1 509 866,00 грн.). Головне управління ДПС у Харківській області вважає, що встановлені при перевірці обставини вказують на безпосередню можливість (домовленість між зацікавленими та пов`язаними сторонами) здійснювати контроль за фінансовими операціями у зв`язку із наявною можливістю впливати на ціну укладених договорів та вибору контрагента, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 07.06.2023 №00151970703 винесено правомірно та не підлягає скасуванню.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що викладена відповідачем у відзиві на позовну заяву позиція та наведені аргументи, на її думку, суперечить діючому законодавству. Наголошує на тому, що взаємовідносини за Ліцензійними договорами на використання знаку для товарів і послуг, складеними між Ліцензіаром фізичною особою-резидентом України ОСОБА_1 та Ліцензіатом позивачем, не може бути порушенням з боку позивача, оскільки така можливість взаємовідносин передбачена цивільним законодавством. Дії позивача, пов`язані зі складанням та виконанням Ліцензійних договорів за користування торговою маркою, не заборонені законодавством та є волевиявленням сторін договору. Бухгалтерський та податковий облік визначених операцій здійснено позивачем без порушень, а отже, позивач діяв у межах чинного законодавства, в свою чергу, винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є протиправним.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на обставини і факти, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі викладених у відзиві обставин і фактів.

Вислухавши позицію сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Повне товариство "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія", ідентифікаційний код юридичної особи - 23452992, місцезнаходження юридичної особи: вул. Сумська, буд. 78, м. Харків, 61002, зареєстроване 20.06.1995 у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Київська ДПІ), з 01.11.2022 знаходиться в стані припинення, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Повне товариство "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 64.92 Інші види кредитування (основний).

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п. 78.1.7 п. 78.1, п. 78.2 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 13, ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у зв`язку із отриманням відомостей від державного реєстратора щодо припинення та на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 13.04.2023 №1390-п Головним управлінням ДПС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Повного товариства "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" за період з 01.01.2017 по 17.04.2023.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.05.2023 №11959/20-40-07-03-06/23452992.

Перевіркою уповноважених осіб ГУ ДПС встановлені, зокрема, наступні порушення, згідно висновку акту:

1) п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 в частині віднесення до витрат на збут витрат з використання товарного знаку для товарів і послуг не підтверджених первинними документами всього у сумі 9 308 000,00 грн., у тому числі за 2017 рік в сумі 1 500 000,00 грн., за 2018 рік в сумі 1 800 000,00 грн., за 2019 рік в сумі 1 800 000,00 грн., за 2020 рік в сумі 1 800 000,00 грн., за 2021 рік в сумі 1 800 000,00 грн., та за 2022 рік в сумі 608 000,00 грн., що відповідно призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 1 509 866,00 грн., у тому числі за 2017 рік в сумі 270 000,00 грн., за 2018 рік в сумі 324 000,00 грн., за 2019 рік в сумі 324 000,00 грн., за 2020 рік в сумі 324 000,00 грн., та за 2021 рік в сумі 267 866,00 грн.

Так, ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" на порушення п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 віднесло до витрат на збут витрати з використання товарного знаку для товарів і послуг не підтверджених первинними документами всього у сумі 9 308 000,00 грн., у тому числі за 2017 рік в сумі 1 500 000,00 грн., за 2018 рік в сумі 1 800 000,00 грн., за 2019 рік в сумі 1 800 000,00 грн., за 2020 рік в сумі 1 800 000,00 грн., за 2021 рік в сумі 1 800 000,00 грн., та за 2022 рік в сумі 608 000,00 грн., що відповідно призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 1 509 866,00 грн., у тому числі за 2017 рік в сумі 270 000,00 грн., за 2018 рік в сумі 324 000,00 грн., за 2019 рік в сумі 324 000,00 грн., за 2020 рік в сумі 324 000,00 грн., та за 2021 рік в сумі 267 866,00 грн.

Вина підтверджується тим, що ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" мало можливість дотриматися норм чинного законодавства, шляхом не віднесення до витрат на збут витрат з використання товарного знаку для товарів і послуг не підтверджених первинними документами, однак не вжило достатніх заходів для цього через те, що воно діяло нерозумно, недобросовісно та без належної обачності з метою зменшення показників рядка 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності».

Дії ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" податковий орган вважає умисними, оскільки воно удавано, цілеспрямовано створило умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом, зокрема в частині віднесення до витрат на збут витрат з використання товарного знаку для товарів і послуг не підтверджених первинними документами, з метою зменшення показників рядка 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності».

2) п. 49.1, п. 49.2 ст. 49, п. 69.1 ст. 69 розділу 10 «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

В ході перевірки податковим органом виявлено, що в період, який підлягав перевірці, ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" укладено п`ять ліцензійних договорів на використання товарного знаку для товарів і послуг, а саме:

- Ліцензійний договір на використання товарного знаку для товарів і послуг від 30.12.2016 №1/17;

- Ліцензійний договір на використання товарного знаку для товарів і послуг від 28.12.2019 №1/19;

- Ліцензійний договір на використання товарного знаку для товарів і послуг від 28.12.2018 №1/20;

- Ліцензійний договір на використання товарного знаку для товарів і послуг від 30.12.2020 №1/21;

- Ліцензійний договір на використання товарного знаку для товарів і послуг від 31.12.2021 №1/22.

Згідно умов вищезазначених договорів фізична особа - громадянин України ОСОБА_1 (далі - Ліцензіар ) надає ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" (далі - Ліцензіат) на строки визначені в договорах за винагороду, яку виплачує Ліцензіат, невиключну ліцензію на користування товарним знаком, виконаним згідно зі свідоцтвом на знак для товарів і послуг за реєстраційним №171208, для позначення таких товарів та послуг, що надаються: страхування, фінансова діяльність, кредитно-грошові операції, операції з нерухомістю, а саме на товарний знак «Ломбардика».

Всі договори укладені з ОСОБА_1 , який у розумінні статті 14.1.159 ПК України є пов`язаною особою - учасниками ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" згідно нової редакції Засновницького договору.

Згідно наданих до перевірки актів наданих послуг за ліцензійними договорами від 30.12.2016 №1/17, від 28.12.2018 №1/19, від 28.12.2019 №1/20, від 30.12.2020 №1/21 та від 31.12.2021 №1/22, вартість використання товарного знаку складає 9 308 000,00 грн., у т.ч.: за 2017 рік - 150 000,00 грн.; за 2018 рік - 1 800 000,00 грн.; за 2019 рік - 1 800 000,00 грн.; за 2020 рік - 1 800 000,00 грн.; за 2021 рік - 1 800 000,00 грн.; за 2022 рік - 608 000,00 грн.

Надані до перевірки договори на використання товарного знаку для товарів і послуг від 30.12.2016 №1/17, від 28.12.2018 №3/19, від 28.12.2019 №1/20, від 30.12.2020 №1/21 та від 31.12.2021 №1/22 містять лише загальний перелік послуг і загальні умови їх виконання, проте не містять мету, об`єктивну потребу, економічну доцільність використання саме цього товарного знаку.

Акти наданих послуг на використання товарного знаку для товарів і послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послу повинен містити всі обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України №996-ХІV.

В усіх наданих до перевірки актах наданих послуг за ліцензійними договорами від 30.12.2016 №1/17, від 28.12.2018 №1/19, від 28.12.2019 №1/20, від 30.12.2020 №1/21 та від 31.12.2021 №1/22 міститься лише назва послуги та розмір плати за використання товарного знаку та жодним чином не розкривається економічну доцільність для позивача використання цього знаку.

Відсутність в актах наданих послуг на використання товарного знаку для товарів і послуг відомостей, які розкривають зміст та обсяг наданої послуги (містять лише загальну назву послуги), не дає змоги підтвердити, що використання товарного знаку здійснювалась саме в напрямку господарської діяльності ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія", тобто містила відомості про нього або популяризацію (просування) послуг, реалізацію яких здійснює такий платник. За таких обставин у зіставних умовах ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" не було б готове придбати такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, у непов`язаних осіб. Відтак, позбавлена жодної розумної економічної причини операція, що тільки збільшує витрати платника податку за наявності об`єктивної можливості до їх скорочення, не може кваліфікуватись як господарська діяльність, а головною, або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника.

Таким чином, перевіркою встановлено невідповідність первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України №996-ХІV, з огляду на те, що в актах наданих послуг міститься лише назва послуги та розмір плати за використання товарного знаку та жодним чином не розкривається економічну доцільність використання цього знаку, а саме: обґрунтування розміру плати за використання торгового знаку; обґрунтування використання саме цього товарного знаку, як такого, що виділяє послугу/послуги серед конкурентів; обґрунтування використання саме цього товарного знаку, як такого, що викликає позитивні асоціації у споживачів і впливає на їх перевагу; обґрунтування використання саме цього товарного знаку, як такого, що приводить до збільшення об`ємів продажу послуг, зростання прибутку, динаміки продажу послуг, аналіз кон`юнктури ринку, та вплив використання саме цього товарного знаку, як такого, що дає змогу виділитися ломбарду серед інших гравців ринку.

Головне управління ДПС у Харківській області посилається в акті на те, що ОСОБА_1 є тією фізичною особою, під спільним контролем якої фактично знаходиться господарська діяльність ПТ «Ломбард "Вента.Л», ТОВ «Компанія «Менеджмент Консалтинг» і Компанія» та одночасно ТОВ «Компанія «Менеджмент Консалтинг» і Компанія» (код ЄДРПОУ 38631942), яка і є одним з власників/засновників - ПТ «Ломбард «Вентал.Л» (код ЄДРПОУ 23452992) з часткою володіння - 12 400,00 грн. - 99,2% (тип бенефіціарного володіння - кінцевий бенефіціарний власник (контролер)). Директором з правом підпису ПТ «Ломбард «Вентал.Л» - є ОСОБА_3 .

В свою чергу власниками та кінцевими бенефіціарами ТОВ «Компанія «Менеджмент Консалтинг» і Компанія» (код ЄДРПОУ 38631942), яка є одним з засновником ПТ «Ломбард «Вентал.Л» - є фізична особа - ОСОБА_1 з часткою 6 000,00 грн. - 60% (тип бенефіціарного володіння- кінцевий бенефіціарний власник (контролер)) та ОСОБА_4 з часткою - 4 000,00 грн. - 40% (тип бенефіціарного володіння - кінцевий бенефіціарний власник (контролер)). Директором та керівником з правом підпису ТОВ «Компанія «Менеджмент Консалтинг» є - ОСОБА_5 , яка одночасно є головним бухгалтером ПТ «Ломбард «Вентал.Л» (код ЄДРПОУ 23452992).

Другим засновником ПТ «Ломбард «Вентал.Л» (код ЄДРПОУ 23452992) є - ТОВ Компанія "Даніс" (код ЄДРПОУ - 23465121), з часткою - 100 грн. - 0,8%, де в свою чергу власниками та кінцевими бенефіціарами є: ОСОБА_4 - розмір внеску до статутного фонду: 560 000,00 грн. - 28,00% (тип бенефіціарного володіння - кінцевий бенефіціарний власник (контролер)) та ОСОБА_1 - розмір внеску до статутного фонду: 1 440 000,00 грн. - 72,00% (тип бенефіціарного володіння - кінцевий бенефіціарний власник (контролер)). Директором з правом підпису є - ОСОБА_6 .

Таким чином, фінансові відносини між ТОВ «Компанія «Менеджмент Консалтинг» і Компанія» (код ЄДРПОУ 38631942) та фізичною особою - ОСОБА_1 є контрольно-підпорядкованими відносинами, які можуть впливати на умови та економічні результати діяльності товариств та свідчить про фактичну залежність між позивачем та фізичною особою - бенефіціаром цього самого товариства.

Зважаючи на вищевикладене ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" та фізична особа - ОСОБА_1 є відповідно пов`язаними особами, бо ОСОБА_1 через юридичні особи: ТОВ «Компанія «Менеджмент Консалтинг» і Компанія» (код ЄДРПОУ 38631942) та ТОВ Компанія "Даніс" (код ЄДРПОУ 23465121), де він є кінцевий бенефіціарним власником та засновником, має прямий вирішальний вплив та контроль на ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" і відповідно має змогу впливати на рішення ПТ «Ломбард «Вентал.Л» (код ЄДРПОУ 23452992) в тому і з фінансових питань на свою користь, що і було відображено в акті перевірки від 03.05.2023 №11959/20-40-07-03-06/23452992.

Як наслідок, господарські операції, які здійснювались ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія", значно вплинули на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємства платника податків з пов`язаною особою, що в свою чергу й призвело до значного зменшення сум з податку на прибуток юридичної особи у сумі 1 887 332,50 грн. (у тому числі - за основним платежем 1 509 866,00 грн.).

ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія", не погодилось з висновками акту від 03.05.2023 №11959/20-40-07-03-06/23452992, подало до Головного управління ДПС у Харківській області із заперечення до акту від 19.05.2023.

Відповідно до вимог п.п. 86.7.2 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України Головне управління ДПС у Харківській області засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення направило лист від 19.05.2023 №27441/6/20-40-07-03-12 з повідомленням платника податків про місце та час розгляду заперечень. Крім того, 22.05.2023 вказаний лист направлено на електронну адресу venta.lombard@gmail.com.

31.05.2023 о 15 годині 00 хвилин проведено розгляд заперечень на акт за участі платника податків за адресою Головного управління ДПС у Харківській області: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків.

За результатами розгляду заперечень на акт від 03.05.2023 №11959/20-40-07-03-06/23452992 Головним управлінням ДПС у Харківській області встановлено, що акт перевірки складено у відповідності до вимог наказу Державної податкової служби України від 25.02.2021 №244 «Про затвердження Зразка форми акту (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок». Вказаний акт засвідчує факт порушень податкового та іншого законодавства з боку ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія".

Порушення, які були викладені в акті перевірки, в частині віднесення до витрат на збут витрат з використання товарного знаку для товарів і послуг не підтверджених первинними документами було доведене голові ліквідаційної комісії ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" Повіткіній Галині Іванівні під час проведення перевірки в усній формі. Але, як під час проведення перевірки так і в періоді складання акту перевірки жодних письмових пояснень від ОСОБА_3 не надходило.

Акт перевірки від 03.05.2023 №11959/20-40-07-03-06/23452992 направлено на адресу місцезнаходження ліквідаційної комісії ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія", а саме: вул. Польова, буд. 6, кв. 24, м. Харків, згідно реєстраційних даних, наявних у Головному управлінні ДПС у Харківській області.

07.06.2023 Головним управлінням ДПС у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення №00151970703, яким на підставі акту перевірки від 03.05.2023 №11959/20-40-07-03-06/23452992 і встановлених у ньому порушень податкового законодавства, збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток фінансових установ ПТ "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" у сумі 1 887 332,50 грн., у тому числі, за основним платежем - 1 509 866,00 грн., за штрафними санкціями - 377 466,50 грн.

Вважаючи донарахування відповідачем податкового зобов`язання з податку на прибуток незаконним, а податкове повідомлення-рішення від 07.06.2023 №00151970703 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №996-Х1V), згідно якого бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-ХІV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Пунктом 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.l ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Позивач веде свій бухгалтерський облік відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку. Отже, витрати господарської діяльності позивача повинні визначатися на основі норм національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємств визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", що затверджений Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 (далі - "П(С)БО 16").

Згідно з п. 5 П(С)БО 16, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. При цьому п. 6 П(С)БО 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.09.2016 у справі № К/800/15723/16, від 13.07.2016 у справі № К/800/11783/16, від 02.06.2016 у справі № К/800/6846/14 і від 31.05.2016 у справі № К/800/41816/14.

Отже, єдиною законодавчо визначеною підставою для формування суб`єктом господарювання витрат господарської діяльності є їх фактичне понесення останнім, що призвело до зменшення власного капіталу такого суб`єкта господарювання. Витрати повинні бути підтверджені первинними документами.

Відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Судом встановлено, що в ході перевірки податковому органу надано Ліцензійні договори на використання товарного знака для товарів і послуг з додатковими угодами від 30.12.2016 №1/17, від 28.12.2018 №1/19, від 28.12.2019 №1/20, від 30.12.2020 №1/21 та від 31.12.2021 №1/22 на використання знаку для товарів та послуг, складені між Ліцензіаром фізичною особою-резидентом України ОСОБА_1 та Ліцензіатом Повне товариство "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія", згідно умов яких Ліцензіар, який володіє виключним правом на знак для товарів і послуг (Свідоцтво № 171208 від 27.05.2013 та рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 26.10.2015 №18771, що було опубліковане 26.10.202015 про внесення змін стосовно Свідоцтва України на знак для товарів і послуг №171208) надавав Ліцензіату за плату невиключну ліцензію на користування товарним знаком «ЛОМБАРДИКА», виконаним згідно зі Свідоцтвом на знак для товарів і послуг №17208, на строки визначені в договорах для позначення цим знаком товарів та послуг, що надаються Ліцензіатом. Обсяг правової охорони торговельного знаку визначається наведеними у свідоцтві її зображенням, та переліком товарів і послуг, а саме: послуги зі страхування, фінансова діяльність, кредитно-грошові операції, операції з нерухомістю (клас міжнародної класифікації товарів і послуг 36).

Також, позивачем для перевірки було надано Акти наданих послуг за ліцензійним договором на використання знака для товарів та послуг, в яких зазначені наступні обов`язкові реквізити: назва документа, дати складання, назва особи від імені якої складено документ, зміст господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, особисті підписи, посади та прізвища, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, для перевірки були надані банківські виписки, касові документи, які свідчать про сплату відповідних сум за використання торгівельного знаку на користь Ліцензіара фізичної особи - ОСОБА_1 та виписки про перерахування до бюджету сум ПДФО та військового збору, які Ліцензіат, як податковий агент, утримав із доходу Ліцензіара ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що у п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Стандартів бухгалтерського обліку в Україні, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.06.1999 за №391/3684, наведено визначення роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп`ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

У пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПК України також наведено визначення поняття роялті - будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об`єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп`ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Так, на підставі вищезазначених первинних бухгалтерських документів, складених за нормами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248, та Інструкції про використання плану бухгалтерських рахунків №291 від 30.11.1999, позивачем у бухгалтерському обліку відображено наступне:

Дт 631 - Кт 301, 311 - сплата Ліцензіару роялті за використання товарного знаку для товарів і послуг;

Дт 84 - Кт 631 - формування витрат з нарахування роялті за використання товарного знаку для товарів і послуг;

Дт 93 - Кт 84 - формування витрат на збут за операціями нарахування роялті за використання товарного знаку для товарів і послуг;

Дт 79 - Кт 93 - списання на фінансовий результат витрат на збут.

Отже, позивачем на підставі первинних документів - актів надання послуг, що досліджені судом під час розгляду справи, визначено склад витрат на збут у сумах роялті, сплачених за використання товарного знаку при виконанні Ліцензійних договорів, та відображено такі витрати у фінансовій звітності (рядок 2150 Звіту про фінансові результати) за період 2017 - 2022 років.

Суд звертає увагу, що Податковим кодексом України в розділі ІІІ "Податок на прибуток" не передбачено податкових різниць при визначенні витрат із нарахування плати за використання товарного знаку (роялті) за договорами між резидентами України. Тобто, фінансовий результат до оподаткування за переліченими операціями не коригується, а зараховується у повному обсязі для цілей визначення оподаткованого прибутку.

При цьому, безпідставним є твердження відповідача про те, що виплачені суми роялті повинні розглядатися не як витрати.

Щодо посилання податкового органу на відсутність в Актах надання послуг за ліцензійним договором розгорнутого змісту та обсягу наданої послуги з використання товарного знаку та не розкриття в Акті економічної доцільності використання цього знаку, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачені типові або спеціалізовані форми актів виконаних робіт (послуг). Підприємство має право використовувати самостійно встановлені форми Акту виконаних робіт (послуг), які повинні містити обов`язкові реквізити (п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.3 Положення №88).

Деталізація господарської операції в актах наданих послуг має бути такою, щоб забезпечити розкриття змісту господарської операції й ідентифікацію активів, зобов`язань, доходів або витрат, з нею пов`язаних.

При цьому ступінь деталізації й обсягу операції визначають сторони договору, що беруть участь у здійсненні господарської операції. На це звертає увагу Мінфін України у своїх листах від 14.03.2012 №31-08410-07/23-1994/1318, від 06.12.2013 №31-08410-07-27/35654.

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 12.07.2016 по справі №К/800/13578/16 та від 04.04.2018 по справі №810/4751/13-а, в яких зроблено висновок, що з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає вищенаведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Окрім того, за своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення. Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаним в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Відносно висновків податкового органу про відсутність в Актах надання послуг розкриття економічної доцільності використання знака для товарів та послуг, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Тобто, сторони самостійно визначають ділову ціль надання та/або використання ліцензій на торгові знаки (марки), виходячи із власних підприємницьких завдань та цілей на основі власних комерційних планів, репутаційних вигод, популярності, впізнаваності, реклами, збільшення гудвілу, тощо.

Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12.1993 №3689-XII (далі - Закон №3689-XII) також передбачає, що торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону №3689-XII, об`єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізненим товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону №3689-XII використанням торговельної марки визнається: нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Тобто, основна функція торговельної марки - її здатність вирізняти товари та послуги та загалом різних суб`єктів господарювання на ринку.

Торговельна марка може мати різні форми, зокрема як знак компанії, фірмовий слоган, знак для товару, знак для послуги, етикетка товару, упаковка товару тощо. Всі перераховані об`єкти відносяться до позначень і є засобами індивідуалізації учасників цивільного обороту та виробленої ними продукції (товарів, послуг).

Таким чином, торговельна марка може стосуватися позначень не виключно товарів, а загалом використовуватися як спосіб індивідуалізації окремих компаній (у вигляді знаку для послуг, назви, знаку компанії і т.д.). Відповідно, використання торговельних марок не може здійснюватися виключно у господарських операціях, які пов`язані з виготовленням та розповсюдженням товару із зазначеним нанесенням торговельної марки, в тому числі, і на вивіску, яка пов`язана з розповсюдженням саме таких товарів. Більше того, законодавство у сфері інтелектуальної власності не передбачає подібних обмежень та вимог щодо використання торговельної марки виключно для цілей розповсюдження товарів.

Навпаки, з аналізу законодавства зрозуміло, що торговельна марка за своєю природою може використовуватися не лише для нанесення на товари, а і для позначення послуг чи загалом індивідуалізації суб`єктів господарювання у процесі здійснення господарських операцій. Тому використання торговельних марок для позначення послуг чи відрізнення окремих суб`єктів господарювання є цілком правомірним способом їх використання та не суперечить вимогам законодавства.

Так, судом встановлено, що Повне товариство "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" використовувало товарний знак "ЛОМБАРДИКА", як рекламу, на зовнішніх носіях інформації, зокрема, біл-борди, плакати, штендери, вивіски, лайтбокси, флаєри, календарі, тощо, також був розроблений сайт Iombardika.com - інтернет-ресурс, на якому містилися всі дані про ломбард, керівництво, заслуги, здобутки ломбарду та для впізнаваності відділень Ломбарду, товарний знак "ЛОМБАРДИКА" використовувався згідно із розробленою Типовою комплектацією відділень ломбарду рекламно-інформаційними носіями.

Щодо твердження податкового органу на вплив витрат за користування торговою маркою за Ліцензійними договорами на загальний фінансовий результат і, як наслідок, на визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток, суд зазначає, що будь-які витрати здійснені в ході господарської діяльності підприємства впливають на формування його об`єкту оподаткування, що не є порушенням діючого бухгалтерського та податкового законодавства. Діяльність платника податків не може містити тільки доходи без урахування понесених витрат. При тому, суб`єкт господарювання самостійно визначає напрямки своєї діяльності, склад доходів та витрат, які він планує здійснити.

Згідно зі ст. 42 Конституції України, ст. ст. 3, 6, 627 ЦК України, а також ст. ст. 6, 42, 43 ГК України, позивачу гарантується свобода договору та свобода підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у можливості вибору позивачем та його контрагентами варіантів поведінки та укладенні на власний ризик будь-яких, прямо не заборонених законодавством, договорів. У тому числі, позивач та його контрагенти є вільними у визначенні умов договірних відносин.

Свобода договору є загальновизнаною доктриною не тільки в українській правовій системі, а й у всьому світі. Зокрема, згідно зі ст. 627 ЦК України, при застосуванні принципу свободи договору мають враховуватись звичаї ділового обороту. Важливість ефективної реалізації даного принципу не тільки в Україні, а й на міжнародному рівні підтверджується Принципами міжнародних комерційних договорів (далі - "Принципи УНІДРУА"), які слугують моделлю як для національного, так і міжнародного законодавства. Серед загальних положень саме свобода договору зазначена у першу чергу - у ст. 1.1 Принципів УНІДРУА, де наголошується на тому, що сторони вільні вступати у договір і визначати його зміст.

Принцип свободи договору підтримує у своїй практиці Європейський суд із прав людини. Зокрема, у рішеннях "Зеленчук і Цицюра проти України" та "Гуттен-Чапська проти Польщі" ЄСПЛ вказує, що ступінь втручання держави у свободу договору має гарантувати існування процесуальних та інших гарантій, які забезпечують, щоб функціонування системи та її вплив на майнові права не були свавільними та непередбачуваними.

Верховний Суд також активно застосовує і захищає принцип свободи договору. Так, у постанові від 23.04.2019 у справі №810/1479/16 Верховний Суд наголошує на тому, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Аналогічну позицію висловив Верховний Суд також у справі №815/3400/17 та у справі №814/2659/16.

Окрім цього, у постанові від 21.12.2018 по справі № 813/2268/15 Верховний Суд вказує, що платник податків самостійно здійснює власну господарську діяльність і задля досягнення її мети - економічних і соціальних результатів та одержання прибутку на свій розсуд визначає необхідні для цього умови.

Виходячи з цього, позивач та його контрагент, користуючись принципом свободи договору, вправі самостійно визначати договірні відносини щодо порядку отримання торгової марки, включаючи чинники, що мають вплив на ціноутворення.

Таким чином, дії позивача, пов`язані із складанням та виконанням Ліцензійних договорів за користування торговою маркою, не заборонені законодавством, а є волевиявленням сторін договору. В той час судом встановлено, що бухгалтерський та податковий облік визначених операцій здійснено позивачем без порушень. Позивач, як податковий агент, утримав із доходу Ліцензіара ОСОБА_1 та перерахував до бюджету всі необхідні податки та збору за спірний період.

Посилання відповідача на те, що дія Свідоцтва на знак для товарів і послуг №17208 закінчилася 25.06.2022 та не була подовжена правовласником, що позбавляє позивача права на складання Додаткової угоди №1 від 30.06.2022 до Договору №1/22 від 31.12.2021 на подальше використання товарного знаку у 2022 році, суд також вважає безпідставним, оскільки відповідно до п. 1 Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України» від 01.04.2022 №2174-ІХ встановлено, що з дня введення в Україні воєнного стану зупиняється перебіг строків для вчинення дій, пов`язаних з охороною прав інтелектуальної власності, а також строків щодо процедур набуття цих прав, визначених, у тому числі, законом "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №7, ст. 36 із наступними змінами).

З дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до їх зупинення.

У разі якщо початок перебігу строку продовження дії свідоцтва на торговельну марку, строку продовження чи підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт інтелектуальної власності припадає на день введення в Україні воєнного стану чи на іншу дату під час дії воєнного стану, відповідна дія щодо продовження строку дії свідоцтва на торговельну марку, продовження чи підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт інтелектуальної власності вважається вчиненою особою вчасно, якщо вона вчинена не пізніше 90 днів з дня. наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану.

Майнові права інтелектуальної власності, строк чинності яких спливає на день введення в Україні воєнного стану або під час дії воєнного стану, залишаються чинними до дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану. З дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, чинність майнових прав інтелектуальної власності може бути продовжена у встановленому порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Передбачені цим Законом правила зупинення перебігу строків не тягнуть за собою зупинення дії свідоцтва, патентів, якими засвідчується виникнення прав інтелектуальної власності відповідно до законодавства, а також відповідних прав інтелектуальної власності. Під час дії воєнного стану встановлені законодавством права інтелектуальної власності продовжують діяти і реалізуються суб`єктами права інтелектуальної власності у повному обсязі.

Тобто, дії позивача щодо використання Свідоцтва на знак для товарів і послуг №17208 на підставі Додаткової угоди №1 від 30.06.2022 до Договору №1/22 від 31.12.2021 є правомірними та не порушують чинного законодавства.

Окрім того, податковим органом не надано суду доказів та не наведено обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про невчинення операцій, про відсутність факту використання торгових марок.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довів правомірності своїх дій.

Виходячи з наведеного, Повне товариство "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" правомірно визначило витрати від сплати роялті у бухгалтерському та податковому обліку за Ліцензійними договорами на використання товарного знаку для товарів та послуг від 30.12.2016 №1/17, від 28.12.2018 №1/19, від 28.12.2019 №1/20, від 30.12.2020 №1/21, від 31.12.2021 №1/22, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача щодо порушення п.п. 44.1, 44.2, 44.3 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, п. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Повного товариства "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" (вул. Сумська, буд. 78, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 23452992) до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області від 07.06.2023 №00151970703.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Повного товариства "Ломбард "Вента.Л", ТОВ "Компанія "Менеджмент Консалтинг" і Компанія" (вул. Сумська, буд. 78, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 23452992) судовий збір у розмірі 26 840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.10.2023.

Суддя Біленський О.О.