Рішення

від 18.10.2023 по справі 620/11499/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2023 року Чернігів Справа № 620/11499/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Деснянського районного відділу у місті Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , (далі також ОСОБА_1 , позивач) до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (далі також УДМС в Чернігівській області, відповідач 1), Деснянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (далі також ДРВ УДМС в Чернігівській області, відповідач 2), про визнання протиправними дій ДРВ УДМС в Чернігівській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язання УДМС в Чернігівській області оформити та видати паспорт громадянина України неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі паспортної книжечки зразка 1994 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 позивач звернувся до органів УДМС в Чернігівській області з приводу видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, на що отримав відповідь, в якій зазначено, що Положення про паспорт громадянина України, затверджено постановою Верховної Ради України від 26.09.1992 № 2503-ХІІ, на осіб, які не досягли 16 річного віку, не підлягає застосуванню. Проте з даною позицією УДМС позивач не погоджується, оскільки чинним законодавством не встановлено заборони щодо оформлення паспорта при досягненні особою 14 років.

17.08.2023 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником УДМС в Чернігівській області подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки відмова в оформленні і видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки прийнята на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. Також, наголошено, що на момент звернення до УДМС неповнолітньому сину позивача виповнилось лише 14 років, а тому правові підстави для видачі йому паспорта у формі, відсутні.

13.09.2023 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з обставин, викладених у позові.

Відповідачем 1 подані заперечення на відповідь на відзив, у яких заперечував проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив.

Відповідачем 2 відзив не подано.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( частина шоста статті 162 КАС України).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач є матір`ю неповнолітнього сина ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 .

08.07.2023, позивач з неповнолітнім сином звернулися до органу УДМС в Чернігівській області із заявою, в якій просили видати неповнолітньому ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки. На час звернення ОСОБА_2 виповнилося 14 років.

За результатами розгляду заяви позивача, відповідач 1 листом № Б/56/6/7401.3.2 104-23 від 12.07.2023 повідомив, що законодавчі підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки відсутні, оскільки відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, паспорт громадянина України оформляється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України " особі, яка досягла 16 річного віку. Однак в даному випадку, ОСОБА_2 не є особою, яка досягла 16 річного віку. Відповідач 2 листом № Б-9/6/7434-23/7434/8-23 від 21.07.2023 відмовив позивачу у видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки за відсутності повного пакету документів.

Позивач вважає, що така відмова порушує права та інтереси її неповнолітньої дитини, внаслідок чого звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Згідно з ч.2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За змістом ч.1 ст. 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (Закон № 5492-VI) Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону № 5492-VI, документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.

За приписами ч.3 ст. 13 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, на даний час діє Положення № 2503-ХІІ, пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1 - 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302 (далі - Постанова № 302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

03.04.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", відповідно до якої пункт 3 Постанови № 302 доповнено абзацом такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року".

Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 р. № 456 (далі - Порядок № 456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".

Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, рішення суду.

Поряд з цим, суд зауважує, що посилання УДМС на Тимчасовий порядок, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року № 456, є безпідставним, оскільки він визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку, а тому вимога міграційної служби надати вказані документи, є передчасною.

Суд наголошує, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, зокрема, для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками і свідоцтвом про народження.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суд від 21.11.2018 р. у справі № 821/1974/17, від 26.06.2019 р. у справі № 840/3992/18, від 19.07.2019 р. у справі № 2340/2876/18, від 25.07.2019 р. у справі № 807/85/18, від 07.08.2019 р. у справі № 520/11053/18, від 29.11.2019 р. у справі № 260/1414/18, від 10.12.2020 р. у справі №240/575/20.

Вказані вимоги виконані позивачем та визнається УДМС у Чернігівській області у відзиві.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що УДМС в даному випадку відмовою в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, порушив права неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , передбачені ст.9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, оскільки неоформлення паспорта громадянина України у формі книжечки саме через релігійні переконання, які не призводять до негативних наслідків тих чи інших людей та не спрямовані проти цих людей чи держави, обмежує її права, що встановлені законом, і не є необхідними в демократичному суспільстві.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача-1 про неможливість отримання паспорта громадянина України у формі книжечки до досягнення неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 16-річного віку, виходячи з такого.

Так, спірним питанням у справі, є питання віку, з якого має видаватися паспорт у формі книжечки, з огляду на приписи статті 21 Закон №5492-VI, якими встановлено обов`язок громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку отримати паспорт громадянина України, а приписами Положення №2503-ХІІ передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку.

Тимчасовий порядок № 456 також визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.

Частинами другою, третьою статті 7 КАС України передбачено, що суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Закон № 5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення № 2503-ХІІ та Тимчасовий порядок № 456, та саме Законом № 5492-VI встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації позивачкою своїх громадянських прав.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у вже згаданій вище постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 420/4049/20 та від 21 грудня 2022 року у справі № 420/5353/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Деснянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області оформити та видати паспорт громадянина України неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області вул. Шевченка, 51А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14013 код ЄДРПОУ 37804450.

Відповідач: Деснянський районний відділ у місті Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, вул. Шевченка, 26,м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14013.

Повний текст рішення виготовлено 18 жовтня 2023 року.

Суддя І.І. Соломко