Постанова

від 02.04.2024 по справі 620/11499/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/11499/23 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Деснянського районного відділу у місті Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Деснянського районного відділу у місті Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, яким просила:

- визнати протиправними дії Деснянського районного відділу у місті Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорту громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року позов задоволено повністю:

- визнано протиправними дії Деснянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області оформити та видати паспорт громадянина України неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи, не враховано доводи відповідача та правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 24 вересня 2020 року по справі №340/2618/19.

Апелянт наголосив, що підставою для відмови у оформленні паспорту громадянина України слугувало те, що ОСОБА_2 не досягнув 16-річного віку, ненадав належним чином заповнену заяву встановленої форми та повний перелік документів відповідно до Тимчасового порядку, зокрема довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання.

Додатково зазначив про те, що суд першої інстанції неправильно тлумачить ч. 2 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", застосовуючи її без урахування інших норм даного закону, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про поширення вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" на правовідносини, які регулюють порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

Звернув увагу суду на те, що оформлення та видача паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року неможливо здійснити поза процедурами, передбаченими Тимчасовим порядком.

Позивач подала до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки доводи апеляційної скарги суперечать правовій позиції Верховного Суду у даній категорії справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 (а.с. 15).

08 липня 2023 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулась до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області з заявою, якою просила оформити та видати паспорт зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки без електронного носія інформації, зняття біометричної інформації та внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру. До вказаної заяви долучено дві фотокартки, свідоцтво про народження, заяву ОСОБА_3 за формою про видачу паспорта відповідно до наказу МВС України від 13 квітня 2012 року № 320 та наказу МВС України від 06 червня 2019 року № 456, листи Міністерства освіти і науки України від 24 червня 2020 року №1/9-347 та від 11 березня 2021 року №1/9-131.

Деснянський районний відділ у місті Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області листом від 21 липня 2023 року №Б-9/6/7434-23/7434/8-23 повідомив позивача про те, що відповідно до п. 1 розділу 3 Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає: заяву; рішення суду; свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували (в) у громадянстві України; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; довідку про реєстрацію/знаття з реєстрації місця проживання особи. Водночас за відсутності повного пакету документів правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки - відсутні.

Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області листом від 12 липня 2023 року №Б-56/6/7401-23/7401.3.2/104-23 повідомило про те, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 не досяг 16-річного віку, а тому згідно з п. 2 Положення про паспорт, він не має підстав для звернення щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року.

Вважаючи протиправними дії щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки неповнолітньому ОСОБА_2 протиправними, позивач звернулась до суду з позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що УДМС в даному випадку відмовою в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, порушив права неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , передбачені ст.9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, оскільки неоформлення паспорта громадянина України у формі книжечки саме через релігійні переконання, які не призводять до негативних наслідків тих чи інших людей та не спрямовані проти цих людей чи держави, обмежує її права, що встановлені законом, і не є необхідними в демократичному суспільстві.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначено Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року №5492-VI

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.

За приписами ч. 3 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у ч. 7 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

Відповідно до п.п. 1, 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Згідно з пунктами 12, 13 Положення № 2503-ХІІ видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.

Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Кабінетом Міністрів України 25 березня 2015 року прийнято постанову № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 745 (далі - Постанова № 745), яка набрала чинності з 01 листопада 2016 року, внесено зміни до Постанови № 302, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.

Згідно з пп. 1 п. 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 (у редакції постанови Уряду № 745), оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктом 131 вказаного Порядку також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 внесено зміни до п. 3 Постанови № 302 (далі - Постанова № 398), доповнивши його абзацом такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.".

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" (далі - Тимчасовий порядок № 456), відповідно до абз. 5 п. 3 Постанови № 302 та Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.

Згідно з пунктом 1 Тимчасового порядку № 456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення №2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 2 Тимчасового порядку № 456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".

Пунктом 3 Тимчасового порядку передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.

За приписами п.п. 4, 5 Тимчасового порядку № 456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що питання права особи по досягненню нею 14-річного віку на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, у зв`язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних, було предметом дослідження Верховного Суду за наслідками якого сформовано висновок у постановах від 18 листопада 2021 року у справі № 420/4049/20, від 21 грудня 2022 року у справі № 420/5353/20 та у подальшому підтримано у постановах від 17 травня 2023 року у справі № 420/12574/21, від 09 листопада 2023 року у справі № 380/16510/22 та від 20 березня 2024 року у справі № 560/3366/23. Висновки, наведені у вказаних постановах, є релевантними до обставин даної справи.

Так, у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 420/4049/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що питання стосовно права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, у зв`язку із ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19 вересня 2018 року була прийнята постанова у справі № 806/3265/17.

В зазначеному рішенні Велика Палата констатувала, що норми Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції.

На переконання Великої Палати, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

У цій же постанові Велика Палата вказала, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення № 2503-ХІІ.

Як встановлено судом ОСОБА_1 та її неповнолітній син, ОСОБА_2 , звернулися до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області та Деснянського районного відділу у місті Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області з заявою від 08 липня 2023 року у якій просили оформити та видати ОСОБА_2 паспорт зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.

До вказаної заяви було додано, зокрема, дві фотокартки, свідоцтво про народження, заяву ОСОБА_2 за формою про видачу паспорта відповідно до наказу МВС України від 13 квітня 2012 року № 320 та наказу МВС України від 06 червня 2019 року № 456.

У поданій заяві про отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, остання не дала згоди на обробку персональних даних, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорта.

Таким чином, висновки викладені у постанові Великої Палати по справі № 806/3265/17 підлягають застосуванню до обставин даної справи.

Крім того, у постановах від 18 листопада 2021 року у справі № 420/4049/20 та від 21 грудня 2022 року у справі № 420/5353/20 Верховний Суд, з огляду на визначені в ч. 3 ст. 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", який має вищу юридичну силу, ніж Положення № 2503-ХІІ та Тимчасовий порядок.

У вказаних справах Верховним Судом наголошено на імперативності приписів Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", адже ними встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.

Також окрему увагу Верховний Суд у цих постановах звернув увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Тому, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, в свою чергу, може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.

У подальшому, аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 420/12574/21 та від 09 листопада 2023 року у справі № 380/16510/22.

Отже, доводи апелянта про те, що право на оформлення паспорта у формі книжечки, набуває громадянин України лише після досягнення 16-річного віку є помилковими та не відповідають наведеним висновкам Верховного Суду.

Щодо доводів апелянта про не подання позивачем належним чином заповненої заяви встановленої форми та повного переліку документів відповідно до Тимчасового порядку, зокрема довідки про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, інформація у листі-відповіді органу ДМС стосується тих випадків, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов`язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.

Разом з тим, п. 13 Положення № 2503-ХІІ встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає:

1) заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;

2) свідоцтво про народження;

3) дві фотокартки розміром 35 х 45 мм;

4) у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Форма такої заяви, зазначеної у пп. 1 п. 13 Положення № 2503-ХІІ, була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 13 квітня 2012 року України № 320 "Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", а саме Додаток 1. Однак вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу цього ж Міністерства від 01 березня 2018 № 161. Отже станом на час виникнення спірних правовідносин не було іншого зразка форми про видачу паспорта громадянина України, встановленого Міністерством внутрішніх справ України для реалізації п. 13 Положення № 2503-ХІІ.

Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформленні і видачі паспорта громадянина України" хоч і містить форму заяви про видачу паспорта громадянина України (додаток 1), проте цей наказ, виходячи із його суті і змісту, не може бути застосовано у спірних правовідносинах, оскільки на дату подання документів відсутнє на користь заявника рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, зокрема для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками і свідоцтвом про народження (від 21 листопада 2018 року у справі № 821/1974/17, від 26 червня 2019 року у справі № 0840/3992/18, від 19 липня 2019 року у справі № 2340/2876/18, від 25 липня 2019 року у справі №807/85/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 520/11053/18, від 29 листопада 2019 року у справі № 260/1414/18, від 10 грудня 2020 року у справі № 240/575/20).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 .

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку