Постанова

від 18.10.2023 по справі 1.380.2019.004162

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.004162

адміністративне провадження № К/9901/15596/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Рибачука А.І., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного будівельно-архітектурного контролю у м. Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 (головуючий суддя: Кузан Р.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020 (головуючий суддя: Шинкар Т.І., судді: Пліш М.А., Ільчишин Н.В.) у справі № 1.380.2019.004162 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕОН» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними і скасування постанови та приписів,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АДЕОН» (далі - ТОВ «АДЕОН» або позивач) звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція ДАБК у м. Львові, орган контролю, або відповідач), в якому просило:

визнати протиправним і скасувати постанову №0006-вих-2648/53 від 01.08.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз. 2 пунктом 3 частини другої статтею 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у розмірі 742 590,00 грн.;

визнати протиправним і скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19.07.2019;

визнати протиправним і скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.07.2019.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 25.11.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020, позов задовольнив.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, і ухвалити нову постанову про відмову задоволенні позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «АДЕОН» зареєстроване як юридична особа, ЄДРПОУ 42011774. Місцезнаходження: вул. Наукова, 7, м. Львів.

17.07.2019 директор ЛКП «Сокільницьке» звернувся до Інспекції ДАБК у м. Львові із заявою, в якій повідомив про те, що за адресою: вул. Наукова, 7 проводяться будівельні роботи у зв`язку із чим просив провести перевірку.

Наказом Інспекції ДАБК у м. Львові від 18.07.2019 № 376-П відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, на підставі звернення ЛКП «Сокільницьке» від 17.07.2019 №337, наказано провести позапланову перевірку об`єкта будівництва по вул. Наукова, 7, м. Львів. Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі зазначеного наказу Інспекцією видано направлення для проведення позапланового заходу від 18.07.2019, строк дії якого з 18.07.2019 по 19.07.2019.

Перевіркою встановлено, що на земельній ділянці, прилеглій до нежитлового приміщення по вул. Наукова, 7 у м. Львові, ТОВ «АДЕОН» проводяться будівельні роботи без дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт. На час проведення перевірки влаштовано стрічковий фундамент прямокутної форми розміром 20мх25м, глибиною 1,20м, який примикає до існуючого нежитлового приміщення на вул. Наукова, 7 у м. Львові, підготовлено конструкції для влаштування стовпчастих фундаментів. Згідно із відомостями, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інформація щодо права власності або користування земельною ділянкою, на якій проводяться будівельні роботи відсутня. Відповідно до ДСТУ Н Б В.1.2-16:2013 зазначений об`єкт будівництва належить до класу наслідків (відповідальності) СС2.

За таких обставин, уповноважені особи відповідача дійшли висновку про порушення ТОВ «АДЕОН» вимог пункту 3 частини першої статті 34, частини першої статті 37 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності, пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 (далі - Порядок № 466).

Результати перевірки оформлені актом від 19.07.2019 № 376-пп. (далі акт 376-пп).

В акті перевірки також міститься відмітка про відмову керівника суб`єкта господарювання від його підписання.

Також уповноваженими особами відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.07.2019.

За результатами перевірки, 19.07.2019 винесено приписи:

- про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким вимагалося від ТОВ «АДЕОН» зупинити виконання будівельних робіт на земельній ділянці, прилеглій до нежитлового приміщення по вул. Наукова, 7 у м. Львові, до усунення виявлених порушень;

- про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагалося від ТОВ «АДЕОН» у 60-ти денний термін з дня отримання припису усунути встановленні позаплановою перевіркою порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

22.07.2019 відповідач супровідним листом № 0006-вих-2495 скерував на адресу ТОВ «АДЕОН» матеріали перевірки, а саме: акт від 19.07.2019 №376-пп, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.07.2019, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19.07.2019 та припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.07.2019.

30.07.2019 позивач звернувся до відповідача із листом, в якому повідомив, що у Інспекції ДАБК не було правових підстав для проведення позапланової перевірки саме ТОВ «АДЕОН».

Також позивач зазначив, що не повідомлявся про проведення перевірки, уповноважені особи не були присутніми під час її проведення у зв`язку із чим суб`єкт господарювання був позбавлений можливості надати пояснення з метою спростування обставин, зазначених в акті перевірки, зокрема щодо причетності ТОВ «АДЕОН» до проведення будівельних робіт.

Товариство зазначило, що за адресою: вул. Наукова, 7 у м. Львові здійснюють підприємницьку діяльність 32 суб`єкти господарювання. Зазначений лист отриманий відповідачем 30.07.2019, що підтверджується поштовим штемпелем.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем винесено постанову від 01.08.2019 № 0006-вих.-2648/53, якою ТОВ «АДЕОН» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 пункту 3 частини другої статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 742 590 грн. Примірник постанови надіслано поштою.

Не погоджуючись із приписами від 19.07.2019 та постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.08.2019, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач насамперед стверджує, що не має жодного відношення до проведення будівельних робіт по вул. Науковій, 7 у м.Львові, оскільки є лише орендарем нежитлових приміщень за вказаною адресою на умовах договору оренди від 12.04.2018, укладеного між ним та ПП «ВІ-ДІ». За цим договором ПП «ВІ-ДІ» передало в строкове платне користування (оренду) ТОВ «АДЕОН» приміщення загальною площею 2380,2 кв. м, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7 (без земельної ділянки). За твердженням позивача, за вказаною адресою, окрім останнього, здійснюють діяльність ще 32 суб`єкти господарювання.

Також позивач посилається на низку процедурних порушень, допущених відповідачем під час проведення позапланової перевірки, зокрема: провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи інспекції ДАБК у м. Львові не надавалось ТОВ «АДЕОН» направлення для проведення перевірки; направлення про проведення перевірки не містить відмітки про його отримання; відповідачем не було складено акт щодо недопуску посадових осіб до проведення перевірки; уповноважений представник суб`єкта господарювання не був присутнім під час проведення позапланового заходу контролю, що позбавило можливості надати пояснення з приводу встановлених порушень.

Підсумовуючи викладене позивач наполягає, що відповідачем не надано доказів того, що саме ТОВ «АДЕОН» виконувало будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, відповідно відсутні будь-які підстави для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав. Наполягає на доведеності встановлених у ході проведеної перевірки порушень ТОВ «АДЕОН» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Зазначив, що під час перевірки був присутній директор ТОВ «АДЕОН», проте від підписання акту перевірки відмовився, про що перевіряючими зроблено відповідну відмітку. Також відповідач вважає, що посадовою особою, яка здійснювала позапланову перевірку об`єкта за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, не було допущено жодних процедурних порушень.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що наказ № 376-п від 18.07.2019 про проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва на вул. Науковій, 7 у м. Львові не містить інформації про суб`єкта містобудування, якого перевірятимуть. Окрім цього зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що при виїзді посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові на об`єкт будівництва за адресою вул. Наукова, 7 у м. Львові виявлено проведення будівельних робіт саме ТОВ «АДЕОН». На підставі того, що відповідачем не надано доказів із яких би слідувало, що ТОВ «АДЕОН» здійснювало/проводило будівельні роботи чи було замовником будівельних робіт за адресою вул. Наукова, 7 у м. Львові, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідач також скористався правом та подав заперечення на відповідь на відзив, у яких визнав той факт, що позивач не є власником приміщень та земельної ділянки за адресою вул. Наукова, 7 у м. Львові, а є орендарем приміщення за договором оренди від 20.04.2018. Однак наполягає, що прибувши на об`єкт перевірки, посадовими особами інспекції було виявлено, що саме ОСОБА_1 - директор ТОВ «АДЕОН» давав вказівки робітникам, зокрема щодо залишення місця проведення будівництва. Вважає, що Інспекція під час перевірки діяла в межах та у спосіб, передбачені законодавством.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що для притягнення до відповідальності за ведення будівництва без відповідного дозволу необхідно встановити конкретного суб`єкта містобудування, що веде такі будівельні роботи, при цьому, доказами при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть бути не лише протокол, але і будь-які інші фактичні дані, що підтверджують або спростовують наявність такого правопорушення. Суди врахували, що Товариство листом від 30.07.2019 повідомляло Інспекцію ДАБК у м. Львові про те, що не має відношення до будівництва за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7, проте ця обставина відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності залишена поза увагою.

Суд першої інстанції наголосив, що на момент здійснення перевірки ТОВ «АДЕОН» був лише орендарем окремих приміщень за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7, які передані йому в строкове платне користування, власником цих приміщень та земельної ділянки було ПП «ВІ-ДІ».

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що направлення для проведення позапланового заходу від 18.07.2019 № 376-пп на об`єкті будівництва по вул. Наукова 7 у м. Львові, видано відповідачем відносно двох суб`єктів господарювання, а саме: ПП «ВІ-ДІ» та ТзОВ «АДЕОН». Проте перевірка проводилася лише щодо позивача.

Допитаний у ході судового розгляду справи працівник Інспекції ОСОБА_3 пояснив суду першої інстанції, що прибувши на проведення перевірки ним було виявлено двох чоловіків, які здійснювали будівельні роботи. Свідок зазначив, що директором ТОВ «АДЕОН» була надана вказівка цим робіткам припинити будівельні роботи на об`єкті перевірки. Тому, перевіряючим було зроблено висновок, що будівельні роботи ведуться саме ТОВ «АДЕОН». Водночас заходів щодо встановлення осіб, які вели будівельні роботи, та отримання від них пояснень про замовника будівництва, ОСОБА_3 не вживав.

Свідок також підтвердив той факт, що він здійснював перевірку лише щодо ТОВ «АДЕОН». Пояснень з приводу того, чому не було перевірено іншого суб`єкта господарювання (ПП «ВІ-ДІ»), зазначеного у направленні, щодо наявності відношення до будівництва, свідок суду не надав, лише констатував, що така перевірка ним не проводилась.

Також при вирішенні справи суди врахували ту обставину, що за адресою: вул. Наукова 7, м. Львів зареєстровані та здійснюють діяльність 32 суб`єкти господарювання.

За таких обставин, суди обох інстанцій дійшли висновку про недоведеність відповідачем факту проведення будівельних робіт саме ТОВ «АДЕОН».

Апеляційний суд зазначив, що правова позиція з приводу того, що до відповідальності за порушення у сфері містобудування можливо притягнути лише суб`єктів містобудування, а також що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється виключно щодо суб`єктів містобудування міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 804/2419/16, від 23.11.2018 у справі № 804/1844/16, від 24.09.2019 у справі №750/8014/16-а, від 30.09.2019 у справі № 465/6000/16-а.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. У контексті фактичних обставин цієї справи скаржник вважає доведеним факт проведення ТОВ «АДЕОН» незаконних будівельних робіт, за що законом передбачена відповідальність. Також за позицією скаржника, судами обох інстанцій нівельовано значення показань свідка. Не враховано, що посадовою особою Інспекції на основі внутрішнього переконання, обстановки, що склалася, зроблено обґрунтовані висновки про причетність ТОВ «АДЕОН» до проведення будівельних робіт без отримання дозвільних документів за адресою: вул. Наукова 7, м. Львів. Також скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій невмотивовано відхилені аргументи Інспекції, наведені у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення. Наполягає на непричетності ТОВ «АДЕОН» до проведення будівельних робіт за адресою: вул. Наукова 7, м. Львів. Вважає, що висновки перевіряючих ґрунтуються виключно на припущеннях без надання достовірних доказів у підтвердження порушення саме ТОВ «АДЕОН» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 1 Закону України від 16.11.1992 № 2780-XII «Про основи містобудування» визначено, що містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Статтею 6 цього Закону унормовано, що законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

Закон України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон 687-XIV) визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Своєю чергою, Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У справі, що розглядається, відповідач стверджує про порушення ТОВ «АДЕОН» пункту 3 частини першої статті 34, частини першої статті 37 Закону № 3038-VI, пункту 5 Порядку № 466, а саме проведення будівельних робіт за відсутності дозвільних документів. За висновками перевіряючих, об`єкт будівництва належить до класу наслідків (відповідальності) СС2.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

За правилами частини першої статті 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно із пунктом 5 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Своєю чергою, за визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 3038-VI, під замовником слід розуміти фізичну або юридичну особу, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Так, у справі № 340/2522/21 (постанова від 26.04.2023) Верховний Суд дійшов висновку, що набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; 2) саме цей користувач або власник земельної ділянки має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви.

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 810/2954/16.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку, встановленому статтею 41 Закону № 3038-VI.

Приписами цієї норми визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:

складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію зазначеної норми, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 553 від 23.05.2011, якою затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).

Згідно із приписами пункту 1 цього Порядку, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно із положеннями пункту 13 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 20 Порядку № 553).

Отже зміст наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники.

Разом з тим, на кожному конкретному об`єкті будівництва можуть знаходитися (виконувати роботи) суб`єкти містобудування, перелічені у пункті 1 Порядку № 533. Отже, при проведенні перевірки об`єкта будівництва можуть бути виявлені порушення зі сторони одного або декількох суб`єктів містобудування, а саме: замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.11.2019 у справі № 750/4346/16-а.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР), за загальними положеннями якого, наведеними у статті 1 цього Закону, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно із абзацом другим пункту 3 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР, на підставі якої у спірних правовідносинах прийнято оскаржувану постанову, суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, зазначена норма закону передбачає відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності суб`єктів містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тими, хто виконує функції замовника і підрядника одночасно.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 818/1203/17, від 17.04.2018 у справі № 804/1845/16 та від 20.06.2023 у справі № 420/4540/22.

У той же час, частиною першою статті 4 вищезазначеного Закону передбачено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону № 208/94-ВР постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із абзацом 1 пункту 3 Порядку № 244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 21 Порядку № 244 визначено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, відповідно до пункту 19 Порядку № 244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Отже, розглядаючи справу про порушення у сфері містобудівної діяльності посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю насамперед має з`ясовувати питання щодо наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Водночас у справі, що розглядається, позивач заперечує твердження відповідача щодо допущення ним порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, за вчинення яких його притягнуто до відповідальності оскаржуваною постановою Інспекції, оскільки ТОВ «АДЕОН» взагалі не є суб`єктом містобудування щодо вказаного у оскаржуваних приписах об`єкту будівництва, бо не є власником будівлі за вказаною адресою та користувачем земельної ділянки, відповідно жодних будівельних робіт, які потребують документів, що дають право на їх виконання, ним не проводилося.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами договору оренди від 12.04.2018, укладеного між ПП «ВІ-ДІ» (Орендодавець) та ТОВ «АДЕОН» (Орендар), орендодавець передав позивачу у строкове платне користування (оренду) приміщення загальною площею 2380,2 кв.м, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Наукова, буд.7 та обладнання, перелік якого вказаний в Додатку до договору (без земельної ділянки). Орендар використовує об`єкт оренди у своїй господарській діяльності як розважальний центр.

Отже суди констатували, що на момент проведення перевірки, позивач був лише орендарем окремих приміщень за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7 (без земельної ділянки), які передані в строкове платне користування та власником яких є ПП «ВІ-ДІ».

Про зазначені обставини позивач повідомляв відповідача листом від 30.07.2019, у якому, окрім іншого, також було зазначено про неналежне повідомлення Товариства про проведення перевірки, що зумовило обмеження прав останнього бути присутнім під час позапланового заходу контролю та надати пояснення щодо встановлених правопорушень. Крім того, позивач також довів до відома Інспекції, що за адресою: м.Львів, вул. Наукова, 7 зареєстровані та провадять підприємницьку діяльність 32 суб`єкти господарювання.

Проте, зазначені обставини при розгляді справи про порушення у сфері містобудівної діяльності посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю залишені без врахування. Доказів на спростування зазначених обставин відповідач ні суду першої, ні апеляційної інстанцій не подав.

Також з метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі, суд першої інстанцій допитав у судовому засіданні, в якості свідка, одного із перевіряючих - ОСОБА_3 . Із пояснень, наданих ОСОБА_3 , суд першої інстанції з`ясував, що за місцем проведення перевірки останнім було виявлено двох чоловіків, які здійснювали будівельні роботи. Оскільки директором ТОВ «АДЕОН» надавалася вказівка цим працівникам припинити будівельні роботи, перевіряючий зробив висновок, що будівельні роботи ведуться саме позивачем.

Проте органом контролю не було встановлено на підставі чого директор ТОВ «АДЕОН» давав певні вказівки працівникам щодо припинення робіт.

Також, в матеріалах справи відсутня інформація щодо вчинення уповноваженими особами відповідача будь-яких заходів щодо встановлення осіб, які вели будівельні роботи, та отримання від них пояснень про замовника будівництва.

У цьому контексті, пояснення свідка ОСОБА_3 не містять інформації щодо вжиття заходів зі встановлення осіб які здійснювали будівельні роботи.

Водночас, свідок підтвердив, що він здійснював перевірку лише щодо ТОВ «АДЕОН», незважаючи на зазначення у направлені на перевірку двох суб`єктів господарювання - ТОВ «АДЕОН» і ПП «ВІ-ДІ».

Пояснень чому не було перевірено ПП «ВІ-ДІ» щодо наявності відношення до будівництва, свідок не надав, лише зазначив, що така перевірка ним не проводилась.

Судами попередніх інстанцій також з`ясовано, що за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7 зареєстровані та здійснюють підприємницьку діяльність 32 суб`єкти господарювання.

За таких обставин, особливого значення набуває пункт 12 Порядку № 553, за яким, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані в першу чергу у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Отже, враховуючи знаходження за адресою будівництва значної кількості суб`єктів підприємницької діяльності, та зазначення у направлені на перевірку двох різних суб`єктів господарювання, суди дійшли обґрунтованого висновку про невиконання відповідачем обов`язку щодо повного та об`єктивного з`ясування обставин під час перевірки.

Одночасно колегія суддів зазначає, що відповідач не позбавлений права повторно провести перевірку ТОВ «АДЕОН», та у випадку встановлення порушення цим суб`єктом вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вжити відповідних заходів із дотриманням положень Законів № 3038-VI і № 208/94-ВР, та Порядку №553.

Колегія суддів наголошує, що в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

За правилами статей 72, 73, 76 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При вирішенні спору цього спору, колегія суддів вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

Водночас зважаючи на те, що відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме позивач, у розумінні Закон № 3038-VI, є замовником будівництва по вул. Наукова 7 у м. Львові , та провадить містобудівну діяльність не надав, колегія суддів, з врахуванням конституційного принципу правової держави «усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь», погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржувані постанова та приписи не відповідають критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Правова позиція стосовно того, що до відповідальності за порушення у сфері містобудування можливо притягнути лише суб`єктів містобудування, а також що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється виключно щодо суб`єктів містобудування міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 804/2419/16, від 23.11.2018 у справі № 804/1844/16, від 24.09.2019 у справі № 750/8014/16-а, від 30.09.2019 у справі № 465/6000/16-а.

Натомість доводи касаційної скарги відповідача зводяться виключно до переоцінки пояснень свідка ОСОБА_3 , що своєю чергою свідчить про непогодження із оцінкою обставин справи, наданою судами першої та апеляційної інстанцій.

Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позов та апеляційній скарзі, з урахуванням яких судами вже надана правова оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно із статтею 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Інспекції державного будівельно-архітектурного контролю у м.Львові залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі №1.380.2019.004162 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. І. Рибачук

О. П. Стародуб