Ухвала

від 19.10.2023 по справі 360/91/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 360/91/23

адміністративне провадження № К/990/33011/23

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року

у справі №360/91/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

02 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Перевіривши касаційну скаргу, Суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами пункту 1 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із частиною третьою статті 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до частин першої, третьої статті 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, серед іншого, довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Частинами шостою, восьмою цієї ж норми визначено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Судом установлено, що касаційна скарга підписана Богданом Панасенком як особа, яка здійснює самопредставництво Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), член комісії з реорганізації (припинення) Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), начальником Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги СМУМЮ.

Разом з тим, додані до касаційної скарги документи на представництво інтересів вказаної особи є нечитабельними, та такі, з яких неможливо встановити наявність у особи, що подає касаційну скаргу, повноважень на підписання та подання касаційної скарги.

З огляду на викладене, право Б. Панасенка на підписання та подання касаційної скарги як особи, яка здійснює самопредставництво Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), не підтверджено.

Оскільки у період дії воєнного стану в Україні обмежено доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у суду відсутня можливість самостійно перевірити повноваження представника скаржника.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

Звернення до суду, в тому числі, до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до Верховного Суду.

Згідно з пунктом першим частини п`ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За таких обставин, суддя не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Враховуючи вимоги пункту першого частини п`ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню.

Повернення касаційної скарги з огляду на її підписання особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, та надання заявнику права у межах розумних строків та при дотриманні всіх інших визначених процесуальним законом вимог на повторне звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись статтями 55, 332 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі №360/91/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська