Ухвала

від 18.10.2023 по справі 607/17913/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2023 Справа №607/17913/23

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі судді Братасюка В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини, -

в с т а н о в и в :

На адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позивачем.

Відповідно частини першої ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 28 ЦПК України, предмет позову не дозволяє позивачу обрати підсудність розгляду справи за власним місцем реєстрації проживання.

Відповідачка, за зазначеною позивачем у позові адресою у м. Львові, не має зареєстрованого місця проживання, що вбачається з відповідачі УДМСУ у Львівській області; натомість зареєстрованим місцем реєстрації проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 , що вбачається з відповіді ГУДМСУ в Харківській області.

Змістом рішення Франківського районного суду м. Львова від 10.07.2023 року у справі №607/4302/23, встановлено, що відповідачка, разом з малолітнім сином ОСОБА_3 , зареєстровані, як внутрішньо переміщені особи, та фактично проживають у АДРЕСА_2 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) .

Приписами п.1 частини першої статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Місцем реєстрації відповідачки ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщеної особи, та її фактичним місцем проживання є АДРЕСА_2 , і територіально на спори, з означеною адресою проживання відповідачки, поширюється юрисдикція Франківського районного суду м. Львова.

Відтак Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області не може вважатися «судом, встановленим законом» в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оскільки відсутні будь які докази наявності у відповідачки зареєстрованого місця проживання чи перебування на території м. Тернополя чи Тернопільського району.

Керуючись п.1 частини першої статті 31 ЦПК України,суд -

у х в а л и в :

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини , передати на розгляд Франківського районного суду м. Львова.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня підписання суддею , якщо не була подана апеляційна скарга.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 15-денний строк з дня підписання суддею.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк