Вирок

від 20.10.2023 по справі 213/331/15-к

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа №213/331/15-к

1-кп/212/19/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Кривому Розі кримінальну справу (провадження № 42014040740000035 від 12.08.2014 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Інгулець Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта повна вища, розлученого, неповнолітніх дітей або інших утриманців не має; працює фізичною особою-підприємцем, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

учасники судового провадження прокурор Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 будучи фізичною особою-підприємцем, який згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця В02 №536386, виданого 27 липня 2006 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради - здійснюючи діяльність, пов`язану з наданням комерційних послуг по розміщенню автомобілів на території орендованої ним земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , грубо порушив законодавство про працю при наступних обставинах:

У період часу приблизно з 2012 року (точної дати не встановлено) по 14.01.2015, ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою мінімізації податкових та інших обов`язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, використовуючи найману працю ОСОБА_6 , порушив вимоги: ч. 1 ст. 21 Кодексу законів України про працю (далі - Кзпп), в якій зазначено, що трудовий договір - це угода між працівником і фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену угодою, із дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю;

ч. 2 ст. 2 Кзпп, в якій зазначено, що наймані працівники реалізують права шляхом укладення трудового договору про роботу;

п. 6 ч. 1 ст. 24 Кзпп, в якій зазначено, що дотримання письмової форми є обов`язковим при укладанні трудового договору з фізичною особою;

ч. 5 ст. 24 Кзпп в якій зазначено, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи;

ст. 24-1 Кзпп в якій зазначено, що фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допуску працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання (зміни з 01.01.2015 в частині скасування реєстрації трудових договори між фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 року №77-VII);

ч. 1ст. 29 Кзпп, в якій зазначено, що до початку роботи приватний підприємець зобов`язаний: роз`яснити найманому працівнику його права і обов`язки та проінформувати під про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх пливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;.

ч. 1ст. 115 Кзпп, в якій зазначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинно, профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

ч. 2 ст. 115 Кзпп, в якій зазначено, що у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;

ч. 2 ст. 115 Кзпп, в якій зазначено, що розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника;

ст.. 253 Кзпп, в якій зазначено, що особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню ФОП ОСОБА_3 приняв на роботу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 сторожем території земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , без укладання трудового договору та реєстрації його в центрі зайнятості. При цьому, ОСОБА_6 , виконуючи свої трудові обов`язки, перебувала у фактичних трудових відносинах з ОСОБА_3 без їх офіційного оформлення до 26 грудня 2014 року.

ОСОБА_3 , використовуючи найману працю ОСОБА_6 грубо порушив її права, а саме зневажливо поставився до них та обмежив її трудові права, гарантовані ст.ст. 43,45,46 Конституції України, ст.ст.2, 5-1, 21, 22, 24, 29, 57, 115, 253 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1, 5, 12, 30 Закону України «Про оплату праці», якими передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, на своєчасне одержання винагороди, право на відпочинок, оплачувану щорічну відпустку, право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, право на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; ст.ст. 253-256 Кзпп та ст.ст. 11, 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно яких роботодавець повинен сплачувати страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб, працю яких використовує на умовах трудового договору, що є гарантією отримання працівником державного пенсійного забезпечення.

Таким чином, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою уникнення сплати податків за найманого працівника, знаючи та розуміючи про необхідність укладання трудового договору з ОСОБА_6 та реєстрацію його в установленому законом порядку, оскільки раніше укладав подібні трудові договори та мав найманих працівників, тривалий час, систематично зневажливо ставився до трудових прав потерпілої та обмежував їх, що виразилось, окрім вищезазначеного: у систематичному порушенні тривалості робочого часу, систематичному ненаданні перерви для відпочинку і харчування; незаконному накладенні на працівника матеріальної відповідальності та стягнення так званих штрафів; виплату заробітної плати потерпілій шляхом надання будівельних матеріалів замість грошових коштів; відсутності індексації заробітної плати; відсутності належної процедури звільнення; оплаті праці у розмірі, нижчої ніж установлений законодавством мінімум оплати праці (погодинно, помісячно); зменшення надходжень до Пенсійного фонду України, що вплинуло на розмір призначеного пенсійного забезпечення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину не визнав та суду пояснив, що на той час з 2007 року ніякої підприємницької діяльності не здійснював. Основний вид діяльності був, це надання оренди приміщень, оптова торгівля. Печатка була. Свою діяльність здійснював в АДРЕСА_2 , це ділянка яка надана була йому в оренду з 2009 по 2011, та з 2011 по 2013 напевно. Приблизно у 2000 році звернувся до Інгулецького виконкому з метою оренди земельної ділянки для будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , на той час Інгулець не входив до м. Кривого Рогу. Після погодження всіх дозвільних документів, у 2001 році побудував стоянку, яку належним чином ввів в експлуатацію. Договір оренди був укладений на 5 років. Після змін меж м. Кривого Рогу (включення житлового масиву Інгулець), його викликали до Ради (якої не пам`ятає) та повідомили, що необхідно укласти новий договір оренди з міською радою. Після цього він уклав новий договір з криворізькою міською радою приблизно у 2007 році. За договором на земельній ділянці розміщувалась стоянка та торговельно-розважальний центр. Після цього він зробив робочий проект на будівництво у ТОВ «Мегабіт», за який заплатив приблизно 200 тис. грн., завіз на територію декілька тон металоконструкцій та цегли, інші будівельні матеріали. Залив фундамент, працівник виконкому склала акт обстеження. Однак, у 2008 році розпочалась криза, виріс курс долара, банки призупинили кредитування, тому будівництво зупинилось. Згодом будівельні матеріали частково розікрали, частково роздав.

В подальшому обвинувачений ОСОБА_3 змінив свої покази та суду показав, що ніякої автостоянки на території не було, там були будівельні матеріали. Дозволяв паркуватися там родичам та знайомим на автомобілях. Тому що там раніше була автостоянка. В нього ніякої автостоянки не було. Те що казала ОСОБА_7 , це не зрозумілі речі. Працівники виконкому обстежували ділянку в 2012 та 2015 році, але згадувань про автостоянку не було. Приїхала працівник земельних ресурсів, привів на стоянку, подивилась, склала акт. Акт підписував, на підставі того що йому була виділена ця ділянка в оренду. На ділянці були плити та кпп, там знаходилась людина, яка охороняла буд.матеріали. Не використовував найману працю, намагався, але ОСОБА_7 категорично відмовилась, подала дві заяви, що вона немає ніяких претензій. ОСОБА_8 яка охороняла будівельні матеріали офіційно працевлаштована не була. Звернувся до ОСОБА_7 щоб та надала документ, а вона сказала що документів немає, що паспорт у орендарів. Амосова тут сказала відверту не правду. Брала буд.матеріали, коли в неї вдома впала криша чи ще щось. Договори не укладав, був фіз.особою, підприємець, сплачував всі податки. Найманих працівників не було, тому ні за кого не сплачував податки. Хотів скласти договір, а вони казали що будуть з пенсії вираховувати відстоки, тому відмовлялись самі. Штрафи не застосовував. ОСОБА_7 прийшла до нього додому з центру зайнятості. Виносила з дому речі. Відпустки, лікарняні не надавались, тому що вони були не працевлаштовані. Не пам`ятає хто вів журнали. Чому журнали знаходились в його приміщені, не знає. Була автостоянка, потім коли їх викликали до райвиконкому, змусили розірвати договір. Сказали щоб зареєстрував в криворіжській міській раді. Сказали що нічого не будуть реєструвати, сказали робити по новій документи. Сказали міняти цільовий напрям. Був трудовий договір, прізвище не пам`ятає. Коли була автостоянка, був один літній чоловік. ОСОБА_7 і ОСОБА_9 відмовились, від ОСОБА_7 є дві заяви. На території вона працювала охоронцем, виконували певні обов`язки, вона запускала авто на територію. Вона сама звернулась до нього з центру зайнятості, щоб доглядати його матір. Запропонував одразу підписати договір, вона сказала що в неї не було паспорту. Коли йому треба було їхати до міста, він просив її на деякий час доглядати ділянку, потім ОСОБА_7 сама сказала що буде працювати, а він буде платити їй. Він погодився на це. На стоянці пропонував укладення договору, вона також відмовилася, нічого не змінилось .З ОСОБА_10 також не укладав договір. Ще приходили якісь люди, але прізвищ не пам`ятає. Зайцев напевно. Платив за домовленістю. Вину не визнає.

Відповідно до статті 84 КПК України(Докази) , доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 91КПК України встановлено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні ,а самечастина 1п.1)подія кримінальногоправопорушення (час,місце,спосіб таінші обставинивчинення кримінальногоправопорушення); п.2)винуватість обвинуваченогоу вчиненнікримінального правопорушення,форма вини,мотив імета вчиненнякримінального правопорушення; п.3)вид ірозмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,а такожрозмір процесуальнихвитрат; п. 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що працювала на стоянці у ОСОБА_11 , приблизно у 2014 році, вела журнал, записувала які машини приїздили, брала кошти поденно і помісячно, отримували зарплату. Був старшим ОСОБА_12 . Здавала гроші і ОСОБА_12 з каси віддавав 70 грн. зарплати. Премій не було, штрафи були. В ОСОБА_13 вкрали радіо, з неї ОСОБА_11 удержував кошти. Було написано ОСОБА_14 , два поверхи було, видно було хто заїжджає, хто виїжджає. Три роки працювала на стоянці. Працювало 4 чоловіка, 2 чоловіків і 2 жінки, не працевлаштовані були, договорів не вкладали. Обіцяли оформити, але так ніхто і не оформляв. Коли працювала, не було ніякого будівництва, стройматеріали були на території. Хотіли, щоб при вході була кафешка, кофе продавати, але спочатку відкрили, ОСОБА_15 попрацювала трошки і закрили. Ходила в совбез по поводу роботи, потім знайомий ОСОБА_16 працював на стоянці, вона прийшла і їй сказали можна приходити на роботу черговою. Потім маму обвинуваченого доглядала, за догляд мами 60 грн. платили. ОСОБА_17 суді давала покази, свідками були напевно. На досудовому слідстві також покази давали. В ОСОБА_18 суді також давала покази, в якості свідка напевно. Казав що всіх оформити співробітників не може, когось одного тільки. Але нікого не оформив. Потім став скандал, вважали що ми всі крадемо, не всі машини записуємо. Паспорт завжди був при ній. Зверталися до поліції і казали, що вони роблять неофіційно. В Інгулецьку прокуратуру зверталась і казала, що були штрафи, що неофіційно працювала. Получали 70 грн. зарплату і 20 грн. забирали за штрафи. Приїжджали додому і казали, щоб замість зарплати кирпічи отримала, бумажки підписувала, але ніякі кирпічі не отримувала. На стоянку прийшла працювати приблизно в 2011- 2012 році. Коли приїхали на стоянку з перевіркою, вона вже 2 роки працювала. Договорів, угод не було, все було словесно. Власником стоянки був ОСОБА_11 , він відмічав коли вони з`являлись на роботу. Його стоянка була, документи пізніше побачила, що ОСОБА_19 був хазяїном, його племінник. Вважає себе потерпілою, так як не була оформлена. Шкода була заподіяна, так як штрафи накладались 800 грн. шкода. Не пам`ятає чи писала заяву. З правами слідчий не знайомив, в протоколі розписувалась. ОСОБА_20 повернув гроші, заяву би не писала. До суду про встановлення факту трудових відносин вона не зверталась. В відомостях про отримання грошей вона не розписувалась, він гроші давав просто в руки, так як працювала не офіційно. Заяву писала потерпіла. Було сказано, що вернуть гроші, а їх не вернули, тому просила визнати її потерпілою. Зараз дає правдиві покази. Власником був племінник ОСОБА_11 , але вона його не бачила. Шкода спричинена, тим що вона була не працевлаштована, вона його про це не просила. На той час її все влаштовувало, що вона була не оформлена офіційно і отримувала неофіційно заробітну плату, поки не почали штрафувати. Разом зі нею працювало ще 3 хлопців, штрафували всіх. Недоплата складає 800 гривень. З свідоцтва про реєстрацію дізналась, що ОСОБА_19 власник. Свідоцтво висіло на стелі. Коли отримала мінімальну пенсію, зрозуміла, що треба було працювати офіційно. Розуміли, що власник не ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_21 суду показав, що з обвинуваченим знайомий, неприязнених стосунків не має. Обвинувачений вирішив будувати комплекс, звернувся до нього. У той час він був співвласником будівельної організації, з проханням виконати роботу, попросив документи, які пов`язані з роботою організації ( ліцензія дозвіл...). Після того, як він надав обвинуваченому відповідні документи - спілкування закінчилось, бачились лише в суді. Звернувся до нього, можливо, тому що раніше знали один одного. Документи передав особисто. Про наказ щодо призначення особи для виконання робіт - не видавав, накази підписує директор. На той час директор був один - ОСОБА_22 . Наказ не бачив, які там були реквізити невідомо. Наказ видають лише тоді, коли договір заключено, підписані всі необхідні документи. Син працював начальником дільниці. Про плани та подальшу співпрацю обвинуваченого з буд. компанією з сином не розмовляли. На моменті передачі ліцензій спілкування з обвинуваченим закінчилось, далі нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_23 суду показав, що свій автомобіль ставив на стоянку на Інгульці в районі хлібзаводу в 2013 році або 2014 році. Ставив з 20-00 до 08-00 годин, кошти сплачував сторожу біля 10 грн. Машину ставив 2 чи 3 рази, не вдобно було ставити, гараж є. Сторож вів журнал, чеків не надавали, стоянка була огороджена, воріт не було. Машини ще були, біля 40 машин. Розмітки не було на стоянці, стоянка досі працює, баче що ставлять машини. Прізвище ОСОБА_7 не відома, не знає хто це, про декларацію не знає Кому належить стоянка, не знає. Чек не вимагав, не потрібен був, на території площадки не бачив будівельні матеріали, будівництва не було.

Свідок ОСОБА_24 суду показав, що має у володінні автомобіль з 2008 року. В 2014 році паркував автомобіль на стоянці відкритій, адресу стоянки не пам`ятає, по проспекту Перемоги за жилими домами. Машину ставив з 2014 року червень, липень, досі ставе машину на цій стоянці. Старушці сплачував кошти, чеки не видавались, чи робились записи не бачив. Чи були там будівельні матеріали, не звертав уваги. Ворота були. Казали що ОСОБА_11 хазяїн стоянки, казали робітники стоянки. Про трудові стосунки з ОСОБА_7 не знає, кому належить стоянка, зі слів робочих - ОСОБА_11 . У робочих бейджиків, посвідчень не було. З ОСОБА_11 спілкувались на побутовому рівні. Зараз користується стоянкою, ставить машину на вільне місце. 12 грн. сутки, чеків не видається.

Свідок ОСОБА_25 суду показав,що вінпенсіонер. З обвинуваченим знайомий, підробляв у нього, який рік не пам`ятає, працював сторожем. Графік був сутки через сутки, писав машини хто заїжджав, платили за стоянку, скільки коштів платили, не пам`ятає. Кошти віддавав ОСОБА_26 . Працював 2 роки, скільки платив, не пам`ятає. Якийсь процент від виручки. Платив щоденно. Кошти приїжджав давав завжди коли була його зміна. ОСОБА_11 власник як йому відомо. Була дежурка, де він сидів. З цегли споруда 2 метра на 2 метра. Була документація, він не читав їх, не вникав, не цікавило. ОСОБА_3 представився йому і він думав, що він власник. Якісь документи були, що підписував їх ОСОБА_11 . Працював у ОСОБА_11 неофіційно. Скільки було власників, йому не відомо. Працював у ОСОБА_11 2 роки, які роки не пам`ятає. 2003 чи 2005 рік, не пам`ятає. були змінщики, ОСОБА_27 і ОСОБА_28 . Прізвищ їх не пам`ятає. Квитанцій не видавав. Будівництва не було на стоянці.

Свідок ОСОБА_29 суду показала, що справа ця була дуже давно. Її викликали, але причини не знала. Працює в виконкомі, роблять обходи. Були в той час мабуть, дуже давно це було, по справі благоустрою, може по скарзі, виконували свої обов`язки. Заставляли косити траву, прибирати. З приводу автостоянки, територію автостоянки, виходили тоді на перевірку кожний місяць, робили обходи по своїм територіям. Перевіряли санітарний стан. Перемоги 47А чи ОСОБА_30 не пам`ятає. Перевіряли стан благоустрою. Працює з 2008 року. В літній період частіше, в зимовий рідше. Стоянка там знаходиться давно, з якого року не може сказати. З 2008 працює в виконкомі, стоянка вже там була. Було огороджена парканом територія. На стоянці бачила траву, на саму стоянку вони не заходили, прибирали тільки біля неї. Будівництва не бачила, на даний момент за парканом знаходиться мабуть стоянка, виходять вдень, стоїть кілька машин, мабуть стоянка, за парканом стройку не бачила. Вчора запросили на суд. Їй відомо що стоянка належить ОСОБА_11 . Підійшли до охорони і спитали хто хазяїн, попросили телефон, зателефонували, та попросили зробити благоустрій. Знайома з ОСОБА_11 з тих пір як працює в Виконкомі. Проблем ніяких ніколи не було. Претензій також немає. Все виконував вчасно.

Свідок ОСОБА_31 суду показала, що в 2011 працювала в управлінні земельних ресурсів, начальником відділу. Працювала до 2015 року. Не пам`ятає чи проводили перевірку у 2013 році по АДРЕСА_2 . Мабуть ні, адреса по іншому називалась. В обов`язки входило перевірка об`єктів. Моніторинг земельних актів. Все що було під час перевірки, все було зафіксовано в акті обстеження. Особисто ОСОБА_11 не знає. Надавав пакет документів на Виконком міської ради, щоб встановити договір оренди, напевно. Мабуть на будівництво торгівельного об`єкту. На підставі акту було рішення Виконкому, про подовження договору оренди. Там з лівою сторони велося будівництво, що саме там було, не пам`ятає. Було виконано об`єм робіт, були виконанні роботи. Були там строй-матеріали, розпочаті роботи, був фундамент. Стоянку не бачила. Кому належала не знає. Бачила земельну ділянку, яка належала підприємцю. З приводу порушень вона нічого не пам`ятає. Переглянула ділянку. Зауважень не було. Після перевірки було продовжено договір. Все було сплачено, всі податки, все записано в акті обстеження, все було добре.

Винність обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєному кримінальному проступку доведена наданими стороною обвинувачення та дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з 27.07.2006 зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 22.04.2009 №3208 затверджено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва торговельно-розважального комплексу на АДРЕСА_2 та надано в оренду терміном на 2 роки земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,4800 га для будівництва торговельно-розважального комплексу на АДРЕСА_2 .

10 липня 2009 між Криворізькою міською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,4800 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 . Договір укладено на 2 роки. Земельна ділянка житлової та громадської забудови передається в оренду для будівництва торговельно-розважального комплексу, передача здійснюється після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі. Вказаний договір підписаний сторонами договору і завірений печатками сторін. Договір зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 вересня 2009 року №040910800827 (кр.пр. т.2 а.с.59-62).

Актом приймання передачі земельної ділянки який складено 28.09.2009 року.

Додатковою угодою продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки та внесення змін до нього укладена 19.12.2011. Термін дії оренди земельної ділянки поновлено на 2 роки. Додаткова угода зареєстрована в Управлінні Держкомзему у м. Кривий Ріг від 13.08.2012 за № 121100004001565.

Згідно додаткової угоди № 2 від 30.12.2013 продовжено термін дії оренди вищевказаної земельної ділянки до 28.09.2015.

Згідно копії акту №3518-20 від 30.07.2013 Криворізької Південної МДПІ, про проведення звіряння розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2013 по 30.07.2013 встановлено, що позитивне сальдо на 01.01.2013 -0,94 грн., нараховано (зменшено) сум податкових зобов`язань за період, що перевіряється 18133,08 грн.; сплачено (повернуто) сум податку 22104,44 грн.; сальдо на 30.07.2013 - позитивне 3970,30 грн. (кр.пр. т.2, а.с. 97).

Копією Декларації про початок виконання будівельних робіт від 10 травня 2012 року (далі Декларація), яку склав ОСОБА_3 ,

протокол огляду з додатками, оригінал якої ухвалою Інгулецького районного суду від 19.11.2015 визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 . На кожній сторінці Декларації містить прізвище ОСОБА_3 записане власноручно останнім,

Копією акту обстеження земельної ділянки від 06.08.2014 року, працівниками виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, комісійно обстежено земельну ділянку по АДРЕСА_2 та у висновках комісії зазначено, що рекомендовано суб`єкту господарювання ОСОБА_3 продовжувати будівництво торговельно-розважального комплексу відповідно до проекту та здійснювати оплату згідно з розрахунком у розмірі орендної плати за землю.

ОСОБА_3 складав податкові декларації з плати за землю за 2013 рік.

Згідно довідки №1366 від 05.07.2010 Управління Держкомзему у м. Кривий Ріг визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4800 кв.м. за адресою: по АДРЕСА_2 та складає 1036176.

Листом від 11.08.2015 Криворізької південної об`єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області слідує, що його видано в доповнення до листа від 19.06.2014 Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції, оскільки при зазначені прізвища ОСОБА_3 у довідці від 19.06.2014 допущено помилку, вірним є прізвище ОСОБА_3 . Із зазначених довідок встановлено, що ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1 ) знаходиться на податковому обліку, має в користуванні земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 . Платник застосовує понижуючий коефіцієнт для будівництва торговельно-розважального комплексу (загальною площею 4800 кв.м.).

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - 03.04.2014 Державним реєстратором: Реєстраційною службою Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області здійснено запис про право оренди земельної ділянки площею 0.4800га для будівництва торговельно-розважального комплексу орендарем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 (кр.пр. т.2 а.с.48).

На підставі Ухвали слідчого судді від 14.08.2014, якою надано дозвіл на проведення огляду території земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , яка використовується ФОП ОСОБА_3 та дозвіл на вилучення журналів чи інших документів, які підтверджують факт розміщення на території земельної ділянки автотранспорту, та сплати за розміщення автотранспорту.

Протоколом огляду місця події з фото таблицями до нього від 21.08.2014 вилучено три журнали, які оглянуті та є речовими доказами по справі. В першому Журналі містяться записи про робочі зміни охорони території ФОП ОСОБА_3 із зазначенням прізвищ осіб, які працювали. Серед інших прізвищ працівників, вказані прізвище ОСОБА_7 , яка працювала в червні, липні та серпні 2015 року. В другому журналі складені добові звіти за серпень 2014 року, серед інших прізвищ працівників також вказано у звітах прізвище ОСОБА_7 . В третьому журналі ведеться облік щоденного та одноразового в`їзду і виїзду транспортних засобів автостоянки ПП ОСОБА_3 за липень, серпень 2014 року. В цьому журналі зазначені транспортні засобі, які знаходилися на автостоянці, робочі зміни працівників та їх прізвища: ОСОБА_32 , ОСОБА_7 і ОСОБА_10 .

Ухвалою слідчого судді від 17.10.2014, якою надано тимчасовий доступ до акту обстеження земельної ділянки від 28.08.2013 за адресою АДРЕСА_2 із можливим вилученням акту .

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 28.10.2014 яким вилучено вказаний акт обстеження земельної ділянки.

Актом обстеження земельної ділянки від 28.08.2013 яким встановлено, що головний спеціаліст управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради обстежувала в присутності ОСОБА_3 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення якої згідно з договором оренди: будівництво торговельно-розважального комплексу. В результаті обстеження встановлено, що земельна ділянка використовується, як будівельний майданчик, огороджено парканом, збудована 2-х поверхова будівля, завезено будівельні матеріали (цегла, металоконструкції). Будівельні роботи призупинені. Орендна плата - 3% грошової оцінки від 05.07.2010, акт від 30.07.2013 Південної МДПІ, нараховане сальдо складає - 3970 грн. 30 коп. (кр.пр. т.2, а.с.153). Вказаний акт визнано речовим доказом по справі.

Листом Інгулецького районного центру зайнятості від 05.09.2014 встановлено, у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) протягом підприємницької діяльності по теперішній час договори з найманими працівниками відсутні.

Листом Широківського районного центру зайнятості від 13.01.2015, встановлено, що ФОП ОСОБА_3 укладав трудовий договір з ОСОБА_33 - 01.04.2008.

Звітів поданих ФОП ОСОБА_3 до Пенсійного фонду про найманих працівників, встановлено, що у останнього працював лише ОСОБА_34 .

Актом перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове соціальне страхування №04-05-26/01 від 14.01.2015, проведеного Територіальною державною інспекцію з питань праці у Дніпропетровській області, встановлено, що ФОП ОСОБА_3 використовує найману працю працівників ОСОБА_6 та ОСОБА_25 без належного оформлення, відсутні письмові трудові договори (з реєстрацією в державній службі зайнятості), у відношенні вказаних працівників первинні документи обліку робочого часу та документи по нарахуванню заробітної плати не велись. ОСОБА_3 не погодився з вказаним актом, однак зазначений акт після його складення судовому порядку не оскаржував. Актом встановлено, що відсутність письмових трудових договорів з ОСОБА_6 , ОСОБА_25 є порушенням вимог ст.ст.24,29,30,115,253 Кзпп України і позбавило працівників права соціальних гарантій, на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності, у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання.

Суд вважає хибними твердження обвинуваченого ОСОБА_3 щодо відсутності у нього в користуванні автостоянки, та роботи певний час потерпілої ОСОБА_6 , оскільки в судовому засіданні доведено наявність у обвинуваченого орендної землі за адресою АДРЕСА_2 , яка використовувалась обвинуваченим для розміщення транспортних засобів з отриманням відповідної добової оплати, та вважає доведеним факт роботи потерпілої ОСОБА_6 на території автостоянки належній ОСОБА_3 без відповідного працевлаштування, передбаченого Конституцією України та Законами України про працю.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 172 КК України за ознаками іншого грубого порушення законодавства про працю.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст. 65 КК України та враховує, що покарання призначається:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.. 12 КК України, діяння, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 є кримінальним проступком.

Вивченням особистості обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікаря нарколога не перебуває; на обліку у лікаря психіатра не перебуває; за місцем мешкання характеризується позитивно; працює ФОП; інвалідом не являється; дітей або інших осіб на утриманні не має; раніше не судимий.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, під час судового розгляду, не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, під час судового розгляду, не встановлено.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 49 КК України, строки давності, за скоєний обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальний проступок, минули. Із відповідним клопотанням про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності обвинувачений ОСОБА_3 до суду не звертався.

З огляду на викладене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 за скоєний кримінальний проступок необхідно призначити покарання у відповідності до санкції статті кримінального закону, зі звільненням від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до ст.. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 368, 373-377 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.172 КК України та призначити покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Звільнити ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за скоєний кримінальний проступок від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадженням закрити.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Речові докази: журнал з написом «Дело», журнал з написом «Добові звіти», журнал обліку щоденного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів автостоянки, які знаходяться при матеріалах судового провадження - залишити при них;

- акт обстеження земельної ділянки від 28.08.2013 року за адресою: АДРЕСА_2 від 28.08.2013 року, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при ньому

- Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 10.05.2012 року, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 , залишити у останнього до вступу вироку в законну силу.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_36