Ухвала

від 01.10.2024 по справі 213/331/15-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 жовтня 2024 року

м. Київ

Справа № 213/331/15-к

Провадження № 51-4511 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 жовтня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2024 року,

встановив:

У касаційній скарзі скаржник ставить питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків.

Згідно з положеннями ст. 427 КПК України касаційна скарга, крім іншого, повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає скаргу.

Однак вказаних приписів кримінального процесуального закону скаржник належним чином не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, які мають співвідноситися зі змістом оскаржуваного рішення та підставами його ухвалення.

Всупереч викладеному, ОСОБА_4 у касаційній скарзі не зазначає конкретні норми права, які, на його думку, порушені судами першої та апеляційної інстанцій, а також не вказує, у чому саме полягають допущені судами порушення, які в силу положень ст. 438 КПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з урахуванням положень статей 412-414 КПК України.

Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Всупереч викладеному, за змістом касаційної скарги ОСОБА_4 вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, неправильну оцінку доказів, що згідно з положеннями статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім цього, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має ухвалити суд касаційної інстанції.

Такі вимоги мають узгоджуватись з їх обґрунтуванням та відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Однак, вказуючи про незаконність оскаржених судових рішень, скаржник просить скасувати вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 жовтня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2024 року, винести виправдувальний вирок щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 172 КК України та закрити кримінальне провадження.

Зазначене в касаційній скарзі формулювання касаційних вимог щодо виправдання ОСОБА_4 не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК України з огляду на те, які рішення має право ухвалити суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, адже суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями ухвалювати вирок та виправдовувати особу.

Крім цього, заявляючи касаційну вимогу щодо скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду з подальшим закриттям кримінального провадження, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати конкретну підставу, передбачену положеннями КПК України, для закриття кримінального провадження.

До того ж відповідно до ст. 426 КПК України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України та визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Однак ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі вказав помилкове найменування суду касаційної інстанції, зазначивши, що подає її до Верховного Суду України.

Зазначені порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає необхідним на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

Протягом визначеного строку ОСОБА_4 має право звернутись до суду касаційної інстанції з уточненою касаційною скаргою на усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Керуючись положеннями ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 жовтня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2024 року залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення недоліків скарги протягом 15 днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали протягом установленого строку, скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3