Постанова

від 19.10.2023 по справі 307/2731/23

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2731/23

Провадження № 1-кп/309/209/23

У ХВ АЛ А

про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду

19 жовтня 2023 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023070000000168 від 26.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Хустського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023070000000168 від 26.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності з вимогами чинного процесуального законодавства. Також просив суд доручити органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 не заперечив проти призначення справи до судового розгляду. Також підтримав подане ним клопотання про залишення без розгляду цивільного позову ТОВ «Дукат-Ужгород».

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 не заперечила проти призначення справи до судового розгляду.

У судове засідання представник потерпілої особи ТОВ «Дукат-Ужгород» - адвокат ОСОБА_6 не з`явився, подавши клопотання у якому не заперечує проти проведення підготовчого судового засідання без участі представника потерпілої особи.

У судове засідання представник потерпілої особи Ужгородської міської ради ОСОБА_7 не з`явився, подавши клопотання у якому просить справу розглянути без участі представника потерпілої особи.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 до судового розгляду.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді - прокурор, обвинувачена,захисник, представник потерпілого.

Крім того, судом встановлено необхідність складення досудової доповіді відносно обвинуваченої з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Відповідно до ч.1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

А тому суд вважає за необхідне закінчити підготовку до судового розгляду та призначити судовий розгляд кримінального провадження і доручити Тячівському районному відділу філії ДУ « Центр пробації» в Закарпатській області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченої за ухвалою суду.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_5 про залишення без розгляду цивільного позову ТОВ «Дукат-Ужгород», то з цього приводу суд зазначає наступне.

Так під час підготовчого провадження, представником потерпілої особи ТОВ «Дукат-Ужгород» подано цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування шкоди у розмірі 203 383,34 грн.

Захисник ОСОБА_5 просить такий позов залишити без розгляду з посиланням на п.п.2, 8 ст. 257 ЦПК України, а саме позовну заяву подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; провадження відкрито без додержання вимог викладених у ст. 175 і 177 ЦПК України.

З приводу повноважень представника, який підписав позовну заяву слід зазначити наступне.

Так, позовна заява підписана директором ТОВ «Дукат-Ужгород» ОСОБА_8 . Захисник ОСОБА_5 вказує, що матеріали не містять документів, які підтверджують повноваження директора ТОВ «Дукат-Ужгород». З цього приводу суд зазначає, що відповідна інформація про те, що директором потерпілої особи ТОВ «Дукат-Ужгород» є саме ОСОБА_8 міститься у відкритому доступі на офіційному сайті міністерства юстиції України (розділ «Безкоштовний запит»), а тому суд відхиляє посилання захисника на те, що позовну заяву подано особою, яка не має повноважень.

Стосовно посилання захисника ОСОБА_5 на те, що позовна заява ТОВ «Дукат-Ужгород» не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, то таке вмотивовано тим, що позовна заява була подана до Тячівського районного суду і що у позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, відповідно приписів ч.ч.1, 4, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви передбачені ст. 175 ЦПК України. Зокрема позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (п.3 ч.3); відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6 ч.3); відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п.7 ч.3); підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10 ч.3).

Разом з тим слід враховувати також наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 1 березня 2002).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції" від 4 грудня 1995 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відтак недоліки позовної заяви можуть бути підставою для залишення позову без руху (а після відкриття провадження без розгляду) лише в тому випадку, якщо такі недоліки створюють певні перешкоди для прийняття позову до розгляду чи вирішення його по суті. Якщо ж певні недоліки позовної заяви не створюють жодних перешкод для розгляду справи, зокрема якщо виходячи, з конкретних обставин справи, певні відомості, зазначення яких вимагає закон у позовній заяві, не мають жодного значення для розгляду справи по суті, і їх відсутність жодним чином не впливає та не може вплинути на вирішення справи, то залишення позову без руху з підстав не зазначення у ньому таких відомостей свідчитиме по надмірний формалізм, що не припустимо.

Суд констатує, що не зазначення у позовній заяві відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви жодним чином не перешкоджає для прийняття позову до розгляду чи вирішення його по суті, а тому такий недолік не може бути підставою для залишення позову без розгляду.

Щодо подання позовної заяви до Тячівського районного суду, то слід зазначити, що даний обвинувальний акт був скерований саме до Тячівського районного суду, і лише на підстав подання голови цього суду Закарпатським апеляційним судом було визначено підсудність розгляду даного кримінального провадження Хустський районний суд.

А отже помилкове подання позовної заяви до Тячівського районного суду (куди і було скеровано обвинувальний акт) через незначний термін після визначення підсудності апеляційним судом, також не може бути підставою для залишення позову без розгляду, позаяк свідчитиме про надмірний формалізм.

Узагальнюючи наведене, на думку суду, всі наведені захисником ОСОБА_5 у клопотанні недоліки позовної заяви ТОВ «Дукат-Ужгород» не можуть бути достатніми підставами для залишення такої позовної заяви без руху, оскільки це свідчитиме про надмірний формалізм.

Відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316, 369 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд за обвинувальним актом по кримінальному провадженню за №12023070000000168 від 26.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362 КК України на «30» жовтня 2023 року на «14» год. 00 хв.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника представника потерпілого.

Доручити Тячівському районному відділу філії ДУ « Центр пробації» в Закарпатській області скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 .

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про залишення без розгляду цивільного позову ТОВ «Дукат-Ужгород» відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 20.10.2023 о 09:00 год.

Суддя Хустського

районногосуду: ОСОБА_1